Історія справи
Ухвала КГС ВП від 17.04.2018 року у справі №910/15297/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/15297/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М.,суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Катена"
представник позивача - Сидорчук Р. Д., адвокат
відповідач - Київська міська рада
представник відповідача - Самелюк К. О.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 (Суддя Пукшин Л. Г.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 (Головуючий суддя - Скрипка І. М., судді Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
Короткий зміст позовних вимог
1. 08.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" (далі - Позивач) звернулось до Київської міської ради (далі - Відповідач) з позовом про визнання незаконним та скасування рішення від 06.07.2017 № 712/2874 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" (далі - Рішення).
Позовна заява мотивована тим, що у Відповідача були відсутні правові підстави для прийняття Рішення, оскільки Позивачем як орендарем земельної ділянки не допускалось будь-яких порушень своїх зобов'язань за Договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348 (далі - Договір оренди). Підставою для розірвання Договору оренди землі може бути використання землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою ніж та, що встановлена у договорі, однак не невикористання земельної ділянки для забудови, у зв'язку з чим підстави прийняття Рішення суперечать вимогам законодавства, а внаслідок прийняття цього Рішення порушено права Позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 01.11.2017 Господарський суд міста Києва вирішив позов задовольнити повністю, визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача від 06.07.2017 № 712/2874 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катена". Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018.
Прийняті у справі судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Рішення прийнято з посилання на положення статті 9 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 416 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 32 Закону України "Про оренду землі", враховуючи те, що Позивачем протягом 10 років з моменту реєстрації Договору оренди не розпочато будівництво, чим порушено строки завершення забудови земельної ділянки, а також з метою врегулювання земельних відносин та раціонального використання земельних ресурсів. Суд погодився з доводами Відповідача про можливість розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку у випадку погодження сторонами умов такого розірвання в договорі, однак підстави, з яких Відповідач прийняв Рішення про розірвання Договору оренди не узгоджується з чинною редакцією пунктів 8.4, 11.4 укладеного між сторонами Договору оренди. Оскільки пунктом 8.4 Договору оренди передбачено, зокрема, зобов'язання орендаря завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, а не, як вважає Відповідач, не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації, це свідчить про відсутність у Відповідача правових підстав для прийняття 06.07.2017 Рішення на підставі пункту 11.4 Договору оренди, зокрема з посиланням на порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 Договору оренди. Також судами встановлено порушення процедури прийняття Рішення, встановленої Регламентом Київської міської ради, затвердженого рішенням від 06.07.2016 № 579/579 (далі - Регламент), оскільки після отримання негативного правового висновку повторно поданий проект рішення профільною комісією не розглядався, а одразу був направлений для формування порядку денного пленарного засідання сесії Міськради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 06.03.2018 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. 02.05.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, прийняті у справі судові рішення залишити без змін.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Відповідач як орган місцевого самоврядування діяв в межах чинного законодавства, яке не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення одностороннього правочину, що оформляється прийнятим рішенням у встановленому порядку, як передбачено сторонами у пункті 11.4 Договору оренди.
7. Позивач був обізнаний щодо умов Договору оренди в частині наявності у нього обов'язку закінчити забудову земельної ділянки не пізніше ніж через три роки після державної реєстрації Договору оренди, а також із відповідними наслідками незакінчення такої забудови - можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору, тому порушення Відповідачем пункту 8.4 Договору оренди в частині строків завершення забудови свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним Рішення.
Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
8. Хибне посилання Позивача на статтю 416 ЦК України, за якою право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років. Відповідач помилково застосовує норми про суперфіцій до відносин оренди землі, оскільки договір оренди землі та договір суперфіцію підлягають окремому правовому регулюванню та мають властиві їм особливості.
9. Земельним законодавством не передбачено право орендодавця відмовитись від договору та розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку шляхом вчинення останнім одностороннього правочину, як і таку підставу для розірвання вказаного договору як порушення строків закінчення будівництва.
10. Відповідачем не обґрунтовано, в чому полягає шкода, завдана безпосередньо у зв'язку з незавершенням забудови земельної ділянки та чим саме порушення строків будівництва порушує чи обмежує права громадян.
11. У Відповідача відсутні підстави для одностороннього розірвання договору.
12. Також Відповідачем допущено порушення Регламенту, оскільки проект рішення був розглянутий профільною комісією Відповідача лише один раз, та після отримання негативного висновку Управління правового забезпечення діяльності Відповідача, профільна комісія не розглядала повторно поданий проект рішення, а одразу направило його на формування порядку денного, у зв'язку з чим порушено процедуру прийняття рішення.
Позиція Верховного Суду
13. Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За вимогами частини 1 статті 629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Суди попередніх інстанцій підставно вказали на можливість розірвання договору в односторонньому порядку у разі погодження сторонами відповідної умови у цьому договорі. Пунктом 8.4 Договору оренди, на який посилається Відповідач, передбачено зобов'язання орендаря завершити забудову в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, проте не через три роки з моменту державної реєстрації, як помилково вважає Скаржник. У зв'язку з цим суди дійшли мотивованого висновку про відсутність правових підстав для прийняття 06.07.2017 Рішення про розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця договору оренди земельної ділянки на підставі пункту 11.4, зокрема через порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 Договору. За наведених обставин спростовуються доводи Скаржника (пункти 6, 7) щодо наявності у нього права розірвати договір шляхом вчинення одностороннього правочину з огляду на недотримання встановленого Договором оренди строку здійснення забудови.
14. Також судами встановлено та прийнято до уваги допущені Відповідачем при прийнятті спірного Рішення порушення Регламенту Київської міської ради, оскільки після отримання негативного правового висновку повторно поданий проект рішення профільною комісією не розглядався, а одразу був направлений для формування порядку денного пленарного засідання сесії Відповідача, що свідчить про порушення процедури прийняття Рішення.
15. З огляду на наведене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих у справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій, прийнятих за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм в сукупності належної правової оцінки та вірного застосування норм, що регулюють спірні правовідносини.
16. Враховуючи викладене відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 910/15297/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак