Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.12.2019 року у справі №910/4012/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4012/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О. Ю.,

представників учасників справи:

позивача - Молчанова П. В., керівник (за статутом від 29.04.2011),

відповідача - Дрошенка А. Ю., в. о. директора (наказ від 29.12.2019 № 42-к),

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2019 (суддя Підченко Ю. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 (колегія суддів: Сотніков С. В. (головуючий), судді Пантелієнко В. О. і Остапенко О. М. )

зі справи № 910/4012/19

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), що звернулася на захист прав товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" (далі - Товариство)

про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 250
380,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв'язку з перебуванням судді Колос І. Б. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.12.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

Організація в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства 250 380,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав.

У позовній заяві зазначено, що Товариство порушило майнові авторські права ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на музичний твір "Crazy All Му Life" (POWTER, DANIEL; MC AULEY III, WILLIAM; FIELDS, JOHN RANDALL) шляхом публічного виконання цього твору з комерційною метою без дозволу правовласника та без сплати винагороди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2019 у задоволенні позовних вимог Організації, що звернулася на захист прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що Організацією не доведено публічне виконання спірного музичного твору "Crazy All Му Life"; автори музики та тексту: Powter, Daniel; MC Auley III, William; Fields, John Randall; виконавець: Daniel Powter, а тому не знаходить свого підтвердження те, що права ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", за захистом яких Організація звернулася до суду з даним позовом, порушені Товариством.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 апеляційну скаргу Організації залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2019 у справі № 910/4012/19 залишено без змін з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що наявні в матеріалах докази підтверджують використання спірного музичного твору шляхом його публічного виконання (для фонового озвучення приміщення зали для гостей) в закладі громадського харчування кафе-бар готелю "Амарант", де провадить свою господарську діяльність Товариство, а відтак висновки суду першої інстанції належить визнати такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Водночас Товариство не надало будь-яких доказів на підтвердження правомірного використання спірного музичного твору у належному йому закладі, як то ліцензійна угода з правовласником або організацією колективного управління майновими авторськими та/або суміжними правами.

При цьому судом зазначено, що Організація, звертаючись до суду, не подала доказів вчинення дій з отримання попередньої письмової згоди ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на вжиття заходів судового захисту щодо отримання компенсації за використання відповідачем об'єктів авторського права без дозволу та сплати авторської винагороди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Організація: зазначає про прийняття оскаржуваних судових рішень за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права; просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
22.10.2019 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Рішення суду першої інстанції не оскаржувалось у частині повноважень Організації на звернення до суду за захистом прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", а тому відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний господарський суд вийшов за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується в частині висновку про те, що наявні в матеріалах докази підтверджують використання спірного музичного твору шляхом його публічного виконання (для фонового озвучення приміщення зали для гостей) в закладі громадського харчування кафе-бар готелю "Амарант", де провадить свою господарську діяльність Товариство.

Судом апеляційної інстанції не досліджувалися в судовому порядку фактичні обставини справи в частині повноважень Організації на звернення до суду.

Окрім того, судом апеляційної інстанції порушені приписи частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в частині реалізації сторонами укладеної додаткової угоди щодо права поширювати умови правовідносин за такою додатковою угодою, в тому числі і на момент, який передував її укладенню, та приписи статей 627, 628, частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України щодо свободи договору і змісту умов такого договору, погоджених сторонами.

Судом апеляційної інстанції порушено приписи статей 11, 13, 14, 236, частини 4 статті 269, підпункту "г" пункту 3 статті 282 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового акта і його відповідності встановленим фактичним обставинам.

Водночас Організація посилається на низку постанов Верховного Суду, в яких викладені висновки стосовно порядку застосування норм права та підтвердження повноважень Організації на звернення до суду.

Доводи відповідача

Товариство подало відзив на касаційну скаргу в якому, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/4012/19 і закрити провадження у справі відповідно до пункту 5 частини 1 статті 308 ГПК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відповідно до свідоцтва про облік організації колективного управління від
24.01.2011 № 18/2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

24.01.2014 між Організацією та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №АВ-24012014/01), умовами якого передбачено, що:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (твори та субвидані твори разом надалі також іменуються як "об'єкти авторського права"), які належать або протягом дії договору будуть йому належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору (пункт 2.1 Договору №АВ-24012014/01);

- публічне використання згідно з пунктом 5.1.1 Договору №АВ-24012014/01 вважається, зокрема, публічне виконання об'єктів авторського права як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування);

- Організація уповноважена здійснювати колективне управління правами видавника на території України (пункт 6.1 Договору №АВ-24012014/01, додаток №1 до Договору №АВ-24012014/01);

- Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавнича на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за договором (пункт 9.1 Договору №АВ-24012014/01);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право (пункт 9.2 Договору №АВ-24012014/01):

пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (підпункт 9.2.1 Договору №АВ-24012014/01);

вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника (підпункт 9.2.2 Договору №АВ-24012014/01);

- дії, визначені в пункті 9.2.1 цього договору, Організація має право здійснювати без узгодження з видавником (пункт 9.4 Договору №АВ-24012014/01);

- дії, визначені в пункті 9.2.2 цього договору, Організація здійснює за умов отримання попередньої письмової згоди видавника (пункт 9.5 Договору №АВ-24012014/01);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (пункт 12.1 Договору №АВ-24012014/01).

На виконання умов Договору №АВ-24012014/01 позивач надав Декларацію об'єктів авторського права (музичних творів) від 01.05.2016 № 15 щодо переданого в управління спірного музичного твору - назва твору: "Crazy All Му Life"; автори музики та тексту: Powter, Daniel; MC Auley III, William; Fields, John Randall; виконавець: Daniel Powter, частка майнових авторських прав: публічне виконання 16,67%.

07.07.2016 в закладі громадського харчування кафе-бар готелю "Амарант", що розташований у місті Києві по вул. Костянтинівській, 71-Д, в якому здійснює господарську діяльність Товариство, було використано спірний музичний твір шляхом публічного виконання, а саме для фонового озвучення приміщення зали для гостей за допомогою технічного пристрою для відтворення звуків (музичний програвач).

Такі обставини підтверджуються актом фіксації № 07/07/16 від 07.07.2016, фіскальним чеком від 07.07.2016, інвойсом від 07.07.2016 № 23595 та відео- фіксацією.

Докази на спростування зазначених обставин справи Товариство суду не подало.

Окрім того, апеляційним господарським судом було встановлено, що позов поданий Організацією на захист майнових авторських прав на спірний твір суб'єкта авторського права ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", який їх отримав від ТОВ "Ворнер/Чаппелл" на підставі ліцензійного договору від 01.11.2014 №ВЧ-01112014/02-д. Разом з тим, на порушення пунктів 9.2 та 9.5 Договору №АВ-24012014/01 Організація, діючи як представник позивача, не подала доказів вчинення дій з отримання попередньої письмової згоди ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на вжиття заходів судового захисту.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

ЦК України:

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

частина третя статті 426:

- використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених
ЦК України та іншим законом;

стаття 435:

- первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

- суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону;

стаття 440:

- майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

- майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом;

стаття 441:

- використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- використанням твору є також інші дії, встановлені законом;

стаття 443:

- використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених
ЦК України та іншим законом.

Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII:

стаття 1:

- публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

стаття 7:

- суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у Закон України "Про авторське право і суміжні права", їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права;

пункт 2 частини третьої статті 15:

- виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів;

частина перша статті 31:

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у Закон України "Про авторське право і суміжні права", будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані;

стаття 45:

- суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління;

частини третя - п'ята статті 48 (у редакції Закону України від 11.07.2001 № 2627-III):

- повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі;

- організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів;

- на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

пункт "г" частини першої статті 49 (у редакції Закону України від 22.05.2003 № 850-IV):

- організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів;

пункт "а" статті 50 (у редакції Закону України від 23.03.2017 № 1977-VIII):

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені Закон України "Про авторське право і суміжні права", та їхні майнові права, визначені Закон України "Про авторське право і суміжні права", з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених Закон України "Про авторське право і суміжні права", а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;

абзаци перший, другий та шостий частини першої статті 52 (у редакції Закону України від 23.03.2017 № 1977-VIII):

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

- при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених Закон України "Про авторське право і суміжні права", недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

ГПК України:

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених
ГПК України;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частини перша та друга стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема збір винагороди на підставі зазначених договорів чи Закон України "Про авторське право і суміжні права", розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

При цьому організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права та (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

За приписами частини 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки предметом спірних правовідносин у даному випадку, зокрема, є порушення майнових авторських прав та вчинення Організацією дій, необхідних для захисту майнових авторських прав, суди мають досліджувати повноваження Організацій на вчинення дій, необхідних для захисту прав відповідно до доручень суб'єкта авторського права та (або) суміжного права та статутних повноважень. Обставини щодо наявності чи відсутності в Організації права на представництво інтересів ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" у суді (включаючи права на пред'явлення позову) у даній справі мають істотне та першочергове значення, оскільки, згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Водночас суд апеляційної інстанції, встановивши, зокрема, те, що на порушення пунктів 9.2,9.2.2 та 9.5 Договору № АВ-24012014/01 Організація, діючи як представник позивача, не подала доказів вчинення дій з отримання попередньої письмової згоди ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на вжиття заходів судового захисту, дійшов правомірного висновку щодо недоведеності в даному випадку наявності у Організації повноважень на звернення до суду в інтересах позивача з даним позовом та обґрунтовано відмовив у позові (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 № 925/350/18, від
16.04.2019 у справі № 910/5186/18, від 18.07.2019 № 911/2384/18).

Що ж до доводу Організації про те, що судом апеляційної інстанції не було досліджено у судовому засіданні доказів сторони позивача, а саме: листа ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" про наявність дозволів/погоджень Організації щодо звернення до суду та додаткової угоди до Договору № АВ-24012014/01, то слід зазначити таке.

Суд апеляційної інстанції відхилив довід Організації про отримання нею погодження правовласника на звернення до суду за захистом його прав відповідно до додаткової угоди від 07.08.2019 до Договору № АВ-24012014/01, укладеної між Організацією та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", оскільки вона була укладена після фіксації правопорушення та звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, на момент звернення до суду першої інстанції у Організації були відсутні повноваження на звернення до суду за захистом прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", і нею, в свою чергу, не обґрунтовано об'єктивними причинами неможливість укладення даної угоди до звернення до суду та її подання суду одночасно з позовною заявою. Крім того, Організацією до заяви про долучення доказу до матеріалів справи додавалась лише копія додаткової угоди до Договору № АВ-24012014/01.

Доводи скаржника не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки вони не спростовують встановлений судом апеляційної інстанції факт відсутності у Організації, яка не є правовласником і діє виключно в межах угоди з позивачем, необхідних повноважень на звернення до суду з позовом у даній справі.

Водночас, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують використання спірного музичного твору шляхом його публічного виконання (для фонового озвучення приміщення зали для гостей) в закладі громадського харчування кафе-бар готелю "Амарант", де провадить свою господарську діяльність Товариство, а підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало те, що Організація, звертаючись до суду, не подала доказів вчинення дій з отримання попередньої письмової згоди ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на вжиття заходів судового захисту, то відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 308 ГПК України.

Поряд з тим, встановивши відсутність у Організації повноважень на звернення до суду з позовною заявою, суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до дослідження обставин справи по суті та оцінки доказів у ній; однак наведене не потягло за собою наслідків у вигляді прийняття неправильного по суті судового рішення.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, вимогами якої є скасування рішення і постанови судів попередніх інстанцій, та враховує, що постановою апеляційного суду було змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, яка (постанова) прийнята судом апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави для залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Судові витрати

Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Організацію, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення. Водночас у зв'язку із залишенням постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 без змін перерозподіл судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 зі справи № 910/4012/19 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко