Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2341/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Берднік І.С.,

суддів: Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 (у складі колегії суддів: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.), якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2018 (суддя Головатюк Л.Д.) про забезпечення позову,

у справі № 910/2341/17

за позовом Дочірнього підприємства "Торжок"

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКГ Моніторинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінмарк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Нексджен фінанси",

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКГ Моніторинг" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер",

про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним протоколу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Дочірнє підприємство "Торжок" (далі - ДП "Торжок") звернулося до господарського суду із позовом про визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі з реалізації активів Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам щодо лоту №7262; визнання недійсним протоколу № 14/11-01 (зі змінами і доповненнями) про проведення аукціону в електронній формі з реалізації активів ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам щодо лоту № 7262.

Скаржник зазначає, що 14.11.2016 організатором аукціону проведено аукціон в електронній формі з реалізації активів ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим фінансовим установам та складено протокол від 28.11.2016.

Під час аукціону здійснено продаж права вимоги за кредитним договором від 19.05.2006 № 19/К-К, укладеним між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ДП "Торжок" із забезпеченням.

Переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінмарк" (далі - ТОВ "ФК "Фінмарк").

За результатами цього аукціону 28.11.2016 між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "ФК "Фінмарк" укладено договір про відступлення прав вимоги № 7262, а 13.12.2016 між ТОВ "ФК "Фінмарк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер" (далі - ТОВ "Первомайськ-кондитер") укладено договір про відступлення прав вимоги № 071/11-16К.

ДП "Торжок" вважає, що електронні торги проведено з порушенням законодавства, тому їх результати підлягають скасуванню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017, у задоволенні позову ДП "Торжок" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 зазначені судові рішення скасовано, справу № 910/2341/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції ДП "Торжок" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило суд до вирішення спору по суті накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

- нежитлову будівлю, загальною площею 502,5 мІ, розташовану за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1293635948101;

- нежитлову будівлю загальною площею 1373,7мІ, розташовану за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Мала Морська, будинок 108/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1293592748101;

- нежитлову будівлю загальною площею 19973,7мІ, розташовану за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Мала Морська, будинок 108/6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1293563248101;

- нежитлову будівлю загальною площею 4521,2 мІ, розташовану за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 129367014-8101.

Заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "Первомайськ-кондитер" і пов'язані з ним особи систематично вчиняють дії щодо відчуження, поділу та обтяження майна з метою ускладнення виконання у подальшому рішення суду про скасування результатів аукціону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2018 заяву ДП "Торжок" задоволено.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову щодо визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним протоколу від 28.11.2016 № 14/11-01.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 зазначену ухвалу суду скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ДП "Торжок" про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не кореспондується з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, ДП "Торжок" звернулося до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати цю постанову, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

На підтвердження наведених у касаційній скарзі вимог ДП "Торжок" зазначає про безпідставність висновків суду апеляційної інстанції, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не співвідноситься з предметом позову.

Скаржник наголошує, що ним обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також надано суду відповідні докази.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Фінмарк" вказує на її безпідставність, а оскаржену постанову суду вважає законною та обґрунтованою.

При цьому ТОВ "ФК "Фінмарк" звертає увагу суду касаційної інстанції, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі №910/2341/17 відмовлено у задоволенні повторно поданої ДП "Торжок" заяви про забезпечення позову.

Інші учасники справи передбаченим процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2018 про забезпечення позову у справі № 910/2341/17, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову і відмовляючи у задоволенні заяви ДП "Торжок" про вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний суд виходив із такого.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/2766/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017, відмовлено у задоволенні позову ДП "Торжок" до ТОВ "Первомайськ-кондитер", ТОВ "ФК "Фінмарк" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К за договором банківського кредиту від 19.05.2006 № 19/К-К; договором застави майнових прав від 27.01.2011 № 19/К-КЛ-3 і договором поруки від 11.03.2014 №19/К-КЛ-П.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/2767/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017, відмовлено у задоволенні позову ДП "Торжок" до ТОВ "Первомайськ-кондитер", ТОВ "ФК "Фінмарк" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 13.12.2016 № 071/11-16К, укладених між ТОВ "Первомайськ-кондитер" і ТОВ "ФК "Фінмарк".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2017 у справі №915/287/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2017, відмовлено у задоволенні позову ДП "Торжок" до ТОВ "Первомайськ-кондитер", треті особи: ТОВ "ФК "Фінмарк", ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання відсутності станом на 30.01.2017 права вимагати виконання зобов'язань за договором банківського кредиту від 19.05.2006 № 19/К-К з договорами про внесення змін та доповнень, договором № 7262 про відступлення прав вимоги від 28.11.2016, договором №071/11-16К про відступлення прав вимоги 13.12.2016, договором іпотеки, посвідченим 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 2563 (з договорами про внесення змін і доповнень), договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №2563, посвідченим 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 1593, договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 19.05.2006 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 2563, посвідченим 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 1595, договором іпотеки, посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №4516, з договорами про внесення змін і доповнень, договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 4516, посвідченим 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 1594, договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 08.09.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 4516, посвідченим 13.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим у реєстрі за № 1596.

Отже, відступлення права вимоги від ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ТОВ "Первомайськ-кондитер" у судовому порядку незаконним визнано не було.

Апеляційний суд також урахував, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.01.2018 №110488281 власником майна, на яке було накладено арешт судом першої інстанції, є Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІНВЕСТ2017", яке не є учасником справи № 910/2341/17.

Ураховуючи встановлені апеляційним судом фактичні обставини, беручи до уваги положення пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви ДП "Торжок" про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки обраний спосіб забезпечення позову у справі № 910/2341/17 - накладення арешту на зазначене позивачем нерухоме майно - неспівмірний із предметом позову.

Підстав для скасування законної постанови апеляційного суду від 12.03.2018 немає.

Оскільки оскаржену постанову ухвалено із додержанням вимог норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 910/2341/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий