Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.08.2020 року у справі №909/757/19

ДОДАТКОВА УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 909/757/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М. Т.,

представників учасників справи:

позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач, скаржник) - не з'явилися,

відповідача - Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі - ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", Підприємство, відповідач) - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу,

у справі № 909/757/19

за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"

до Підприємства

про стягнення заборгованості в сумі 10 740 785,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у суду касаційної інстанції перебувала касаційна скарга АТ "НАК " Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від
19.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від
02.06.2020 у справі №909/757/19.

На адресу Верховного Суду від Підприємства надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу від 16.10.2020 (зареєстрована
19.10.2020), в якій заявлене відповідне клопотання із зазначенням, що докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення (постановлення) Верховним Судом судового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №909/757/19.

27.10.2020 ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" направлено засобами поштового зв'язку на адресу Касаційного господарського суду клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, яке надійшло до Верховного Суду
02.11.2020, із долучення доказів, які стосуються витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, в якому просить стягнути з АТ "НАК " Нафтогаз Україна" на свою користь суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 700,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 , 2 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування поданої заяви про розподіл судових витрат відповідач подав належним чином завірені копії:

- договору про надання правової допомоги від 06.10.2020 № 20-233;

- актів про надання послуг від 08.10.2020 № 1 та від 26.10.2020 № 2;

-додаткової угоди від 26.10.2020;

- платіжних доручень від 21.10.2020 №5655 на суму 5 500 грн та від 26.10.2020 №5704 на суму 14 200 грн;

- рахунків-фактур від 08.10.2020 №48 та від 26.10.2020 №49.

Згідно з актом про надання послуг від 08.10.2020 № 1 розмір гонорару адвоката за складання відзиву на касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі №909/757/19 становить 5 500 грн.

Згідно з актом про надання послуг від 26.10.2020 № 2 адвокат надав клієнту такі послуги:

- ознайомлення з матеріалами справи №909/757/19, правовий аналіз справи, касаційної скарги, вивчення правових позицій та висновків Верховного Суду, витрачений час - 5 год 40 хв, вартість - 4 600 грн;

- складання заяви про розподіл судових витрат, витрачений час -50 хв, вартість - 700 грн;

- участь адвоката в судовому засіданні у суді касаційної інстанції, витрачений час (з урахуванням безпосередньої участі у судовому засіданні, часу проїзду, очікування розгляду справи) - 32 год 30 хв, вартість - 8 000 грн;

- складання клопотання про відшкодування витрат, витрачений час - 1 год 20 хв, вартість - 900 грн.

Як передбачено частиною 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 , 6 статті 126 ГПК України).

При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від
19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Від АТ "НАК "Нафтогаз Україна" 05.11.2020 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з 19 700 грн до 4 000 грн, підписане ЕЦП.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що зазначений розмір таких витрат є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Так, у адвоката Біяна Б. Р. була відсутня необхідність ознайомлення з матеріалами справи, оскільки він представляв інтереси відповідача в усіх судових інстанціях та був ознайомлений з матеріалами справи; відзив на касаційну скаргу, поданий відповідачем, є ідентичним відзиву на апеляційну скаргу та відзиву на позовну заяву і зводиться тільки до зменшення нарахованої пені, тому, на думку позивача, обґрунтованою вартістю такої послуги є 500 грн; правові позиції Верховного Суду зі спірного питання у відзиві на касаційну скаргу зазначені ті ж самі, що і під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, тому на думку позивача, обґрунтованою вартістю такої послуги є 500 грн; до заяви про розподіл судових витрат не долучено доказів того, що адвокат Біян Б. Р. витратив саме 8 000 грн на проїзд до суду касаційної інстанції (місто Київ) та виїзд з нього.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від
21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Колегія суддів зазначає, що клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу фактично є декларативним. Істинність тверджень позивача щодо сум зазначених у клопотанні потребує доведенню у відповідності до вимог статей 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79 ГПК України.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи, позивач не надав.

Таким чином, колегія суддів відхиляє як необґрунтоване заявлене клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за обставин оцінки розміру витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням доводів відповідача про витрати часу адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), підтверджених вищевказаними належними та допустимими доказами, які як окремо так і в сукупності, з огляду на вірогідність і взаємозв'язок, підтверджують зазначене.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, зважаючи на надані заявником документи, які є належними та допустимими доказами з огляду на приписи статей 76, 77 ГПК України, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі, Суд вважає, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 19 700,00 грн аргументовано та доказово не спростовані позивачем та відповідають встановленим критеріям.

За змістом частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, - на позивача.

Враховуючи викладене й те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 909/757/19, подане ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59-А, код ЄДРПОУ 03346058) витрати на надання правничої допомоги у розмірі 19 700 (дев'ятнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

3. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко