Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.01.2021 року у справі №910/291/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/291/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Банаська О. О., Ткаченко Н. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Громак В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка",

представник позивача - Тіньков Д. Л. (Заступник генерального директора з правових питань та юридичного забезпечення),

відповідач - Міністерство оборони України,

представник відповідача - Кривошея Д. А.,

розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу (під час судового засідання відомості, що становлять державну таємницю - не оголошувалися)

Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020

у складі судді: Ярмак О. М.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020

у складі колегії суддів: Іоннікової І. А. (головуючий), Тарасенко К. В., Чорногуза М. Г.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка",

до Міністерства оборони України

про внесення змін до державного контракту,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (далі - ТОВ "Українська бронетехніка", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до державного контракту.

2. Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для внесення змін до укладеного між сторонами контракту на постановку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 26.04.2019 № 403/1/19/50 в частині строку виконання зобов'язання поставки продукції, враховуючи обставини, які суттєво ускладнюють виконання позивачем зобов'язання за таким контрактом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/291/20 позов задоволено повністю;

внесено зміни до Специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням щодо строків постачання першої партії продукції, що зазначена в останній 7 (сьомій) колонці "Обсяг та строк поставки продукції" та викладено у наступній редакції: "до 15 січня 2020 року".

Судові витрати у сумі 2 102,00 грн. покладені на Міністерство оборони України.

4. Рішення обґрунтоване тим, що Державний контракт та зовнішньоекономічний контракт з постачальником комплектуючих є юридично пов'язаними між собою, оскільки для виготовлення Продукції з подальшою поставкою її за Державним контрактом Виконавець має отримати у власність складові на її виготовлення за умовами Державного контракту. Ні замовник, ні виконавець за Державним контрактом, встановлюючи строк поставки першої партії продукції до 15.11.2019, а так само відповідно: ні постачальник за зовнішньоекономічним контрактом, узгоджуючи термін постачання товару не могли передбачити затримку постачання комплектуючих.

5. Під час розгляду справи, судом, зокрема, було встановлено:

5.1.26.04.2019 між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ "Українська бронетехніка" укладено Державний контракт на поставку (закупівлі) продукції за державним оборонним замовленням № 403/1/19/50 (далі - Контракт).

5.2. Умовами Контракту та Специфікації продукції (до Контракту) сторони погодили кількість одиниць продукції та встановили строки поставки.

5.3. Пунктом 10.1. Контракту встановлено строк його дії до 31.12.2010.

5.4. Розділом 7 Контракту, з урахуванням внесених змін додатковою угодою від
18.12.2019, встановлені умови звільнення сторони від відповідальності за невиконання або часткове виконання зобов'язань за цим Контрактом, а також випадки продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (пункт 7.9.

Контракту).

5.5. Пунктом 7.10. Контракту встановлено, що доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за контрактом є висновок, виданий Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами.

5.6. Пунктом 9.2. Контракту встановлено, що у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку відповідно до законодавства.

5.7. З метою виконання зобов'язань за Контрактом, позивач уклав зовнішньоекономічний контракт, за яким мала відбутися поставка комплектуючих елементів, необхідних для виконання основного Контракту.

5.8. Постачальник за зовнішньоекономічним контрактом належним чином не виконав зобов'язання з своєчасної поставки комплектуючих елементів, у зв'язку з поломкою виробничої лінії у іншого виробника.

5.9. За результатами перемовин між позивачем та відповідачем (шляхом листування) щодо продовження строку поставки, сторони Контракту згоди не дійшли, що обумовило звернення позивача з цим позовом до суду.

6. Місцевим господарським судом було досліджено та враховано науково-практичний висновок від 11.12.2019 № 3183/21-10.4 ТПП України.

За Висновком експерта суттєве ускладнення виконання зобов'язань, передбачених умовами Державного контракту на поставку (закупівлю) продукції № 403/1/19/50, укладеного 26.04.2019 щодо поставки Продукції в термін до 15.11.2019, зумовлене істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладенні, зокрема: розладом (поломкою) виробничої лінії з пошиття високоміцних матеріалів для універсальних автомобільних ручок та відкладення доставки товару (комплектуючих) на невідомий час.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі №910/291/20 залишено без змін.

8. За висновками суду апеляційної інстанції, невнесення змін до Контракту порушило б баланс інтересів сторін, матеріали справи не містять доказів, що зміни строку поставки першої партії продукції, яка фактично поставлена на момент розгляду спору, призведе до порушення прав чи охоронюваних законом інтересів відповідача (замовника).

9. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що строк звернення з позовом (січень 2020) не порушує положень пункту 4.2. Контракту.

10. Апеляційним господарським судом відхилені посилання позивача на правову позицію Верховного Суду у справі № 910/13459/19 з посиланням на неподібність спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у цій справі, Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених рішень, з вимогою ухвалити нове рішення, яким у позові ТОВ "Українська бронетехніка" відмовити повністю.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/291/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Ткаченко Н. Г., суддя - Мамалуй О. О. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020.

13.16.12.2020 до відкриття провадження у справі від Міністерства оборони України надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору в сумі 4 204,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 403/1/204 від 13.11.2020.

14. У зв'язку з відпусткою судді Мамалуя О. О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/291/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Ткаченко Н. Г., суддя - Банасько О. О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2020.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/291/20 за касаційною скаргою Міністерства оборони України, датою проведення судового засідання визначено 04.02.2021.

16.26.01.2021 до Верховного Суду від ТОВ "Українська бронетехніка" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

17. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/291/20, повідомлено учасників справи про призначення судового засідання на 24.02.2021 о 15 год. 00 хв.

18. Представник Відповідача в судовому засіданні 24.02.2021 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами касаційної скарги, просив Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у цій справі, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

19. Представник Позивача в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у Відзиві на касаційну скаргу. Просив Суд рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у цій справі залишити без змін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Міністерство оборони України)

20. В обґрунтування заявлених вимог скаржник, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, вказує на те, що закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з самою по собі наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 ст. 652 ЦК України, за істотної зміни обставин. На переконання скаржника, зазначені позивачем обставини мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності, мали та могли бути передбачені позивачем при укладенні держаного контракту з огляду на обізнаність позивача з технічними умовами товару (продукції) та необхідність для її виробництва відповідної сировини, яка поставляється із-за кордону. Також скаржник вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій безпідставно визнано належним доказом у справі висновок Торгово-промислової палати України від
11.12.2019, наданий позивачем в обґрунтування наявності підстав для внесення змін до державного контракту.

Доводи позивача

(ТОВ "Українська бронетехніка")

21. Позивач у Відзиві на касаційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні доводить, що судами попередніх інстанцій по справі № 910/291/20 встановлені, досліджені та доведені усі об'єктивні обставини в тому числі стан укладення і виконання Контракту та підтверджена наявність істотної зміни обставин (існування одночасно чотирьох умов), яку сторони не могли передбачити укладаючи Контракт.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22.08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

23. Враховуючи дату подачі касаційної скарги у цій справі, розгляд здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX.

24. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (у визначеній редакції), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частини 1 статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

25. Предметом даного розгляду є питання наявності підстав для внесення змін до Державного контракту в частині строків (термінів) його виконання.

26. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

27. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28. У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до частині 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частині 1 статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29. За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

30. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

32. Разом з Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"одавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

33. Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

34. За змістом частин 1 та 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

35. Згідно з частиною 4 статті 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

36. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

37. Отже, за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

38. Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

39. Водночас, судами встановлено, що умовами Контракту та Специфікації продукції (до Контракту) № 1 строк поставки визначеної контрактом кількості одиниць продукції встановлений до 15.11.2019; строк поставки комплектуючих елементів за зовнішньоекономічним контрактом встановлений до 26.08.2019; позивач звернувся до Постачальника за зовнішньоекономічним контрактом за поясненнями з питання порушення строків поставки 04.11.2019; науково-практичний висновок № 3183/21-10.4 ТПП України датується 11.12.2019; з пропозицією про внесення змін до Контракту в частині строків (термінів) виконання позивач звернувся
13.12.2019.

40. Проте, судами не було досліджено та надано належної правової оцінки діям позивача з урахуванням умов Контракту, якими встановлені порядок та строки вчинення дій щодо внесення змін до Контракту в частині строків (термінів) його виконання (пункти 4.2,10.3. Контракту).

41. Крім того, враховуючи, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, суди не надали оцінки діям позивача з встановлення причини порушення строків поставки комплектуючих елементів за зовнішньоекономічним контрактом майже через два місці (04.11.2019) з встановленої дати поставки (до 26.08.2019), враховуючи встановлений Контрактом строк поставки визначеної ним кількості одиниць продукції - до 15.11.2019.

42. Суди першої та апеляційної інстанції визнали істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Контракту, порушення контрагентом позивача строків поставки комплектуючих елементів.

При цьому не врахували, що порушення контрагентом позивача своїх зобов'язань за договором поставки за своєю природою не є об'єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов'язання постачальником товару, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності та могли бути ним передбачені при укладенні договору.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від
10.09.2020 у справі № 910/13459/19, яка безпідставно не була врахована судами під час розгляду цієї справи, оскільки під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де подібними є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин, в той час як вказане судове рішення відповідає наведеним критеріям.

43. Водночас, приймаючи до уваги в якості підтвердження наявності істотних обставин науково-практичний висновок від 11.12.2019 № 3183/21-10.4 ТПП України, суди першої та апеляційної інстанції не врахували положення Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", зокрема статті 11 щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин.

44. Таким чином, із оскаржуваних судових рішень не вбачається існування одночасно умов, які визначені частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

До того ж, ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами не було встановлено виняткових випадків, наявність яких є обов'язковою та необхідною умовою для внесення змін до спірного договору за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин

45. Враховуючи викладене вище, висновки місцевого та апеляційного судів про наявність підстав для задоволення позову є передчасними та такими, що зроблені без встановлення істотних обставин справи.

Верховний Суд позбавлений можливості надати правовий висновок щодо застосування частини 2 статті 652, статті 653 ГПК України з огляду на невстановлення судами істотних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

46. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваних судових рішень вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

50. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення.

Розподіл судових витрат

51. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі №910/291/20 скасувати.

3. Справу № 910/291/20 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді О. О. Банасько

Н. Г. Ткаченко