Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.03.2018 року у справі №920/833/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/833/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства

Комерційного банку "Приватбанк" - не з'явився,

Публічного акціонерного товариства

"Сумиобленерго" - Жулавського С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 (у складі колегії суддів: Бородіна Л.І. (головуючий), Камишева Л.М., Плахов О.В.)

та рішення Господарського суду Сумської області від 04.10.2017 (суддя Резніченко О.Ю.)

у справі № 920/833/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (далі - ПАТ "Сумиобленерго") про визнання недійсним рішення комісії філії "Шосткинський РЕМ" ПАТ "Сумиобленерго" по розгляду акта про порушення від 13.06.2017 № 072419, оформленого протоколом від 22.08.2017 № 160.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" є споживачем електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії від 29.05.2014 № 275, укладеного з ПАТ "Сумиобленерго", представниками якого 13.06 2017 проведено перевірку засобу обліку на об'єкті позивача і складено акт про порушення № 072419, у якому зазначено, що споживач порушив положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), оскільки відсутня пломба на двері ВШО-0,4 кВ, розташованої на стіні ТП-97, яка була встановлена згідно з актом про пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії від 05.06.2017 № 000721. Цей акт підписано позивачем із зауваженнями.

За результатами розгляду акта про порушення від 13.06.2017 № 072419 комісія філії "Шосткинський РЕМ" ПАТ "Сумиобленерго" прийняла рішення, оформлене протоколом від 22.08.2017 № 160, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення позивачем Правил. На підставі акта про порушення і оскарженого рішення відповідач здійснив розрахунок спожитої та неврахованої електричної енергії, що становить 112 506,07 грн.

Позивач вважає оскаржене рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та зазначає про відсутність підстав для застосування до нього оперативно-господарської санкції, оскільки відповідачем не враховано недоведеності факту втручання у роботу лічильника, відсутності пошкодження пломби на корпусі лічильника, знаходження пристрою обліку в загальнодоступному для співробітників і клієнтів банку місці, що виключає вину позивача у відсутності пломби на двері шафи обліку. При цьому сам по собі факт пошкодження/відсутності пломби, без аналізу можливості безоблікового споживання внаслідок такого порушення не тягне за собою нарахування обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.10.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення з посиланням на положення пунктів 3.3, 6.40, 6.41, 10.2.26 Правил, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК) мотивовано безпідставністю позовних вимог з огляду на те, що саме позивач як споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити збереження і цілісність встановлених на його території (в його приміщенні) розрахункових засобів обліку та пломб відповідно до акта про пломбування, тому в даному випадку пошкодження пломби на об'єкті, що належить позивачу, є окремим порушенням Правил. Отже, для здійснення спірних донарахувань достатньо встановлення самого факту пошкодження пломби без доведення того, чи здійснювалося позивачем втручання в роботу приладу обліку електричної енергії. За встановлених обставин порушення позивачем умов договору, положень Правил і Методики, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно та на законних підставах прийнято рішення про застосування до позивача оперативно-господарської санкції.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" обґрунтовує, зокрема, тим, що:

- судом не враховано, що відповідно до умов договору та Правил споживач несе відповідальність за відсутність пломб саме на розрахункових засобах обліку. При цьому відповідачем не доведено, а судами не встановлено обов'язку опломбування саме дверці шафи обліку, відповідно не підтверджено можливості настання негативних наслідків у разі відсутності такої пломби, а відтак і підстави для застосування оперативно-господарської санкції;

- сам по собі факт відсутності пломби, без аналізу можливості безоблікового споживання внаслідок такого порушення, не тягне за собою застосування вимог Методики та нарахування обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил;

- приймаючи рішення про застосування до позивача оперативно-господарської санкції, відповідач застосував непропорційні, неспіврозмірні, дискримінаційні заходи шляхом здійснення розрахунку спожитої та неврахованої електроенергії, оскільки лічильник є резервним та не використовується.;

- акт про порушення фіксує лише факт порушення, проте підставою для перерахунку обсягу спожитої електроенергії та нарахування плати за недораховану електроенергію є факт порушення саме Правил.

ПАТ "Сумиобленерго" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою і зазначає про правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити судові рішення без змін.

ПАТ КБ "Приватбанк" в судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, те, що явка позивача не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та письмових поясненнях доводи, заперечення на касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 29.05.2014 між ПАТ "Сумиобленерго" (постачальник) і ПАТ КБ "Приватбанк" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 275 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього (пункт 1.1).

За змістом пункту 4.4 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень, який складається у присутності уповноважених представників обох сторін; сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до нього свої зауваження.

05.06.2014 представниками ПАТ "Сумиобленерго" за участю уповноваженого представника ПАТ КБ "Приватбанк" проведено пломбування розрахункового засобу обліку споживача, наведених у таблиці, а саме: кришки на клемнику лічильника НІК 2303 № 0214575, пломба № 08729642ПАТСОЕ; пломби держповірки на кожусі лічильника № 0214575, № ІІ.13ДПТ,0547018NIK; ввідного автоматичного вимикача С-63 І=63А; шафи обліку, пломба № 08729616ПАТ СОЕ, про що складено акт про пломбування № 000721. Також у акті зазначено, що після пломбування розрахункового засобу обліку, пломби наведені у таблиці, передані на збереження споживачу у кількості 4 одиниць; керівника споживача попереджено про відповідальність за збереження пломб; акт складено у двох примірниках і підписано уповноваженими представниками обох сторін (а.с.15).

За результатами позапланової перевірки засобу обліку на об'єкті "Приміщення відділення банку" за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 24, інспектором філії "Шосткинський РЕМ" ПАТ "Сумиобленерго" складено акт про порушення від 13.06.2017 № 072419, у якому зазначено, що споживач порушив пункт 6.40, підпункт 26 пункту 10.2 Правил і підпункт 2.1 пункту 2 Методики, а саме, встановлено відсутність пломби на двері ВШО-0,4 кВ, розташованої на стіні ТП-97, яка була встановлена згідно з актом про пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії від 05.06.2017 № 000721. Цей акт підписано представниками постачальника та споживача із зауваженнями. У примітці до цього акта представник споживача зазначив, що з порушенням не згоден, оскільки шафа обліку розташована в загальнодоступному місці, відповідно, забезпечити збереження пломб на шафі обліку не має можливості (а.с.16, 17).

22.08.2017 на засіданні комісії філії "Шосткинський РЕМ" ПАТ "Сумиобленерго" з розгляду акта про порушення від 13.06.2017 № 072419, на якому був присутній представник споживача, прийнято рішення, оформлене протоколом № 160, у якому зазначено, що вартість не облікованої електричної енергії розраховується на підставі зазначеного акта про порушення згідно з пунктом 6.40 і підпунктом 2.1 пункту 2 Методики, керуючись пунктами 2.4 і 2.5 Методики та виходячи з наступних розрахункових даних, комісія вирішила: нарахування провести за робочі дні 6 місяців - з 13.12.2016 по 12.06.2017 - 182 робочі дні; провести нарахування по потужності, зазначеній в договорі - 26,9кВт; тривалість роботи - 24 год/добу (згідно додатку № 12 Договору); коефіцієнт використання електрообладнання за згодою сторін - 0,5; за тарифами (цінами) для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем Правил. Визначено, що обсяг не облікованої активної електричної енергії становить 47033 кВт/год. Вартість не облікованої активної електричної енергії становить 112 506,07грн. Представник споживача з протоколом ознайомлений 22.08.2017 (а.с.19, 20).

Розрахунок кількості не облікованої електричної енергії за актом про порушення від 13.06.2017 № 072419 згідно Методики на загальну суму 112 506,07грн, отримано споживачем 22.08.2017 (а.с.20-22).

Питання наявності чи відсутності підстав для визнання цього рішення недійсним є предметом спору у цій справі.

За змістом статті 235 ГК за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Відповідно до положень статті 237 ГК підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (частина 1). Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частина 2).

За змістом статей 56, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Сторонами у договорі передбачено умови, відповідно до яких під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами (пункт 2.1).

У пункті 4.2 договору передбачено відповідальність споживача, зокрема, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання у їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (пункт 4.2.3).

Згідно із підпунктом 26 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Отже, як умовами договору, укладеного між сторонами у справі, так і положеннями правил, передбачено обов'язок споживача електричної енергії - ПАТ КБ "Приватбанк" забезпечити збереження і цілісність встановлених у його приміщенні розрахункових засобів обліку електричної енергії і пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування від 05.06.2017 № 000721.

Відповідно до пункту 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

За встановлених судом обставин, відсутність пломби на двері ВШО-0,4 кВ, розташованої на стіні ТП-97 у приміщенні ПАТ КБ "Приватбанк", яка була встановлена згідно з актом про пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії від 05.06.2017 № 000721 і про відповідальність за збереження якої попереджена уповноважена особа позивача, є порушенням пункту 6.40, підпункту 26 пункту 10.2 Правил, що було зафіксовано в акті про порушення від 13.06.2017 № 072419.

Згідно з пунктом 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

За змістом пункту 2.1 Методики її положення застосовуються на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правилами, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Зазначене спростовує доводи ПАТ КБ "Приватбанк", викладені у касаційній скарзі, щодо відсутності у позивача обов'язку нести відповідальність за відсутність пломби на шафі обліку, оскільки згідно з наведеними положеннями Правил і Методики споживач несе відповідальність за пошкодження чи зрив пломб, установлених, між іншим, у місцях, указаних в акті про пломбування.

При цьому зі змісту акта про порушення від 13.06.2017 № 072419, підписаного уповноваженим представником позивача із зауваженнями, вбачається, що останнім цей факт не спростовано, а лише зауважено про неможливість зі сторони позивача забезпечити збереження пломби з огляду на знаходження опломбованого об'єкта у загальнодоступному місці. Однак зазначені обставини не звільняють позивача від певних обов'язків, а відтак, і від відповідальності за допущені порушення, що передбачено чинним законодавством і умовами договору.

Разом із тим посилання позивача на те, що сам по собі факт відсутності пломби, без аналізу можливості безоблікового споживання внаслідок такого порушення, не тягне за собою застосування вимог Методики та нарахування обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, є безпідставними, оскільки пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням Правил, і в такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу самого засобу обліку електричної енергії спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики не передбачено.

Отже, сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії, є достатньою правовою підставою для застосування оперативно-господарської санкції у виді донарахування вартості не облікованої електричної енергії.

Саме таких висновків дійшли суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи, тому обґрунтовано визнали оскаржене рішення відповідача таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, та правомірно відмовили у задоволенні заявлених позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк".

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що лічильник є резервним і не використовується, тому відсутні підстави для застосування Методики та проведення розрахунку спожитої та неврахованої електроенергії, з огляду на не встановлення судами попередніх інстанцій таких обставин.

При цьому з огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди попередніх інстанцій при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

У зв'язку з тим, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та рішення Господарського суду Сумської області від 04.10.2017 у справі № 920/833/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: Г.М. Мачульський

І.С. Міщенко