Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.03.2018 року у справі №907/515/17
Постанова КГС ВП від 18.06.2019 року у справі №907/515/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/515/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" ("TRI Management")

на рішення Господарського суду Закарпатської області

(суддя - Йосипчук О.С.)

від 15.09.2017

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Данко Л.С., судді: Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

від 08.11.2017

у справі № 907/515/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" ("TRI Management")

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та стягнення 5000 грн штрафу,

за участю представників учасників справи:

від позивача - Сурков А.В.;

від відповідача 1 - не з'явився,

від відповідача 2 - не з'явився,

від третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_6;

від третьої особи на стороні відповідача-2 - Тоцька А.О., Бабріс А.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" (далі - ТОВ "Арго Регіон") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" (далі - ТОВ "Авалон-Інтенсив") із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання, а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р№2513, договору купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р/№2510, договору купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 № 2504 і договору купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013. Відповідно до заяви про доповнення позовних вимог ТОВ "Арго Регіон" також просило стягнути 5 000 грн штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр" (далі - ТОВ "Калина Центр").

1.2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позачерговими загальними зборами учасників ТОВ "Арго Регіон" було прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 28.11.2013, про продаж частини майна товариства. При цьому істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені ТОВ "Арго Регіон" у додатку 1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013, відповідно до умов якого право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно. Власне, з цього ж моменту у покупця виникає і право здійснити перереєстрацію за собою право власності на відповідне майно. Разом з тим, всупереч обумовлених правил взаємодії, що викладено у згаданому вище додатку, у договорах купівлі-продажу нерухомого майна міститься умова про те, що право власності на предмет продажу виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у договорах купівлі-продажу обладнання передбачено перехід права власності на об'єкт продажу, поряд із ризиками його випадкової втрати та пошкодження, від продавця до покупця не з моменту повної оплати за договором, а з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін, що чітко суперечить волі вищого органу управління товариством. Позивач стверджує, що про факт укладання оспорюваних договорів із умовами, що прямо суперечать волі ТОВ "Арго-Регіон" йому стало відомо 02.04.2015 під час проведення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "Арго Регіон". З наведених підстав, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на норми статей 203, 215 та 228 ЦК України, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Окрім того, позивач просив стягнути з ТОВ "Калина-Центр" п'ять тисяч гривень штрафу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.11.2013 між позивачем та ТОВ "Калина-Центр" було укладено договір про надання консалтингових послуг №11/1-13, згідно з яким ТОВ "Калина-Центр" прийняло на себе зобов'язання розробити проекти оскаржуваних договорів купівлі-продажу з огляду на установлені позивачем істотні умови вчинення правочинів. Невиконання або неналежне виконання цього зобов'язання забезпечується неустойкою у розмірі 5 000 грн.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017 позов задоволено повністю, суд визнав недійсними оспорювані договори та стягнув з ТОВ "Калина-Центр" на користь ТОВ "Авалон-інтенсив" 5 000 грн неустойки.

2.2. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 внесено зміни в 2-й пункт резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017, змінивши реквізити позивача; пункт 3-й резолютивної частини рішення викладено в іншій редакції, згідно з яким стягнуто з ТОВ "Калина-Центр" на користь ТОВ "Арго Регіон" 5 000, 00 неустойки. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- 28.11.2013 загальними зборами учасників ТОВ "Арго Регіон" було прийнято рішення про продаж частини майна товариства, зокрема: комплекси АЗС із відповідним обладнанням до них: комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення №VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв.м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III, обумовивши при цьому істотні умови вчинення цих договорів, виклавши їх у Додатку №1 до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013;

- відповідно до пункту 4 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно;

- майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється актами приймання-передачі і з моменту підписання таких актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (пункт 3 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013);

- для розробки та виготовлення відповідних проектів договорів ТОВ "Арго Регіон" та ТОВ "Калина-Центр" було укладено 28.11.2013 договір про надання консалтингових послуг №11/1-13;

- пунктом 1.1. статті 1 договору про надання консалтингових послуг передбачено, що ТОВ "Калина-Центр" (виконавець) зобов'язується надавати ТОВ "Арго Регіон" (замовнику) комплексні консалтингові послуги, які полягають в розробленні для замовника проектів договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого і рухомого майна (у випадку необхідності - змін до таких договорів), що будуть укладатись замовником як покупцем чи продавцем, у відповідності з нормами закону та істотними умовами, що будуть визначені замовником; аналізі правового статусу майна, що буде об'єктом купівлі-продажу та правовстановлюючих документів на таке майно; участі у переговорах з укладенні, посвідченні та виконанні договорів купівлі-продажу та допомозі у розв'язанні конфліктних ситуацій, що можуть виникати при укладенні, посвідченні та виконанні таких договорів; юридичному супроводі замовника під час нотаріального посвідчення укладених договорів; наданні консультацій з питань, які виникатимуть при виконанні договорів;

- між ТОВ "Арго Регіон", як продавцем, та ТОВ "Авалон-Інтенсив", як покупцем, було укладено договори купівлі продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна (обладнання), якими опосередковано продаж спірного майна, зокрема:

договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р№2513,

договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013,

договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р/№2510

договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013,

договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р№ 2504,

договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013,

які містять умову про момент переходу права власності на спірне майно не внаслідок настання певної події, яку обумовлено рішенням зборів учасників товариства ТОВ "Арго Регіон", а саме: з моменту державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- так, відповідно до умов статті 8 договору р/№2513, договору р/№2510, договору р/№2504 право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- згідно з умовами пунктів 2.3. статті 2 договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013: право власності на об'єкт продажу а також ризики його випадкової втрати та пошкодження переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін;

- ТОВ "Авалон-Інтенсив" здійснило реєстрацію за собою права власності на придбане за оскаржуваними договорами майно, ще до моменту проведення розрахунку за це майно.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними оспорюваних договорів, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:

- про прийняття згаданого рішення вищого органу управління товариства ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013, згідно із поясненнями сторін спору, відповідачі та третя особа не заперечили. Такий висновок зроблено і із урахуванням змісту постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 у справі №907/991/15, якою констатовано факт недоведеності у апеляційній інстанції факту існування додатку до протоколу зборів учасників ТОВ "Агро Регіон" від 28.11.2013, а не факт відсутності цього додатку, як юридичне явище;

- умови оспорюваних договорів щодо моменту переходу права власності на об'єкти продажу істотно відрізняються за правовими наслідками від наслідків, які мали на меті збори учасників товариства позивача і, відповідно, суперечать волі товариства, оскільки суперечать пункту 4 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013. Адже, намагаючись захистити себе від невиконання грошового зобов'язання покупцем, ТОВ "Арго Регіон" виявив свою волю передати право власності з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені договорами купівлі-продажу. І лише після цього у покупця і виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно;

- дії ТОВ "Авалон-Інтенсив" щодо реєстрації за собою права власності на придбане за оскаржуваними договорами майно, ще до моменту проведення розрахунку за це майно суперечать умовам правочину, який намагалося вчинити ТОВ "Арго Регіон". Товариство у рішенні зборів учасників виявило свою волю не тільки про намір відчужити свої активи, але і про спосіб та умови переходу права власності на ці активи. І, якщо договір не відображає реальну волю правовласника, він не може бути підставою для реалізації цієї волі правовласника. Зважаючи на таке, в результаті таких дій ТОВ "Авалон-Інтенсив" майно незаконно вибуло з власності ТОВ "Арго Регіон", що підтверджується довідками №№89265830, 89265309, 89264452 від 09.06.2017 з реєстру речових прав на нерухоме майно;

- оспорювані договори містять елементи, які посягають на право власності ТОВ "Арго Регіон", а відтак, є такими, що порушують публічний порядок;

- враховуючи рекомендації, викладені в узагальненнях Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, суд, окрім констатації недійсності правочинів констатував, що з моменту недійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а також договорів купівлі-продажу обладнання має бути відновлене право власності ТОВ "Арго Регіон".

2.5. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 5 000, 00 грн з ТОВ "Калина-Центр", суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з пунктом 8.2 статті 8 договору про надання консалтингових послуг від 28.11.2013, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, виконавець несе відповідальність, в тому числі за розробку проекту договору чи іншого документа, що не відповідає чинному законодавству чи істотним умовам, визначених Замовником у розмірі 5 000 грн. Так, господарськими судами встановлено, що ТОВ "Калина-Центр" підготувало для ТОВ "Арго Регіон" проекти договорів, що не відповідають істотним умовам, що визначені ТОВ "Арго Регіон" у рішенні загальних зборів, яке оформлене протоколом від 28.11.2013 та додатку 1 до протоколу. Наведене свідчить про те, що ТОВ "Калина-Центр" не виконало належним чином свої зобов'язання за договором про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017, Товариство "ТРІ Менеджмент" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги та не надано оцінки доказу, який був поданий Товариством "ТРІ Менеджмент", а саме - витягу з ЄДР станом на 29.11.2013 щодо ТОВ "Агро Регіон", з якого вбачається, що єдиним учасником ТОВ "Агро Регіон" була ОСОБА_9, яка ж і була директором даного товариства; протокол загальних зборів ТОВ "Агро Регіон" від 28.11.2013 та додаток № 1 до даного протоколу були підписані саме ОСОБА_9, яка була і головою зборів; договори купівлі-продажу від імені ТОВ "Арго Регіон" були підписані ОСОБА_9;

- суд апеляційної інстанції не надав оцінки тій обставині, що місцевий господарський суд у своєму рішенні посилався на скасовану постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 у справі № 907/991/15. Оскільки судове рішення, яке суд поклав в основу оскаржуваного рішення було скасоване, то ця обставина не звільняє від обов'язку доказування позивача і не може слугувати доказом по даній справі;

- суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права здійснив виправлення помилок, допущених судом першої інстанції;

- судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано оцінки тим обставинам, що з приводу спірного у даній справі майна існують інші судові справи в порядку кримінального та цивільного проваджень.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Авалон-Інтенсив" просило відмовити в її задоволенні, оскільки за відсутності порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів ТОВ "ТРІ Менеджмент" не наділене правом звертатись до господарського суду з вимогами у даній справі.

3.4. ТОВ "ТРІ Менеджмент" також подало письмові пояснення, в яких зазначило про те, що в матеріалах витребуваних під час досудового розслідування кримінального провадження нотаріальних справ міститься оригінал протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Агро Регіон" від 28.11.2013, де відсутні обов'язки щодо реєстрації права власності згідно оскаржуваних договорів лише після повного розрахунку.

3.5. Через канцелярію суду представником ТОВ "Арго Регіон" адвокатом Сурковим А.В. було подано письмове повідомлення про те, що ТОВ "Арго Регіон" згідно з протоколом загальних зборів від 11.12.2017 змінило назву на ТОВ "Промтехдіагностика Плюс". У зв'язку з відсутністю подальших контактів із довірителем - позивачем, але з метою підготовки до судового засідання в рамках наданих йому раніше повноважень від позивача, він отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, з якого дізнався, що ТОВ "Промтехдіагностика Плюс" припинило свою діяльність за рішенням засновників, тобто ліквідоване.

3.6. ТОВ "ТРІ Менеджмент" було подано додаткові пояснення щодо обставин справи.

3.7. ОСОБА_4 було подано пояснення, в яких він зазначив про те, що рішення вищого органу товариства є внутрішнім документом окремого товариства, яке вказує на певну дію, що товариство має здійснити, а в силу статті 11 Цивільного кодексу України такий документ не створює прав та обов'язків для третіх осіб. Договором купівлі-продажу є письмова домовленість двох і більше сторін, умови якої визначаються в самому договорі та додатках до нього. Протокол загальних зборів не може визначати істотні умови певного договору. При цьому позивачем не надано жодного доказу на підтвердження ознайомлення із зазначеним рішенням загальних зборів інших учасників правочину. ТОВ "Калина-Центр" розробляла для ТОВ "Арго Регіон" лише проекти певних договорів, не порушуючи при цьому принцип свободи договору.

3.8. Через канцелярію суду 20.08.2018 представником ТОВ "Арго Регіон" адвокатом Сурковим А.В. також було подано клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування наведеного клопотання зазначено про те, що за офіційними даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Приватне науково-виробниче підприємство "Промтехдіагностика" є правонаступником ТОВ "Промтехдіагностика Плюс", яке раніше до зміни назви було ТОВ "Арго Регіон". ТОВ "Промтехдіагностика Плюс" після проведення процедури приєднання за рішенням засновників, припинило свою діяльність, тобто ліквідовано.

До клопотання додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ "Промтехдіагностика Плюс", копію витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ПНВП "Промтехдіагностика", нотаріально засвідчену копію статуту ПНВП "Промтехдіагностика".

3.9. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Як вбачається з протоколу загальних зборів ТОВ "Арго Регіон" від 11.12.2017 було прийнято рішення про зміну найменування товариства з ТОВ "Арго Регіон" на ТОВ "Промтехдіагностика Плюс" у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до пояснень представника ТОВ "Арго Регіон" адвокатом Суркова А.В. ТОВ "Промтехдіагностика Плюс" за рішенням засновників приєдналося до ПНВП "Промтехдіагностика".

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Положеннями частин 2 та 3 статті 107 Цивільного кодексу України передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим представником ТОВ "Арго Регіон" не подано, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б перехід прав та обов'язків від ТОВ "Арго Регіон" до ТОВ "Промтехдіагностика Плюс" і в подальшому до ПНВП "Промтехдіагностика".

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Предметом позову у даній справі є, зокрема матеріально-правова вимога ТОВ "Арго Регіон" до ТОВ "Авалон-Інтенсив" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання.

4.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Арго Регіон" посилається на те, що умови таких договорів в частині визначення моменту переходу права власності на майно не відповідають протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 та додатку 1 до даного протоколу.

4.3. Суди попередніх інстанцій при встановленні обставин справи щодо змісту протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 та додатку 1 до даного протоколу, виходили з того, що про прийняття згаданого рішення вищого органу управління ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013, згідно із поясненнями сторін спору, відповідачі та третя особа не заперечили. Такий висновок зроблено також із урахуванням змісту постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 у справі №907/991/15, якою констатовано факт недоведеності у апеляційній інстанції факту існування додатку до протоколу зборів учасників ТОВ "Агро Регіон" від 28.11.2013, а не факт відсутності цього додатку, як юридичне явище.

4.4. Колегія судів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним та необґрунтованим, зробленим без всебічного встановлення обставин справи, оскільки рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

4.5. Таким чином, господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

4.6. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

4.7. Оскільки як місцевий господарський суд при ухваленні рішення від 15.09.2017, так і апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 08.11.2017, керувалися нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України в редакції до 15.12.2017), отже Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, перевіряє правильність застосування господарськими судами процесуальних норм, які були чинними на момент прийняття оскаржуваних судових рішень.

4.8. Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема:

- викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

- зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

- вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;

- вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

- вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

4.9. Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень загальними зборами ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013) Державний реєстратор після внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця зобов'язаний сформувати реєстраційну справу.

Реєстраційна справа має реєстраційний номер, який присвоюється при внесенні запису про проведення державної реєстрації до Єдиного державного реєстру.

4.10. Разом з тим місцевий господарський суд, зробивши висновок про наявність додатку до протоколу зборів учасників ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013 та його зміст на підставі доказів, поданих зацікавленою стороною - позивачем, не вжив процесуальних заходів для встановлення дійсних обставин прийняття рішення загальними зборами ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі.

4.11. Також відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 6-62цс16, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2. рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

З огляду на таке, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому частиною четвертою статті 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов'язок відшкодувати завдані товариству збитки.

Однак закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

За таких обставин, з урахуванням статті 98 ЦК України та з огляду на приписи статей 92, 203, 215, 241 ЦК України рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Договір, укладений виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, може бути визнаний недійсним з підстав порушення виконавчим органом товариства установленого обмеження повноважень щодо представництва, у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

4.12. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Арго Регіон" посилалось на те, що обсяг повноважень керівника позивача щодо підписання спірних договорів купівлі-продажу були чітко визначені протоколом загальних зборів товариства від 28.11.2013 та додатком до даного протоколу, де істотною умовою договорів купівлі-продажу комплексів АЗС та обладнання до них визначено момент переходу права власності на майно до покупця - лише з моменту проведення покупцем повного розрахунку за придбане майно. Встановивши, що укладені договори містили іншу умову про момент переходу права власності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оспорювані договори не відповідають волевиявленню позивача.

4.13. Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

дефекти (незаконність) змісту правочину;

дефекти (недотримання) форми;

дефекти суб'єктного складу;

дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі.

4.14. З врахуванням наведеного, судам попередніх інстанцій належало встановити склад учасників ТОВ "Арго Регіон" на момент прийняття рішення загальними зборами 28.11.2013, воля яких (якого) була відображена у такому рішенні; ким було підписано оспорювані договори; та як наслідок встановити наявність чи відсутність дефекту волі товариства. Судом апеляційної інстанції, окрім того, не було надано оцінку та не перевірено доводи ТОВ "ТРІ Менеджмент" щодо того, що відповідно до витягу з ЄДР станом на 29.11.2013 про ТОВ "Арго Регіон" єдиним учасником ТОВ "Арго Регіон" була ОСОБА_9, яка ж і була директором даного товариства; протокол загальних зборів ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013 та додаток № 1 до даного протоколу були підписані саме ОСОБА_9, яка була і головою зборів; договори купівлі-продажу від імені ТОВ "Арго Регіон" були підписані ОСОБА_9

4.15. Місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що про прийняття рішення загальних зборів ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013, згідно із поясненнями сторін спору, останні не заперечили. Разом з тим судами попередніх інстанцій не встановлено чи була обізнана інша сторона - ТОВ "Авалон-Інтенсив" зі змістом згаданого рішення загальних зборів, а також зі змістом додатку до протоколу зборів учасників ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013.

4.16. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

4.17. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

4.18. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що проекти оспорюваних договорів були підготовані ТОВ "Калина-Центр", які при цьому не відповідали істотним умовам, визначеним замовником (ТОВ "Арго Регіон") у рішенні загальних зборів, яке оформлене протоколом від 28.11.2013, та додатку 1 до протоколу. Наведена обставина слугувала підставою для висновку судів попередніх інстанцій про неналежне виконання ТОВ "Калина-Центр" своїх зобов'язань за договором про надання консалтингових послуг та відповідно для задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Калина-Центр" штрафу у розмірі 5 000, 00 грн.

4.20. Разом з тим судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки обставині, яка ними ж встановлена, про підписання та скріплення печатками відповідних договорів їх контрагентами - ТОВ "Арго Регіон" та ТОВ "Авалон-Інтенсив".

Відповідно до частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Виходячи з наведеної норми, саме на замовника за договором про надання консалтингових послуг - ТОВ "Арго Регіон", було покладено обов'язок прийняти виконання зобов'язання ТОВ "Калина-Центр" та відповідно перевірити таке виконання.

4.21. З врахуванням викладеного, колегія суддів також вважає передчасними та необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів, як таких, що порушують публічний порядок, у зв'язку з тим, що вони спрямовані на заволодіння майном позивача у спосіб, що не відображає волю правовласника.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" ("TRI Management") задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017 у справі № 907/515/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач