Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.07.2019 року у справі №904/4503/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

арбітражний керуючий Колошин В. П. - Колошина О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019

у складі колегії суддів: Кузнецова В. О. - головуючого, Вечірка І. О., Березкіної О. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У жовтні 2018 року голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" (далі - ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ") звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за процедурою передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), у зв`язку із виявленням в ході ліквідації підприємства недостатності його активів для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі.

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 у справі № 904/4503/18 заяву ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" прийнято до розгляду в підготовчому засіданні на 23.10.2018.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи призначено на 06.11.2018.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

4. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі № 904/4503/18 ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" визнано банкрутом; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Усачова О М.; вирішено інші процедурні питання.

5. Постанова місцевого господарського суду мотивована недостатністю вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та дотриманням до звернення ліквідатора до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

6. Судом першої інстанції зазначено, що на виконання вимог частини першої статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 30.10.2018 боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи.

7. Крім того вказано, що на виконання вимог частини першої статті 111 ЦК України за результатами розгляду пред`явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов`язань, складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" станом на 10.09.2018, який протоколом № б/н від 10.09.2018 затверджено власником ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ". При цьому згідно даного балансу активи боржника складають 40 000,00 грн, а пасиви боржника складають 5 187 000,00 грн.

8. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом в порядку статті 95 Закону про банкрутство та введення процедури ліквідації.

9. Арбітражним керуючим Колошиним В. П. дана постанова місцевого суду була оскаржена в апеляційному порядку у частині призначення ліквідатором ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" голови ліквідаційної комісії за результатом чого постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі № 904/4503/18 у частині призначення ліквідатором ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" голови ліквідаційної комісії Усачова Олега Миколайовича та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Колошина В.П. була скасована. Призначено ліквідатором товариства арбітражного керуючого Колошина В. П.

10. Згодом постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі № 904/4503/18 була оскаржена Головним управління ДФС у Дніпропетровській області в апеляційному порядку із посиланням на відсутність підстав для визнання ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" банкрутом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі № 904/4503/18 скасовано. Провадження у справі № 904/4503/18 про банкрутство ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" закрито.

12. Постановляючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з`ясовано питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

13. Крім того апеляційним судом вказано про відсутність у боржника наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

14. Також відзначено про відсутність в матеріалах справи доказів надання ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, що є порушенням частини 7 статті 111 ЦК України.

15. За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ліквідаційною комісією боржника не дотримано вимоги законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а матеріали справи свідчать про неподання ліквідатором на момент порушення справи про банкрутство документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації боржника, що є порушенням вимог статті 95 Закону про банкрутство, а відтак постанову господарського суду апеляційний господарський суд скасував, як таку, що прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та закрив провадження у даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції арбітражний керуючий Колошин Вадим Петрович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить її скасувати, залишивши в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі № 904/4503/18.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4503/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019.

18. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4503/18 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; датою проведення судового засідання визначено 25.07.2019.

19. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4503/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019.

20. Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2019 прийнято справу № 910/14947/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 01.07.2019 дату - 25.07.2019.

21. В судове засідання 25.07.2019 з`явився представник арбітражного керуючого Колошина В. П., який надав пояснення у справі.

22. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича)

23. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржником зазначено таке:

- апеляційним судом безпідставно поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 та безпідставно прийнято до провадження скаргу, яка була адресована іншому суду та не була надіслана на адресу всіх учасників справи;

- ліквідатором боржника було повністю дотримано усі приписи законодавства про добровільну ліквідацію юридичної особи;

- факт порушення прав апелянта постановою місцевого суду не знайшов свого відображення ні в скарзі, ні в матеріалах справи;

- висновок апеляційного суду про недотримання ліквідаційною комісією добровільної процедури ліквідації зроблено із невірним застосуванням статей 16, 19, 95 Закону про банкрутство.

Доводи інших учасників справи

24. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

28. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

29. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

30. Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

31. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

32. Відповідно до вимог Закону про банкрутство під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

33. Згідно із частиною 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

34. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

35. Частиною 2 цієї статті Закону про банкрутство передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

36. За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

37. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи (аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 922/2870/18).

38. Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена нормами статей 105, 110 та 111 ЦК України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

39. Відповідно до норм статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами (пункт 1 частини 1 статті 110 ЦК України).

40. Згідно з частиною 3 цієї статті ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

41. Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами статті 111 ЦК України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.

42. Лише дотримання визначених статтею 111 ЦК України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17, від 23.01.2019 у справі № 908/608/18).

43. У свою чергу, встановлення судом обставин недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для припинення незаконно порушеного провадження (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 19.06.2019 у справі 912/1298/18).

44. Однак ліквідаційною комісією ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" недодержано необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство.

45. Згідно із частиною 3 статті 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

46. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 910/21400/17).

47. Так, згідно із частиною 1 статті 111 ЦК України однією з умов добровільної ліквідації є вимога закону про вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, яка, зокрема, полягає в тому, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

48. Однак, з матеріалів справи убачається, що головою ліквідаційної комісії зазначених вимог закону не виконано.

49. Апеляційним господарським судом встановлено, що ліквідаційний баланс боржника свідчить про наявність дебіторської заборгованості у розмірі 40 000,00 грн.

50. Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції з висновками якого погоджується касаційний господарський суд, у порушення частини 1 статті 111 ЦК України ліквідатором не надано доказів на підтвердження вжиття ним всіх необхідних заходів щодо стягнення зазначеної заборгованості, у тому числі у судовому порядку.

51. Відповідно до частини 4 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

52. Згідно із пунктом 4 Розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 (далі - Положення про інвентаризацію) проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

53. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Розділу І Положення про інвентаризацію).

54. Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи (пункт 6 Розділу І Положення про інвентаризацію). Проведення інвентаризації є обов`язковим у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу (пункт 7 Розділу І Положення про інвентаризацію).

55. Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (пункт 15 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію).

56. Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, ліквідатор у порушення частини 4 статті 111 ЦК України не вжив належних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також його не виявив. До того ж у матеріалах справи відсутні відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру обтяжень рухомого майна, відсутні відомості із ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо того, чи є боржник засновником, учасником інших юридичних осіб (наявність корпоративних прав), що свідчить про неналежне виконання ліквідатором обов`язку з інвентаризації майна юридичної особи.

57. Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано, що зазначені вище відомості були надані ліквідатором 13.05.2019 під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство.

58. Враховуючи вказане суд зауважує, що необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно із цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

59. Розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити зазначені обставини дотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та у протилежному випадку припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов`язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17 та від 31.10.2018 у справі № 904/862/18).

60. Крім того апеляційним господарським судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

61. Суд відзначає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 19.07.2018 у справі № 922/3560/16 та від 04.09.2018 у справі № 922/4587/16).

62. З урахування наведеного касаційний господарський суд погоджується із висновками апеляційного суду, що проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ", складений станом на 10.09.2018, не можна вважати таким, що відображає повну інформацію щодо активів боржника.

63. Також апеляційним судом встановлено, що під час досудової процедури ліквідації до голови ліквідаційної комісії ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер М" із грошовими вимогами у розмірі 1 500 000,00 грн, які ґрунтуються на виданому боржником простому векселі серія АА № 2808475 на суму 1 500 000,00 грн, зі строком платежу за пред`явленням. При цьому зазначений у векселі розрахунковий рахунок боржника № НОМЕР_1 МФО 305299 ПАТ КБ "Приватбанк" відсутній у переліку рахунків, наданих податковим органом на запит голови ліквідаційної комісії боржника.

64. Відповідно до частини 3 статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

65. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції відсутні докази закриття цього рахунку, що є порушенням приписів частини 3 статті 111 ЦК України.

66. Крім того, згідно із приписами частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

67. Таким чином, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (висновок про застосування норм права викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 904/1853/17 та від 01.08.2018 у справі № 911/3540/17).

68. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами убачається, що під час інвентаризації головою ліквідаційної комісії встановлено наявність грошових коштів у розмірі 910,83 грн.

69. Наведене свідчить про відсутність у боржника наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

70. Окрім того, згідно із частиною 7 статті 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

71. Частина 7 статті 111 ЦК України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника у межах встановленого в публікації строку перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов`язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов`язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 915/1490/16).

72. Втім, як встановлено апеляційним судом, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

73. Отже сукупність наведеного вище свідчить, що ліквідаційною комісією "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" не подано докази на підтвердження всіх передумов для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

74. З огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду щодо недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, що є порушенням вимог статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

75. Встановивши наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про скасування постанови місцевого господарського суду від 06.11.2018 та закриття провадження по справі № 904/4503/18.

76. За наведеного, суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення апеляційної інстанції.

Щодо суті касаційної скарги

77. Доводи скаржника щодо порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

79. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява № 3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява № 52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява № 14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

80. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

81. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

82. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

83. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

84. За наведених обставин колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Висновки щодо застосування норм права

85. Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

86. Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

87. У зв`язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

88. Такий порядок передбачений нормами статей 105, 110 та 111 ЦК України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

89. Недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для закриття незаконно порушеного провадження.

Судові витрати

90. Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, отже судовий збір у даному випадку не розподіляється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 904/4503/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков