Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №910/15853/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15853/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Ткач І.В., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Державної установи "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Головатюк Л.Д.)

від 14.12.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді: Суліма В.В., Майданевич А.Г.)

від 06.03.2018

у справі № 910/15853/17

за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві

до Державної установи "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України"

про стягнення 639 222,03 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державна екологічна інспекція у місті Києві (далі - ДЕІ у м. Києві) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" (далі - ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України") про стягнення збитків у розмірі 639 222,03 грн, які заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, а саме, здійснення господарської діяльності без дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 04.04.2014 по 04.04.2016.

1.2. Державна екологічна інспекція у місті Києві, скориставшись своїм правом, визначеним ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), до прийняття рішення звернулася із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути збитки, завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 605 399,28 грн.

1.3. Позовна заява мотивована тим, що всупереч норм Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в період з 04.04.2014 по 04.04.2016 ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди. З огляду на вказане, Інспекцією проведено розрахунок збитків, які заподіяні державі та підлягають відшкодуванню.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 позов задоволено. Суд стягнув з ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" збитки, які заподіяні державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у розмірі 605 399,28 грн, з яких 181 619,78 грн зарахував в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 42 779,50 грн зарахував в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15853/17 апеляційну скаргу ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 змінено в частині посилання в мотивувальній частині рішення на п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в редакції від 28.12.2016 та застосовано у справі № 910/15853/17 п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в редакції від 10.12.2008, яка діяла на момент спірних правовідносин. Резолютивну частину рішення залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, що проводилася в період з 04.04.2016 по 22.04.2016, за результатами якої складено акт № 04/254а, встановлено, що Інститутом геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України допущені такі порушення вимог природоохоронного законодавства:

1) відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

2) порушений режим використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а також територій, що підлягають особливій охороні;

3) не розроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами;

4) не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

5) ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" що знаходиться за адресою: вул. Вишгородській, 67 у Подільському районі м. Києва, в процесі діяльності на території міста Києва утворюються різні види відходів, сміття з урн, люмінесцентні лампи та інші.

ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" не проведено інвентаризацію джерел утворення відходів відповідно до якої не проведено розрахунок показника загального утворення відходів (Пзув), в зв'язку з чим у ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" відсутні дозвільні документи відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності;

6) не визначені та не погоджені склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;

7) не подається статистична звітність щодо поводження з відходами;

8) зберігання та видалення відходів здійснюються з порушенням вимог екологічної безпеки;

- акт підписаний заступником директора ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" без зауважень та заперечень;

- за порушення вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у місті Києві винесено припис від 29.04.2016 № 04/126П, яким відповідача, зокрема, зобов'язано отримати та надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та звіт про інвентаризації викидів забруднюючих речовин джерелами ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України";

- Інспекцією складено протокол № 00748 про адміністративне правопорушення від 12.04.2016 та винесено постанову № 00748 від 29.04.2016 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої відповідальну особу заступника директора ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн;

- Інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу від джерел викидів ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" за період з 04.04.2014 по 04.04.2016 в сумі 639 222,03 грн;

- Інспекція 06.12.2016 звернулася до ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" з претензією № 167, якою запропонувала добровільно відшкодувати збитки в розмірі 639 222,03 грн, заподіяні державі у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства;

- відсутність сплати в добровільному порядку нарахованої Державною екологічною інспекцією у місті Києві суми збитків і стало підставою для звернення Інспекції до Господарського суду міста Києва з позовною заявою;

- в ході розгляду справи місцевим господарським судом, Інспекція зменшила розмір сум позовних вимог у зв'язку з допущенням при розрахунку суми збитків технічної описки, яка полягає у невірному застосуванні розміру мінімальної заробітної плати, та становить 605 399,28 грн.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги Державної екологічної інспекції у місті Києві, місцевий господарський суд, керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України та, встановивши наявність всіх необхідних елементів складу збитків, відсутність доказів на спростування вини відповідачем у порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, перевіривши заявлений до стягнення розмір завданих державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, що підлягають стягненню в розмірі 605 399,28 грн, з яких 181 619,78 грн - в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 423 779,50 грн - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" як винна особа повинна відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15853/17 Державна установа "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Державної установи "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України":

- суд апеляційної інстанції неправомірно погодився з висновком місцевого господарського суду щодо правильності розрахунків суми збитків та застосував редакцію п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 548 від 28.12.2016, замість редакції п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008;

- господарськими судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що в порушення пунктів 3.6 та 3.7. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 розрахунок суми збитків здійснений позивачем без проведення інструментально-лабораторних вимірювань;

- суди помилково визнали вірними нарахування суми збитків, здійсненої за формулою 2 визначеною пунктом 3.1 Методики, проте в порушення правил Методики до спірних правовідносин при нарахуванні суми збитків не застосували пункти 3.6 та 3.7 Методики, на підставі яких має розраховуватися маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря у зв'язку з відсутністю дозволу.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

4.2. Згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

4.3. Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

4.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 04.04.2014 по 04.04.2016 ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу, що є порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 10, частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

4.5. Крім того, судами встановлено, що ні акти перевірок, ні протокол про адміністративне правопорушення № 00748 від 12.04.2016, ні постанова № 00748 від 29.04.2016 про накладення адміністративного стягнення ніким не оскаржені і не скасовані, а тому є чинними. Крім того, ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу в зазначений період не заперечує.

4.6. Згідно статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів влади відповідно до Закону.

4.7. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

4.8. Згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

4.9. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

4.10. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

4.11. Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

4.12. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

4.13. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008.

4.14. Відповідно до п.п. 2.1.2 та 2.2 вказаної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

4.15. Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 Методики).

4.16. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією розраховано масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин за формулами, викладеними пунктом 3 Методики.

4.17. Разом з тим, ні суд першої інстанції, ні апеляційний господарський суд не звернули уваги, що Методика не містить пункту 3, натомість до структури Методики входить Розділ 3 "Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", який містить 11 формул для застосування їх у відповідності до певних встановлених обставин.

4.18. Так, за правилами п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється, зокрема, за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

4.19. Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини (п. 3.7 Методики).

4.20. Таким чином, встановивши факт здійснення викидів джерелами ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, Інспекцією маса наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.6 та 3.7. Методики.

4.21. Проте, слід зробити висновок, що судами зазначеним обставинам оцінка не надавалася, в зв'язку з чим, у колегії суддів відсутні підстави вважати обґрунтованим висновок судів про правильність розрахунку розміру збитків, визначеного Інспекцією.

4.22. Крім того, судами не надано оцінки, що в порушення п. 3.7. Методики розрахунок збитків здійснений Інспекцією без проведення інструментально-лабораторних вимірювань.

4.23. Щодо твердження ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" про невірно встановлений Інспекцією період нарахування збитків, колегія суддів зазначає наступне.

4.24. Згідно з пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків (в редакції Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008) час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

4.25. Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

4.26. Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

4.27. Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

4.28. З аналізу норм Методики та наведених норм природоохоронного законодавства вбачається, що в пункті 3.11 цього акта визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою, а не момент, з якого нараховуються збитки. Застосування періоду проведення перевірки як фабулу для нарахування збитків нівелює повністю положення природоохоронного законодавства щодо відшкодування збитків в повному обсязі.

4.29. Отже твердження ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України", що згідно з пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків такий розрахунок здійснюється з моменту проведення перевірки і до моменту усунення порушення, а не з моменту здійснення викидів за відсутності спеціального дозволу не відповідає нормам законодавства.

4.30. Разом з тим, виходячи з обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій та враховуючи, що судами не досліджувалось правильність проведеного позивачем розрахунку розміру збитків що підлягають відшкодуванню, у зв'язку з чим розмір збитків залишився належним чином не встановленим, і тим самим суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної установи "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач