Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.02.2022 року у справі №910/13136/20
Постанова КГС ВП від 23.02.2022 року у справі №910/13136/20
Ухвала КГС ВП від 05.09.2021 року у справі №910/13136/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13136/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Підприємства з іноземними інвестиціями "Бі енд Пі, ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - не з`явились,

Компанії "Бош Інтернешнл Інк" - не з`явились,

Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві - не з`явились,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" - Кравчук А.С. (адвокат),

Державного підприємства "СЕТАМ" - не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Бі енд Пі, ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Компанії "Бош Інтернешнл Інк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 (суддя Сівакова В.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 (колегія суддів - Сітайло Л.Г., Буравльов С.І., Пашкіна С.А.)

у справі за позовом:

1) Підприємства з іноземними інвестиціями "Бі енд Пі, ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство),

2) Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (далі - Компанія)

до відповідачів:

1) Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" (далі - Товариство, ТОВ "Д-Трейд 2015"),

3) Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ")

про визнання права

СУТЬ СПОРУ

1. Суд першої інстанції задовольнив клопотання ТОВ "Д-Трейд 2015" про забезпечення позивачами його судових витрат порівну; зобов`язав позивачів внести до вказаної дати на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва попередньо визначену суму судових витрат Товариства, пов`язаних з розглядом справи у сукупному розмірі 75 000,00 грн.

2. Позивачі не внесли на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишив позов без розгляду. Позивачі подали спільну касаційну скаргу до Верховного Суду.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постали питання:

- чи оцінює суд апеляційної та касаційної інстанцій дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про забезпечення витрат, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, при оскарженні ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

- залишення позову без розгляду є правом чи обов`язком суду у випадку, якщо позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

- чи може суд першої інстанції зупинити виконання постановленої ним ухвали про забезпечення витрат;

- чи повинен суд вживати процесуальні заходи у випадку, якщо учасник процесу (відповідач) є особою, пов`язаною з фінансовою установою країни-агресора, на яку накладені санкції;

- чи суперечать положення ч.2 ст. ІІІ Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 (далі - Договір про захист інвестицій) положенням ГПК про можливість господарського суду залишити позов без розгляду;

- чи створює рішення суду про забезпечення судових витрат надмірний тягар для позивача (обмежує доступ до суду).

5. Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

6. 01.09.2020 Підприємство та Компанія звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу ДВС, ТОВ "Д-Трейд 2015" та ДП "СЕТАМ" про застосування наслідків нікчемності правочину до договору купівлі-продажу 35% частки корпоративних прав Підприємства у вищому навчальному закладі "Київський економічний інститут менеджменту" (далі - ВНЗ "КЕІМ").

7. Вважали зазначений договір (у формі акта державного виконавця про проведені електронні торги від 13.11.2017 та протоколу результатів електронних торгів від 08.11.2017 №295831) таким, що порушує публічний порядок. Просили визнати права Підприємства на 35% корпоративних прав у ВНЗ "КЕІМ" та Компанії на 15% корпоративних прав у ВНЗ "КЕІМ".

8. Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.10.2020 відкрив провадження у справі №910/13136/20 та прийняв позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначив час та дату підготовчого засідання.

9. Позивачі не подавали заяви про розгляд справи без їх участі.

10. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2020 продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

11. 08.02.2021 від представника позивачів надійшло клопотання, відповідно до якого представник позивачів просить застосовувати при розгляді даної справи норми права Закону США "Щодо запобігання відмиванню брудних грошей" ("Anti-Money Laundering Act" (АМЛА 2020)), прийнятого у грудні 2020 року.

12. 01.03.2021 ТОВ "Д-Трейд 2015" подало до суду першої інстанції клопотання в порядку ст.125 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) про забезпечення судових витрат шляхом зобов`язання Підприємства та Компанії внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошову суму для забезпечення відшкодування витрат ТОВ "Д-Трейд 2015" на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом спору у справі №910/13136/20 в розмірі 75 000,00 грн.

13. В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ "Д-Трейд 2015" посилалося на те, що:

- позивачі у жодне з призначених судових засідань не з`явилися; систематично подавали численні клопотання про відкладення розгляду справи до завершення строку дії карантину, який встановлений Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ); вказані дії є зловживанням процесуальним правом, оскільки позивачі під виглядом захисту начебто порушених своїх прав, в результаті своєї поведінки штучно ускладнюють розгляд спору та перешкоджають ухваленню рішення у справі;

- ТОВ "Д-Трейд 2015" вимушене нести витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі;

- Компанія є юридичною особою за законодавством США; позивачі не мають на території України будь-якого нерухомого майна; у Підприємства наявне нерухоме майно у вигляді корпоративних прав, втім на нього Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва наклав заборону на відчуження в рамках виконавчого провадження №54745428 (щодо стягнення з Підприємства 150 000,00 доларів США), яке триває з 19.09.2017 по сьогоднішній день; вказане свідчить, що позивачі не в змозі розрахуватися за своїми боргами.

14. 10.03.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою задовольнив клопотання ТОВ "Д-Трейд 2015" про забезпечення судових витрат; зобов`язав Підприємство та Компанію у строк до 01.04.2021 внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва попередньо визначену суму судових витрат ТОВ "Д-Трейд 2015", пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 37 500,00 грн кожен, докази чого надати суду протягом вказаного строку.

15. Задоволення клопотання суд мотивував таким:

- представники позивачів не з`явились у жодне судове засідання, а саме, 17.11.2020, 03.12.2020, 19.01.2021, 11.02.2021 та 02.03.2021, що свідчить про штучне затягування судового процесу; неявка позивачів у судові засідання та подання клопотань про відкладення розгляду справи містить ознаки зловживання позивачами процесуальними правами;

- Компанія не має зареєстрованого в установленому законом порядку місцезнаходження на території України; Компанія та Підприємство не мають нерухомого майна на території України, а на корпоративні права Підприємства накладено арешт у рамках виконавчого провадження (сума стягнення 4 307 412,50 грн);

- розмір забезпечення (75 000,00 грн) обґрунтований тим, що ТОВ "Д-Трейд 2015" та адвокат Кравчук А.С. уклали договір про надання правничої (правової) допомоги від 22.09.2020 №220920, відповідно до п.4.1 якого гонорар адвоката за виконання доручення за цим договором розраховується погодинно виходячи із вартості правничої (правової) допомоги (наданих послуг / виконаних робіт) одної години витраченого часу адвоката - 100 доларів США в перерахунку суми оплати на гривні, виходячи з офіційного курсу НБУ, встановленого на день вчинення відповідної дії (надання правничої (правової допомоги); сторони погодили орієнтовну (очікувану) суму (вартість) робіт (наданих послуг) правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції в розмірі 75 000,00 грн (п.4.2); клієнт сплачує адвокату витрачений його час, пов`язаний із розглядом справи №910/13136/20 в повній мірі, в тому числі за виїзди у судові засідання, які з тої чи іншої причини не відбулися (п.4.3); детальний опис правничої (правової) допомоги (наданих послуг / виконаних робіт) визначається безпосередньо у акті приймання-передачі правничої (правової) допомоги (наданих послуг / виконаних робіт) (п.4.4);

- у разі невнесення позивачами у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду (ч.6 ст.125 ГПК).

16. 31.03.2021 від позивачів до суду надійшла заява, датована 30.03.2021, в якій вони просять ухвалити відповідні судові рішення та використати відповідні процесуальні заходи стосовно ТОВ "Д-Трейд 2015", який є особою, пов`язаною з фінансовою установою країни-агресора - ПАТ "Промінвестбанк" (далі - Промінвестбанк), що відповідатиме принципам застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), встановлених Законом "Про санкції" відповідно до указу Президента України від 19.03.2021 №107/2021 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 11.03.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - Указ Президента про введення в дію рішення ради РНБО про санкції) щодо запобігання виведенню капіталів за межі України особами, пов`язаними з фінансовою установою країни-агресора - Промінвестбанком.

17. 31.03.2021 від позивачів до суду надійшла також заява, в якій вони просять застосувати положення ч.2 ст. ІІІ Договору про захист інвестицій, що має пріоритет над будь-якою нормою ГПК, яка передбачає можливість залишення позовної заяви без розгляду. Заява також містила клопотання про зупинення обов`язку позивачів з внесення на депозитний рахунок суду суми для забезпечення витрат відповідача на правову допомогу. Позивачі вважали такі дії ТОВ "Д-Трейд 2015" фінансовим тиском та процесуальною диверсією, спрямованою на недопущення розгляду судом цієї справи по суті.

18. 29.04.2021 ТОВ "Д-Трейд 2015" подало клопотання про залишення позову без розгляду в порядку ч.6 ст.125 ГПК у зв`язку з невнесенням позивачами на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва попередньо визначеної суми витрат ТОВ "Д-Трейд 2015", пов`язаних з розглядом справи.

19. Станом на 29.04.2021 позивачі не подали документального підтвердження внесення на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва коштів для забезпечення судових витрат ТОВ "Д-Трейд 2015", пов`язаних з розглядом справи, в загальному розмірі 75 000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

20. Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.04.2021 з посиланням на статті 125 226 234 ГПК залишив позов Підприємства та Компанії без розгляду.

21. Послався на те, що позивачі не виконали вимог ухвали від 10.03.2021 та не подали документального підтвердження внесення на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва коштів для забезпечення судових витрат ТОВ "Д-Трейд 2015", пов`язаних з розглядом справи.

22. Суд першої інстанції також вказав, що позивачі не з`явилися у жодне з судових засідань, а подання ними численних клопотань про відкладення розгляду справи, з огляду на тривалий розгляд справи, спрямоване на штучне затягування судового процесу, що свідчить про зловживання процесуальними правами.

23. Стосовно заяви позивачів від 30.03.2021, в якій вони просять ухвалити відповідні судові рішення та використати відповідні процесуальні заходи стосовно ТОВ "Д-Трейд 2015", суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що до компетенції Господарського суду міста Києва не належить вчинення відповідних процесуальних дій.

24. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяв позивачів від 30.03.2021 про зупинення встановленого ухвалою суду від 10.03.2021 обов`язку позивачів внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва коштів для забезпечення витрат ТОВ "Д-Трейд 2015" на професійну правничу допомогу, оскільки положення ГПК не передбачають можливості вчинення судом відповідної процесуальної дії.

25. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. Послався на те, що позивачі не виконали вимог ухвали суду першої інстанції від 10.03.2021 про забезпечення судових витрат. Суд апеляційної інстанції також вказав, що зазначені процесуальні дії / бездіяльність позивачів (неявка в судові засідання, клопотання про відкладення засідань, інші численні клопотання) свідчать про штучне затягування судового процесу.

Короткий зміст доводів та вимог касаційних скарг

26. 05.08.2021 позивачі звернулися до Верховного Суду зі спільною касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, в якій просять їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

27. У касаційній скарзі скаржники зазначають, що:

- оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права (незастосування норм Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення") в частині вимог по здійсненню фінансового моніторингу суб`єктами фінансового моніторингу, зокрема адвокатом Товариства, що призвело до неправильного визначення правової природи послуг адвоката в цій справі, які відповідають інституту "представництво в суді", а не інституту "професійна правнича допомога", у правовій прив`язці до невчинення адвокатом Товариства фінансового моніторингу у відповідності до вищезазначеного Закону;

- оскаржувані рішення порушують 1) права позивачів на доступ до правосуддя в судах України та обов`язок судової влади по захисту суспільних та державних інтересів; 2) зобов`язання України згідно Договору про захист інвестицій і свідчать про дискримінаційні дії судової влади України по відношенню до компаній США; 3) норму ч.1 ст.4 ГПК в частині позбавлення позивачів права на розгляд справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; 4) норму ч.2 ст.4 ГПК, яка імперативно визначає обов`язок суду вжити передбачені законом заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням; 5) Указ Президента про введення в дію рішення РНБО про санкції щодо запобігання виведенню капіталів за межі України особами, які є пов`язаними з фінансовою установою країни-агресора - Промінвестбанком.

28. Скаржники вказують на порушення судами попередніх інстанцій норм ГПК, а саме: пунктів 1, 2, 4, 6 ч.3 ст.2 (принципи верховенства права, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності, пропорційності; захист законних інтересів юридичних осіб та держави), пунктів 4, 5 ч.1 ст.35, ч.1 ст.38 (порядок визначення суддів для розгляду справи, колегії суддів для розгляду апеляційної скарги, заявлення самовідводу), статей 166, 182 (право на вчинення процесуальних дій), ч.4 ст.125 (забезпечення та попередня оплата судових витрат), норм Закону "Про міжнародне приватне право"; необґрунтовану відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання позивачів про звернення з судовим дорученням до компетентного органу Республіки Кіпр з метою встановлення кінцевих бенефіціарів Товариства.

29. Касаційна скарга також мотивована таким:

- суди попередніх інстанцій порушили принцип верховенства права у зв`язку з незастосуванням положень Договору про захист інвестицій, які імперативно встановлюють обов`язковість розгляду справ національними судами, та які відрізняються від положень ГПК, що визначають диспозитивність при ухваленні рішення про розгляд або залишення позову без розгляду; зокрема, п.2 ст.ІІІ Договору про захист інвестицій встановлено, що компанії, які заявлять, що всі інвестиції або їх частина були експропрійовані, матимуть право на терміновий розгляд справи належною судовою або адміністративною владою іншої сторони з метою визначення, чи мала місце така експропріація, а така експропріація та пов`язана з нею будь-яка компенсація не відповідає принципам міжнародного права; вказані норми є імперативними; позивачі окремим клопотанням звернули увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання верховенства права та застосування передбачених міжнародним правом та законами України права компанії США, однак суди не взяли вказаного до уваги;

- суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, не встановив, чи мала місце така експропріація інвестицій, а якщо так, то чи відповідає така експропріація та пов`язана з нею будь-яка компенсація принципам міжнародного права;

- суд першої інстанції мав взяти до уваги те, що процесуальні правовідносини через наявність в них іноземного елементу крім ГПК також регулюються Законом "Про міжнародне приватне право" та Договором про захист інвестицій;

- суди порушили порядок визначення судді для розгляду справи та Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині встановлених строків визначення судді для розгляду справи, а суддя, призначена внаслідок повторного автоматизованого розподілу справи в суді першої інстанції, повинна була заявити самовідвід на підставі положень Бангалорських принципів поведінки суддів у зв`язку з існуванням сумнівів у безсторонності судді; також був порушений порядок визначення суддів для розгляду апеляційної скарги (авторозподіл апеляційної скарги відбувся не 24.05.2021, а 31.05.2021);

- суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотань позивачів про відкладення підготовчих судових засідань за межі строків дії карантину, встановленого КМУ на території України, внаслідок чого позивачі були позбавлені права на участь у підготовчому засіданні в суді першої інстанції;

- суд першої інстанції позбавив позивачів права на отримання відзиву та надання відповіді на відзив відповідно до ст.166 ГПК, а суд апеляційної інстанції не встановив зазначеного порушення судом апеляційної інстанції;

- суди попередніх інстанцій порушили принцип змагальності та рівності всіх учасників судового процесу у зв`язку з ухваленням судових рішень про участь ТОВ "Д-Трейд 2015", яке є особою, пов`язаною з фінансовою установою країни - агресора, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США, в судових засіданнях в режимі відеоконференції, і одночасним відхиленням клопотань позивачів про відкладення підготовчих судових засідань на підставі п.3 ч.2 ст.202 ГПК з причин існування технічної проблеми, пов`язаної з необхідністю отримання експертного висновку РНБО з метою забезпечення інформаційної безпеки технічних засобів; позивачі надали до суду докази звернення Компанії до РНБО з відповідною заявою із зазначеного питання; до отримання відповіді РНБО позивачі не могли брати участь у засіданнях в режимі відеоконференції, чого суди попередніх інстанцій не врахували; зважаючи на неможливість участі в судових засіданнях, позивачі були позбавлені права наводити свої аргументи, зокрема, щодо судових витрат;

- суд першої інстанції порушив норму процесуального права, встановлену ч.4 ст.125 ГПК, та не застосував норми матеріального права, встановлені Законом "Про санкції", у прив`язці до Указу Президента про введення в дію рішення РНБО про санкції, що не було досліджено судом апеляційної інстанції; у позовній заяві та в інших заявах з процесуальних питань позивачі надали суду беззаперечні докази того факту, що ТОВ "Д-Трейд 2015" є особою, пов`язаною з фінансовою установою країни - агресора - Промінвестбанком, на який накладено санкції Україною, Європейським Союзом, США; зокрема, у склад учасників ВНЗ "КЕІМ" входять громадянин України ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного капіталу 1 000 000,00 грн (60% частки)) та ТОВ "Д-Трейд 2015" (розмір внеску до статутного капіталу 700 000,00 грн (40% частки)); у публічній інформації зазначено, що син учасника ВНЗ "КЕІМ" ОСОБА_1 (ректор ВНЗ "КЕІМ") - ОСОБА_2 є / був на час вчинення дій головою правління Промінвестбанку, тобто керівником банку країни - агресора; оскільки за ТОВ "Д-Трейд 2015" зареєстровано 40% статутного капіталу ВНЗ "КЕІМ", то ТОВ "Д-Трейд 2015" та ВНЗ "КЕІМ" є пов`язаними між собою юридичними особами; зазначене свідчить про те, що у відповідності до законодавства України Промінвестбанк, ВНЗ "КЕІМ" та ТОВ "Д-Трейд 2015" є пов`язаними між собою юридичними особами;

- важливою обставиною для врахування у справі є те, що до Промінвестбанку застосовано вид обмежувального заходу відповідно до Закону "Про санкції", у тому числі інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом, а саме запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов`язаних з банком осіб;

- норми частин 4, 6 ст.125 ГПК вказують виключно на право суду ухвалити судове рішення про залишення позову без розгляду, тобто не є імперативними нормами, які носять зобов`язальний характер; реалізація судом зазначеного права можлива виключно з урахуванням конкретних обставин справи; суд першої інстанції взагалі не розглядав заяви та клопотання позивачів з процесуальних питань, які у сукупністю із позовною заявою вказують на конкретні обставини цієї справи, які суди мали би врахувати при прийнятті судового рішення про фінансовий обов`язок позивачів перед ТОВ "Д-Трейд 2015"; при цьому суд не керувався завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, що призвело до прийняття незаконного судового рішення в інтересах ТОВ "Д-Трейд 2015", який є пов`язаною особою з фінансовою установою країни-агресора , на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США;

- суди попередніх інстанцій не застосували норми матеріального права, встановлені ст.4 Закону "Про санкції" стосовно заборони виконання економічних та фінансових зобов`язань перед особами, пов`язаними з країною-агресором, ухваливши судове рішення про внесення позивачами на депозитний рахунок суду грошових сум для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що свідчить про неврахування розумного балансу між приватними та публічними інтересами;

- ухвалою про залишення позову без розгляду та постановою апеляційного суду були враховані інтереси особи, пов`язаної з фінансовою установою країни - агресора, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США, але не були враховані суспільні та державні інтереси;

- згідно з Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" адвокати, адвокатські бюро / об`єднання віднесено до спеціальних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, однак адвокат ТОВ "Д-Трейд 2015" не здійснив фінансового моніторингу щодо дій ТОВ "Д-Трейд 2015" з метою запобігання легалізації активів, одержаних злочинним шляхом, що свідчить про невиконання адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015" своїх професійних обов`язків та є підставою для невизнання судом наданих ТОВ "Д-Трейд 2015" витрат на професійну правничу допомогу, оскільки невиконання такого обов`язку адвокатом не відповідає правовому визначенню "професійна правнича допомога" і подані ТОВ "Д-Трейд 2015" клопотання не містять правових підстав для їх задоволення" (відсутність факту здійснення фінансового моніторингу адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015" в даній справі у відповідності до вимог законодавства, вказує на відсутність з боку адвоката ТОВ "Д-Трейд 2015" факту надання саме "професійної правничої допомоги", а визначає лише здійснення адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015" виключно "представництва в суді", тобто на такі послуги адвоката не розповсюджуються норми права ГПК в частині забезпечення витрат (ч.4 ст.125 ГПК).

- Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" вимагає встановлення осіб кінцевих бенефіціарів та проведення фінансового моніторингу осіб, на користь яких встановлюється фінансове зобов`язання, зазначене набуває істотного значення в тому разі, коли фінансове зобов`язання встановлюється на користь особи, пов`язаної з фінансовою установою країни - агресора, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США, тому суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивачів про звернення з судовим дорученням до компетентного органу Республіки Кіпр з метою встановлення кінцевих бенефіціарів ТОВ "Д-Трейд 2015", який є особою, пов`язаною з країною-агресором, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про визначення фінансового зобов`язання позивачів на користь особи ТОВ "Д-Трейд 2015" та до залишення в силі незаконного судового рішення у вигляді оскаржуваної ухвали; зокрема, Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" вимагає встановлення осіб кінцевих бенефіціарів та проведення фінансового моніторингу осіб, на користь яких встановлюється фінансове зобов`язання;

- наведені судами попередніх інстанцій мотиви щодо неявки позивачів в судові засідання та подання клопотань про відкладення розгляду справи не мають жодного відношення до підстави постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, яка містить зовсім інші посилання, а саме на інститут забезпечення витрат на правничу допомогу відповідача;

- рішення судів попередніх інстанцій є свавільними, оскільки містять очевидне викривлення фактів або вимог права, очевидну невідповідність висновку суду встановленим фактам, очевидну внутрішню суперечність рішення, очевидну відсутність легітимних підстав для прийнятого рішення, замовчування вирішальних або вагомих аргументів сторони, з якими рішення суду йде у розріз, установлення надзвичайного і заздалегідь недосяжного стандарту доказування, ухвалення протилежних рішень одним і тим самим складом суду за однакових обставин за відсутності зміни судової практики чи законодавства, вирішення справ із завідомим порушенням вимог щодо безсторонності суду тощо.

30. 07.11.2021 від ТОВ "Д-Трейд 2015" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій заявник просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржувані рішення залишити без змін. В обґрунтування відзиву наводить такі доводи:

- Компанія є юридичною особою за законодавством США та не має на території України будь-якого нерухомого майна, а наявне рухоме майно у вигляді корпоративних прав у СП "ЕМ-АЙ-СІ ЮКРЕЙН" знаходиться під забороною відчуження в рамках виконавчого провадження щодо стягнення з Підприємства на користь держави Україна 150 000,00 доларів США, яке триває з 19.09.2017;

- у визначений ухвалою суду строк - до 01.04.2021 позивачі жодної дії на її виконання не вчинили, будь-яких доказів на спростування обставин, які стали підставою для постановлення вказаної ухвали судам не надали;

- аналіз змісту касаційної скарги та загальної поведінки позивачів у цій справі свідчить про те, що останні не переслідують мету судового захисту начебто порушеного їх права відповідачами; позивачі у справі в першу чергу мали б бути зацікавленими у швидкому вирішенні спору за ініційованим ними позовом;

- разом з наявним у позивачів правом на позов, у відповідача наявне право на розгляд спору за його участі в розумні строки визначені законом;

- згідно зі ст.6 Закону адвокат є спеціально визначеним суб`єктом фінансового моніторингу і відповідно має зобов`язання забезпечувати організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них Державну службу фінансового моніторингу України, а також запобігати використанню його послуг для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (пункти 2, 4, 5, 8 ч.2 ст.8 Закону); п.1 ч.1 ст.10 Закону визначено, що вимоги Закону поширюються на адвокатів у виключних випадках, а надання професійної правничої (правової) допомоги у справі №910/13136/20 не є випадком, визначеним ст.10 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

- перевантажуючи текст касаційної скарги та надмірно збільшуючи її обсяг внаслідок неправильного тлумачення норм чинного законодавства, скаржник вдається до вибіркового цитуванням тексту законів, без урахування загального його змісту по відношенню до правовідносин у цій справі.

31. 23.11.2021 від позивачів надійшло спільне клопотання про відмову ТОВ "Д-Трейд 2015", який є особою, пов`язаною з фінансовою установою країни-агресора, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США, у клопотанні про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.12.2021 о 14:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та технологій, внаслідок виникнення обставин, які перешкодили РНБО надати відповідь та / або експертний висновок на звернення Компанії в частині необхідності забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки.

32. 23.11.2021 від позивачів надійшло спільне клопотання про визнання касаційною інстанцією:

- такої обставини як самостійне визнання ТОВ "Д-Трейд 2015" у відзиві на касаційну скаргу позивачів нездійснення адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015" фінансового моніторингу щодо ТОВ "Д-Трейд 2015", відповідно до Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", як свідчення відсутності юридичного факту, який би визначав надання адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015" "професійної правничої допомоги" і є свідченням здійснення адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015" функцій "представництва в суді";

- відзиву ТОВ "Д-Трейд 2015" таким, що не відповідає вимогам ст.295 ГПК та свідчить про намір ТОВ "Д-Трейд 2015" ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи шляхом їх викривлення та спотворення, що є ознакою зловживання правами у формі софістичної "процесуальної диверсії".

- 30.11.2021 від позивачів надійшла спільна заява щодо неможливості участі у судовому засіданні, призначеному на 01.12.2021, з огляду на існування об`єктивних причин, пов`язаних із:

- продовженням існування складної епідемічної ситуації на території України, пов`язаної з розповсюдженням коронавірусної хвороби, що унеможливлює участь позивачів у судовому засіданні, призначеному на 01.12.2021, у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, під час дії на території Києва, Київської області та інших регіонів України "червоного рівня" епідеміологічної небезпеки, викликаної розповсюдженням коронавірусної інфекції;

- існуванням технічної проблеми, вирішення якої забезпечить участь позивачів у судовому засіданні в режимі відеоконференції, внаслідок необхідності отримати відповідь / експертний висновок РНБО на звернення Компанії щодо забезпечення інформаційної безпеки технологій та технічних засобів учасників судового засідання в режимі відеоконференції у відповідності до вимог ч.11 ст.197 ГПК, з огляду на участь у судових засіданнях ТОВ "Д-Трейд 2015", яке є пов`язаною особою з фінансовою установою країни-агресора, на яку накладені санкції Україною, Європейським Союзом та США.

33. 07.02.2022 від позивачів надійшли:

- заява про виникнення нових обставин, а саме - масованої кібератаки на державні органи 13-14, 29 січня 2022 року, які додатково підтвердили обґрунтованість касаційної скарги;

- заява про неможливість участі у судовому засіданні, призначеному на 09.02.2022, зміст якої подібний до заяви від 30.11.2021;

- заява щодо наявності підстав для вчинення процесуальних заходів, спрямованих на запобігання можливого наміру ТОВ "Д-Трейд 2015" ввести суд в оману шляхом приховування та маскування відсутності підтвердження забезпечення інформаційної безпеки у випадку його участі у судовому засіданні 09.02.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- заява про виникнення нових обставин стосовно можливості учасників справи брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Рух касаційної скарги

34. Верховний Суд ухвалою від 18.10.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 01.12.2021, а ухвалою від 01.12.2021 передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

35. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.01.2022 повернула справу колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

36. 25.01.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 09.02.2022.

37. 09.02.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебування на лікарняному головуючого судді Кібенко О.Р., ухвалою від 15.02.2022 розгляд справи призначено на 23.02.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо залишення позову без розгляду

38. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивачів з оскаржуваними ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з невнесенням позивачами у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Д-Трейд 2015".

39. Верховний Суд звертає увагу, що при оскарженні ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.226 ГПК суд касаційної інстанції перевіряє також дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про забезпечення витрат (яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), оскільки ці дві ухвали нерозривно пов`язані між собою.

40. За змістом ч.1 ст.125 ГПК суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

41. Згідно з ч.4 ст.125 ГПК як захід забезпечення судових витрат, суд з урахуванням конкретних обставин справи має право за клопотанням відповідача зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач, у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

42. Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов;

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

43. Забезпечення судових витрат також може бути застосоване якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

44. З цієї норми вбачається, що суд має право зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення судових витрат, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу, лише на підставі клопотання відповідача. При цьому під час розгляду відповідного клопотання суд повинен враховувати обставини, перелік яких визначений у ч.4 ст.125 ГПК, який є вичерпним.

45. Як зазначалось, під час розгляду справи ТОВ "Д-Трейд 2015" звернулось до суду першої інстанції із клопотанням в порядку ст.125 ГПК про забезпечення судових витрат, в якому просило зобов`язати позивачів внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошову суму для забезпечення відшкодування витрат ТОВ "Д-Трейд 2015" на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом спору у розмірі 75 000,00 грн.

46. Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що нез`явлення позивачів у судові засідання та подання клопотань про відкладення розгляду справи містить ознаки зловживання позивачами правом на позов та свідчить про те, що позивачі не мають на меті вирішення спору в розумні строки. Така поведінка позивачів була розцінена судом як зловживання правом на позов.

47. При цьому суд врахував доводи Товариства про те, що Компанія є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством США; надані ТОВ "Д-Трейд 2015" інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта свідчать, що позивачі не мають на території України будь-якого нерухомого майна; Солом`янським районним судом міста Києва 18.09.2017 видано виконавчий лист №760/11060/15-ц про дозвіл примусового виконання на території України рішення Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів від 25.10.2012 у справі №ARB/08/11 за позовом Компанії та Підприємства до держави Україна, відповідно до якого з питань витрат зобов`язано Підприємство виплатити державі Україна суму коштів у розмірі 150 000,00 доларів США, що становить 3 915 375,00 грн; постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. від 19.09.2017 відкрито виконавче провадження №54745428 з примусового виконання виконавчого листа від 18.09.2017 №760/11060/15-ц; постановою від 26.09.2017 ВП №54745428 накладено арешт на корпоративні права у Спільному підприємстві "ЕМ-АЙ-СІ Юкрейн", що належить Підприємству, у межах суми звернення стягнення 4 307 412,50 грн; виконавче провадження №54745428 станом на час постановлення ухвали від 11.05.2021 тривало.

48. Отже, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання ТОВ "Д-Трейд 2015" про забезпечення його судових витрат, враховував відповідно до приписів ч.4 ст.125 ГПК відсутність у Компанії зареєстрованого в установленому законом порядку місцезнаходження на території України та майна; майновий стан Підприємства, підтверджений наданими доказами, який може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат ТОВ "Д-Трейд 2015" у випадку відмови у задоволенні позову.

Щодо зловживання позивачем процесуальними правами

49. Верховний Суд також звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції про забезпечення судових витрат було мотивовано зловживанням позивачем процесуальними правами. Позов був поданий 01.09.2020, але позивачі (їх представники) не з`явилися у жодне засідання та не скористався можливістю взяти участь у режимі відеоконференції. Водночас позивачі у численних процесуальних зверненнях до суду наполягали на обов`язковій участі у засіданнях, чим унеможливили розгляд справи за їх відсутності та за наявними матеріалами.

50. Відповідно до частин 1, 2 ст.195 ГПК суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

51. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Це стосується не тільки позивача, але й відповідача, який теж розраховує на розгляд справи проти нього у розумні строки, без затримок.

52. Через неявку позивачів та численні клопотання позивачів про відкладення судових засідань з 20.10.2020 (дата ухвали про відкриття провадження у справі) по 29.04.2021, тобто більше 6 місяців, суд першої інстанції не мав можливості розглянути справу по суті.

53. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN" (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

54. Дії (бездіяльність) позивачів, яким була надана оцінка судами попередніх інстанцій, а також їхня поведінка під час розгляду справи у Верховному Суді (подання клопотань про неможливість участі їхніх представників у судових засіданнях через пандемію коронавірусної інфекції та неможливість участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції через наявні кіберзагрози зі сторони ТОВ "Д-Трейд 2015") свідчать про їх небажання сприяти швидкому розгляду справи, право на який, окрім іншого, передбачене ст. ІІІ Договору про захист інвестицій.

55. Верховний Суд також звертає увагу на ту обставину, що ТОВ "Д-Трейд 2015" звернулося з клопотанням про забезпечення витрат не після отримання позову, а лише через декілька місяців після того як суд через численні неявки позивачів не міг ухвалити рішення по суті спору.

56. Доводи позивачів щодо неможливості участі у засіданні як самих позивачів, так і їх представників, у тому числі за допомогою відеоконференції, неможливості погодження правової позиції з адвокатом позивачів, який знаходиться в Україні, необхідності отримання експертного висновку РНБО з метою забезпечення інформаційної безпеки технічних засобів з посиланням на карантин, встановлений КМУ, кіберзагрози та пов`язаність Товариства з особами з санаційного списку не є переконливими.

57. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцій передбачена ст.197 ГПК. Більш того, така форма проведення судових засідань широко використовується як в Україні, так і за кордоном, зокрема у США. Позивачі також мали можливість використати широкий арсенал доступних засобів комунікацій для погодження своєї позиції зі своїм українським адвокатом (пошта, телефонний зв`язок, електронна пошта, сучасні месенджери, факс тощо). Посилання скаржників на кіберзагрози та необхідність отримання висновку РНБО для участі у судових засіданнях у формі відео конференцій є необгрунтованими та не підтвердженими жодними доказами та посиланнями на фактичні обставини.

58. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного по суті висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Підприємства і Компанії у справі №910/13136/20 без розгляду через невиконання вимог про забезпечення судових витрат з мотивів наявності у діях позивачів ознак зловживання процесуальними правами.

Щодо обмеження доступу до суду

59. Відповідно до ч.5 ст.125 ГПК сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.126, ч.5 ст.127 та ч.5 ст.129 цього кодексу, а також їх документального обґрунтування.

60. Згідно з ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

61. Приймаючи рішення про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції встановив, що у відзиві на позовну заяву ТОВ "Д-Трейд 2015" навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, який становить 75 000,00 грн, на підтвердження яких надало укладений між ТОВ "Д-Трейд 2015" та адвокатом Кравчуком А.С. договір про надання правничої (правової) допомоги від 22.09.2020 №220920, за умовами п.4.1 якого гонорар адвоката за виконання доручення за цим договором розраховується погодинно, виходячи із вартості правничої (правової) допомоги (наданих послуг/виконаних робіт) одної години витраченого часу адвоката - 100 доларів США в перерахунку суми оплати на гривні, виходячи з офіційного курсу НБУ, встановленого на день вчинення відповідної дії (надання правничої (правової допомоги).

62. Вказаним договором також визначено, що сторони погодили орієнтовну (очікувану) суму (вартість) робіт (наданих послуг/правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції у розмірі 75 000,00 грн (п.4.2); клієнт сплачує адвокату витрачений його час, пов`язаний із розглядом цієї справи, у повній мірі, в тому числі за виїзди у судові засідання, які з тої чи іншої причини не відбулися (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; мінування будівлі суду; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав) (п.4.3); детальний опис правничої (правової) допомоги (наданих послуг/виконаних робіт) визначається безпосередньо у акті приймання-передачі правничої (правової) допомоги (наданих послуг/виконаних робіт) (п.4.4.)

63. На підставі наведеного суд першої інстанції вважав за можливе зобов`язати позивачів внести на депозитний рахунок суду грошову суму саме в розмірі 75 000,00 грн (по 37 500,00 грн з кожного) для забезпечення можливого відшкодування майбутніх судових витрат ТОВ "Д-Трейд 2015" на професійну правничу допомогу.

64. Проте позивачі у визначений судом строк не виконали вимоги суду та не внесли на депозитний рахунок визначену суму в розміру 75 000, 00 грн.

65. Скаржники вважають клопотання Товариства процесуальною диверсією, спрямованою на обмеження їм доступу до суду.

66. Верховний Суд відхиляє цей аргумент з наступних міркувань.

67. Дійсно, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою для захисту своїх порушених прав або законних інтересів, зобов`язаний сплатити судовий збір, тобто вже несе певний майновий тягар. Також позивач, як правило, несе витрати на правничу допомогу (послуги адвоката, що надаються йому для здійснення представництва в суді), що також є додатковим майновим тягарем. Вимога суду про забезпечення витрат іншої сторони на правничу допомогу може стати непомірним тягарем, який значно ускладнить або навіть унеможливить захист прав та законних інтересів позивача.

68. Водночас, виходячи з принципів змагальності, саме позивач має довести необґрунтованість чи непропорційність попереднього розрахунку витрат, наданого відповідачем.

69. Ухвала суду про забезпечення витрат постановлена судом першої інстанції 10.03.2021 у письмовому порядку, без проведення засідання. Втім, ураховуючи, що клопотання про забезпечення витрат було подане ТОВ "Д-Трейд 2015" 01.03.2021, після цього відбулося судове засідання 02.03.2021, на якому ТОВ "Д-Трейд 2015" підтримало своє клопотання, а представники позивачів не з`явилися, Верховний Суд вважає, що позивачі мали об`єктивну можливість надати суду заперечення щодо суми витрат. Водночас цим правом позивачі не скористалися.

70. У двох процесуальних зверненнях до суду від 31.03.2021 позивачі по суті висловлюють свою незгоду з самим інститутом забезпечення судових витрат і аргументують неможливість його застосування щодо позивачів як компаній США (посилаючись на законодавство про санкції, про боротьбу з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, Договір про захист інвестицій тощо). В клопотанні про зупинення виконання ухвали про забезпечення витрат позивачі просили суд виконати процесуальну дію, не передбачену ГПК.

71. Виходячи з викладеного, Верховний Суд вважає, що позивачі заперечували проти забезпечення витрат як такого, і не навели належного обґрунтування та не довели неспівмірність суми забезпечення та / або фінансову неможливість внести визначену судом суму, та / або можливість внести іншу (меншу) суму, ніж просило ТОВ "Д-Трейд 2015" та визначив суд.

72. Частиною 4 ст.13 ГПК передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

73. Відповідно до ч.6 ст.125 ГПК у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

74. Вказана процесуальна норма кореспондується з п.6 ч.1 ст.226 ГПК, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду.

75. Верховний Суд вважає, що суд має дискреційне право вирішувати чи залишати позов без розгляду у разі невиконання позивачем ухвали суду про забезпечення судових витрат. При цьому суд оцінює та враховує обставини справи, доводи та докази обох сторін.

76. Оскільки відповідно до ч.4 ст.226 ГПК особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно, залишення в даному випадку позову без розгляду не призводить до позбавлення права на судовий захист, порушення принципів пропорційності, оскільки позивачі після усунення вказаних порушень вправі звернутися до суду повторно, а у разі задоволення позову на підставі ч.7 ст.125 ГПК їм будуть повернуті внесені на депозитний рахунок суду кошти і компенсовані власні витрати на правничу допомогу.

77. Враховуючи наведене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржників про обмеження доступу до суду через вимогу забезпечити витрати Товариства на правничу допомогу.

Щодо застосування норм Договору про захист інвестицій між Україною та США

78. Скаржники посилаються на положення ч.2 ст. ІІІ Договору про захист інвестицій, якою передбачено, що громадянин або компанія будь-якої з сторін, які заявлять, що всі інвестиції або їх частина були експропрійовані, матимуть право на терміновий розгляд справи належною судовою або адміністративною владою іншої сторони з метою визначення, чи мала місце така експропріація, а якщо так, то чи відповідає така експропріація та пов`язана з нею будь-яка компенсація принципам міжнародного права.

79. За твердженнями скаржників вказана норма є імперативною, а суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, не встановив, чи мала місце така експропріація інвестицій, а якщо так, то чи відповідає така експропріація та пов`язана з нею будь-яка компенсація принципам міжнародного права.

80. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи відповідно до такого.

81. Позивачі звернулись про захист свого порушеного права до господарського суду міста Києва, який, зважаючи на вимоги ст.8 Конституції України та ст.1 ГПК під час здійснення судочинства керується нормами ГПК.

82. Закріплене Договором про захист інвестицій право на терміновий розгляд справи належною судовою або адміністративною владою не свідчить про можливість неврахування (обхід) процедур, які встановлені національним законодавством (зокрема процесуальним - ГПК). Така можливість не вбачається також зі змісту інших норм Договору про захист інвестицій.

83. Посилання скаржників на необхідність застосування норм міжнародного права при розгляді справи по суті Верховний Суд вважає безпідставними, адже вирішення процесуальних питань, зокрема щодо залишення позову без розгляду внаслідок невнесення позивачами коштів на депозитний рахунок, врегульовано нормами національного процесуального законодавства, в даному випаду ГПК, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства в господарських судах, та норми якого є обов`язковими як для суду, так і для сторін, в цьому випадку для позивачів, які за захистом своїх прав звернулись саме до компетентного суду України.

84. Встановлення ж факту, наявності чи відсутності експропріації інвестицій можливе за наслідком розгляду справи по суті та не може бути здійснено судом при оцінці виконання позивачами вимог про забезпечення судових витрат та прийнятті відповідного рішення про залишення позову без розгляду через таке невиконання.

Щодо застосування норм Закону "Про санкції"

85. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржники заперечують саму можливість застосування інституту забезпечення судових витрат по відношенню до ТОВ "Д-Трейд 2015" як особи, яка, на їх думку, пов`язана з фінансовою установою країни-агресора, на яку накладені санкції (Промінвестбанк).

86. Види санкцій передбачені у ст.4 Закону "Про санкції". Санкції застосовуються до осіб, включених до санкційних списків в передбаченому законом порядку. Закон не передбачає застосування санкцій до осіб, пов`язаних з особами, до яких застосовано санкції. Ані Закон "Про санкції", ані ГПК не передбачає можливості обмежувати процесуальні права особи, яка включена до санкційного списку або пов`язаної з нею особи.

87. На момент ухвалення рішення про забезпечення витрат суд першої інстанції наклав санкції на Промінвестбанк для запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов`язаних з банком осіб (рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.03.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введене у дію Указом Президента України від 19.03.2021 №107/2021). Це означає, що банк протягом трьох років не може перераховувати кошти за кордон на користь пов`язаних осіб. Жодних інших обмежень та санкцій рішення РНБО не містить.

88. ТОВ "Д-Трейд" не є особою, на яку накладені санкції. Відповідно, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій норм Закону "Про санкції".

Щодо застосування норм законодавства України про фінансовий моніторинг

89. Скаржники зазначають про незастосування судами попередніх інстанцій норм Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" в частині вимог по здійсненню фінансового моніторингу суб`єктами фінансового моніторингу, зокрема адвокатом ТОВ "Д-Трейд 2015".

90. Верховний Суд відхиляє цей довід. В межах розгляду питання про забезпечення витрат процесуальне законодавство та законодавство про фінмоніторинг не покладають на суд обов`язку перевіряти джерела походження коштів учасників процесу або належність учасника процесу до переліку осіб, які включені до пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції та інших, пов`язаних з ними осіб, вказаних у зазначеному вище законі. Така перевірка здійснюється банками та іншими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

91. Верховний Суд також звертає увагу на те, що грошова сума (забезпечення витрат) перераховується позивачем не відповідачу, а на депозитний рахунок суду, і може бути повернена позивачу у випадку задоволення позову.

92. Адвокат дійсно є суб`єктом первинного фінансового моніторингу, але суд не є органом, який контролює виконання цих функцій (цим органом є Держфінмоніторинг - відповідно до ст.6 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою КМУ від 29.07.2015 №537). Таким чином, Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржників.

Щодо застосування норм Закону США "Щодо запобігання відмиванню брудних грошей" 2020 та інших законів США

93. Верховний Суд відхиляє доводи скаржників про незастосування норм Закону США "Щодо запобігання відмиванню брудних грошей" 2020 та інших законів США при вирішення питання щодо забезпечення судових витрат та залишення позову без розгляду.

94. У касаційній скарзі скаржники зазначають, що суд повинен був застосувати право США, зокрема, при розгляді цієї справи, оскільки право США є особистим законом позивачів. Вважають, що незастосування приписів особистого закону позивачів (права США) є грубим порушенням норм ГПК, Закону "Про міжнародне приватне право" та Договору про захист інвестицій. Скаржник також посилається на низку інших законів США, однак не пояснює їх зв`язок з оскаржуваними рішеннями.

95. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що при вирішенні процесуальних питань господарський суд застосовує право країни суду, тобто ГПК, а не особисте право учасників процесу (право інших держав).

96. У ст.73 Закону "Про міжнародне приватне право" передбачено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Стаття 74 цього Закону встановлює, що процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

97. Це не виключає застосування судом до правовідносин з іноземним елементом норм матеріального права (законів) інших держав. Але таке застосування може відбутися при вирішення спору по суті, а не при ухваленні рішення з процесуальних питань.

98. Крім того, як вже було зазначено вище, суд не є суб`єктом фінансового моніторингу, кошти для забезпечення витрат перераховуються позивачем на депозитний рахунок суду, а не відповідачеві. Таким чином, суд не зобов`язаний перевіряти належність відповідача до переліку осіб, фінансування яких заборонено законами США.

Щодо дискримінації

99. Скаржники вважають, що судами попередніх інстанцій було допущено дискримінацію відносно позивачів.

100. Відповідно до ст.1 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", дискримінація - ситуація, за якої особа та / або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

101. Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (ст.1 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні").

102. Верховний Суд звертає увагу, що положення ст.125 ГПК щодо можливості ухвалення судом рішення про попереднє забезпечення витрат відповідача застосовуються незалежно від державної належності (місця проживання/місцезнаходження) позивача.

103. Дійсно, ч.4 ст.125 ГПК передбачає, що суд може ухвалити рішення про забезпечення судових витрат щодо осіб, які не мають місцезнаходження та майна на території України, що у більшості випадків властиво саме компаніям - нерезидентам. Водночас поряд із можливістю вжиття судом заходів забезпечення позову ця норма створює гарантії того, що судове рішення (включно з відшкодуванням судових витрат) буде виконано іншою стороною. Тобто її застосування має легітимну мету. Таким чином, вказану норму не можна вважати дискримінаційною щодо нерезидентів у порівнянні з резидентами України.

104. Ця норма стосується будь-яких юридичних осіб, які не мають місцезнаходження та майна на території України, а не лише компаній з США, тому норма не може вважатися дискримінаційною відносно позивачів у порівнянні з іншими іноземними юридичними особами.

105. Доводи скаржників свідчать про те, що вони вважають дискримінацією задоволення судом клопотань Товариства про забезпечення витрат та про залишення позову без розгляду, тобто ухвалення процесуального рішення не на їх користь. Втім, судовий процес є змагальним, і факт задоволення судом клопотань Товариства сам по собі не свідчить про упереджене ставлення до позивачів чи свавільність ухвалених процесуальних рішень.

Щодо порушення порядку визначення судді та колегії суддів

106. Скаржники вказують, що суди порушили порядок визначення судді для розгляду справи та Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині встановлених строків визначення судді для розгляду справи, а суддя, призначена внаслідок повторного автоматизованого розподілу справи в суді першої інстанції, повинна була заявити самовідвід на підставі положень Бангалорських принципів поведінки суддів у зв`язку з існуванням сумнівів у безсторонності судді.

107. Крім того, скаржники вказують на порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду апеляційної скарги.

108. ГПК встановлює перелік обставин, які є підставою для відводу (самовідводу) судді (статті 35 36 ГПК).

109. Учасник процесу, який вважає, що був порушений порядок визначення судді для розгляду справи чи має сумніви в неупередженості судді має право заявити відвід відповідно до положень статей 35-39 ГПК.

110. У разі відмови у задоволенні відводу, довід щодо розгляду справи упередженим складом суду може бути наведений при оскарженні рішення по суті, це випливає зі змісту ст.255 ГПК.

111. У п.2 ч.3 ст.277 ГПК передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою. Аналогічне положення міститься й у п.2 ч.1 ст.10 ГПК щодо касаційного оскарження.

112. Таким чином, при оскарженні ухвали суду про залишення позову без розгляду суд не розглядає доводи скаржника про порушення порядку визначення судді чи колегії суддів.

Щодо позбавлення позивачів права на отримання відзиву та надання відповіді на відзив

113. Верховний Суд не розглядає цей аргумент, оскільки він не пов`язаний із оскаржуваними судовими рішеннями.

Щодо свавільності рішень судів попередніх інстанцій

114. Скаржники вказують свавільність оскаржуваних рішень, про що на їх думку свідчать такі ознаки: очевидне викривлення фактів або вимог права, очевидна невідповідність висновку суду встановленим фактам, очевидна внутрішня суперечність рішення, очевидна відсутність легітимних підстав для прийнятого рішення, замовчування вирішальних або вагомих аргументів сторони, з якими рішення суду йде у розріз, установлення надзвичайного і заздалегідь недосяжного стандарту доказування, ухвалення протилежних рішень одним і тим самим складом суду за однакових обставин за відсутності зміни судової практики чи законодавства, вирішення справ із завідомим порушенням вимог щодо безсторонності суду.

115. По суті, такий аргумент частково дублює інші доводи скаржників, щодо яких Верховний Суд вже висловив свої міркування.

116. Верховний Суд вважає, що незважаючи на те, що суди попередніх інстанцій не надали детальної відповіді на всі без виключення аргументи позивачів, це не призвело до ухвалення ними помилкових чи свавільних (не аргументованих) рішень, адже суди попередніх інстанцій відповіли на всі вагомі (вирішальні) аргументи сторін, що мають значення для вирішення питання щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з невнесенням позивачами на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва попередньо визначеної суми витрат ТОВ "Д-Трейд 2015", пов`язаних з розглядом цієї справи.

117. Факти ухвалення протилежних рішень одним і тим самим складом суду за однакових обставин за відсутності зміни судової практики чи законодавства скаржниками не доведені (процесуальні рішення у справі №910/19989/20 та №910/13136/20 з аналогічними обставинами є однаковими - залишення позову без розгляду).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

118. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

119. Згідно з ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

120. За результатами розгляду касаційної скарги, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

Судові витрати

121. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Бі енд Пі, ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Компанії "Бош Інтернешнл Інк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі №910/13136/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець