Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.08.2018 року у справі №905/2033/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2033/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кушнір І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Кротінова О.В.

від 14.03.2018 та

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Стойка О.В., Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

від 18.06.2018

за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

про зобов'язання виконати умови договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 28 серпня 2017 року позивач подав позовну заяву, з урахуванням заяви від 29.11.2017, про зобов'язання відповідача виконати умови пунктів 5.6, 6.1 договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2498, до якого Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" приєдналося заявою-приєднання від 30.12.2015 № юр/3019 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

2. Позовна заява мотивована тим, що на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), у період опалювального сезону 2016-2017 років було підписано акти розподілу (транспортування) природного газу. Однак, відповідач направив позивачу листи №3/1-1421 від 19.06.2017, №3/1-1835 від 07.08.2017 щодо обов'язку позивача сплатити на користь відповідача суму, як вартість несанкціонованого відібраного природного газу. Позивач вважає такі дії відповідача невиконанням ним пунктів 5.6, 6.1 договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.03.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог, оскільки обсяги споживання природного газу позивачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, а будь-які суперечності щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу, тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів з постачання природного газу своїх договірних зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів.

5. 10 квітня 2018 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2018, в якій просив змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду про: "При цьому взаємовідносини щодо обсягів поставленого природного газу у жовтні 2016р. - червні 2017р. повинні бути врегульовані позивачем із постачальником природного газу, а не з газорозподільною організацією. Відносини з небалансу природного газу за цей період, якщо такі виникають, повинні врегульовуватися між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як постачальником природного газу) та позивачем (як споживачем природного газу) в рамках укладених договорів, тому відповідач, як оператор газорозподільних систем не може додатково до послуг з розподілу природного газу вимагати від позивача оплату природного газу за жовтень 2016р., листопад 2016р., лютий 2017р., травень 2017р., червень 2017р., що фактично був поставлений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".".

6. В апеляційній скарзі відповідач зазначав про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 86, частин 2, 3 статті 236, частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4 Глави 5 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

7. Відповідач також зазначав, що Кодексом газорозподільних систем передбачена не послуга балансування обсягів природного газу, а обов'язок споживача компенсувати вартість неврегульованого небалансу. Надання послуги балансування і обов'язок компенсувати вартість неврегульованого небалансу не є тотожними поняттями, бо є різними за своєю правовою природою. Тому, на думку відповідача, спірні висновки суду першої інстанції суперечать нормам Кодексу газорозподільних систем і підлягають виключенню.

8. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Кодексом газорозподільних систем передбачено обов'язок споживача компенсувати вартість неврегульованого небалансу, однак, обов'язок споживача (позивача) компенсувати Оператору ГРМ (відповідачу) настає за умови, якщо неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/ постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду) буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що Оператором ГТС віднесено вартість неврегульованого небалансу на небаланс Оператора ГРМ (відповідача).

10. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що враховуючи умови укладеного між сторонами договору на розподіл природного газу, позивачем здійснюється тільки оплата вартості послуги з розподілу природного газу, а відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач, як оператор газорозподільних систем не може додатково до послуг з розподілу природного газу вимагати від позивача оплату природного газу за жовтень, листопад 2016 року, лютий, травень, червень 2017 року, що фактично був поставлений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", оскільки така оплата відбувається на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як постачальника за договорами про постачання природного газу.

11. Врахувавши всі обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначив, що зроблений судом першої інстанції висновок, який апелянт просив виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, жодним чином не суперечить нормам чинного законодавства та не підлягає виключенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. 04 липня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у даній справі, у якій просив виключити з оскаржуваних судових рішень фразу: "тому відповідач, як оператор газорозподільних систем не може додатково до послуг з розподілу природного газу вимагати від позивача оплату природного газу за жовтень 2016р., листопад 2016р., лютий 2017р., травень 2017р., червень 2017р., що фактично був поставлений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. 30 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (Оператор ГРМ) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання № юр/3019, відповідно до умов якого Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість (далі - Договір розподілу природного газу).

14. Відповідно до пункту 5.6 Договору розподілу природного газу після визначення загального об'єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт*год, в - Гкал, в - МДж. Дані про об'єм (м.куб.) та обсяг (кВт/год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору для можливості її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

15. Згідно з пунктом 6.1 Договору розподілу природного газу оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

16. Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (Споживач) були укладені договори постачання природного газу №4768/1617-ТЕ-6 від 26.09.2016, №4834/1617-БО-6 від 27.10.2016, №4770/1617-РО-6 від 26.09.2016, відповідно до умов яких Постачальник зобов'язався поставити газ Споживачу у кількості та на умовах визначених договорами.

17. Позивач у жовтні і листопаді 2016 року та у лютому, травні, червні 2017 року фактично прийняв обсяги газу, які узгоджуються з обсягами природного газу, що передбачені договорами постачання природного газу, які укладені між позивачем та постачальником природного газу.

18. В матеріалах справи відсутні докази того, що Оператором ГТС віднесено вартість неврегульованого небалансу на небаланс Оператора ГРМ.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. В касаційній скарзі відповідач зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 86, частин 2, 3 статті 236, частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4 Глави 5 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

20. Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем)

Розділ І Глава І пункт 4 підпункти 10, 37, 48, 49, 55, 62, 76

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.

Несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Постачальник природного газу (постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Розділ VІ Глава 5 пункти 1, 4

Споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови:включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за формулою…

При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

21. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 309 частина 1

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

22. Суд зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється у касаційному порядку виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідача.

23. Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що спірні висновки судів не відповідають пункту 4 Глави 5 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, з огляду на таке.

24. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору розподілу природного газу, позивачем здійснюється тільки оплата вартості послуг відповідача з розподілу природного газу.

25. Натомість оплата споживачем отриманого природного газу здійснюється постачальнику природного газу відповідно до умов договорів постачання природного газу.

26. Суд зауважує, що відповідач помилково ототожнює поняття "обов'язок споживача з оплати спожитого природного газу" та поняття "обов'язок споживача компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу", про який йдеться у пункті 4 Глави 5 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

27. Суд зазначає, що у першому випадку обов'язок у споживача виникає на користь постачальника природного газу, а у другому - на користь Оператора ГРМ.

28. Суд звертає увагу, що обов'язок споживача щодо компенсації Оператору ГРМ вартості небалансу природного газу виникає за наявності певних умов, а саме:

- наявність небалансу (дефіцит) природного газу (за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу);

- врегулювання постачальником об'ємів небалансу (дефіциту) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС;

- після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду);

- неврегульований небаланс буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ.

29. При цьому відсутність усіх необхідних умов унеможливлює покладення на споживача обов'язку компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу.

30. Ураховуючи викладене, Суд вважає, що спірні висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать приписам Кодексу газорозподільних систем, тому не підлягають виключенню.

31. Суд відхиляє аргументи відповідача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки такі аргументи є необґрунтовані, а оскаржувані судові рішення прийнято на підставі повно і всебічно з'ясованих фактичних обставин даної справи.

32. Суд також зазначає, що аргументи відповідача, наведені у касаційній скарзі є ідентичними аргументам відповідача, наведеним у апеляційній скарзі і такі аргументи судом апеляційної інстанції були обґрунтовано відхилені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

34. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

35. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у справі №905/2033/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кушнір