Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.08.2018 року у справі №909/105/15
Постанова КГС ВП від 30.01.2018 року у справі №909/105/15
Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №909/105/15

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року

м. Київ

справа № 909/105/15

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

головуючого - Міщенка І.С., суддів: Берднік І.С., Чумака Ю.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.;

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"),

представник позивача - не з'явився,

відповідач-1- Яремчанська сільська рада Івано-Франківської області,

представник відповідача-1- не з'явився,

відповідач-2- товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера",

представник відповідача-2 - Мицай С.В.,

відповідач-3- товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій-профілакторій ВБР",

представник відповідача-3 - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства " Українська залізниця " в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду у складі Зварич О.В. - головуючий, Хабіб М.І., Юрченка Я.О. від 22 травня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 січня 2015 року державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до (1) Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, (2) товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", (3) товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій-профілакторій ВБР" про визнання частково недійсним рішення міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу землі та державного акту про право власності на земельну ділянку.

Короткий зміст ухвали про заміну позивача правонаступником та рішення суду першої інстанції

2. Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач подав заяву про заміну у справі ДТГО «Львівська залізниця» своїм правонаступником - ПАТ «Українська залізниця», у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття.

3. 5 січня 2016 року Господарський суд Івано-Франківської області виніс ухвалу про заміну позивача у справі ДТГО "Львівська залізниця" його правонаступником - ПАТ «Українська залізниця» в особі його регіональної філії "Львівська залізниця".

4. За результатами розгляду справи по суті, 26 січня 2017 року Господарський суд Івано-Франківської області відмовив в позові ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" повністю.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали, винесеної судом апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" подало апеляційну скаргу на оскаржуване рішення.

6. 22 травня 2017 року Львівський апеляційний господарський суд виніс ухвалу про припинення апеляційного провадження у справі.

7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії "Львівська залізниця" є особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу, оскільки вона передчасно визнана місцевим судом правонаступником позивача, а тому рішенням суду першої інстанції не порушуються її права та обов'язки. Припиняючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції застосував положення пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" подало касаційну скаргу на оскаржувану ухвалу, в якій просить:

8.1. ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 травня 2017 року скасувати;

8.2. направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. Скаржник обґрунтовує доводи касаційної скарги наступним:

9.1. оскаржуваною ухвалою порушено право ПАТ «Українська залізниця», як позивача у справі, на апеляційне оскарження судового рішення;

9.2. ухвала про припинення провадження винесена із невірним застосуванням положень пункту 1 статті 80 ГПК України, оскільки вказана стаття передбачає припинення провадження у справі, якщо вказана справа не підлягає вирішенню в господарських судах.

Позиція інших учасників справи

10. 22 січня 2018 року через канцелярію суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 підтримує позицію апеляційного господарського суду щодо:

(1) неправомірності заміни позивача у справі його правонаступником, на тій підставі, що злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи. Перехід прав і обов'язків від ДГТО "Львівська залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" відбувається з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи ДГТО "Львівська залізниця", у свою чергу, на момент прийняття рішення у справі такий запис був відсутній.

(2) необхідності припинення апеляційного провадження у справі на тій підставі, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2017 року у даній справі не стосується прав і обов'язків ПАТ "Українська залізниця", а отже, апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати.

11. У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" підтримав позицію, викладену у відзиві на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

12. За результатами розгляду справи по суті суд першої інстанції : (1) задовольнив заяву ДТГО "Львівська залізниця" про заміну своїм правонаступником ПАТ «Українська залізниця» та (2) виніс рішення щодо ПАТ «Українська залізниця», як позивача у справі.

13. Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника, зазначеними у пп. 9.1. та 9.2. цієї постанови, обґрунтовуючи такий висновок наступним.

14. У відповідності до статті 1 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), визначене коло осіб має право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Стаття 21 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначає позивача як особу, яка подала позов або в інтересах яких подано позов. Отже, лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, зумовлює отримання нею правового статусу позивача шляхом звернення з позовом до суду.

15. При винесенні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції фактично підмінив правові поняття «процесуальне правонаступництво» та «відсутність порушених прав та охоронюваних законом інтересів». Системний аналіз норм ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме: статей 1, 2, 21, 25, 91, 101 свідчить про відсутність у апеляційного господарського суду повноважень змінювати процесуальний статус позивача у випадку, якщо суд прийде до висновку про відсутність порушених прав та охорованих законом інтересів останнього.

16. У цьому випадку, апеляційний господарський суд повинен відмовити у задоволенні скарги саме з цієї підстави, а не втручатися у вчинене судом першої інстанції процесуальне правонаступництво. Таким втручанням апеляційний господарський суд фактично позбавляє ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" статусу позивача та обмежує гарантоване статтею 124 Конституції України право на апеляційне оскарження.

17. З огляду на вищенаведене, при винесенні оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд помилково застосував положення пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України до вказаних правовідносин, оскільки мав розглянути справу по суті та винести рішення щодо кола осіб, визначених судом першої інстанції сторонами у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Вказані порушення норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. На виконання приписів частини 6 статті 310 ГПК України, така ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

19 . Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства " Українська залізниця " в особі регіональної філії "Львівська залізниця" задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 травня 2017 року скасувати.

3. Справу направити до Львівського апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Чумак Ю.Я.