Історія справи
Постанова КГС ВП від 26.05.2022 року у справі №910/17717/20Постанова КГС ВП від 16.10.2023 року у справі №910/17717/20
Постанова КГС ВП від 04.10.2023 року у справі №910/17717/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/17717/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" - Фрейдун О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/17717/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна"
до Державної податкової служби України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної казначейської служби України
про стягнення 6 293 326,45 грн
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 касаційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 910/17717/20 залишено без змін; поновлено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/17717/20.
До Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (далі - ТОВ "Ґудвеллі Україна") про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн. Крім того, заявник просив суд про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/17717/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу передачі заяви раніше визначеному складу суду від 05.10.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2023 призначено до розгляду заяву ТОВ "Ґудвеллі Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/17717/20 в судовому засіданні на 16.10.2023 о 11:30 год.; ухвалено здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду означеної заяви.
У зв`язку із запланованою відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви у справі № 910/17717/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суду від 11.10.2023.
У судовому засіданні 16.10.2023 у режимі відеоконференції взяла участь представниця ТОВ "Ґудвеллі Україна", Державна податкова служба України явку повноважного представника не забезпечила, що відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву ТОВ "Ґудвеллі Україна" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення з таких підстав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
З матеріалів цієї справи вбачається, що у відзиві ТОВ "Ґудвеллі Україна" на касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 910/17717/20 містилось клопотання про покладення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді касаційної інстанції та наданням правничої допомоги позивачу в сумі 20 000,00 грн покласти на відповідача (заявника касаційної скарги).
На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката ТОВ "Ґудвеллі Україна" додав до відзиву копії таких документів: Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1425; Довіреності від 14.12.2022 (про уповноваження Фрейдун О.М. представляти інтереси ТОВ "Ґудвеллі Україна", зокрема, у Верховному Суді); Договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023; рахунку-фактури №3-07/23 від 28.07.2023 на суму 20 000,00 грн; Акта наданих послуг від 28.07.2023 за договором про надання правничої допомоги від 14.06.2023; платіжної інструкції № 16016 від 28.07.2023.
За змістом доданого заявником Акта наданих послуг від 28.07.2023 Адвокатське об`єднання "Ті.Кей.Партнерз" (Виконавець) та ТОВ "Ґудвеллі Україна" (Клієнт) уклали цей Акт про те, що послуги, передбачені договором про надання правничої допомоги від 14.06.2023 адвокатом Фрейдун О.М., що входить до складу вказаного Адвокатського об`єднання як Виконавцем були надані, а Клієнтом прийняті, а саме:
- аналіз постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023;
- опрацювання касаційної скарги Відповідача від 13.06.2023;
- вивчення та аналіз судової практики і правових позицій, зазначених у касаційній скарзі на предмет подібності правовідносин, надання їм належної правової оцінки;
- вивчення та аналіз судової практики і правових позицій із питань юрисдикції, способу захисту, належності відповідачів та у справах про стягнення збитків, завданих неправомірними діями, бездіяльністю органу державної влади к подібних правовідносинах;
- консультація Клієнта за фактом ознайомлення з постановою суду апеляційної інстанції та касаційною скаргою;
- підготовка обґрунтованого відзиву на касаційну скаргу із всіх питань оскарження і висновків скаржника, його оформлення, підписання, направлення сторонам і до суду у визначений строк;
- підготовка до участі у судовому засіданні (підготовка тез виступу, вступного слова;
- участь у судовому засіданні по справі.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Ґудвеллі Україна" повністю розрахувалося за надані послуги, сплативши 20 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 16016 від 28.07.2023.
Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є доведеним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (стягнення 6 293 326,45 грн збитків).
Як зазначено вище, за вимогами процесуального закону обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Натомість, заявник касаційної скарги - Державна податкова служба України, жодних клопотань про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції в порядку частини п`ятої статті 126 ГПК України не подав.
Ураховуючи наведене, а також звернення ТОВ "Ґудвеллі Україна" із клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у строк, визначений законом (частина восьма статті 129 ГПК України), Верховний Суд вважає за необхідне вказане клопотання задовольнити та здійснити розподіл таких витрат у сумі 20 000,00 грн як таких, що є документально підтвердженими, співмірними з виконаною роботою та відповідають критеріям розумності, необхідності і справедливості.
Керуючись статтями 25 129 240 244 282 284 300 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/17717/20 задовольнити.
2. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (77330, Івано-Франківська область, Калуський район, село Копанки, вулиця Лісова, будинок 1; ідентифікаційний код 32464900) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді С.В. Жуков
В.І. Картере