Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.09.2018 року у справі №921/5/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 921/5/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агроцентр-Галичина" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Украгроком" - Власенко М.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Білоцерківській завод препаративних форм" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альфа Смарт Агро" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Два Агро Україна" - не з'явився,

Приватного підприємства "Захід-Агроінвест" - не з'явився,

Тернопільського районного відділу

Державної виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції

у Тернопільській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 (у складі колегії суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Бойко С.М., Якімець Г.Г.)

у справі № 921/5/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківській завод препаративних форм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Два Агро Україна",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Захід-Агроінвест",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області,

про зняття арешту з рухомого заставного майна,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (далі - ТОВ "Агроцентр-Галичина") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (далі - ТОВ "Украгроком"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківській завод препаративних форм" (далі - ТОВ "Білоцерківській завод препаративних форм"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро" (далі - ТОВ "Альфа Смарт Агро"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Два Агро Україна" (далі - ТОВ "Два Агро Україна"), у якому просило зняти арешт з належного позивачу рухомого майна, яке перебуває в заставі Приватного підприємства "Захід-Агроінвест" (далі - ПП "Захід-Агроінвест") на підставі договору застави від 04.04.2017.

Позов обґрунтовано тим, що у разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. У зв'язку з переважним правом кредитора - ПП "Захід-Агроінвест", який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке державним виконавцем накладено арешт, ТОВ "Агроцентр-Галичина" просило зняти арешт з рухомого майна (транспортні засоби), згідно з переліком, наведеним у позовній заяві. Позивач вважає, що єдиним способом захисту прав заставодержателя (ПП "Захід-Агроінвест") у межах цього виконавчого провадження є звернення до суду відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2018 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено ПП "Захід-Агроінвест", а також залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тернопільський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Тернопільський РВДВС).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 позов задоволено. Знято арешт з рухомого майна, належного ТОВ "Агроцентр-Галичина", яке перебуває в заставі ПП "Захід-Агроінвест" згідно з договором застави, укладеним 04.04.2017 і посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі за № 1610, накладений постановами державного виконавця Тернопільського РВДВС від 27.04.2017 ВП № 53845633, від 30.06.2017 ВП № 54205797, від 21.08.2017 ВП № 54562189, від 04.12.2017 ВП № 55277764.

Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог з огляду на переважне право кредитора, який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке державним виконавцем накладено арешт.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. В позовах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов'язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права. Відповідач має довести свої заперечення проти покладених в основу позову фактів, тому що для боржника, який має в справі відповідну юридичну зацікавленість, має значення вирішення судом питання про належність йому спірного майна, оскільки звільнення його з-під арешту потягне за собою вилучення іншого майна для повного задоволення вимог стягувача. Оскільки позов заявлено боржником ТОВ "Агроцентр-Галичина" на захист прав кредитора-заставодержателя, а позивачем не доведено порушення саме його прав та законних інтересів, то правові підстави для задоволення позову відсутні.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2018 року ТОВ "Агроцентр-Галичина" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2018, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.03.2018 залишити в силі.

Касаційну скаргу ТОВ "Агроцентр-Галичина" обґрунтовує, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки з відповідним позовом може звернутися і власник майна, яким є позивач; судом не враховано, що сторони у договорі застави передбачили порядок позасудового звернення стягнення на предмет застави, що узгоджується з вимогами чинного законодавства, однак накладення арешту на майно унеможливлює виконання заставодавцем умов договору застави, а відтак свідчить про порушення прав позивача, передбачених законом.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Украгроком" зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

ТОВ "Агроцентр-Галичина", ТОВ "Білоцерківській завод препаративних форм", ТОВ "Альфа Смарт Агро", ТОВ "Два Агро Україна", ПП "Захід-Агроінвест", Тернопільський РВДВС своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Украгроком", дослідивши наведені у касаційних скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 13.10.2016 між ПП "Захід-Агроінвест" (покупець) і ТОВ "Агроцентр-Галичина" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 13/10-с, предметом якого є купівля-продаж товару - соя врожаю 2016 і 2017 років у строк до 01.11.2017 включно на загальну кількість товару 800 т (+/- 5 %) (з урахуванням додаткової угоди від 09.11.2016 № 1), ціна товару за одну тонну становить 10 100,00 грн з ПДВ.

ТОВ "Агроцентр-Галичина" умови договору купівлі-продажу виконало частково, що підтверджується видатковою накладною від 28.12.2016 № 676 та актом приймання-передачі від 28.12.2016 № ЗА-00000356 на загальну кількість товару 66,139 т на суму 668 003,9 грн.

У забезпечення належного виконання ТОВ "Агроцентр-Галичина" зобов'язань за договором купівлі-продажу від 13.10.2016 № 13/10-с, між ПП "Захід-Агроінвест" (заставодержатель) і ТОВ "Агроцентр-Галичина" (заставодавець) 04.04.2017 укладено договір застави, за умовами якого заставодавець передав, а заставодержатель прийняв у заставу рухоме майно: автомобіль МАN 32.364, загальний вантажний самоскид-С, 2000 року випуску; автомобіль VOLVO FH12, загальний вантажний самоскид-С, 1998 року випуску; жатка соняшникова NARDI, 2013 року випуску; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9770 STS, 2009 року випуску; спеціалізований напівпричіп Н/ПР-платформа-Е LANGENDORF SATH 30-34; трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2015 року випуску; автомобіль IVEKO DAILY, фургон С, 1996 року випуску; автомобіль MERCEDES BENZ 208 D, спеціалізований вантажний фургон малотоннажний-В, 1999 року випуску; важка дискова борона БПД-6-01.

Відповідно до пункту 1.3 договору застави погоджена сторонами вартість предмета застави становить 5 684 000,00 грн. На період дії цього договору предмет застави, окрім: напівпричіпа-платформи LANGENDORF; жатки соняшникової NARDI; комбайна зернозбирального JOHN DEERE 9770 STS, залишаються у володінні та користуванні заставодавця та буде знаходитися за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський р-н, м. Хоростків вул. Незалежності, 1, а напівпричіп-платформа LANGENDORF; жатка соняшникова NARDI; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9770 STS, передаються заставодержателю і буде зберігатися за адресою: Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Загребельна, 5.

Як визначено у пункті 5.1 договору застави, заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у будь-який час незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у разі настання одного з таких випадків: якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання воно не буде виконано належним чином, а саме: при повній або частковій непоставці товару (або його частини) та/або при повній або частковій несплаті неустойки, штрафу, невідшкодуванні витрат та збитків заставодержателя у встановлені договором купівлі-продажу строки; у випадку порушення заставодавцем обов'язків за цим договором та/або невиконання обов'язків за договором купівлі-продажу та невиконання вимоги заставодержателя про виконання основного зобов'язання незалежно від настання строку його виконання.

Згідно з пунктом 5.3 договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством України, за власним вибором, у тому числі, в позасудовому порядку в один зі способів, передбачених статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (підпункт 5.3.3.1).

04.04.2017 державним реєстратором на підставі договору застави в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено приватне обтяження: застава рухомого майна за № 16212488, згідно з яким обтяжувачем є ПП "Захід-Агроінвест", боржником - ТОВ "Агроцентр-Галичина", а об'єктом обтяження (приватне) - майно, визначене договором застави.

У листі від 09.11.2017 № 09/11 ПП "Захід-Агроінвест" повідомило ТОВ "Агроцентр-Галичина" про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання у зв'язку із невиконанням умов договору купівлі продажу від 13.10.2016 № 13/10-с та відповідно до вимог статей 26, 27, 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" просило передати предмет договору застави у власність ПП "Захід Агроінвест" протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно з витягом із Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.12.2017 № 54286576 звернення стягнення на заставне майно зареєстровано 09.11.2017.

Також судами установлено, що 27.04.2017 державним виконавцем Тернопільського РВДВС винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 53845633 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 22.03.2017 у справі № 921/767/16-г/4, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику - ТОВ "Агроцентр-Галичина" (все майно). 30.06.2107 державним виконавцем Тернопільського РВДВС винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 54205797 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2017 у справі № 921/128/17-г/11, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику - ТОВ "Агроцентр-Галичина" (все майно). 21.08.2017 державним виконавцем Тернопільського РВДВС винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 54562189 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2017 у справі № 921/109/17-г/10, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику - ТОВ "Агроцентр-Галичина" (все майно). 04.12.2017 державним виконавцем Тернопільського РВДВС винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 55277764 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2017 у справі № 921/240/17-г/18, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику - ТОВ "Агроцентр-Галичина" (все майно).

Судами попередніх інстанцій установлено, що предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога боржника (заставодавця) - ТОВ "Агроцентр-Галичина" про зняття арешту з майна у зв'язку із переважним правом кредитора, який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке державним виконавцем накладено арешт.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься у статті 19 Закону України "Про заставу".

Згідно з частиною 1 статті 590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Згідно з частиною 2 статті 22 цього Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Аналіз статей 546, 572, 576, 577 ЦК, статей 1, 4 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до частин 1, 6 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Згідно із частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають певним нормам права.

ТОВ "Агроцентр-Галичина", обґрунтовуючи позов, заявлений у справі, яка розглядається, посилалося на те, що у разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. За твердженням позивача, у цьому випадку наявний спір, який виник у зв'язку з переважним правом кредитора, який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке державним виконавцем накладено арешт. Позивач зазначає, що єдиним способом захисту прав заставодержателя у межах виконавчого провадження, де останній не є стороною, є звернення до суду з позовом про зняття арешту з заставленого майна.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Агроцентр-Галичина" у даному випадку є боржником як у виконавчому провадженні, в якому накладено арешт на рухоме майно позивача, так і боржником в заставному зобов'язанні, оскільки його рухоме майно підлягає передачі у власність кредитора у зв'язку з невиконанням зобов'язання. Водночас і позивач, і третя особа - заставодержатель вважають, що порушеними є насамперед права кредитора на спірне майно, тобто заставодержателя.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України (далі - ГПК), полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

При цьому суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним, у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, порушується право саме заставодержателя на одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

З огляду на характер спірних правовідносин сторін, підстави і предмет заявленого позову, а також встановлені судом фактичні обставини у справі, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що саме заставодержатель (третя особа у справі), а не боржник, має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання за виконавчими документами. Водночас, за встановлених судом обставин, позивачем не доведено порушення саме його прав, за захистом яких він звернувся у даній справі.

У зв'язку з наведеним, фактичні обставини у справі, встановлені судом під час її вирішення, підтверджують покладені в основу судового рішення апеляційного господарського суду висновки про недоведеність порушення прав позивача, а відтак і про відсутність правових підстав для зняття арешту з рухомого заставного майна. При цьому суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.

Наведеним у сукупності спростовуються доводи ТОВ "Агроцентр-Галичина", викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції, а посилання скаржника на неправильне застосування судом положень статті 59 "Про виконавче провадження", правових норм ЦК, законів України "Про заставу" і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржене судове рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 у справі № 921/5/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий