ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

прокурор - Збарих С. М. Генеральна прокуратура України

позивач - Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області

представник позивача - не з`явився

відповідач-1 - Кулевчанська сільська рада Саратського району Одеської області

представник відповідача-1 - не з`явився

відповідач-2 - Фермерське господарство "Кулевча"

представник відповідача-2 - Чернишева А. О., адвокат

відповідач-3 - Саратська районна державна адміністрація

представник відповідача-3 - не з`явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Кулевча" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (головуючий суддя Таран С. В., судді Будішевська Л. О., Мишкіна М. А.) у справі Господарського суду Одеської області за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, Фермерського господарства "Кулевча", Саратської районної державної адміністрації про визнання незаконним рішення сільської ради та скасування рішення державного реєстратора,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 15.09.2018 Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (далі - Позивач) звернувся до Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області (далі - Відповідач-1), Фермерського господарства "Кулевча" (далі - Відповідач-2) та Саратської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Відповідач-3) з позовом про визнання незаконним рішення Відповідача-1 від 24.12.2012 № 60 про оформлення права власності на комплекс будівель у с. Кулевча (далі - Рішення), який складається, у тому числі, з бази відпочинку "Волна", що розташована за адресою: Одеська область , Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, с. Лебедівка, вул. Лісна, 4 ; скасування рішення державного реєстратора Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З. В. (індексний номер: 32476173 від 22.11.2016) про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - базу відпочинку "Волна", яка розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, с. Лебедівка, вул . Лісна, 24 за реєстраційним номером 1091055551250.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що база відпочинку "Волна" не розташована на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області (Відповідача), тому спірне Рішення порушує право Позивача, на території якого розміщена зазначена база, на вирішення майнових питань та є безумовним порушенням приписів статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", чинного на час виникнення спірних правовідносин. При цьому під час проведення державної реєстрації реєстратор не врахував, що спірне майно територіально не знаходиться на території сільської ради, яка приймала Рішення. Більш того, державний реєстратор зареєстрував право власності на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район , Тузлівська сільська рада , с. Лебедівка , вул. Лісна, 24 , рішення щодо оформлення права власності на яке фактично не приймалось, оскільки згідно з Рішенням право власності підлягало оформленню на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, с. Лебедівка, вул. Лісна, 4

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 20.09.2018 Господарський суд Одеської області прийняв рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

2.2. Судове рішення мотивоване тим, що база відпочинку "Волна" не розташована на території Відповідача-1, тому Рішення порушує право Позивача на вирішення вказаних майнових питань та є безумовним порушенням вимог статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак Прокурором було пропущено строк позовної давності, заява про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин пропуску до суду не надходила ні від Прокурора, ні від Позивача. Реєстрація права власності на об`єкт нерухомості - базу відпочинку "Волна", яка знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, с. Лебедівка, вул. Лісна, 24 за реєстраційним номером 1091055551250 проведена відповідно до вимог законодавства, оскільки зазначене майно виділено зі складу майна, реорганізованого підприємства СВК "Росія", правонаступником якого є Відповідач-2, в рахунок майнового паю.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 13.02.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2018 скасував; позовні вимоги задовольнив; визнав незаконним Рішення; скасував рішення державного реєстратора Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З. В. (індексний номер 324 76173 від 22.11.2016) про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - базу відпочинку "Волна", яка розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, с. Лебедівка, вул. Лісна, 24 за реєстраційним номером 1091055551250.

3.2. Постанова мотивована тим, що Рішення прийнято з перевищенням повноважень, наданих законом Відповідачу-1, що порушує право Позивача на вирішення майнових питань та є безумовним порушенням статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Оскільки рішення про реєстрацію права власності було прийнято на підставі Рішення, яке визнано судом незаконним, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. Враховуючи, що про порушення свого права Позивач дізнався лише 04.08.2017, отримавши заяву Відповідача-2 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування майнового комплексу бази відпочинку "Волна", строк позовної давності не пропущений.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Відповідач-2 (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

5.1. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки тим фактам, що Позивач не є та ніколи не був власником майна (база відпочинку "Волна"), на час прийняття спірного Рішення база відпочинку "Волна" належала Відповідачу-2, тому до цього майна не може бути застосовано положення законодавства щодо розпорядження майном комунальної власності Позивача.

5.2. Висновок суду про те, що спірним Рішенням Відповідач-1 фактично вирішив питання щодо передачі у приватну власність нерухомого майна, що знаходиться поза межами території Кулевчанської сільської ради та належить до повноважень Позивача, зроблений з грубим порушенням статей 41, 143 Конституції України, статей 11, 15, 16, 316, 319, 321, 328, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 16, 25 - 35, 38, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що відповідно до статті 311 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є безумовною підставою для скасування постанови.

5.3. Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державну реєстрацію було проведено в межах Одеської області, тобто відповідно до вимог Закону.

5.4. Суд апеляційної інстанції не застосував до позовних вимог Прокурора положення пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у системному поєднанні з приписами статей 43, 131, 132, 135 ГПК України за відверте зловживання прокуратурою процесуальними правами внаслідок подачі завідомо безпідставного позову.

5.5. Позовна заява подана з пропуском строку позовної давності без клопотання про поновлення строку та зазначення в ньому поважних причин пропуску строку, що свідчить про неправильне застосування апеляційним господарським судом статей 256 257 261 ЦК України, статті 131-1 Конституції України, статей 53, 162 ГПК України.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. У наданих у судовому засіданні поясненнях прокурор проти задоволення касаційної скарги Відповідача заперечив.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 25.12.2006 рішенням Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №123-V вирішено надати згоду СВК "Росія" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 25 років, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Волна" на площі 1,08 га за рахунок земель рекреаційного призначення Тузлівської сільської ради в межах населеного пункту Лебедівка Татарбунарського району Одеської області та продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки під базою відпочинку "Волна" №139 від 05.05.2005 на термін виготовлення проекту землеустрою, тобто до 01.01.2008.

7.2. 23.07.2007 рішенням Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду СВК "Росія" №232-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 5 років СВК "Росія" для експлуатації та обслуговування майнового комплексу бази відпочинку "Волна", розташованого за адресою: село Лебедівка, Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області .

7.3. Між Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області та Базою відпочинку "Волна" СВК "Росія" укладено договір на право тимчасового платного користування земельною ділянкою №543 від 13.01.2010, відповідно до якого землевласник передав, а землекористувач, на термін до моменту укладання основного договору оренди, прийняв у тимчасове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування бази відпочинку строком до 13.01.2011.

7.4. У 2011 році, за твердженням Відповідача-2, він став правонаступником усіх прав та обов`язків СВК "Росія", на підтвердження чого надано копії розпорядження загальних зборів учасників СВК "Росія" від 05.08.2011 та передавального акта.

7.5. 16.12.2011 Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області прийняла рішення №140-VІ про укладення договору "Про право тимчасового фактичного користування земельною ділянкою", яким вирішено укласти відповідний договір, зокрема, з Фермерським господарством "Кулевча", на підставі якого 25.01.2012 між Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (землевласник) та Фермерським господарством "Кулевча" (землекористувач) укладено договір на право тимчасового фактичного користування землею, відповідно до якого землевласник передав, а землекористувач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під базою відпочинку "Волна" строком до 01.01.2013.

7.6. В подальшому на підставі аналогічних рішень Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (№239-VІ від 20.12.2012; №356-VІ від 30.01.2014; №445- VІ від 24.12.2014; №45-І від 22.01.2016; №168-І від 23.12.2016; №318-І від 14.02.2018), між Позивачем та Відповідачем-2 укладались аналогічні за змістом договори на право тимчасового фактичного користування землею строком на один рік, а саме: договори на право тимчасового фактичного користування землею від 25.12.2012, від 04.02.2014, від 15.01.2016, від 03.02.2017 та від 29.01.2018.

7.7. На засіданні комісії з вирішення майнових питань Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області 22.11.2012 вирішено задовольнити заяву Відповідача-2 і виділити в натурі зі складу майна, реорганізованого підприємства СВК "Росія", правонаступником якого є Фермерське господарство "Кулевча", в рахунок майнового паю, базу відпочинку "Волна".

7.8. 24.12.2012 Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області прийнято Рішення про оформлення права власності на комплекс будівель, яким вирішено оформити право власності на комплекс будівель у с. Кулевча, який складається, у тому числі, з бази відпочинку "Волна", розташованої за адресою: Одеська область , Татарбунарський район , Тузлівська сільська рада , с. Лебедівка, вул. Лісна, 4 за Фермерським господарством "Кулевча" з видачею свідоцтва на право власності.

7.9. Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області Фермерському господарству "Кулевча" 16.01.2013 видано свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, відповідно до якого Фермерське господарство "Кулевча" має право на пайовий фонд Колективного сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Кулевча" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 05.02.2000.

7.10. На підставі зазначеного Рішення, виписки з протоколу засідання комісії з вирішення майнових питань, рішення СВК "Росія" б/н від 05.08.2011, передавального акта СВК "Росія" та Фермерського господарства "Кулевча" б/н від 18.11.2011, виписки з ЄДР від 03.07.2015 державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В. 22.11.2016 прийнято рішення індексний номер: 32476173 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - базу відпочинку "Волна", яка розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, с. Лебедівка, вул. Лісна, 24, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1091055551250, за Відповідачем-2.

7.11. 28.09.2017 Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області прийняла рішення №279-І "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відповідача-2 для експлуатації та обслуговування майнового комплексу бази відпочинку "Волна".

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

8.2. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.3. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.4. Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

8.5. Отже підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

8.6. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

8.7. Таким чином вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

8.8. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання незаконним Рішення про оформлення права власності на комплекс будівель, який складається, у тому числі, з бази відпочинку "Волна", а також скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на базу відпочинку "Волна" з підстав того, що зазначена база знаходиться на території Позивача, а спірні рішення порушують його права на вирішення майнових питань.

8.9. Втім, звертаючись з позовом у цій справі, Прокурор, а також Позивач не обґрунтували, яким чином Рішення про оформлення права власності на зазначене нерухоме майно порушує права Позивача на вирішення майнових питань щодо земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

8.10. При цьому, виходячи зі змісту позовних вимог, заявлених у цій справі, фактично оспорюється оформлення права на вказаний комплекс будівель бази відпочинку "Волна", однак під час розгляду справи не встановлено, а учасники справи не обґрунтовували позовні вимоги наявністю у Позивача будь-яких прав щодо вказаного нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці в межах території, на яку поширюються відповідні повноваження Позивача.

8.11. З огляду на викладене Суд доходить висновку про те, що Прокурором та Позивачем не обґрунтовано порушення прав останнього щодо земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно, Рішення про оформлення права власності на яке, а також рішення про державну реєстрацію права власності на яке є предметом розгляду у цій справі.

8.12. Наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та, задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, дійшов помилкового висновку про наявність у Позивача права, яке порушено, та підлягає захисту у межах цієї справи у зв`язку з прийняттям спірного Рішення про оформлення права власності та рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

8.13. Водночас, суд першої інстанції наведеного також не врахував та виходив з хибного висновку про те, що у Позивача існує право, яке підлягає захисту, однак при цьому застосував до спірних правовідносин положення про позовну давність. Однак згідно з вимогами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема в постановах від 09.11.2016 № 6-1457цс16, від 09.11.2016 № 6-2170цс16, а також в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/1668/17. Враховуючи висновки, викладені у пунктах 8.9- 8.12 цієї постанови, Суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно підстав, з яких у задоволенні позову належало відмовити.

8.14. Разом з цим, враховуючи, що наведені порушення суду першої інстанції не призвели до неправильного результату вирішення спору, Суд доходить висновку про те, що рішення Господарського суду Одеської області підлягає залишенню в силі, з мотивів, викладених у цій постанові, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Кулевча" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 916/465/18 скасувати, рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2018 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак