Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1881/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго",

представник відповідача - Паскаль Т.В. адвокат (договір від 26.02.2018 б/н, ордер від 06.04.2018 № 348406, свідоцтво від 28.04.2006 НОМЕР_1),

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 (головуючий Лавриненко Л.В., судді: Лашин В.В. і Жеков В.І.)

у справі № 916/1881/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" (далі - Товариство)

до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - Компанія),

про визнання недійсним рішення комісії.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), яке оформлене протоколом від 21.07.2017 № 57.

Позовні вимоги мотивовані тим, що акт про порушення від 07.03.2017 складено за відсутності повноваженого представника Товариства, а тому є неналежним доказом вчиненого правопорушення, а також доводами про невірність здійснення розрахунку обсягу і вартості не облікованої електричної енергії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2017 позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним рішення комісії Компанії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом від 21.07.2017 № 57.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що: акт про порушення ПКЕЕ від 07.03.2017 Компанією складено за відсутності представника Товариства, яким є директор та головний енергетик, а тому вказаний акт складено на порушення пунктів 3.33, 6.41 ПКЕЕ і він не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем ПКЕЕ, і не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії; на порушення пункту 6.41 ПКЕЕ в акті не зазначено вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, оскільки не було здійснено заміри потужності, яка обчислюється виходячи із струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта струмоприймачів на максимальну потужність.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: Товариство не доведено належними доказами незаконності перебування ОСОБА_6 на його території та безпідставного допущення ним представників Компанії до проведення перевірки, тому у працівників Компанії не було підстав сумніватися у повноваженнях особи, яка допустила їх до проведення перевірки та була присутня під час її здійснення; акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність; в акті про порушення міститься достатньо даних, необхідних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу недооблікованої електроенергії.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018, а рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2017 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції безпідставно відхилені доводи Товариства про те, що акт про порушення від 07.03.2017 складено за відсутності повноваженого представника Товариства, а тому є неналежним доказом вчиненого правопорушення, а також доводами про невірність здійснення розрахунку обсягу і вартості не облікованої електричної енергії.

Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Компанії, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 29.09.2006 Компанією в особі Білгород-Дністровського РЕМ (правонаступником якого є ПАТ ЕК "Одесаобленерго"; Постачальник) і Товариством (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 371 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Невід'ємною частиною Договору є підписані сторонами додатки, зокрема: "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"; "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та доповнення до нього "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача", "Порядок розрахунків", "Перелік об'єктів Споживача"; акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; додаткова угода про зонний облік електроенергії, тощо.

Під час виконання умов зазначеного договору сторони узгодили, що з питань, не обумовлених договором, вони керуватимуться чинним законодавством України та ПКЕЕ.

Пунктами 4.2.3, 4.2.4 Договору передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії з порушенням, в разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

07.03.2017 Компанією в особі Білгород-Дністровського РЕМ був складений акт про порушення № 037637, яким встановлено порушення Товариством пунктів 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ: дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, а саме встановлення перемички, порушення пломби. Вказаний акт підписаний чотирма представниками Компанії.

Представником Споживача вказаний ОСОБА_6, який від підписання акта відмовився, про що зазначено в акті від 07.03.2017, зауважень з приводу складення акта від 07.03.2017 чи фактів, відображених у ньому, не навів.

22.03.2017 у зв'язку з незгодою споживача із зафіксованим порушенням у акті від 07.03.2017 вирішено прилад обліку направити на експертне дослідження.

Згідно з висновком від 27.06.2017 № 95, складеним Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, на корпусі випробувальної колодки НІК КП-25 наявні пошкодження у вигляді 4-х отворів у нижній задній частині корпусу колодки та встановлено металеву перемичку у вторинних ланцюгах вимірювального трансформатора струму фази "А". Наявні механічні пошкодження конструктивних елементів мають штучний характер виникнення. При підключенні перемички до клем вторинних ланцюгів вимірювального трансформатора струму фази "А" через отвори у корпусі колодки, відбувається шунтування вторинних ланцюгів вимірювального трансформатора та, у разі вимикання штатних перемичок колодки для забезпечення нормального режиму роботи схеми обліку, вторинні ланцюги залишаються зашунтованими. Зазначена металева перемичка не передбачена заводською конструкцією.

Рішенням комісії Компанії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленим протоколом від 21.07.2017 № 57, враховуючи експертне дослідження від 27.06.2017 № 95, здійснений розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за актом від 07.03.2017 з останньої технічної перевірки, яка відбулась 01.09.2016, тобто з 01.09.2016 по 07.03.2017 (день виявлення порушення) у розмірі 637 560 кВт/год, виходячи з даних про потужність, передбачених договором, на суму 1 484 271,81 грн., у тому числі 247 045,30 грн. ПДВ.

На вказану суму Компанією виставлено Товариству рахунок від 21.07.2017 № 371/А з терміном оплати до 21.08.2017.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, яке оформлене протоколом від 21.07.2017 № 57.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення ПКЕЕ від 07.03.2017 Компанією складено за відсутності представника Товариства, яким є директор та головний енергетик, а тому вказаний акт складено на порушення пунктів 3.33, 6.41 ПКЕЕ і він не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем ПКЕЕ, і не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії; на порушення пункту 6.41 ПКЕЕ в акті не зазначено вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, так як не було здійснено заміри потужності, яка обчислюється виходячи із струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта струмоприймачів на максимальну потужність.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що відповідно до положень пунктів 6.40, 6.41, 6.42 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 4.1, 4.5 Методики від 04.05.2006 № 562 акт про порушення ПКЕЕ виступає у спірних правовідносинах доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії, а тому щодо його змісту, форми та порядку складення законодавством встановлені певні обов'язкові умови.

Згідно з частинами першою, третьою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Отже, представником споживача є особа, яка наділена відповідними повноваженнями за законом, Статутом товариства, за умовами договору, укладеного з постачальником електроенергії, за довіреністю чи на підставі наказу, який свідчить про наявність трудових правовідносин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представників Компанії було допущено до проведення перевірки працівником Товариства ОСОБА_6, який від підписання акта від 07.03.2017 відмовився, зауважень з приводу складення акта від 07.03.2017 чи фактів, відображених в ньому, не навів.

При цьому Товариством не доведено належними доказами незаконності перебування ОСОБА_6 на території Товариства та безпідставного допущення представників Компанії до проведення перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у працівників Компанії не було підстав сумніватися у повноваженнях особи, яка допустила їх до проведення перевірки та була присутня під час її здійснення.

Пункт 6.41 ПКЕЕ передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо споживач не погоджується із змістом акта, він робить зауваження про це у самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підписання акта, Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника, що й було зроблено при складанні акта від 07.03.2017.

В акті про порушення ПКЕЕ зазначено зміст порушення з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії, а саме дозволена потужність та час роботи струмоприймачів відповідно до умов Договору, оскільки Товариством не було надано паспортні дані та не забезпечено можливості вимірювання струмового навантаження.

При розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Товариством ПКЕЕ, Компанією також взято до уваги період нарахування - з 01.09.2016 (дата останньої технічної перевірки) по 07.03.2017 (дата виявлення порушення). При цьому для розрахунку взята дозволена потужність даної точки обліку, визначеної у Договорі, тобто застосовано приписи пункту 2.5 Методики від 04.05.2006 № 562.

Відтак акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність. В акті про порушення міститься достатньо даних, необхідних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу недооблікованої електоенергії.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що дефекти акта перевірки не можуть спростовувати факту порушення, якщо він знайшов своє підтвердження за сукупністю з іншими доказами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання в касаційній скарзі на те, що у прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції безпідставно відхилені доводи Товариства про те, що акт про порушення від 07.03.2017 складено за відсутності повноваженого представника Товариства, а тому він є неналежним доказом вчиненого правопорушення, а також про невірність здійснення розрахунку обсягу і вартості не облікованої електричної енергії не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було прийнято постанову з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 у справі № 916/1881/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко