Історія справи

Постанова КГС ВП від 09.12.2025 року у справі №916/2492/23
Постанова КГС ВП від 21.08.2024 року у справі №916/2492/23
Постанова КГС ВП від 03.06.2025 року у справі №916/2492/23
Постанова КГС ВП від 02.09.2024 року у справі №916/2492/23
Постанова КГС ВП від 02.09.2024 року у справі №916/2492/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/2492/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025

у справі №916/2492/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі № 916/2492/23, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Васюка М.М.

2. Не погодившись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП лотереї" подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у цій справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї".

3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 прийнято справу до свого провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Лотереї" залишено без руху на підставі ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 6 ГПК України, ч. 1 ст. 256 ГПК України, п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду: 1) заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення цього строку; 2) доказів сплати судового збору (за належними реквізитами); 3) доказів про наявність у скаржника електронного кабінету у системі "Електронний суд".

4. 22.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Лотереї" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 18.08.2025 № 9165-0301-3352-3671 на суму 3028 грн та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

5. Також в цій заяві скаржник повідомив про відсутність у нього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

Короткий зміст та мотиви ухвали суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 відмовлено відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Лотереї" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі № 916/2492/23.

6.1. Апеляційний господарський суд послався на те, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів наявності у скаржника зареєстрованого електронного кабінету у системі "Електронний суд", які слугували підставою для залишення її без руху.

6.2.Також, суд другої інстанції встановив, що апеляційна скарга подана із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому скаржником не доведено, що несвоєчасне оскарження ухвали суду першої інстанції зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №916/2492/23 та направити справу для продовження розгляду до Південно-західного апеляційного господарського суду.

7.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №916/2492/23 є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми статей 242 119 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункт 8 статті 129 Конституції України.

Вказує, що ТОВ "ДП Лотереї" не було учасником розгляду справи № 916/2492/23 та копія ухвали суду йому не направлялась. Про існування ухвали суду від 15.02.2024 скаржнику стало відомо 15.07.2025 з Єдиного державного судових рішень про що надано докази апеляційному суду разом із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження від 15.07.2025.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» подано відзив на касаційну скаргу з проханням Касаційну скаргу задовольнити, скасувати повністю ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27 серпня 2025 року по справі № 916/2492/23, а справу направити для подальшого розгляду до Південно-західного апеляційного господарського суду.

9. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» за підписом в.о. директора товариства Толмачева В.В. подано клопотання про залишення без розгляду відзиву ТОВ «ДП Державні Лотереї» поданого за підписом Оберемка Р. А., застосувати до Оберемка Р. А. заходи процесуального примусу за системне та послідовне зловживання процесуальними правами та звернутися до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру для уточнення поточного цивільного стану Гутгарца Олександра Григоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

10. ТОВ «ДП Державні Лотереї» за підписом Оберемка Р. А. подано клопотання про залишення клопотання за підписом Толмачева В.В. без розгляду та застосувати до Толмачева В.В. заходи процесуального примусу.

11. ТОВ «ДП Державні Лотереї» за підписом Пророченка С.І. подано клопотання про залишення клопотання за підписом в.о. директора товариства Толмачева В.В. без розгляду.

Провадження у Верховному Суді

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2492/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2025.

13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №916/2492/23 та призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї" у справі №916/2492/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги , з огляду на таке.

15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Лотереї" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі № 916/2492/23, яка подана майже через півтора роки після винесення оскаржуваного рішення.

17. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

18. Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

19. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

20. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

21. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

22. Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

24. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

25. Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

26. Відповідно до частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

27. Зазначений у частині другій статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.

28. Слід зауважити, що у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

29. Однак з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

30. Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

31. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 23.04.2023 у справі № 9/41.

32. Отже, норми ГПК України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.

33. Схожі за змістом правові висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, та від яких (висновків) колегія суддів не вбачає підстав відступати.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

35. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

36. Апеляційним господарським судом у оскаржуваній постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

37. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

38. Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

39. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

40. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

41. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

42. За сталою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформованою в рішеннях «Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», «Девеер проти Бельгії», право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

43. Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, колегія суддів другої інстанції виходила з того, що повний текст оскаржуваної ухвали було складено та підписано 20.02.2024, отже, кінцевим строком на подання апеляційної скарги є 01.03.2024.

44. Водночас, з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Лотереї" звернулося лише 18.07.2025, тобто із значним пропуском строку.

45. В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на те, що він тільки 15.07.2025 дізнався про існування оскаржуваної ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, і жодних пояснень щодо неможливості раніше дізнатись про існування даної справи заява не містила.

46. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, у новій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 (вх. № 3467/25 від 22.08.2025), скаржник знову посилається на такі самі обставини, що були зазначені в минулій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

47. Оскільки, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

48. Слід зауважити, що норми ГПК України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

49. Оскільки жодних інших причин, внаслідок яких скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку, скаржником наведено не було, апеляційний господарський суд правильно застосував ч. 4 ст. 261 ГПК України та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

51. За змістом частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї" не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення у справі.

53. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у справі - без змін як таку, що відповідає вимогам норм процесуального права.

Судові витрати

54. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП лотореї" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №916/2492/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков