Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8405/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 (колегія суддів: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

про зобовязання відшкодувати збитки на відновлення пошкодженого майна у розмірі 1 000, 00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (далі - Відповідач) суму 1 000, 00 грн збитків на відновлення пошкодженого майна.

2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 В задоволенні позову відмовлено.

3. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі в тексті - Третя особа) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про відновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 по справі № 904/8405/16 - відхилено; ухвалено апеляційну скаргу повернути.

5. Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги мотивована наступним:

5.1. Вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції оголошена у судовому засіданні 06.11.2017, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 13.11.2017. Відповідно, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 23.11.2017, тоді як апелянт в порядку ст. 91 ГПК України з апеляційною скаргою звернувся до суду першої інстанції 24.11.2017, про що свідчить долучений до апеляційної скарги поштовий конверт з відбитком поштового штемпеля з відповідною датою відправки апеляційної скарги на адресу господарського суду Дніпропетровської області.

5.2. Подання апеляційної скарги з простроченням строку апелянт пояснює тим, що, належним чином завірену копію рішення суду першої інстанції залізницею було отримано 16.11.2017, що підтверджується штемпелем на конверті та штампом реєстрації вхідної кореспонденції (вх. № 4/12873 від 16.11.2017).

5.3. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт зазначає, що згідно даних сайту http://reyestr.court.gov.ua залізницею було встановлено, що господарським судом Дніпропетровської області повний текст рішення оприлюднено в ЄДРСР 15.11.2017, а тому можна припустити, що Третій особі стало відомо про винесене рішення саме 15.11.2017. Іншого апелянтом в скарзі не зазначено.

5.4. В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що Третьою особою рішення отримано в суді першої інстанції за 8 днів до закінчення строку на його оскарження.

5.5 Також в ухвалі зазначено, що при цьому, навіть якщо припустити, що залізницею рішення отримано 16.11.2017 то останній мав можливість оскаржити його у строк до 23.11.2017 ще протягом семи днів.

5.6. З наведеного суд апеляційної інстанції робить висновок, що апелянтом у скарзі не наведено поважних причин неможливості своєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду у строк з 16.11.2017 по 23.11.2017.

5.7. Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав посилання Третьої особи на отримання ним оскаржуваного рішення 16.11.2017, що на його думку, свідчить про закінчення строку 26.11.2017, як на підставу для відновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення, не поважною причиною та вважає відсутніми підстави для відновлення пропущеного строку.

5.8. Отже, на думку колегії суддів, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 залежала виключно від волевиявлення самої Третьої особи, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

5.9. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що клопотання апелянта про відновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження рішення слід відхилити, апеляційну скаргу повернути, у зв'язку з відсутністю підстав для поновлення процесуального строку.

6. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями статей 53, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України (редакція яка була чинна до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" подало до суду касаційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

8. В обґрунтування підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції з переданням справи до суду апеляційної інстанції Третя особа у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

8.1. Суд апеляційної інстанції не врахував того, що з моменту отримання належним чином засвідченої копії рішення суду першої інстанції (15.11.2017) десятиденний строк на оскарження мав закінчитись 25.11.2017 (субота), внаслідок чого було в оскаржуваній ухвалі допущено порушення норм процесуального права, а саме ст. 93 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд залишити ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №904/8405/16; прийнято до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

15. Оскільки суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 07.12.2017 керувався нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України в редакції до 15.12.2017), за таких обставин Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку зазначену ухвалу, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм, які були чинними на момент прийняття оскаржуваної ухвали.

16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що з моменту отримання належним чином засвідченої копії рішення суду першої інстанції (15.11.2017) десятиденний строк на оскарження мав закінчитись 25.11.2017 (субота), внаслідок чого було в оскаржуваній ухвалі допущено порушення норм процесуального права, а саме ст. 93 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Відповідно до положень ч.1 ст. 53 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

18. Згідно положень ст. 93 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

19. Суд апеляційної інстанції встановив, що вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції оголошена у судовому засіданні 06.11.2017, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 13.11.2017. Відповідно, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 23.11.2017, тоді як апелянт в порядку ст. 91 ГПК України з апеляційною скаргою звернувся до суду першої інстанції 24.11.2017.

20. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

21. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

22. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

23. Третя особа у своїй касаційній скарзі зазначає, що десятиденний строк на оскарження мав закінчитися 25.11.2017, оскільки рішення суду першої інстанції ним було отримано 15.11.2017.

24. Зазначена позиція касаційної скарги визнається судом касаційної інстанції такою, що суперечить положенням ст. 93 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), відповідно до якої апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

25. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про правильність застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі приписів ст. 93 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017).

26. За таких обставин, враховуючи встановлені фактичні обставини, колегія суддів вважає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що з моменту отримання належним чином засвідченої копії рішення суду першої інстанції (15.11.2017) десятиденний строк на оскарження мав закінчитись 25.11.2017 (субота), внаслідок чого було в оскаржуваній ухвалі допущено порушення норм процесуального права, а саме ст. 93 ГПК України.

27. Відповідно до положень частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

28. Оскільки ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 прийнята з додержанням норм процесуального права, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" підлягає залишенню без задоволення, а зазначена ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.

29. Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/8405/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко