Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.10.2023 року у справі №904/3855/21
Постанова КГС ВП від 19.07.2022 року у справі №904/3855/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/3855/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Рудь І. А.

від 04.05.2023 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Іванов О. Г., Антонік С. Г., Березкіна О. В.

від 19.06.2023

за скаргою Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О.

у справі № 904/3855/21

за позовом Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг", Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат"

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

1. Історія справи

Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якому просило суд:

- визнати дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" по відображенню на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу за січень 2021 в об`ємі 288 575,3 куб. м, за лютий 2021 року в об`ємі 500 692,32 куб. м неправомірними;

- зобов`язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за січень 2021 року в об`ємі 0 куб. м, за лютий 2021 року в об`ємі 0 куб. м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/3855/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та постановою Верховного Суду від 19.07.2022, позов задоволено частково: зобов`язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 в об`ємі 0 м3. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

21 лютого 2022 року на виконання вказаного рішення суду видано накази.

26 жовтня 2022 року Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О., в якій просило:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2022 ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/3855/21;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. від 03.10.2021 про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/3855/21.

Скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 03.10.2022 зазначено факт надходження на адресу приватного виконавця заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 30.09.2022, якою повідомлено про фактичне виконання рішення. На підтвердження надано лист від 29.09.2022 №49001-Сл-14666-0922, з якого вбачається "..з метою корегування даних на Інформаційній платформі Оператора ГТС- Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України" направляє уточнену інформацію щодо обсягів спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м. куб., за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 в об`ємі 0 м. куб. по Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009)". Враховуючи зміст вищевказаного листа, приватний виконавець Афанасьєва Є.О. дійшла висновку про виконання наказу №904/3855/21, виданого 21.02.2022 Господарським судом Дніпропетровської області. Проте, скаржник вважає оскаржувану постанову передчасною та такою, що не відповідає приписам діючого законодавства, оскільки, на думку скаржника, виконання судового рішення у даній справі можливе лише шляхом передачі уточненої інформації Оператору ГТС за встановленими формами і така передача має відбуватись виключно через інформаційну платформу оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу, а не листом через Укрпошту. До того ж, результатом виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3855/21 є скореговані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" дані про обсяги поставленого (протранспортованого) природного газу Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009). Таким чином, приватний виконавець Афанасьєва Є.О. не здійснила передбачених дій та не перевірила дійсного виконання судового рішення боржником в належний спосіб; не скористалась правом направлення запиту Оператору ГТС щодо реального корегування на інформаційній платформі даних про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу у спірний період, не отримала доказів фактичного виконання рішення. Скаржник стверджує, що відповідачем фактично не вчинено в повному обсязі дій, вказаних у рішенні суду у справі №904/3855/21, а приватним виконавцем не підтверджено наявності підстав визначених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" для закінчення виконавчого провадження за наказом Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 904/3855/21 скаргу Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. задоволено частково. Скасовано постанову від 03.10.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/3855/21. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2022, з огляду на визначений судом спосіб виконання рішення та надані боржником документи, приватний виконавець Афанасьєва Є.О. діяла відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим не вбачає підстав для задоволення вимог скарги в частині визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2022 ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21;

- попри вжиті відповідачем дії, направлені на виконання судового рішення у визначений рішенням спосіб, станом на час розгляду скарги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 фактично не є виконаним, оскільки інформація про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 та за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 на інформаційній платформі Оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не є скоригованою до об`єму 0 м3;

- з метою захисту гарантованого Законом права стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, суд дійшов висновку про задоволення скарги в частині скасування постанови від 03.10.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу в частині скасування постанови від 03.10.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21.

Оскільки ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 в частині відмови у задоволенні скарги щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. про винесення постанови, якою закінчено виконавче провадження від 03.10.2022 ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21, заявником апеляційної скарги не оскаржувалася, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в цій частині не перевіряв.

Постановою від 19.06.2023 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 904/3855/21 в частині скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. від 03.10.2021 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- в рішенні суду у справі №904/3855/21 чітко визначений механізм його виконання;

- колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що із заяви боржника про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2022 № б/н та наданих боржником доказів на підтвердження виконання рішення суду вбачається, що виконання відбулось саме у спосіб, визначений у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/3855/21;

- цей висновок суду став підставою для відмови в задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2022 ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21;

- оскільки ухвала суду в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2022 ВП № НОМЕР_2, заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, то вищезазначена невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до частини 4 статті 269, статті 277 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в цій частині;

- в той же час, той факт, що виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/3855/21 відбулось не у спосіб, визначений у рішенні суду, є підставою для скасування постанови від 03.10.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі №904/3855/21;

- до того ж, результатом виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3855/21 є скореговані АТ «Дніпропетровськгаз» дані про обсяги поставленого (протранспортованого) природного газу Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56Х0000018Г8Т009);

- попри вжиті боржником дії, направлені на виконання судового рішення у визначений рішенням спосіб, станом на час розгляду скарги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 фактично не є виконаним, оскільки інформація про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 та за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 на інформаційній платформі Оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не є скоригованою до об`єму 0 м3.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у даній справі Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення скарги Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- судами неправильно застосовано пункт 1 частини 2 статті 18, пункт 9 частини 1 статті 39, частину 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", частину 1 статті 14, статті 80, частини 2 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України;

- ні в мотивувальній частині ні в резолютивній частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/3855/21 не зазначено, в який спосіб відповідач повинен направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" уточнюючу інформацію. При цьому порядок направлення такої інформації Кодексом ГТС, або будь яким іншим нормативно-правовим актом не встановлений;

- судами не враховано, що в подальшому на відповідача можуть бути покладені штрафні санкції за невиконання вимог приватного виконавця. При цьому судом першої інстанції встановлено, що відповідач виконав рішення в повному обсязі;

- виконавчим документом у даному випадку є судовий наказ, та приватний виконавець не зобов`язаний бути обізнаним у сфері правовідносин транспортування природного газу, володіти нормами Кодексу ГТС, тим більше, що в мотивувальній частині рішення у справі № 904/3855/21 не наводяться норми, відповідно до яких вноситься інформація Оператором ГРМ на інформаційній платформі;

- суд апеляційної інстанції в обґрунтування своєї позиції послався на договір транспортування природного газу № 2002000099, як на доказ, що підтверджує певні обставини, проте відповідач не подавав такого договору, а інші сторони не могли подати до суду такий договір, оскільки вони не є сторонами такого договору;

- судом апеляційної інстанції не враховано, що коригування обсягів газу за минулі періоди не передбачено жодним нормативно - правовим документом.

5. Узагальнені доводи інших учасників

Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєва Євгенія Олександрівна подала письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких просила її задовольнити повністю.

Подані Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвою Євгенією Олександрівною письмові пояснення на касаційну скаргу не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

Згідно із статтею 297 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (частина перша). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (частина третя).

Оскільки подані письмові пояснення на касаційну скаргу не містять обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а містить вимогу про скасування судових рішень, із зазначенням підстав для такого скасування, отже, за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак до письмових пояснень на касаційну скаргу не додано документів про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, тому подані письмові пояснення на касаційну скаргу залишаються без розгляду (такі висновки щодо застосування статей 295 297 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/875/20, від 09.05.2023 у справі № 910/158/22, від 11.04.2023 у справі № 924/793/21, від 25.01.2023 у справі № 903/933/21).

6. Позиція Верховного Суду

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини 1 статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із положеннями статей 18 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У рішенні «Горнсбі проти Греції» (§ 40) Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) Європейський суд з прав людини зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06. 2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).

Таким чином, встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки Верховний Суд виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.

Аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява № 20390/07, § 29).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Разом із цим Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (підпункти 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду про застосування частини 1 статті 41 Закону № 1404-VIII (постанови від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20) постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови.

За змістом частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Цей начальник при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Однак можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному частиною 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, що передбачено частиною 1 статті 74 зазначеного Закону та частиною першою статті 339 Господарського процесуального кодексу України. Такий захист має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.

За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2021 у справі № 916/1714/20).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. 03.10.2021 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем (боржником) було подано приватному виконавцю докази виконання рішення, а саме лист від 29.09.2022 №49001-Сл-14666-0922, надісланий відповідачем Оператору газотранспортної системи засобами поштового зв`язку.

Водночас відповідно до пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи інформаційна платформа створена для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ.

Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи АТ Оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи. Пункт 8 цієї ж глави передбачає, що Оператор газотранспортної системи відповідно до вимог глави 3 цього розділу надає замовникам послуг транспортування доступ до інформаційної платформи для внесення ними інформації, передбаченої цим Кодексом.

Пункт 8 глави 1 розділу XII Кодексу газотранспортної системи визначає, що порядок обміну даними між Оператором ГРМ та Оператором ГТС щодо прогнозів відбору/споживання природного газу та фактичних об`ємів/обсягів природного газу за суб`єктами ринку природного газу на території ліцензованої діяльності Оператора ГРМ регулюється вимогами Кодексу ГТС та договором транспортування природного газу, укладеним між Оператором ГТС та Оператором ГРМ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу.

Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Пунктом 2.2 Типового договору транспортування природного газу передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора.

Згідно із пунктом 2.8 Типового договору транспортування природного газу взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з`єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що виконання рішення у даній справі можливе лише шляхом передачі уточненої інформації Оператору ГТС за встановленими формами і така передача має відбуватись виключно через інформаційну платформу оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу, а не листом засобами поштового зв`язку.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на час розгляду скарги на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. від 03.10.2021 про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 фактично не виконано, оскільки інформація про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 та за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 на інформаційній платформі Оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не є скоригованою до об`єму 0 м3.

Отже, оскільки судами встановлено, що рішення суду у даній справі фактично не виконано, у приватного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), відтак суди попередніх інстанцій враховуючи наслідки закінчення виконавчого провадження (виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом) дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування постанови від 03.10.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 у справі № 904/3855/21.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції послався на договір транспортування природного газу № 2002000099, як на доказ, що підтверджує певні обставини, який учасниками даної справи не подавався до матеріалів справи, знайшли своє підтвердження. Проте, наведене порушення суду апеляційної інстанції не призвело до прийняття неправильного рішення.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки суду першої інстанції, які стали підставою для відмови у задоволенні скарги щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. про винесення постанови, якою закінчено виконавче провадження, не приймаються до уваги Судом, оскільки ухвала місцевого господарського суду в цій частині не переглядалась судом апеляційної інстанції та не є предметом даного касаційного перегляду.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, фактично зводяться до висловлення незгоди з прийнятим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/3855/21, яке набрало законної сили та не може бути поставлене під сумнів.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині без змін з мотивів викладених у даній постанові через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

8. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 904/3855/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова