Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.03.2018 року у справі №922/1619/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/1619/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 21.09.2017

у складі колегії суддів: Фоміна В.О. (головуючий), Крестьянінов О.О., Шевель О.В.

та на рішення Господарського суду Полтавської області

від 04.07.2017

у складі судді Пушко І.І.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш"

про стягнення 112 349, 67 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 01.12.2017 через Харківський апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 у справі №922/1619/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017 та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. 21.12.2017 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" разом з матеріалами справи №922/1619/17 Господарського суду Полтавської області була надіслана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1619/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018.

4. Ухвалою від 22.03.2018 Верховний Суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" строк на касаційне оскарження та ухвалив відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" та здійснити перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 у справі №922/1619/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

5. Позивачем 16.04.2018 подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач вважає її необґрунтованою, а постановлені у справі судові рішення просить залишити без змін та вказує про правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Також, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн., понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи №922/1619/17 у Верховному Суді.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 530, 712, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 174, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також норм процесуального права - 33, 43, 77 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

7. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" заборгованості за договором поставки №04/16П від 24.02.2016 на загальну суму 112 349, 67 грн. (з яких 105 000 грн. - основний борг, 5 372, 40 грн. - інфляційні втрати, 1 977, 27 грн. - 3% річних), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 24.02.2016 між сторонами укладено договір поставки №04/16П, відповідно до пункту 1.2 якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар, а покупець (відповідач) прийняти й оплатити поставлений товар на умовах, зазначених у специфікаціях.

8. Рішенням суду першої інстанції від 04.07.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш" 105 000 грн. основного боргу, 4 343, 90 грн. інфляційних втрат, 1 977, 27 грн. - 3% річних, 1 669, 82 грн. судового збору; в частині стягнення 1 028, 50 грн. інфляційних втрат відмовлено.

9. Рішення суду мотивоване ти, що:

- 24.02.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №04/16П, відповідно до пункту 1.2 якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар, а покупець (відповідач) прийняти й оплатити поставлений товар на умовах, зазначених у специфікаціях (додатки до договору);

- за умовами пункту 3.1 договору №04/16П від 24.02.2016 та Специфікації №4 від 23.11.2016 товар поставляється на умовах EXW м. Буча, Київська область, що за Правилами Інкотермс 2010 означає, що постачальник виконав свої зобов'язання з поставки товару в момент його передачі покупцю на своєму складі. Відповідно до пункту 3.2. договору, термін поставки товару складає 10 календарних днів з моменту здійснення передплати в розмірі 100% від вартості товару, якщо інше не передбачено у специфікації. Згідно з пунктом 4.3. договору та Специфікації №4 від 23.11.2016 відповідач оплачує товар шляхом 100% передоплати;

- на виконання умов договору №04/16П від 24.02.2016 позивачем поставлено відповідачу дріт порошковий ПП-НГМ12Ф-40-2,2 у кількості 1,993 тонн на загальну суму 226 006, 20 грн., що підтверджується видатковою накладною №273 від 02.12.2016, яка підписана обома сторонами та засвідчена печатками, зокрема, згідно з довіреністю №462 від 29.11.2016, керівника відповідача - ОСОБА_6 уповноважено отримати від ТОВ НВФ "Нафтогазмаш" товар - дріт порошковий ПП-НГМ12Ф-40-2,2 у кількості 1,993 тонн за рахунком-фактурою №329 від 23.11.2016 на загальну суму 226 006, 20 грн. з урахуванням ПДВ, зазначене також підтверджується податковою накладною №2 від 02.12.2016;

- судом встановлено, що 23.11.2016 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №329 на загальну суму 226 006, 20 грн. з урахуванням ПДВ, за товар - дріт порошковий ПП-НГМ12Ф-40-2,2 у кількості 1,993 тонн на загальну суму 226 006, 20 грн. з урахуванням ПДВ, на підставі договору №04/16П від 24.02.2016, після отримання товару відповідач частково сплатив його вартість, а саме на суму 121 006, 20 грн., в тому числі 116 006, 20 грн. до подання позову та на суму 5 000 грн. після подання позову, що свідчить про визнання відповідачем свого обов'язку щодо розрахунку з позивачем за отриманий ним на підставі договору поставки №04/16П від 24.02.2016 товар та внаслідок чого позивач заявою від 27.06.2017, яка була прийнята судом, зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 112 349, 67 грн.; з яких основний борг - 105 000 грн., 5 372, 40 грн. - інфляційні втрати, 1 977, 27 грн. - 3% річних;

- врахувавши визначений положеннями Цивільного кодексу України порядок та строки розрахунків за отриманий товар, підтвердження матеріалами справи факту здійснення позивачем поставки на підставі договору №04/16П від 24.02.2016 та отримання відповідачем товару, частковий розрахунок останнього за поставлений товар, тобто порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати за товар, а також те, що строк виконання відповідачем обов'язку з оплати товару є таким, що настав, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 105 000 грн.;

- оскільки судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання за період з 03.12.2016 до 10.05.2017, суд визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 1 977, 27 грн.;

- приймаючи до уваги, що інфляційні витрати за період з січня 2017 року по березень 2017 року на суму 110 000 грн. боргу складають 4 343, 90 грн., а строк прострочки в грудні 2016 року, за який просить позивач стягнути інфляційні втрати, складає менше місяця, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 4 343, 90 грн., а в частині стягнення 1 028, 50 грн. інфляційних втрат відмовив.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Суд апеляційної інстанції постановою від 21.09.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 у справі №922/1619/17 залишив без змін.

11. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що:

- докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем в повному обсязі вартості отриманого 02.12.2016 товару в матеріалах справи відсутні;

- апеляційний суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем доведено здійснення поставки відповідачу дроту порошкового ПП-НГМ12Ф-40-2,2 у кількості 1,993 тонн на загальну суму 226 006, 20 грн. на виконання умов договору №04/16П від 24.02.2016, на підтвердження надано видаткову накладну №273 від 02.12.2016, в якій наявний підпис відповідача (покупця), засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків", отже, видаткова накладна є належним та допустимим доказом здійснення господарської операції між сторонами за договором поставки №04/16П від 24.02.2016 в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- судом враховано, що сторони відступили від умов договору в частині поставки товару на підставі 100% передоплати, товар поставлений відповідачу за усною домовленістю, без здійснення передоплати;

- апеляційний суд погодився з тим, що термін оплати за отриманий 02.12.2016 товар виникає відповідно до приписів статті 538 ЦК України одразу після отримання товару, тобто строк оплати є таким, що настав з 03.12.2016, оскільки термін оплати за поставлений товар без передоплати сторонами не встановлено; 23.11.2016 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №329 на загальну суму 226 006, 20 грн. з урахуванням ПДВ за товар - дріт порошковий ПП-НГМ12Ф-40-2,2 у кількості 1,993 тонн на загальну суму 226 006, 20 грн. з урахуванням ПДВ на підставі договору №04/16П від 24.02.2016;

- обставини часткового погашення відповідачем суми заборгованості на підставі платіжних доручень №1830 від 19.12.2016 на суму 40 000 грн., №70 від 18.01.2017 на суму 16006, 20 грн., №210 від 08.02.2017 на суму 20 000 грн., №305 від 23.02.2017 на суму 10 000 грн., №389 від 10.03.2017 на суму 20 000 грн., №458 від 22.03.2017 на суму 10 000 грн., №886 на суму 5 000 грн. свідчать про визнання відповідачем свого обов'язку щодо розрахунку з позивачем за отриманий на підставі договору поставки №04/16П товар;

- апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 105 000 грн., оскільки обов'язок відповідача з оплати товару визначено положеннями Цивільного кодексу України, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав, при цьому, матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем поставки товару відповідачу, прийняття його відповідачем та частковий розрахунок останнього за поставлений товар, тобто порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати за товар;

- перевіривши розрахунок суду першої інстанції щодо розміру інфляційних втрат та 3% річних та врахувавши те, що строк сплати заборгованості відповідачем настав 03.12.2016, відповідач частково сплатив суму боргу 19.12.2016 в розмірі 40 000 грн., апеляційний суд погодився з тим, що інфляційні втрати за період січень-березень 2017 року слід стягнути з відповідача в розмірі 4 343, 90 грн., а також 1 977, 27 грн. - 3% річних, а в частині 1 028, 50 грн. інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

12. Скаржник у скарзі зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, не було належним чином повідомлено відповідача про час і місце засідання суду і справу було розглянуто в судовому засіданні 21.09.2017 без участі представника відповідача, оскільки ухвалу від 11.09.2017 про відкладення розгляду апеляційної скарги на 21.09.2017 було отримано відповідачем 25.09.2017, тобто вже після проведення судового засідання.

13. Також, скаржник вважає такими, що не відповідають положенням статей 32, 34 ГПК України та ґрунтуються на припущеннях, висновки суду про те, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав, з огляду на те, що термін оплати за поставлений товар без передоплати, сторонами не встановлено, сторони відступили від умов договору в частині поставки товару на підставі 100% передоплати і товар поставлений відповідачу за усною домовленістю, при цьому, відповідач, отримавши товар, оплату в повному обсязі не здійснив, хоча позивачем і виставлявся рахунок на оплату товару. Оскільки до матеріалів справи не додано належних та допустимих докази вручення відповідачу таких рахунків, скаржник стверджує, що у нього відсутні зобов'язання перед позивачем за отриманий товар.

Доводи інших учасників справи

14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу з доводами відповідача не погодився, вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем не надано, а відтак, рішення судів є законними та мотивованими.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

15. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

17. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частини 1, 2 статті 21 - сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Частини 1, 2 статті 22 - сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема, мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Стаття 33 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 98 - про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

Стаття 99 - в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Пункт 1 частини 1 статті 77 - господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Частина 3 статті 69 та частина 2 статті 102 - строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду складає два місяці з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження з можливістю його продовження у виняткових випадках за клопотанням учасника провадження у справі ухвалою суду на строк не більш як на п'ятнадцять днів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. При цьому, суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права (статей 43, 77 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови по суті позовних вимог.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги, висновків судів попередніх інстанцій та мотиви відхилення доводів касаційної скарги

19. Ухвалою від 17.08.2017 Харківським апеляційним господарським судом призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2017 апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 у справі №922/1619/17 про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" заборгованості за договором поставки №04/16П від 24.02.2016 в розмірі 105 000 грн. основного боргу, 4 343, 90 грн. інфляційних втрат, 1 977, 27 грн. - 3% річних, 1 669, 82 грн. судового збору та відмову в частині стягнення 1 028, 50 грн. інфляційних втрат. 17.08.2017 сторонам було направлено поштовим відправленням копію ухвали від 17.08.2017, яку відповідачем було отримано 28.08.2017 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 136). 08.09.2017 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

20. У судовому засіданні 11.09.2017 з метою забезпечення принципів рівності всіх учасників перед законом та судом, а також створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, ухвалою апеляційного суду розгляд справи було відкладено на 21.09.2017 о 12 год. 00 хв., при цьому, в пункті 3 резолютивної частини ухвали від 11.09.2017 судом попереджено сторони про те, що у випадку неможливості представників сторін прийняти участь у судовому засіданні, вони повинні повідомити суд письмово не пізніше 19.09.2017. Ухвалу від 11.09.2017 про відкладення розгляду справи направлено сторонам поштовим відправленням 12.09.2017, внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 13.09.2017 та оприлюднено 15.09.2017.

21. З огляду на таке, відповідач, який відповідно до статті 22 ГПК України, зобов'язаний добросовісно користуватися наданими йому правами в суді, мав можливість дізнатися про призначення його справи до розгляду в апеляційному суді шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та з'явитися в судове засідання 21.09.2017. Суд вважає, що апеляційним судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в судовому засіданні 21.09.2017.

22. Розглянувши справу по суті в судовому засіданні 21.09.2017, апеляційний суд зазначив, що судом першої та апеляційної інстанцій розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача, однак, відповідач не скористався своїм правом бути присутнім в судових засіданнях, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

23. Європейський суд з прав людини в рішенні 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" висловив таку позицію, що заявник, як добросовісний учасник процесу, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд враховує необхідність дотримання у демократичному суспільстві балансу приватного та суспільного інтересу та зазначає про те, що дотримання сторонами визначеної судом процедури розгляду справи є гарантією права на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, що в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідає реалізації суспільного інтересу в забезпеченні правосуддя з боку держави. Разом з тим, приватний інтерес відповідача, який не вчиняв активних дій щодо участі в судових засіданнях та не продемонстрував переконливої поведінки щодо його готовності брати участь в розгляді справи на етапі апеляційного розгляду, не може бути підставою для створення йому особливих умов, оскільки приватний інтерес відповідача у скасуванні постанови апеляційного суду неспіврозмірний із забезпеченням мети демократичного суспільства у розгляді судами справ в "розумні строки".

24. Отже, досліджуючи питання балансування інтересів позивача та відповідача, Суд дійшов висновку, що неналежне використання відповідачем наданих йому прав сторони судового процесу відповідно до статті 22 ГПК України не може створювати негативних наслідків, зокрема, скасування постанови апеляційного суду, прийнятої з врахуванням тих доказів, які були надані сторонами, оскільки протилежне буде втручанням з боку касаційного суду у принцип правової визначеності.

25. Інших аргументів скаржника про порушення норм права, окрім необхідності переоцінки доказів, за змістом касаційної скарги не вбачається. Доводи скаржника з посиланням на неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає необґрунтованими, як такі, що виходять за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Статтею 309 ГПК України визначено, що суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

27. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишення без змін постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 у справі №922/1619/17.

В. Судові витрати

28. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

29. Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, понесених ним на правничу допомогу при розгляді справи у Верховному Суді, касаційний суд зазначає, що відповідно до договору про надання правничої допомоги у господарській справі, предметом договору є збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи, аналіз судової практики, складання процесуальних документів (відзиву на касаційну скаргу) та представництво клієнта в Суді та органах державної влади, гонорар за яким визначено в розмірі 8 000 грн., незалежно від кількості та обсягу складених процесуальних документів та незалежно від розгляду даної справи (пункт 5.1 Договору №4 про надання правничої допомоги у господарській справі від 08.02.2018). Відповідно до акта №1 виконаних робіт від 16.04.2018, сторони погодили належне надання адвокатом Трегубенко С.В. послуг правничої допомоги позивачу в касаційному суді. Адвокатом Трегубенко С.В. виставлено позивачу, як клієнту, рахунок-фактуру №3 від 16.04.2018 на оплату наданої правничої допомоги за актом №1 від 16.04.2018 на суму 8 000 грн., яку позивачем сплачено згідно з платіжним дорученням №111 від 16.04.2018. З огляду на зазначене, відмову в задоволенні касаційної скарги відповідача та керуючись статтею 126 ГПК України, Суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката при розгляді справи №922/1619/17 судом касаційної інстанції на суму 8 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 у справі №922/1619/17 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" (36034, місто Полтава, вулиця Половки, будинок 70, код ЄДРПОУ 36455308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш" (03164, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 23165028) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 (нуль) коп. витрат на правничу допомогу адвоката.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк