Історія справи

Постанова ВП ВС від 18.06.2019 року у справі №924/478/18
Постанова ВП ВС від 18.06.2019 року у справі №924/478/18
Ухвала КГС ВП від 17.10.2018 року у справі №924/478/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 924/478/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю.Я.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 (судді: Філіпова Т.Л., Василишин А.Р., Розізнана І.В.) та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018 (суддя Гладій С.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтер 7К"

про забезпечення позову у справі № 924/478/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтер 7К"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Савчук Наталії Сергіївни, Іщука Вадима Олександровича і Гірницької Оксани Володимирівни

про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

1.1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтер 7К" (далі - ТОВ "Ріелтер 7К") про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), вчиняти будь-які дії з організації, проведення відкритих торгів (аукціонів), у тому числі електронних, з продажу об'єктів нерухомого майна, визначеного у резолютивній частині ухвали. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

1.2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскільки, як убачається з інформації, розміщеної на сайтах Державні торги.онлайн та Prozorro продажі, 20.06.2018 Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") розміщено оголошення про проведення аукціонів із продажу об'єктів нерухомості, на той час як предметом спору є скасування державної реєстрації права власності за банком на ці об'єкти нерухомості, вимога ТОВ "Ріелтер 7К" про забезпечення позову шляхом заборони особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), вчиняти будь-які дії з організації, проведення відкритих торгів (аукціонів), у тому числі електронних, із продажу цих об'єктів нерухомого майна є обґрунтованою.

Разом із цим вимогу позивача про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, у тому числі вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав на ці об'єкти, залишено без задоволення у зв'язку із ненаданням позивачем відповідних доказів на підтвердження забезпечення позову таким способом, зокрема доказів відчуження банком об'єктів нерухомості.

2. Короткий зміст касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018 і постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Фонд, Уповноважена особа Фонду відповідно) у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Ріелтер 7К" у задоволенні заяви про забезпечення позову вважаючи оскаржувані судові рішення незаконними і необґрунтованими.

Так, скаржник наголошує, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 та рішення Фонду від 02.10.2015 № 181 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк", розпочато ліквідацію банку та делеговано повноваження ліквідатора банку уповноваженій особі Фонду.

Згідно з рішенням Фонду від 20.02.2017 № 619 строк ліквідаційної процедури АТ "Дельта Банку" продовжено до 04.10.2019.

Відповідно до частини 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, та заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

Однак, як наголошує заявник у касаційній скарзі, незважаючи на положення процесуального законодавства, суди заборонили особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), вчиняти будь-які дії з організації, проведення відкритих торгів (аукціонів), у тому числі електронних, з продажу об'єктів нерухомого майна.

Крім того, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Проте позивач у заяві про забезпечення позову зазначив про можливе ухилення ПАТ "Дельта Банк" від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, а суди наявності доказів на підтвердження доводів позивача не досліджували.

ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду у касаційній скарзі також акцентує на наявності у ТОВ "Ріелтер 7К" заборгованості перед банком за кредитним договором на суму 99 805 788,19 грн, яку ним не погашено, тобто у зв'язку із неналежним виконанням позивачем договірних зобов'язань банк зазнав значних збитків, однак суди в оскаржуваних рішеннях наголосили на можливому порушенні прав ТОВ "Ріелтер 7К" та не взяли до уваги положення статті 141 Господарського процесуального кодексу України щодо зустрічного забезпечення, всупереч вимогам статті 140 цього Кодексу у зв'язку із необхідністю отримання пояснень як позивача, так і ПАТ "Дельта Банку" суд розгляду заяви позивача із викликом сторін не забезпечив.

2.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ріелтер 7К" просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, наголошуючи на правомірності висновків судів та безпідставності доводів, наведених у касаційній скарзі.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

3.2. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (пункти 4, 10 зазначеної норми).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

3.3. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу місцевого суду про забезпечення позову шляхом заборони особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), вчиняти будь-які дій з організації, проведення відкритих торгів (аукціонів), у тому числі електронних, з продажу об'єктів нерухомого майна, визначеного позивачем у заяві про забезпечення позову та у резолютивній частині ухвали суду першої інстанції (нежитлові приміщення, а саме: приміщення загальною площею 498,7 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Українки Л. (вул. Леніна), 136, приміщення загальною площею 356,5 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Білогірський район, смт Білогір'я, вул. Шевченка (вул. Леніна), 58-а, приміщення загальною площею 646,9 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, смт Стара Синява, вул. Ватутіна, буд. 26/1, приміщення загальною площею 6043,5 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 59/1-а), дійшов висновку, що проведення аукціону з продажу об'єктів нерухомості у подальшому призведе до відчуження цих об'єктів, а отже може цілком реально унеможливити або утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

3.4. Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у ній є вимога ТОВ "Ріелтер 7К" до ПАТ "Дельта Банк", державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Савчук Н. С., Іщука В. О. і Гірницької О.В. про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 498,7 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Українки Л. (вул. Леніна), 136, нежитлове приміщення загальною площею 356,5 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Білогірський район, смт Білогір'я, вул. Шевченка (вул. Леніна), 58-а, нежитлове приміщення загальною площею 646,9 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, смт Стара Синява, вул. Ватутіна, буд. 26/1, нежитлове приміщення загальною площею 6043,5 м2, розташоване за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці. вул. Шевченка, 59/1-а, з підстав передчасного звернення стягнення ПАТ "Дельта Банк" на іпотечне майно (спірні об'єкти) до вирішення у судовому порядку питання щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ "Ріелтер 7К" такої заборгованості за кредитним договором.

3.5. Згідно з чинним законодавством право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

При цьому предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, тобто те благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Виходячи зі змісту позовних вимог та визначених ТОВ "Ріелтер 7К" підстав позову, позивачем оспорюється рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких за ПАТ "Дельта Банк" було зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, що були предметом іпотечних договорів. Отже, об'єктом спірних правовідносин у цій справі є саме нерухоме майно.

3.6. Суди попередніх інстанцій установили, що як убачається з інформації, розміщеної на сайтах Державні торги. онлайн та Prozorro продажі, 20.06.2018 ПАТ "Дельта Банк" розміщено оголошення про проведення аукціонів з продажу спірних об'єктів нерухомого майна, а також повну інформацію стосовно лотів. Проведення аукціону було заплановано на 17.07.2018.

3.7. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), вчиняти будь-які дії з організації, проведення відкритих торгів (аукціонів), у тому числі електронних, з продажу об'єктів нерухомого майна, які є предметом спору у цій справі.

3.8. Водночас наявність таких підстав для забезпечення позову ПАТ "Дельта Банк" не спростовано, а посилання відповідача на невідповідність висновків судів положенням частини 5 статті 20 і пункту 7 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, наголосивши, що встановлена судом заборона на вчинення будь-яких дій з організації, проведення, відкритих торгів (аукціонів стосується виключно осіб, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), не передбачає накладення арешту на майно, у тому числі кошти Фонду, а також застосування інших способів забезпечення позову. Отже, така заборона не пов'язана із застосуванням обтяжень чи обмежень до майна відповідача як банківської установи, щодо якої запроваджено ліквідаційну процедуру.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

4.3. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що ухвалу і постанову судами попередніх інстанцій ухвалено із додержанням положень чинного законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

4.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій і зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пункту 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018 у справі № 924/478/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак