Історія справи

Постанова КГС ВП від 30.11.2023 року у справі №924/878/22
Постанова КГС ВП від 12.10.2023 року у справі №924/878/22
Постанова КГС ВП від 12.10.2023 року у справі №924/878/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/878/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Баранця О.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Дячок В.С. (самопредставництво),

відповідача - Доценко О.О. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Розсошанської сільської ради,

на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023

за позовом Розсошанської сільської ради

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про: визнання протиправним та скасування рішення; визнання протиправною дії, щодо припинення постачання газу на об`єкт.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Розсошанська сільська рада (далі - Сільрада, позивач) звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (далі - Товариство, АТ "Хмельницькгаз", відповідач) [з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 09.03.2023] про: визнання протиправним та скасування рішення АТ "Хмельницькгаз" від 23.12.2021, оформленого протоколом від 23.12.2021 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРМ) про задоволення Акта про порушення від 23.11.2021 №000016 та затвердження акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 23.05.2021 по 22.11.2021, визнання протиправними дій АТ "Хмельницькгаз" щодо припинення Сільраді з 29.04.2021 постачання газу на об`єкт - Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, що знаходиться за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11 (лічильник №00324578, №00255555, №00255575).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: акт про порушення та рішення оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ складений та, відповідно, прийняте з порушенням чинного законодавства; припинення газопостачання (розподілу природного газу) відповідачем, як Оператором ГРМ відбулося всупереч положенням Кодексу ГРМ, без повідомлення споживача - Сільради, яка, в свою чергу, надалі продовжувала виконувати свій обов`язок по оплаті послуг із розподілу природного газу.

1.3. За твердженням позивача:

- АТ "Хмельницькгаз" не дотрималося вимог положень пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ (у частині дотримання процедури складання акта-розрахунку), положень пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ (у частині формування та затвердження складу Комісії з розгляду актів про порушення) та пункту 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ (у частині визначення періоду за який проведено донарахування). Наведений вище та допущений відповідачем ряд помилок у своїй сукупності є підставою для визнання протиправним та скасування рішення АТ "Хмельницькгаз" від 23.12.2021 з розгляду Акта про порушення від 23.11.2021 №000016;

- припинення газопостачання (розподілу природного газу) АТ "Хмельницькгаз" на об`єкті відповідача відбулося всупереч положенням пункту 1 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРМ (без достатніх правових підстав) та без повідомлення споживача - Сільради, яка, у свою чергу, надалі продовжувала виконувати договірні зобов`язання щодо оплати послуг із розподілу природного газу;

- відповідач не надав суду жодного доказу, що припинення газопостачання на об`єкті позивача (Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, що знаходиться за адресою: с. Михайлівка, вул. Центральна,11) відбулось за ініціативою споживача, як передбачено пунктом 1 Глави 7 Розділу VI Кодексу ГРМ, зокрема і у зв`язку із закінченням опалювального сезону;

- об`єкт Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів що знаходиться за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11 було прийнято у комунальну власність позивача (споживача) лише 31.12.2020, а тому законодавчо визначений обов`язок щодо встановлення засобів дистанційної передачі даних у строк до 01.05.2019 (при наявності гарантійного листа) фактично виник задовго до того моменту, коли Михайлівська ЗОШ І-Ш ступенів перейшла у власність територіальної громади (Сільради). Позивач (споживач за договором) не може нести відповідальність за порушення зазначених строків на облаштування модемів, оскільки станом на 01.05.2019 у нього такий обов`язок по відношенню до зазначеного об`єкта споживання бу відсутній;

- фактично припинення газопостачання відбулося лише 07.04.2022 на підставі письмової заяви Сільради.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 (суддя Крамар С.І.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (колегія суддів: Юрчук М.І., Тимошенко О.М., Коломис В.В.) у задоволенні позовних вимог.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- порушення було зафіксовано в акті про порушення від 23.11.2021 №000016;

- споживач (Сільрада) від підпису відмовилась. При цьому акт під час його складання підписано двома представниками Товариства та здійснено також відеозйомку відмови споживача від підписання такого акту;

- відповідачем на виконання вимог Кодексу ГРМ було вжито необхідних заходів щодо повідомлення позивача про розгляд акта та запрошення до участі в засіданні комісії, як представників відповідних уповноважених органів так і споживача. Зокрема, після складання акта про порушення, вказаний акт було направлено на адресу споживача (Сільради) рекомендованим листом з повідомленням про його вручення;

- акт розглянуто у порядку та у строки, передбачені законодавством;

- розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 23.05.2021 по 22.11.2021 проведено відповідачем у відповідності до положень пункту 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ та у межах шестимісячного строку, що передбачено розділом ХІ Кодексу ГРМ;

- позивачем не надано доказів, які б підтверджували незаконність дій відповідача пов`язаних з припиненням 29.04.2021 газопостачання на об`єкті за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687, відповідачем надіслано Сільраді повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання (газоспоживного обладнання по вул.Центральній,11 с. Михайлівка) від 21.04.2021 №ХМ00005421 у зв`язку з відсутністю облаштування комерційного вузла обліку засобами дистанційної передачі даних, яке отримано 23.04.2021 головним бухгалтером позивача;

- матеріалами справи підтверджується факт обізнаності позивача (споживача) про припинення газопостачання на об`єкті за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (заяви директора Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів - Омелянчук О.І. про проведення профілактичних і пускових робіт систем газопостачання і газових приладів, утому числі і пуску газу від 29.04.2021 та про надання дозволу на підключення газопостачання школи від 15.11.2021, а також листь Сільради щодо відновлення газопостачання за об`єктом Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 31.01.2022 №128).

2.3. Додатковим рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 у справі №924/878/22 стягнуто з Сільради на користь Товариства 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. Сільрада (далі - скаржник) не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить: скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 зі справи №924/878/22; передати справу на новий розгляд.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.1.2. Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України позивач у касаційній скарзі зазначає, про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема:

- щодо можливості застосування оператором ГРМ положень глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ до споживача, який не виконав вимог пункту 2 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ оскільки отримав у власність об`єкт споживання вже після законодавчо-встановленого граничного строку на облаштування комерційних вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних, визначеного у пункті 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" від 30.09.2015 №2494;

- щодо застосування оператором ГРМ положень глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ до споживача майже через 2 роки після закінчення законодавчо-встановленого граничного строку на облаштування комерційних вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних (01.05.2019) у тому числі і за умов, якщо 31.12.2020 оператор ГРМ добровільно таким правом не скористався та навпаки надав своє погодження на підключення об`єкта газоспоживання, який зазначеною системою не облаштований;

- щодо застосування положень пункту 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зокрема у контексті визначення періоду нарахування за який визначається об`єм спожитого газу у разі несанкціонованого відновлення газоспоживання, враховуючи номінальну потужність газового обладнання.

4.1.3. Із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України позивач у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема:

- не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України);

- необґрунтовано відхилили клопотання позивача про витребування, доказів, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України);

- встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

4.1.4. Так, за твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій взагалі не надано оцінки доводам позивача стосовно відсутності у матеріалах справи повідомлення споживача про припинення/обмеження газопостачання, розподілу природного газу на його об`єкті. Ненадання оцінки таким доводам та неповне дослідження судами наявних у матеріалах справи доказів призвело до неправильного застосування положень пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ. Позивач зазначає про те, що судами взагалі не досліджено обставини наявності/відсутності у відповідача правових підстав та повноважень щодо припинення газопостачання. Зокрема, з урахуванням того, що постачальником природного газу на об`єкті позивача було ТОВ "Укргаз Енерго Поставка" та порушення відповідачем Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), затвердженого Постановою КМУ від 08.12.2006 №1687. У спірних правовідносинах відключення об`єкта газопостачання за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулось за відсутності, визначених чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору, а також з порушенням відповідачем процедури повідомлення споживача про припинення/обмеження газопостачання. Висновки судів попередніх інстанцій у цій частині ґрунтуються лише на підставі оцінки недопустимих доказів, поданих відповідачем з порушенням порядку, унормованого чинним процесуальним законом.

4.1.5. Позивач наголошує на тому, що фактично відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначав, що припинення газопостачання на об`єкті 29.04.2021 відбулося саме у зв`язку із порушенням визначеного законом строків на облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних. Однак суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінки доводам позивача, що: по-перше, у розумінні положень пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 2 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ вказані обставини не є підставою для припинення/обмеження газопостачання; по-друге, відповідно до вимог чинного законодавства такий обов`язок споживача мав бути виконаний до 01.05.2019 (при наявності гарантійного листа). Тобто, задовго до того переходу у Михайлівська ЗОШ І-Ш ступенів перейшла у власність територіальної громади (позивача) (31.12.2020). З огляду на наведене, позивач вважає, що він, як Споживач не може нести відповідальність за порушення зазначених строків на облаштування модемів, оскільки у нього ще не виникло такого обов`язку по відношенню до зазначеного об`єкта.

4.1.6. Судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, не надано їм правильної оцінки; відхилено клопотання позивача про витребування доказів; надано перевагу доводам відповідача без викладення жодних мотивів щодо цього в мотивувальній частині рішення та постанови. Натомість судами попередніх інстанцій фактично без будь-якого правового обґрунтування підтримано можливість оператора ГРМ на "власний розсуд" застосовувати положення пункту 2 глави 4 розділу XI та глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ.

4.1.7. Натомість докази, на підставі яких суди попередніх інстанцій дійшли висновку про належне повідомлення споживача про припинення/обмеження газопостачання та, відповідно про наявність підстав для задоволення позову не є належними та допустимими доказами, оскільки подані до суду першої інстанції з порушенням строків, визначених ГПК України.

4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

42.1. Від АТ "Хмельницькгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач наголошує на тому, що оскаржені у справі постанова та рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що згідно з положеннями пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2498, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором газорозподільних систем (далі - Оператор ГРМ) обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

5.2. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України ?Про ринок природного газу? і Кодексу ГРМ.

5.3. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

5.4. Сільрадою підписано заяву-приєднання від 10.06.2016 №094204B6OZAB066 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до якої Сільрада приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою:km/104/ua, та в друкованому виданні, що публікується у межах території ліцензованої діяльності у газеті ?Подільські вісті? від 29.12.2015, приєднуючись до умов договору з наступними персоніфікованими даними: персональний ЕІС код суб`єкта ринку природного газу 56ХS00004B6OZ005

5.5. Згідно з актом приймання-передачі бюджетних установ та їх майна від 31.12.2020 було передано із спільної власності територіальних громад району у комунальну власність Розсошанської сільської територіальної громади Михайлівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

5.6. У зв`язку з чим, 31.12.2020 між Сільрадою та АТ "Хмельницькгаз" було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої Договір розподілу природного газу від 10.06.2016 №094204660ZA6066 доповнено додатками 4.1.- 4.14. Зокрема, до переліку об`єктів (точок комерційного обліку) належить Михайлівська 30Ш І-ІІІ ступенів, що знаходиться за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11.

5.7. Рішенням Сільради від 05.02.2021 прийнято Михайлівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на баланс Ради.

5.8. Розпорядженням голови Сільради від 08.02.2021 призначено Обуховського М.М. відповідальним за технічний стан та безпечну експлуатацію систем газопостачання у Михайлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

5.9. Суди встановили, що 21.04.2021, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687, відповідачем надіслано Сільраді повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання газоспоживного обладнання по вул. Центральній,11 с. Михайлівка в зв`язку з відсутністю облаштування комерційного вузла обліку засобами дистанційної передачі даних від 21.04.2021 №ХМ00005421, з відміткою про отримання його 23.04.2021 головним бухгалтером.

5.10. У подальшому, 29.04.2021 Ярмолинецькою дільницею АТ "Хмельницькгаз" у присутності представника Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Омелянчук О.І. (директор школи) було складено Акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) - котельні школи, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687. У Акті про припинення від 29.04.2021 зазначено: підстава - у зв`язку з закінченням опалювального сезону, шляхом закриття крану на стояку; поставлено заглушку і опломбовано пломбою №65435688; Омелянчук О.І прийняла пломбу на збереження. Вказаний Акт підписаний представником газорозподільного підприємства та директором Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Омелянчук О.І. без зауважень.

5.11. Наказом голови правління АТ "Хмельницькгаз" від 15.09.2021 створено комісію з розгляду актів про порушення юридичних осіб.

5.12. Суди також встановили, що 15.11.2021 директором Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Омелянчук О.І. було направлено старшому майстру Ярмолинецької дільниці АТ "Хмельницькгаз" заяву про проведення профілактичних і пускових робіт систем газопостачання і газових приладів, утому числі і пуску газу.

5.13. Також 15.11.2021 директором Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Омелянчук О.І. було направлено технічному директору АТ "Хмельницькгаз" заяву про надання дозволу на підключення газопостачання школи.

5.14. Представниками АТ "Хмельницькгаз" 23.11.2021, за участі представника споживача Омелянчук О.І. (директор школи) було складено Акт про порушення №КМ 000016 на об`єкті Михайлівська ЗОШ, с. Михайлівка, зокрема: порушення розділу ХІ, глава 2, пункт 1 підпункт Кодексу ГРМ (несанкціоноване відновлення газопостачання) та розділу ХІ, глава 2, пункт 2, підпункту Кодексу ГРМ (відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об`єкті споживача).

5.15. Як встановили суди, у Акті про порушення від 23.11.2021 зазначено: "На даному об`єкті виявлено, що пломба №65435688 на вхідному крані зірвана та знята глушка, кран у відкритому положенні, який знаходиться ззовні котельні. Доступ до котельні споживачем не надано". "За виявленими порушеннями споживачу необхідно: припинити розподіл газу, з`явитись на засідання комісії, надати доступ для зняття показів лічильника, (обчислювача) коректора". "Комісія оператора ГРМ з розгляду цього Акта буде проводити засідання 23.12.2021 о 10 год.- 00 хв. за адресою: м. Хмельницький, пр.Миру,41". "Зазначено номер контактного телефону, на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей Акт розглядатиметься без участі споживача або уповноваженої особи".

5.16. Акт про порушення від 23.11.2021 підписаний представниками АТ "Хмельницькгаз". Представник споживача - Омелянчук О.І. (директор школи), як уповноважена особа користувача газорозподільного обладнання, відмовилась від підписання Акта. При цьому акт під час його складання підписано двома представниками Товариства та здійснено також відеозйомку відмови споживача від підписання такого акту.

5.17. До матеріалів справи АТ "Хмельницькгаз" долучено фотодокази пошкодження пломби №65435688 на вхідному крані та самовільного відкриття опломбованого вхідного крану, а також долучено CD-диск з відео, де зафіксоване спілкування з представником Сільради щодо підписання акта про порушення.

5.18. АТ "Хмельницькгаз" 26.11.2021 надіслано на адресу Сільради акт про порушення від 23.11.2021 №КМ 000016 та запрошено на засідання комісії з розгляду акту, яке відбудеться об 11:00 год. 23.12.2021 за адресою: м. Хмельницький, Проспект Миру,41.

5.19. У матеріалах наявний лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сектору НКРЕКП від 04.01.2018 №5/30-22/34-17 надано ПАТ "Хмельницькгаз" список кандидатур осіб від сектору НКРЕКП для участі у складі комісії з розгляду актів про порушення юридичних осіб. Також зазначено, що сектор НКРЕКП у Хмельницькій області буде надавати свого представника по мірі можливості у кожному конкретному випадку.

5.20. Листом від 10.09.2021 №290007.2-Сл-12212-0921 відповідачем запрошено представника ДП "Хмельницькстандартметрологія" для участі у засіданні комісії з розгляду актів про порушення юридичних осіб.

5.21. Листом від 21.09.2021 №1197 ДП "Хмельницькстандартметрологія" повідомило відповідача про те, що не може надати фахівця з метрології для включення в склад комісії з розгляду актів про порушення юридичних осіб Кодексу ГРС.

5.22. Також, відповідач листом від 17.12.2021 №290-СЛ-20161-1221 запросив представника НКРЕКП для участі у засіданні комісії з розгляду акту про порушення.

5.23. 24.11.2021 АТ "Хмельницькгаз" складено Акт-розрахунок до акту про порушення від 23.11.2021 №КМ 000016. Згідно з розрахунком відповідача за розрахунковий період з 23.05.2021 по 22.11.2021 споживання природного газу складає 126606,72м3.

5.24. Рішенням АТ "Хмельницькгаз" від 23.12.2021, оформленим протоколом б/н від 23.12.2021 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, постановлено задовольнити Акт про порушення від 23.11.2021 №000016 та затверджено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 23.05.2021 по 22.11.2021.

5.25. Судами також встановлено, що 13.01.2022 відповідачем відправлено на адресу Михайлівської ЗОШ: лист №290-Сл-653-0122, акт розрахунок, додаток до акту-розрахунку та рахунок на оплату від 23.12.2021.

5.26. У подальшому, 21.09.2022 на поштову адресу Сільради відповідачем було надіслано лист голови правління АТ "Хмельницькгаз" від 21.09.2022 вих. №290-Сл-8964-0922 . За змістом якого повідомлено позивача про те, що 23.11.2021 представниками АТ "Хмельницькгаз" за об`єктом споживання Сільради за адресою: вул. Центральна,11, с. Михайлівка, Хмельницького району, Хмельницької області було виявлено порушення, передбачене підпунктом 2 пункту та підпунктом 1 пункту глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ - несанкціоноване відновлення газопостачання та відмова в доступі до об`єкта споживача; внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ). Зазначене порушення зафіксовано актом про порушення від 23.11.2021 №КМ 000016. Також у вказаному листі повідомлено Сільраду про те, що 23.12.2021 комісією з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС задоволено акт про порушення №КМ 000016 повністю та здійснено нарахування необлікованого об`єму природного газу відповідно до пункту 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у розмірі 2 891 279,82 грн. Додатками до листа від 21.09.2022 вих.№290-Сл-8964-0922 є: додаток №1 акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості; рахунок на оплату від 23.12.2021.

5.27. Також суди встановили, що 31.01.2022 Сільрада звернулась до АТ "Хмельницькгаз" з листом №128 щодо відновлення газопостачання на об`єкті - Михайлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

5.28. Позивач звертаючись до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) зазначає про те, що: рішення засідання комісії АТ "Хмельницькгаз" з розгляду актів про порушення про задоволення Акт про порушення від 23.11.2021 №000016 та затвердження акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 23.05.2021 по 22.11.202, яке оформлене протоколом від 23.12.2021 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вважає, що дії АТ "Хмельницькгаз" щодо припинення Сільраді з 29.04.2021 постачання газу на об`єкт - Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, що знаходиться за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11 (лічильник №00324578, №00255555, №00255575) є протиправними.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінювався, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023, який наявний в матеріалах справи.

6.2. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, яким передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.2. Зокрема, в якості підстави для подання касаційної скарги Сільрада визначила пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування: пункту 2 глави 3 розділу Х, пункту 2 глави 4 розділу ХІ та глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах.

7.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

7.4. Заявлені у даній справі позовні вимоги стосуються визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення Акта про порушення; визнання протиправною дії, щодо припинення постачання газу на об`єкт.

7.5. Таким чином спір у справі стосується правовідносин, що виникли внаслідок порушення споживачем умов та вимог спеціального законодавства в сфері газопостачання щодо несанкціонованого відновлення газопостачання на об`єкті.

7.6. Так, з урахуванням підстав заявленого позову та обґрунтування позовних вимог причиною виникнення спору зі справи стало питання:

- щодо наявності/відсутності прав відповідача на припинення газопостачання на об`єкті споживача;

- щодо наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ, яким задоволено Акт про порушення від 23.11.2021 №000016 та затверджено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

7.7. Верховний Суд зазначає, що правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу регулюються Законом України "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329-VIII), Кодексом ГРМ, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494.

7.8. Оператором ГРМ є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 17 частини першої статті 1 Закону №329-VIII).

7.9. Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (пункт 35 частини першої статті 1 вказаного Закону).

7.10. Отже, приєднавшись до Типового договору на підставі заяви-приєднання від 10.06.2016 №094204B6OZAB066, скаржник вступив у правовідносини з АТ "Хмельницькгаз" як оператором ГРМ, яким визначено порядок розподілу природного газу позивачу та підстави припинення/обмеження такого розподілу.

7.11. Відповідно до частини першої статті 38 Закону №329-VIII права та обов`язки оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, Кодексом ГТС, Кодексом ГРМ, а також договором розподілу природного газу.

7.12. Порядок обмеження (припинення) розподілу природного газу врегульований Кодексом ГРМ, Типовим договором та Правилами безпеки систем газопостачання.

7.13. У абзаці 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, визначені підстави, за наявності яких оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках.

7.14. Зокрема, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення постачання природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.

7.15. Верховний Суд відзначає, що вказане право оператора ГРМ реалізується у встановленому порядку щодо обмеження/припинення природного газу.

7.16. Зокрема, згідно з абзацом 3 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

7.17. Таким чином системний аналіз вищенаведених норм Кодексу ГРМ свідчить, що у разі наявності підстав визначених у абзаці 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ право на здійснення саме робіт по припиненню (обмеженню) газопостачання є виключним правом оператора ГРМ. Також аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оператор ГРМ має обов`язок надіслати споживачу повідомлення про примусове обмеження чи припинення газопостачання споживачу та обов`язково зазначити підстави та дату припинення газопостачання (розподілу природного газу).

7.18. Як свідчать матеріали справи позивач звертаючись до суду з даними вимогами наголошував на тому що у спірних правовідносинах відключення об`єкта газопостачання за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулось за відсутності, визначених чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору, а також з порушенням відповідачем процедури повідомлення споживача про припинення/обмеження газопостачання.

7.19. Тому, з урахуванням наведених вище доводів, Суд зазначає про те, що до предмету доказування та, відповідно, межі дослідження у даному спорі першочергово входять обставини щодо підстав припинення газопостачання на об`єкті позивача, з обов`язковим встановленням обставин на якій саме підставі з визначеного у абзаці 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 9.1 розділу ІХ договору та з зазначенням доказів, якими підтверджується наявність саме цих підстав для припинення/обмеження газопостачання.

7.20. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено правомірність дій відповідача, як оператора ГРМ щодо відключення об`єкта газопостачання за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ та належного повідомлення позивача (споживача) про припинення/обмеження газопостачання.

7.21. Так, в основу оскаржуваних судових рішення та постанови покладено висновок про доведеність відповідачем належними та допустимими доказами обставин правомірного відключення об`єкта споживання позивача та належного повідомлення останнього про припинення/обмеження газопостачання.

7.22. Зокрема, за висновками судів позивач (споживач) в силу положень приписів пункту 2 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ мав обов`язок в установленому законодавством порядку забезпечити організацію та облаштування на комерційних вузлах обліку засоби дистанційної передачі даних. При цьому, за висновками судів попередніх інстанцій, такий обов`язок в силу положень чинного законодавства споживач мав виконати до 01.05.2019 (при наявності гарантійного листа). Водночас невиконання споживачем (позивачем) такого обов`язку у розумінні положень абзацу 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ є безумовною підставою для припинення/обмеження газопостачання на такому об`єкті.

7.23. У контексті доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій, Суд зазначає таке.

7.24. Відповідно до положень пункту 4 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем", власники комерційних вузлів обліку природного газу (крім комерційних вузлів обліку, які встановлені на об`єктах побутових споживачів) мають забезпечити облаштування засобами дистанційної передачі даних власні комерційні вузли обліку: річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м-3 (крім комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6) - протягом двох років та шести місяців з дня набрання чинності цією постановою.

7.25. Главою 3 розділу Х Кодексу ГРМ урегульовано порядок облаштування точок вимірювання засобами дистанційної передачі даних.

7.26. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ, з метою удосконалення системи комерційного обліку природного газу, підвищення рівня достовірності вимірювання об`єму природного газу комерційними вузлами обліку в газорозподільних системах та для забезпечення належної організації добового балансування на ринку природного газу України Оператори ГРМ та їх суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема споживачі, повинні здійснювати відповідні заходи з організації та облаштування комерційних вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних. При встановленні на комерційному ВОГ засобу дистанційної передачі даних, який належить Оператору ГРМ, на території чи у приміщенні споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) має бути укладений договір про безоплатне відповідальне зберігання такого засобу дистанційної передачі даних на весь строк його експлуатації.

7.27. Згідно з абзацами першим пункту 2 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ, власники комерційних вузлів обліку (крім побутових споживачів із річним споживанням до 10 тис. м куб.; крім власників комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 та річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м куб.) зобов`язані в установленому законодавством порядку забезпечити організацію та облаштування на власних комерційних вузлах обліку засобів дистанційної передачі даних.

7.28. Відповідно до положень абзаців другого, третього пункту 2 глави 3 розділу X Кодексу ГРМ, споживачі, у тому числі побутові, та суміжні Оператори ГРМ, газодобувні підприємства, виробники біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел не мають права відмовити Оператору ГРМ, до ГРМ якого підключені їх об`єкти, в організації та облаштуванні їх комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних, якщо такі заходи забезпечуються за його рахунок. При порушенні визначених законодавством строків на облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних або недопуску Оператора ГРМ на облаштування зазначеної системи за його рахунок Оператор ГРМ має право застосувати до власника комерційного обліку заходи з обмеження (припинення) передачі та/або розподілу природного газу на його об`єкт. При цьому у випадку надання власником комерційного вузла обліку Оператору ГРМ гарантійного листа (безумовного, безвідкличного), в якому такий власник письмово підтвердить свої зобов`язання у визначений ним строк, але не пізніше 01 травня 2019 року, облаштувати комерційний вузол обліку засобами дистанційної передачі даних, Оператор ГРМ протягом визначеного строку не має права застосовувати до власника комерційного вузла обліку заходи з обмеження (припинення) передачі та/або розподілу природного газу на його об`єкт.

7.29. У пункті 3 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ визначено порядок організації та облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних (послідовність дій) зокрема:

- отримання у Оператора ГРМ технічного завдання на проектування організації та облаштування засобів дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку;

- розробка на підставі технічного завдання Оператора ГРМ робочого проекту з організації та облаштування системи дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку та його погодження Оператором ГРМ;

- закупівля необхідного обладнання, монтаж засобів дистанційної передачі даних, налагодження каналів зв`язку і передачі даних та перевірка достовірності переданих (зчитаних) даних до Оператора ГРМ;

- прийняття в експлуатацію засобів дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку за участі Оператора ГРМ, що має підтверджуватися відповідним актом введення в експлуатацію.

7.30. Відповідно до положень пункту 5 глави 3 розділу Х Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ погоджує робочий проект з організації та облаштування системи дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку в обсязі виданого ним технічного завдання впродовж десяти робочих днів з дня його отримання.

7.31. Таким чином аналіз наведених вище положень пункту 4 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" та глави 3 розділу X Кодексу ГРМ дає підстави дійти висновку, що з 02.05.2019 відповідно до положень наведеної статті презюмується прямий обов`язок власників комерційних вузлів обліку облаштувати комерційний вузол обліку засобами дистанційної передачі даних. Отже, у разі порушенні визначених законодавством строків на облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних або недопуску Оператора ГРМ на облаштування зазначеної системи за його рахунок Оператор ГРМ має право застосувати до власника комерційного обліку заходи з обмеження (припинення) передачі та/або розподілу природного газу на його об`єкт.

7.32. З огляду на наведене Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника в частині того, що ні положення пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, ні умови розділу ІХ договору не містять такої фактичної підстави, як право оператора ГРМ на припинення/обмеження газопостачання у зв`язку з відсутністю облаштування комерційного вузла обліку засобами дистанційної передачі даних. У даних спірних правовідносинах позивач, як власник об`єкта газоспоживання (споживач) має прямий обов`язок дотримуватись виконання вимог чинного законодавства та умов Договору.

7.33. У цьому контексті Суд також зазначає про те, що як вже було зазначено вище, порядок обмеження (припинення) розподілу природного газу врегульований Кодексом ГРМ, Типовим договором та Правилами безпеки систем газопостачання.

7.34. Розділ ІХ Типового договору передбачає спеціальний порядок обмеження (припинення) розподілу природного газу споживачу. Так, згідно з абзацом 3 пункту 3.2 Типового договору споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

7.35. Відповідно до положень абзацу 3 пункту 2.1 розділу ІІ Правил безпеки систем газопостачання затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 №285 (далі - Правила) балансоутримувачем є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із чинним законодавством України.

7.36. Згідно з пунктом 3.2 Правил власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

7.37. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1 глави 5 розділу III Кодексу ГРМ, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

7.38. Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (абзац 1 пункту 2 глави 5 розділу III Кодексу ГРМ).

7.39. Підсумовуючи наведене вище, Верховний Суд зазначає про те, що факт приєднання позивачем до Типового договору для отримання послуг розподілу природного газу, погодження з Оператором ГРМ актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, а також прийняття позивачем Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на баланс та відповідно, внесення змін до Договору 31.12.2020 свідчить про розуміння таких вимог позивачем (як власника відповідного майна - лічильника газу), а також про його згоду з необхідністю їх виконання, у тому числі і з ризиками, які можуть настати через невиконання/неналежне виконання таких вимог (зокрема, припинення розподілу природного газу).

7.40. Таким чином, ураховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини належного повідомлення Сільради про припинення (обмеження) газопостачання газоспоживного обладнання на об`єкті по вул.Центральній,11 с. Михайлівка в зв`язку з відсутністю облаштування комерційного вузла обліку засобами дистанційної передачі даних (повідомлення від 21.04.2021 №ХМ00005421, яке отримано головним бухгалтером споживача), висновки судів попередніх інстанцій про правомірнірність відключення об`єкта споживання позивача та належне повідомлення останнього про припинення/обмеження газопостачання у повні мірі узгоджуються з положеннями пункту 2 глави 3 розділу Х та абзацу 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ.

7.41. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 4 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу. При припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об`єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов`язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

7.42. Як становили суди попередніх інстанцій, відключення об`єкта газопостачання газоспоживного обладнання на об`єкті по вул.Центральній,11 с. Михайлівка відбулось 29.04.2021 Ярмолинецькою дільницею АТ "Хмельницькгаз" у присутності представника Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ст. Омелянчук О.І. (директор школи), який у розумінні положень кодексу ГРМ є уповноваженою особою на об`єкті газопостачання (акт про припинення/обмеження газопостачання від 29.04.2021, який підписаний представником газорозподільного підприємства та директором Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ст. Омелянчук О.І. без зауважень). Згідно з інформацією зазначеною у акті припинення/обмеження газопостачання відбулось, шляхом закриття крану на стояку, встановлення заглушки і опломбовання пломбою №65435688 та прийняття пломби на зберігання директором - Омелянчук О.І.

7.43. Таким чином з огляду на встановлені судами обставини дотримання відповідачем положень абзаців 1, 2 пункту 4 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про те, що відключення об`єкта газопостачання за адресою: с. Михайлівка, вул.Центральна,11, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулось у відповідності до вимог Кодексу ГРМ.

7.44. Щодо доводів скаржника про незастосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин Правил постачання природного газу та Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), затвердженого Постановою КМУ від 08.12.2006 №1687 та ненадання оцінки доводам позивача в частині того, що відключення об`єкта газоспоживання відбулось за відсутності постачальника природного газу - ТОВ "Укргаз Енерго Поставка" Суд зазначає таке.

7.45. Спірні правовідносини стосуються припинення розподілу природного газу і сторонами таких відносин є АТ "Хмельницькгаз" - оператор ГРМ та Сільрада - замовник послуг розподілу природного газу. При цьому такі відносини не стосуються постачання природного газу як окремого виду господарської діяльності на ринку природного газу.

7.46. Відповідно до пункту 1.1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

7.47. Отже, чинне законодавство розрізняє постачальника природного газу та оператора ГРМ як окремих суб`єктів, що виконують різні функції на ринку природного газу, а також розділяє і по різному регулює відносини з розподілу та постачання природного газу (пункт 39 частини першої статті 1 Закону "Про ринок природного газу".

7.48. Відповідно до частини першої статті 38 Закону "Про ринок природного газу" права та обов`язки оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, Кодексом ГТС, Кодексом ГРМ, а також договором розподілу природного газу.

7.49. Наведені вище нормативно-правові акти, як вже було зазначено вище, передбачають право оператора ГРМ припинити/обмежити газопостачання на об`єкті та містять лише положення про обов`язок оператора ГРМ повідомити споживача (непобутового) про припинення газопостачання/розподілу природного газу, однак не містять обов`язку оператора ГРМ укладати з постачальником природного газу договору на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання.

7.50. У зв`язку з цим, посилання скаржника на незастосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин Правил постачання природного газу є помилковим, оскільки заначений нормативний акт не є застосовним до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається.

7.51. З огляду на наведене, також помилковим є посилання скаржника на незастосування судами Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою КМУ від 08.12.2006 №1687, оскільки вказаний нормативний акт також не регулює відносини, що скались між споживачем та оператором ГРМ щодо припинення розподілу природного газу, про що прямо зазначено у вказаному нормативному акті, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

7.52. Подібні за змістом висновки, викладено і у постановах Верховного Суду від 28.08.2022 у справі №922/3390/21 та від 03.07.2019 у справі №910/6852/18).

7.53. Натомість, як уже зазначалось, відповідно до вимог Закону "Про ринок природного газу" у відносинах, які стосуються припинення розподілу природного газумають застосовуватись положення Кодексу ГРМ, Правил безпеки систем газопостачання та Типового договору.

7.54. З наведених вище міркувань Суд зазначає також про необґрунтованість доводів касаційної скарги з підстави оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції передбаченої у пункті 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

7.55. Суд у даному спорі з урахуванням доводів касаційної скарги щодо необґрунтованого відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про витребування у відповідача договору, який, на його думку, має бути укладений із ТОВ "Укргаз Енерго Поставка" на виконання робіт, пов`язаних із припиненням/обмеженням газопостачання, зазначає про необґрунтованість таких тверджень позивача з огляду на таке.

7.56. Зокрема, згідно з пунктом 9 статті 7 розділу VI Кодексу ГРМ саме постачальник природного газу може укласти з відповідним Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання його споживачам.

7.57. Разом з тим, відповідно до пункту 14 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС.

7.58. Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, право здійснення робіт по припиненню (обмеженню) газопостачання є виключним правом оператора ГРМ, натомість припинення газопостачання постачальником у розумінні наведених вище нормативно-правових актів можливе лише у разі укладення договору з оператором ГРМ. Подібні за змістом висновки, викладено також і у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №910/6852/18.

7.59. Наведені доводи касаційної скарги в цій частині свідчать лише про вільне тлумачення скаржником наведених вище нормативно-правових актів та, відповідно, можливість їх застосування у спірних правовідносинах.

7.60. Необґрунтованими також є доводи позивача в частині помилковості висновків судів попередніх інстанцій стосовно складання акта про припинення/обмеження газопостачання від 29.04.2021 та акта про порушення від 23.11.2021 за участі неуповноваженої особи споживача - директора школи Омелянчук О.І.

7.61. Відповідно до положень пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ:

- власник - юридична особа, або фізична особа, або фізична особа - підприємець, яка на законних підставах володіє та користується об`єктом, зокрема газовими мережами або об`єктом газорозподільної системи;

- замовник - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, яка на підставі відповідного договору замовляє у оператора газорозподільної системи послугу з приєднання до газорозподільної системи та/або розподілу природного газу;

- споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

7.62. Пунктом 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що власник комерційного ВОГ (вузла обліку газу) або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

7.63. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій в частині дотримання представниками відповідача положень пункту 4 глави 7 розділу VІ та розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРМ щодо складання акта про припинення/обмеження газопостачання від 29.04.2021 та акта про порушення від 23.11.2021 за участі уповноваженої особи споживача - директора школи Омелянчук О.І. у повній мірі узгоджуються з вимогами наведених вище положень, оскільки у даних спірних правовідносинах директор школи є уповноваженим представником власника/користувача, на території/об`єкті газопостачання у розумінні положень глави 1 розділу I та глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ) до повноважень якої входить забезпечення діяльності навчального закладу та має право здійснювати на підконтрольній території навчального закладу у тому числі і на об`єкті газопостачання газоспоживного обладнання по вул. Центральній,11 с. Михайлівка (котельня Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ) допуск працівників оператора ГРМ до засобів обліку (при проведенні попередніх перевірок), участь у проведенні перевірки, підписувати акт про припинення газопостачання та/або акт про порушення у тому числі і отримувати копії вказаних актів.

7.64. Враховуючи викладене та за відсутності інших доводів касаційної скарги в частині виявлення оператором ГРМ факту несанкціонованого відновлення газопостачання, Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій щодо відсутності порушення відповідачем вимог чинного законодавства при повідомленні позивача про припинення розподілу природного газу та під час фіксації порушень і оформлення акта про порушення від 23.11.2021.

7.65. Щодо доводів касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зокрема у контексті визначення періоду нарахування за який визначається об`єм спожитого газу у разі несанкціонованого відновлення газоспоживання, враховуючи номінальну потужність газового обладнання, Суд зазначає таке.

7.66. Відповідно до пункту 2 глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.

7.67. Верховний Суд зазначає, що вказаний пункт визначає, зокрема, період, за який визначається об`єм спожитого газу у разі несанкціонованого відновлення газоспоживання. Такий період розпочинається з дня припинення газопостачання до дня виявлення порушення. Строк нарахування обмежується 6 місяцями. Тобто нарахування об`єму спожитого газу розпочинається з дня припинення газопостачання у разі, коли строк нарахування є меншим ніж 6 місяців. У випадку, коли строк нарахування перевищує 6 місяців, нарахування обмежується такими 6 місяцями і здійснюється до дня виявлення порушення.

7.68. Таке застосування норми обумовлено характером її змісту, адже нею передбачено відповідальність за несанкціоноване відновлення газопостачання, яке фіксується відповідним актом. При цьому несанкціоноване відновлення газопостачання могло і не мати місця з дня припинення газопостачання, натомість факт несанкціонованого відновлення в день виявлення фіксується в акті (тобто є доведеним). А тому застосування відповідальності за період, щодо якого відсутні факти про несанкціоноване відновлення і незастосування відповідальності за період, коли таке порушення зафіксоване, буде нівелювати зміст відповідальності, передбаченої кодексом ГРМ. Подібні за змістом висновки, викладено і у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №922/3363/21)

7.69. Судами попередніх інстанцій встановлено, що: у акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 24.11.2021 нарахування відповідачем проведено за період з 23.05.2021 по 22.11.2021; об`єм природного газу відповідачем визначено у відповідності з урахуванням номінальної потужності газового обладнання, та незалежно від періоду нарахування є незмінною; вартість газу у відповідному періоді, відображена у акті-розрахунку, встановлена відповідними нормативними документами.

7.70. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, доводи скаржника щодо застосування пункту 2 глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРМ зводяться лише до довільного тлумачення зазначеної норми та відповідно, такі доводи позивача відхиляються Судом.

7.71. Верховний Суд у контексті доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій враховує, що законодавцем у пункті 4 частини третьої статті 13 ГПК України як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (частина третя положень цієї норми ГПК України).

7.72. Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, твердження Сільради стосовно доведеності наявності його порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також доводи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог були оцінені судами попередніх інстанцій з урахуванням дослідження тих доказів, які були надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень.

7.73. Водночас наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів з урахуванням правових висновків у справах, які не є подібними з правовідносинами до цієї справи, яка розглядається, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

7.74. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

7.75. До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).

7.76. Поряд з тим відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.77. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовної практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

7.78. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

7.79. За таких міркувань та враховуючи, що суди дійшли висновку про не доведеність належними та допустимими доказами порушення Товариством вимог законодавства під час припинення/обмеження газопостачання та під час складання акта про порушення Сільрадою вимог Кодексу ГРМ, а також підчас прийняття комісією з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ від 23.12.2021, оформленого протоколом б/н від 23.12.202, колегія суддів вважає, що підстави для формування висновку Верховного Суду з інших питань, заявлених скаржником у касаційній скарзі, відсутні.

7.80. Щодо іншої заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.

7.81. Згаданим пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

7.82. У свою чергу, у пункті 1 частини третьої статті 310 ГПК України (на нього також посилається скаржник у касаційній скарзі) вказано, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7.83. Таким чином, в силу наведеного припису процесуального права скасування оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції з подальшим направленням судової справи для нового розгляду можливе виключно у тому випадку, коли суд дійде висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7.84. За таких обставин, оскільки Судом визначену позивачем підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України вже визнала необґрунтованою, а тому і підстави для скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення цієї справи на новий розгляд з підстави встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України у Суду також відсутні.

7.85. Інші доводи касаційної скарги Сільради щодо необґрунтованого відхилення судами клопотання про витребування, доказів, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України), Судом розглянуті у пунктах 7.32 - 7.40 цієї постанови та визнані Судом необґрунтованими у пункті 7.41 цієї постанови.

7.86. Сільрада також вважає, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів, вказуючи на те, що суд прийняв та поклав в основу судового рішення подані позивачем з порушенням процесуального строку докази - повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 21.04.2021 №ХМ00005421.

7.87. Верховний Суд зазначає, що недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №904/3860/19, від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

7.88. Між тим, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття, що у даному касаційному провадженні є суттєвим, адже встановлені статтями 287 та 310 Господарського процесуального кодексу України підстави та межі касаційного перегляду пов`язують право касаційного оскарження саме з випадком прийняття судом рішення на підставі недопустимого доказу, тоді як посилання на неналежність доказів не узгоджуються з передбаченими пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження.

7.89. При цьому Суд зазначає, що наведені скаржником в цій частині доводи ніяким чином не спростовують обставин встановлених судами попередніх інстанцій щодо доведення відповідачем належним чином факту порушення зафіксованого в акті про порушення від 23.11.2021 (несанкціоноване відновлення газопостачання).

7.90. Таким чином й інша заявлена Сільрадою у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України) свого підтвердження при касаційному перегляді цієї справи не знайшла. Порушень судами попередніх інстанцій норм процесуально права скаржник не довів.

7.91. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

8.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

8.3. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

8.4. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Сільради залишити без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного господарського суду і рішення місцевого господарського суду - без змін.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Розсошанської сільської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 зі справи №924/878/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Баранець

Суддя І. Колос