Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2019 року у справі №873/25/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 873/25/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк",

відповідач-1 за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет",

відповідач-2 за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД",

позивач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет", відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк",

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД",

позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД",

відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк",

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет",

Публічне акціонерне товариство "Чернігів Вторчормет"

представник - адвокат Шерстюк Д.В. (довіреність від 06.03.2019)

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 14.01.2019

у складі судді Калатай Н.Ф.

у справі №873/25/18

за заявою Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 09.03.2017 у третейській справі №42/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД"

про стягнення заборгованості на суму 14 663 033 доларів США, 66 центів та 48 835 598, 12 грн.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД"

про визнання недійсним додаткового договору №5 від 25.05.2015 до договору про відкриття кредитної лінії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет"

про визнання недійсним договору поруки №4 від 25.05.2015 в частині третейського застереження (пункт 6.8)

ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 24.01.2019 через Північний апеляційний господарський суд Публічне акціонерне товариство "Чернігів Вторчормет" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №873/25/18 в порядку статей 253, 256, 257, 356 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №873/25/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019, призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на 12.03.2019 о 16:30.

3. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2019 Верховний Суд задовольнив клопотання Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" про витребування матеріалів третейської справи №42/16, витребував у Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" матеріали третейської справи №42/16, зупинив провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №873/25/18 до надходження до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду матеріалів третейської справи №42/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД" про стягнення 14 660 033 доларів США 66 центів та 48 835 598, 12 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання недійсним додаткового договору №5 від 25.05.2015 до договору про відкриття кредитної лінії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання недійсним договору поруки №4 від 25.05.2015 в частині третейського застереження (пункт 6.8).

4. Ухвалою від 05.07.2019 Верховний Суд поновив провадження у справі №873/25/18 Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019, призначив розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №873/25/18 в судовому засіданні 15.08.2019 о 09:30.

5. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №873/25/18 та визначено для її розгляду колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019; ухвалою від 12.08.2019 Верховний Суд у зазначеному складі суддів прийняв справу до провадження та вирішив розглянути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №873/25/18 в судовому засіданні, призначеному ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019, на 15.08.2019 о 09:30.

6. Від Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - позивач, АТ "Сберанк") надійшли пояснення на апеляційну скаргу ПАТ "Чернігів Вторчормет" (далі - скаржник, ПАТ "Чернігів Вторчормет").

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Короткий зміст вимог заявника та прийняте третейським судом рішення

7. У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з позовом про стягнення солідарно з ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Металінвест ЛТД" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 17.06.2011.

7.1. ПАТ "Укрвторчормет" подало зустрічний позов про визнання недійсним додаткового договору №5 від 25.05.2015 до договору про відкриття кредитної лінії, а ТОВ "Металінвест ЛТД" подало зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки №4 від 25.05.2015 в частині третейського застереження (пункт 6.8).

8. За результатами розгляду справи, 29.03.2017 Постійно діючим Третейським судом "Захист прав" при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" винесено рішення у справі №42/16, яким задоволено позов ПАТ "Сбербанк", стягнено солідарно з ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Металінвест ЛТД" на користь ПАТ "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 17.06.2011, що станом на 24.06.2016 склала 14 663 033, 66 доларів США та 48 835 598, 12 грн., стягнено солідарно з ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Металінвест ЛТД" на користь ПАТ "Сбербанк" судовий збір на суму 42 500 грн., у задоволенні зустрічних позовів ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Металінвест ЛТД" до ПАТ "Сбербанк" відмовлено.

Короткий зміст рішення першої інстанції

9. Не погоджуючись з рішенням Постійно діючого Третейського суду "Захист прав" при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 29.03.2017 у справі №42/16, 12.12.2018 ПАТ "Чернігів Вторчормет" як особа, що не брала участі у розгляді справи №42/16 третейським судом, звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування зазначеного рішення третейського суду.

9.1. Ухвалою 14.12.2018 заяву прийнято до розгляду, а ухвалою 14.01.2019 Північний апеляційний господарський суд відмовив ПАТ "Чернігів Вторчормет" у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 09.03.2017 у справі №42/16, рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 09.03.2017 у цій справі залишив без змін (том 2, а.с. 125-133).

9.2. Судом встановлено, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 09.03.2017 у справі №42/16 прийнято у спорі, що виник внаслідок неналежного виконання позичальником (ПАТ "Укрвторчермет") договору про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 (далі - Кредитний договір), укладеного з ПАТ "Сбербанк".

Водночас, за змістом рішення третейського суду 09.03.2017 у справі №42/16 Північним апеляційним господарським судом встановлено, що в пункті 1.2 Кредитного договору в редакції додаткового договору №5 від 22.05.2015, сторони погодили ліміт кредитної лінії, а саме:

- з часу укладення цього договору і по 05.05.2016 - 11 792 336, 52 доларів США;

- з 06.05.2016 по 05.06.2016 - 8 000 000 доларів США;

-з 06.06.2016 по 05.07.2016 - 4 000 000 доларів США;

- з 06.07.2016 - 0 доларів США.

Також, третейський суд встановив, що на виконання умов кредитного договору банк надавав позичальнику кредитні кошти в межах кредитної лінії, проте останній обов`язки щодо їх повернення та сплати відсотків за їх користування не виконав і на час розгляду справи у третейському суді станом на 24.06.2016 заборгованість складала 14 663 033, 66 доларів США та 48 835 598, 12 грн., яку стягнено солідарно з ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Металінвест ЛТД" (одного з поручителів) на користь ПАТ "Сбербанк".

9.3. Крім того, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Північний апеляційний господарський суд встановив, що стягнення заборгованості з ТОВ "Чернігів Вторчормет", як поручителя ПАТ "Укрвторчормет", за Кредитним договором на підставі договору поруки №3 від 25.05.2015 відбувалося в межах третейської справи №44/16 за позовом ПАТ "Сбербанк" до ПАТ "Чернігів Вторчормет", третя особа ПАТ "Укрвторчормет", рішенням від 24.04.2017 у якій позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі №910/8925/17, у задоволенні заяви ПАТ "Чернігів Вторчормет" про скасування зазначеного рішення відмовлено, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що банк відповідно до вимог статті 543 ЦК України реалізував своє право на звернення до боржників окремо, що не заборонено чинним законодавством.

9.4. Північний апеляційний господарський суд, з посиланням на приписи частини 1 статті 346 ГПК України, зазначив, що у третейській справі №42/16 підставою позову є неналежне виконання позичальником зобов`язань щодо погашення кредиту та несплата процентів за користування кредитом, а предметом спору - стягнення заборгованості за Кредитним договором та на підставі Договору поруки, який укладений між ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Металінвест ЛТД", в той час як у мотивувальній частині цього рішення не містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Чергнігів Вторчормет", а у резолютивній частині рішення третейським судом не зазначено про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи (ПАТ "Чернігів Вторчермет").

9.5. Суд зазначив, що доводи скаржника про обов`язкову участь у справі про стягнення заборгованості за основним договором всіх осіб, які поручились за виконання основного зобов`язання, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки законодавством не передбачено обов`язкової процесуальної співучасті всіх поручителів. Законом не обмежено право кредитора (позивача) звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу за кредитним договором, як до основного боржника, так до його поручителів (разом чи окремо). Предметом спору у кожній із справ про стягнення заборгованості з поручителів є різні самостійні договірні відносини між кредитором та поручителем за договорами поруки на підставі одного кредитного договору, що не змінює суті окремих договірних відносин між сторонами.

Разом з тим, солідарні боржники, які частково виконали зобов`язання, не вибувають із зобов`язального правовідношення до моменту повного погашення вимог кредитора, тільки повне задоволення вимог кредитора припиняє зобов`язання між ним та солідарними боржниками.

З огляду на таке, скаржник не довів порушення своїх прав тим, що його не було залучено до участі у справі третейського суду №42/16, оскільки він в повному обсязі реалізував свої права та мав можливість захистити свої інтереси у третейській справі №44/16, рішення у якій оскаржувалося до компетентного суду у справі №910/8925/17 та у задоволенні заяви ПАТ "Чернігів Вторчормет" про скасування зазначеного рішення відмовлено судами першої та апеляційної інстанцій.

9.6. Північний апеляційний господарський суд, з посиланням на частину 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та частину 2 статті 350 ГПК України, зазначив, що чинним законодавством України встановлено виключний перелік підстав, з яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване. Водночас, заявником не наведено обґрунтованих підстав, за яких спірне рішення третейського суду має бути скасоване. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Чернігів Вторчормет" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 09.03.2017 у справі №42/16 та залишення рішення третейського суду від 09.03.2017 без змін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Чернігів Вторчормет")

10. Скаржник доводив, що висновок суду першої інстанції про недоведення порушення його прав оспорюваним рішенням третейського суду не відповідає положенням статті 543 ЦК України. Водночас, скаржник зазначив, що при прийнятті рішення Третейського суду у справі №42/16 визначався розмір вимог, які підлягали стягненню з відповідача-1 та боржника, на суму яких в подальшому може бути припинено в силу частин 2, 4 статті 543 ЦК України обов`язок заявника, що свідчить про прийняття третейським судом рішення, яким вирішено питання про права й обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

10.1. Скаржник аргументував, що висновки суду про відсутність факту порушення прав та інтересів ПАТ "Чернігів Второчормет" не відповідають обставинам справи, чим порушено частини 2, 4 статті 543, статті 553 556 ЦК України, статтю 34, пункт 5 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", статтю 346 та пункт 5 частини 2 статті 350 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

11. У письмових поясненнях АТ "Сбербанк" на апеляційну скаргу ПАТ "Чернігів Вторчормет" зазначено, що у ПАТ "Чернігів Вторчормет" відсутні підстави для подачі заяви про скасування рішення третейського суду у справі №42/16, передбачені пунктом 1 статті 346 ГПК України, оскільки питання про права та обов`язки зазначеної особи не вирішувались у цій справі. Водночас, скаржник, з урахуванням положень статей 73, 74 ГПК України, обґрунтовав власні доводи тим, що спір про права скаржника, як поручителя ПАТ "Укрвторчермет" за кредитним договором, вирішено третейським судом у справі №44/16, а у справі №910/8925/17 Північного апеляційного господарського суду компетентні суди відмовили заявнику у скасуванні прийнятого третейським судом рішення.

11.1. В поясненнях АТ "Сбербанк" також зазначено, що визначений частиною 2 статті 346 ГПК України 90-денний строк на подачу заяви про скасування рішення третейського суду закінчився 29.06.2017, а заявник міг довідатись про наявність судового спору між сторонами щодо наявності рішення третейського суду від 29.03.2017 у справі №42/16 починаючи з 10.05.2017. Водночас, клопотання про поновлення пропущеного строку заявником до заяви не додано, тому підстави для відновлення пропущеного строку відсутні.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Цивільний кодекс України

Частина 2 статті 543 - кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частина 4 статті 543 - виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Частина 1 статті 553 - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частина 3 статті 553 - поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частина 1 статті 554 - у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частина 3 статті 554 - особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

13. Закон України "Про третейські суди"

Частина 1 статті 34 - учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

Частина 2 статті 34 - питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

Пункт 5 частини 3 статті 51 - рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: якщо третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Частина 4 статі 51 - заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

14. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 2 статті 25 - Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Частина 1 статті 346 - сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частина 2 статті 346 - заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев`яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду.

Частина 3 статті 346 - заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частина 4 статті 346 - суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1-3 і 6 частини першої статті 175 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених законом.

Частина 2 статті 350 - рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням повноважень Верховного Суду, який переглядає дану справу в апеляційному порядку, відповідно до частини 2 статті 25, статті 269 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною апеляційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування Північним апеляційним господарським судом частин 2, 4 статті 543, статтей 553, 556 ЦК України, статті 34, пункту 5 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", статті 346, пункту 5 частини 2 статті 350 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", законодавцем передбачено обмежений перелік підстав, за яких може бути скасовано рішення третейського суду. Зазначений перелік співпадає з частиною 2 статті 350 ГПК України. Однією з таких підстав є вирішення третейським судом питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

17. Застосовуючи дану норму, суди повинні враховувати усю сукупність доказів, яка надається сторонами щодо вирішення питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, звертаючись із заявою, скаржник зазначив, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 09.03.2017 у справі №42/16 прийнято з порушенням прав та законних інтересів скаржника, оскільки розглянуто третейським судом без залучення його третьою особою, як поручителя, а тому він був позбавлений можливості участі у справі, в якій могли бути встановлені обставини виконання зобов`язань за кредитним договором іншим поручителем та припинення (погашення в цій частині) основного боргу за кредитом. Отже, рішення третейського суду є таким, що підлягає скасуванню на підставі частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", положень статті 350 ГПК України.

Верховний Суд вважає що рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Разом з тим, здійснивши аналіз змісту рішення третейського суду та оскаржуваної ухвали, Верховний Суд звертає увагу на те, що висновки, які містяться в таких процесуальних документах, самі собою не породжують для скаржника настання юридичних наслідків, не порушують його права та не породжують спірних правовідносин, у яких підлягає захисту порушене його право.

18. Верховний Суд, який переглядає дану справу в апеляційному порядку, відповідно до частини 2 статті 25, статті 269 ГПК України, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам сторін та наявним в матеріалах справи доказам, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

19. Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

З матеріалів справи вбачається та Судом встановлено, що пунктами 2.1.-2.2 Додаткового договору №5 від 25.05.2015 до договору про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 передбачено, що належне виконання зобов`язань позичальником за договором кредитної лінії забезпечувалось порукою ТОВ "Інтер-ГТВ", ТОВ "Вторметал", ПАТ "Чернігів Вторчормет", ТОВ "Металінвест Лтд", договори поруки та застави оформляються окремими договорами, що укладаються одночасно з кредитним договором або після його укладення та іменуються для цього договору "Договори забезпечення" (том 1, а.с. 32-33).

Отже, умовами укладеного кредитного договору не встановлено солідарного забезпечення зобов`язань за основним договором його майновими (фінансовими) поручителями.

Отже, в даному випадку солідарними є зобов`язання основного боржника та кожного окремого поручителя відповідно до частини 1 статті 554 ЦК України.

20. Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на наявність солідарного обов`язку боржника з кожним окремо взятим поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до одержувача кредиту та окремого поручителя в одному судовому провадженні, що виключає необхідність залучення інших поручителів до участі у такій справі, оскільки укладені з ними договори поруки не визначені як такі, що мають ознаки солідарних зобов`язань згідно з умовами кредитного договору, однак, допускається за вибором позивача у випадку однорідності його позовних вимог до різних поручителів.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки. Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 03.07.2019 під час розгляду справи №1519/2-3165/11 (пункт 29).

21. Виконання зобов`язання, згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач уклав окремі договори поруки з фізичною та юридичною особами-поручителями, а саме: 25.05.2015 між банком та ТОВ "Металінвест ЛТД" укладено договір поруки №4 від 25.05.2015, а між ТОВ "Чернігів Вторчормет" та банком укладено договір поруки №3 від 25.05.2015.

Отже, з кожним із поручителів за договором про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 укладено самостійний договір поруки. Верховний Суд зазначає, що наявність окремих договорів поруки може створювати передумови для настання різних наслідків для кожного з поручителів, оскільки кожен такий договір може передбачати різні умови про права та обов`язки сторін. Керуючись принципом диспозитивності, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що обрання способу захисту своїх майнових інтересів в даному випадку залежить від позивача ПАТ "Сбербанк", який реалізував свої права у спосіб окремих звернень з позовною вимогою до кожного окремого поручителя, спільно з основним боржником за кредитним договором, яке відбувалося у третейських справах №44/16 та №42/16 .

22. Представник скаржника адвокат Шерстюк Д.В. зазначені обставини та висновки у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги ПАТ "Чернігів Вторчормет" на ухвалу суду першої інстанції в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не спростував, а також не заперечував, що скаржник не був позбавлений можливості здійснити захист власних прав та інтересів, як поручителя за договором поруки №3 від 25.05.2015, до договору про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 у межах третейської справи №44/16 та при подальшому судовому розгляді в межах справи №910/8925/17 за заявою ПАТ "Чернігів Вторчормет" про скасування рішення третейського суду від 24.04.2017 у справі №44/16.

23. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

24. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду 14.01.2019 у даній справі.

Відтак, висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування оскаржуваного рішення Третейського суду зроблені відповідно до положень статті 51 Закону України "Про третейські суди", статті 351 ГПК України та статті 543 ЦК України.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

25. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 10-10.1 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 16-24 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали Північним апеляційним господарським судом, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду, винесена ним як судом першої інстанції, підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

В. Судові витрати

27. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 25, 240, частиною 2 статті 253, статтями 269, 270, 275, 276, 282, 350 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №873/25/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.В. Білоус