Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.02.2018 року у справі №925/325/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/325/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 (головуючий - суддя Куксов В.В., судді Яковлєв М.Л. і Майданевич А.Г.)

у справі № 925/325/17

за позовом Залізниці

до державного підприємства "Звенигородське лісове господарство" (далі - Підприємство)

про стягнення 27 980 грн. штрафу,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Югекотоп" (далі - ТОВ "Югекотоп").

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Залізниця звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Підприємства про стягнення 27 980 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній № 41960162 адреси одержувача вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: Підприємством допущені порушення під час перевезення вантажу - неправильно зазначено адресу одержувача вантажу в залізничній накладній № 41960162, що на підставі статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць), є підставою для нарахування штрафу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 (суддя Спаський Н.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з Підприємства на користь Залізниці 27 980 грн. штрафу та 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Підприємством допущено порушення, яке полягає у неправильному зазначені в накладній адреси вантажоодержувача, тому згідно з статтями 24, 112 Статуту залізниць та пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), відповідач має нести відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 27 980 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 (головуючий - суддя Куксов В.В., судді Яковлєв М.Л. і Майданевич А.Г.): апеляційну скаргу Підприємства на рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/325/17 задоволено; рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/325/17 скасовано; в задоволенні позовних вимог Залізниці відмовлено в повному обсязі; стягнуто із Залізниці на користь Підприємства судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 760 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що нормами законодавства відповідальність відправника у вигляді стягнення штрафу встановлена за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, втім щодо неповноти відомостей, зазначених у накладній, то статтею 24 Статуту залізниць вказано про відповідальність вантажовідправників за всі наслідки такої неповноти, та не зазначено про сплату штрафу. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в оформленій відповідачем залізничній накладній № 41960162 адреса одержувача вантажу - "ДП Спеціалізований морський порт "Октябрськ" не вказана взагалі; зазначена в цій накладній адреса є адресою ТОВ "ЮГЕКОТОП", для якого перевозився вантаж, вона надрукована після назви товариства, відповідно, відображення у накладній адреси цього товариства не може вважатися неправильною адресою одержувача вантажу. Решта реквізитів залізничної накладної № 41960162 вказані вірно, код одержувача вантажу та код ЄДРПОУ порту правильний. Після отримання телеграми із станції Богачево з адресою одержувача вантажу цей вантаж був виданий, спору щодо видачі вантажу немає.

У касаційній скарзі Залізниця, посилаючись на прийняття оскаржуваного судового рішення зі справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 зі справи № 906/857/16, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 залишити в силі.

Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 24, 122 Статуту залізниць та додатку 3 ("Пояснення щодо заповнення накладної") до Правил. Позивач вважає, що визначення судом апеляційної інстанції адреси «54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова 20/8» як адреси, внесеної відповідачем як адреси не одержувача, а іншої особи, є таким, що порушує вимоги додатку 3 Правил.

10.04.2018 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Югекотоп" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа стверджує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій залишити без змін.

У відзиві ТОВ "Югекотоп" вказує на те, що:

- статтею 24 Статуту залізниць визначено вичерпний перелік випадків заповнення накладної, щодо яких у вантажовідправника наступає відповідальність за наслідки такого заповнення, а саме - неправильність, неточність або неповнота відомостей зазначених у накладній; виключно за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача в статті 122 Статуту залізниць передбачено стягнення штрафу, проте в спірній накладній мало місце неповне зазначення відомостей - адресу вантажоодержувача зазначено не було, а Статутом залізниць відповідальність за такий вид порушення не визначено;

- як підставу для нарахування зазначеного штрафу Залізницею надано акти загальної форми, в яких зазначено не про неправильність зазначеної адреси, а про те, що вагони простоюють на коліях станції в очікуванні підтвердження адреси вантажоотримувача, тобто підставою для нарахування штрафу стало те, що Залізниця запитала підтвердження адреси одержувача, а не порушення заповнення відомостей в накладній;

- вагони простоювали в очікуванні підтвердження станцією належного одержувача, однак в обґрунтування актів загальної форми щодо простою вагонів станцією не зазначено підстав для зупинення вагонів, оскільки належний одержувач не відмовлявся від вантажу та був готовий прийняти вантаж, проте Залізниця своїми безпідставними діями створила ситуацію, за якої вагони простояли певний час, а потім ще й нарахувала штраф.

Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Розгляд касаційної скарги позивача здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній з 15.12.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 28.10.2016 Підприємство згідно з накладною № 41960162: відправило зі станції Богачево Одеської залізниці вагон № 60412558 з вантажем деревина топливна для технологічних потреб; станція призначення Жовтневая, код станції 417503; вантажоодержувач - код ЄДРПОУ 19290012 державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрськ" для ТОВ "ЮГЕКОТОП" 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 20/8;

- 01.11.2016 на станції призначення Жовтнева Одеської залізниці було складено акти загальної форми № 6464, 6487, в яких вказано про затримку вагона № 60412558 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта - вагон простоював на коліях станції в очікуванні підтвердження адреси вантажоодержувача, час початку затримки вагона 01.11.2016 02:27, час закінчення затримки - 01.11.2016 18:25;

- 01.11.2016 також було складено акт загальної форми № 17 про те, що в графі 4 накладної № 41960162 невірно вказано адресу одержувача (телеграма зі станції Богачево Одеської нр 3 від 02.11.2016); згідно із статями 122, 118 Статуту залізниць з Підприємства стягується штраф у розмірі 27 980 грн.(5 596 грн. х 5);

- у телеграмі із станції Жовтнева (01/11 06:30) про уточнення адреси одержувача та із станції Богачеве (02.11.2016 12:25) зазначено про те, що у графі 4 накладної слід вважати вірним одержувача код 1100, адреса: 54052, м. Миколаїв А/С 170.

Стаття 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується із приписами статті 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною п'ятою статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 6 Статуту залізниць передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (стаття 24 Статуту залізниць).

Відповідно до пункту 2.1 Правил (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 № 513) відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Згідно з додатком 3 до даних Правил графа накладної № 4 "Одержувач" заповнюється у порядку, передбаченому для графи № 1 "Відправник". При цьому у графі № 1 "Відправник" зазначається, що відправником може бути одна юридична або фізична особа, відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів.

Пунктом 5.5 Правил передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Як визначено статтею 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно із статтею 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За приписами частини першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з статтею 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній адресу вантажоодержувача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу з Підприємства, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положеннями статті 122 Статуту залізниць передбачено відповідальність відправника за неправильно зазначену у накладній адресу одержувача, проте в даному випадку відсутнє неправильне зазначення адреси одержувача вантажу, оскільки вона взагалі не була зазначена в накладній, тому відсутнє порушення, за яке статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність відправника вантажу.

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з даним висновком з урахуванням такого.

Приписами Статуту залізниць прямо передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Підприємством було порушено Правила оформлення залізничної накладної № 41960162, а саме не зазначено адресу одержувача, що є обов'язком вантажовідправника, передбаченим додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів. Факт вказаного порушення підтверджується актами загальної форми від 01.11.2016 № 6464, 6487, від 02.11.2016 № 17.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для стягнення штрафу у зв'язку з відсутністю зазначеної адреси одержувача у накладній є необґрунтованим з огляду на те, що відсутність відомостей, які вантажовідправник зобов'язаний зазначити у накладній (поштова адреса одержувача), так само як і неправильне зазначення у накладній адреси одержувача, є порушенням Правил оформлення перевізних документів, що призводить до затримки вагонів на станції призначення та необхідності уточнення відомостей про одержувача, а за вказане порушення Статутом залізниць передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З огляд на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 27 980 грн. за неправильне зазначення в залізничній накладній № 41960162 адреси одержувача вантажу.

Апеляційний господарський суд під час розгляду даної справи наведеного не врахував, припустившись у зв'язку з цим неправильного застосування норм статті 24, 122 Статуту залізниць, що згідно із статтею 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас скасування рішення місцевого господарського суду з даної справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 104 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), що свідчить про неправильне застосування апеляційною інстанцією й зазначеної норми процесуального права. Натомість рішення суду першої інстанції від 18.05.2017 є обґрунтованим і таким, що відповідає засаді верховенства права. Тому зазначене рішення слід залишити в силі, задовольнивши, таким чином, касаційну скаргу.

Наведеним спростовуються й аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги сплачена скаржником сума судового збору за подання касаційної скарги 1 920 грн. згідно із статтею 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

У матеріалах справи відсутні відомості про фактичне стягнення зі скаржника на користь Підприємства 1 760 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, тому питання про поворот виконання оскаржуваної постанови у відповідній частині судом касаційної інстанції не розглядається; наведене не позбавляє Залізницю права подати, за наявності підстав для цього, відповідну заяву в порядку статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 308, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 925/325/17 скасувати.

3. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.05.2017 у справі № 925/325/17 залишити в силі.

4. Стягнути з державного підприємства "Звенигородське лісове господарство" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 1 920 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов