Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.12.2019 року у справі №904/5240/17
Ухвала КГС ВП від 26.03.2018 року у справі №904/5240/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5240/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Жукова С.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

заявник - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,

представник - Мицько Р.М.,

боржник - Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго»,

розпорядник майна - арбітражний керуючий Цвітненко Д.М.,

боржник та розпорядник майна не скористалися правом участі в судовому засіданні, повідомлені належним чином,

кредитор - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»,

представник - Саранюк В.М.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017

у складі колегії суддів: Вечірка І.О. (головуючий), Антоніка С.Г., Чимбар Л.О.

у справі за заявою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго»

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 01.06.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за заявою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» порушено провадження у справі № 904/5240/17 про банкрутство Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго».

2. 04.07.2017 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») про визнання грошових вимог на суму 323 084 779, 42 грн та судового збору в розмірі 3 200 грн.

Розгляд справи судами

3. 07.09.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнано грошові вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, у тому числі ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на суму 292 001 166, 41 грн, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, суму 31 083 613, 01 грн - до 6 черги задоволення, судовий збір у розмірі 3 200 грн - до 1 черги.

4. 22.11.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» задоволено частково.

Змінено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 року у справі № 904/5240/17 у частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в розмірі 292 001 166, 41 грн (4 черга задоволення), 31 083 613, 01 грн (6 черга задоволення), судового збору в розмірі 3 200 грн (1 черга задоволення). Визнано грошові вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та внесено їх до затвердженого реєстру вимог боржника в розмірі 280 267 703, 55 грн (4 черга задоволення), 30 999 058, 12 грн (6 черга задоволення), судового збору в розмірі 3 200 грн (1 черга задоволення).

Постанова мотивована неналежною перевіркою обґрунтованості розміру грошових вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» подав до Верховного Суду касаційну скаргу з проханням про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення у силі ухвали суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 625 ЦК України, 43 84 ГПК України (у редакції до 15.12.2017) з огляду на неправильність здійсненого судом апеляційної інстанції перерахунку заборгованості по 23 договорах та 10 судових рішеннях у частині нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені. Зазначено також про порушення процесуальних вимог щодо ненадсилання боржником на адресу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» копії апеляційної скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом…

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

6. Доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування статті 625 ЦК України зводяться до невірного обрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі кредиторських вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Також у скарзі вказується на неналежну оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі в цій частині.

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Тому судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неповноти оцінки судом доказів у справі та щодо проведення нарахувань 3% річних, інфляційних втрат та пені, оскільки це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції.

9. Стосовно посилань скаржника на ненадсилання боржником на адресу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» копії апеляційної скарги, то судова колегія відзначає, що такі дії не призвели до порушення прав кредитора, оскільки в судових засіданнях 20.11.2017 та 22.11.2017 у суді апеляційної інстанції приймали участь представники ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та мали можливість як ознайомитися з матеріалами справи, так і подати свої заперечення стосовно доводів апеляційної скарги боржника, однак у засіданнях представники ПАТ «НАК «Нафтогаз України» проти доводів боржника не заперечували.

10. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 - залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі № 904/5240/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк