Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.11.2020 року у справі №916/1704/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/1704/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Мамалуй О. О.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Головея В. М., судді: Колоколов С. І., Принцевська Н. М. )

від 23.09.2020

за скаргою Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 916/1704/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

про стягнення 42 258 066,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 у справі № 916/1704/15 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 41 115 263,33 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 327 912,88 грн заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 3 500 000,00 грн пені, яка нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 348 635,69
грн 3% річних, що нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 15 000,00 грн пені, яка нарахована за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 6 160,74 грн суми 3% річних, що нараховані за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 8 703 433,41 грн інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 188 370,48
грн інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії.

1.2. На виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 у справі № 916/1704/15 місцевим господарським судом 13.07.2015 видано відповідний наказ.

1.3. Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" в липні 2020 року звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить:

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. по накладенню арешту на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1, призначені для виплати заробітної плати, а також на грошові кошти, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання №, №, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, що були накладені на підставі постанови від 06.07.2020 в рамках ВП № 49603862, визнати незаконною бездіяльність державного виконавця по невинесенню постанови щодо скасування даних арештів;

- скасувати постанови державного виконавця від 06.07.2020 в рамках ВП № 49603862 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 відкритих в Філії Одеське обласне управління AT "Державний ощадний банк України" м. Одеса, код банку 328845, та звільнити зазначені кошти з під арешту.

1.4. Скарга обґрунтована тим, що постановою державного виконавця від 06.07.2020 в рамках ВП № 49603862 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках в таких банківських установах: ПАТ "Банк Восток", Філія Одеське обласне управління AT "Ощадбанк ", ПАТ "Акціонерний Банк "Укргазбанк", AT "Комерційний Індустріальний Банк ", ПАТ "Акціонерний Банк "Південний", Южне ГРУ AT КБ "Приватбанк", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Скаржник зауважує що відповідно до вимог Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затверджених постановою КМУ від 18.06.2014 №217, підприємством було укладено договір банківського рахунку №85/1/ТГО-375/14 від 24.07.2014 з філією Одеське обласне управління AT "Державний ощадний банк України" про відкриття рахунків із спеціальним режимом використання, а саме: рахунки № НОМЕР_4 № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_6 для зарахування коштів, що надходять за теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі ", "релігійні організації".

Також, банком відкрито для підприємства поточний рахунок № НОМЕР_1, який використовується для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску, оплату податків та зборів, оплату за енергоносії, електроенергію, покупну теплову енергію, природний газ, водопостачання, тощо, а також інших обов'язкових платежів та зборів.

На думку відповідача, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, володіючи інформацією щодо наявності у відповідача рахунків із спеціальним режимом використання та що рахунок № НОМЕР_1, використовується для виплати заробітної плати систематично та навмисно накладає арешт, чим позбавляє працівників відповідача, гарантованого Конституцією України, права на отримання заробітної плати.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2020 у справі №916/1704/15 скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича по накладенню арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №, відкритому в Філії Одеське обласне управління AT "Державний ощадний банк України", м. Одеса, код банку 328845 та призначені для виплати заробітної плати працівникам Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", а також на грошові кошти, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 відкритих в Філії Одеське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", м. Одеса, код банку 328845, що були накладені на підставі постанови від 06.07.2020 в рамках ВП № 49603862. Визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича по невинесенню постанови щодо скасування арешту, накладеного постановою від 06.07.2020 в рамках ВП № 49603862, на рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 зі спеціальним режимом використання, відкритих в Філії Одеське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", м. Одеса, код банку 328845.

Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. від 06.07.2020, що прийнята в рамках ВП № 49603862, про арешт грошових коштів, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в Філії Одеське обласне управління AT "Державний ощадний банк України", м. Одеса, код банку 328845 та призначені для виплати заробітної плати працівникам Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси". Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. від 06.07.2020, що прийнята в рамках ВП № 49603862 про арешт грошових коштів на рахунках із спеціальним режимом використання № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, відкритих в Філії Одеське обласне управління AT "Державний ощадний банк України", м. Одеса, код банку 328845.

2.2. Ухвала суду мотивована, тим, що держава гарантує та захищає право громадян на своєчасне одержання винагороди за працю. Таким чином, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед іншими кредиторами підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати та інших виплат, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача. Господарський суд зазначає, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом використання, грошові кошти на яких не підлягають арешту.

Відокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
23.09.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.08.2020 у справі №916/1704/15 скасовано. В задоволенні скарги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на дії державного виконавця відмовлено.

2.4. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо неправомірності дій державного виконавця з накладення арешту на рахунки боржника.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"). Проте, за висновком суду апеляційної інстанції, заява боржника від 16.07.2020 №02-01-01-278 про скасування арешту з грошових коштів, що передбачені для виплати заробітної плати була залишена без задоволення виконавцем, оскільки в цій заяві боржник не вказав, у якому саме розмірі в нього виникли зобов'язання з виплати заробітної плати, з якої саме суми коштів він просить зняти арешт, та не додав документів, підтверджуючих ці обставини.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі №916/1704/15, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси":

- постанова Північно-західного апеляційного господарського суду прийнята з неповним з'ясуванням обставин та не повним вивченням матеріалів справи, які мають значення для справи;

- позиція місцевого господарського суду щодо протиправності накладення державним виконавцем арешту на рахунки боржника, призначені для виплати заробітної плати відповідає правовим висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від
27.06.2019 у справі №916/73/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від
09.08.2019 у справі №913/958/16, від 23.07.2018 у справі №922/808/16, від
16.05.2018 у справі № 905/294/15, від 11.06.2018 у справі №910/4153/13.

3.3. У відзивах на касаційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Акціонерне товариство "ДТЕК "Одеські електромережі" (правонаступник АТ "Одесаобленерго") просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Згідно зі статтею 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

4.2. Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

4.3. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

4.4. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

4.5. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

4.6. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

4.7. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

4.8. Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти, зокрема, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1, 26-1 Закону України "Про теплопостачання".

4.9. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

4.10. Згідно з частиною 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із частиною 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а також у випадку, передбаченому частиною 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

4.11. Пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України ", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

4.12. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

4.13. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

4.14. Таким чином, судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

4.15. Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 та у постановах Касаційного господарського суду від 09.07.2020 у справі №918/635/18, від 28.10.2020 у справі №916/2290/18.

4.16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний виконавець листом від 06.07.2020 направив постанову відповідачу, позивачу та всім установам банку, в яких було накладено арешти на рахунки відповідача.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах оскарження ухвали відсутні докази, що від установ Банків, в яких відриті рахунки відповідача, до Відділу надходили повідомлення про те, що на відкриті рахунки КП "Теплопостачання міста Одеси" звернення стягнення заборонено законом. В матеріалах справи також відсутні листи відповідача (боржника) щодо повідомлення Відділу ДВС про статус відкритих рахунків КП "Теплопостачання міста Одеси" з документальним підтвердженням зазначеного. При цьому судом апеляційної інстанції не прийнято в якості належного доказу лист Філії Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 20.11.2019 №113.33/5620, оскільки він датований 2019 роком, а оскаржувана постанова державного виконавця прийнята у липні 2020 року.

Також, з установлених судом обставин вбачається, що рахунок боржника № НОМЕР_1 є поточним рахунком боржника, який використовується для здійснення господарської діяльності, включаючи операції по виплаті заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску, оплати податків та зборів та інших обов'язкових зборів та платежів. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

4.17. Згідно із частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

4.18. Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник не звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, з проханням не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати своїм працівникам, визнавши правомірним відхилення державним виконавцем заяви боржника від
16.07.2020 №02-01-01-278 про скасування арешту з грошових коштів, що передбачені для виплати заробітної плати, оскільки в цій заяві боржник не вказав, у якому саме розмірі в нього виникли зобов'язання з виплати заробітної плати, з якої саме суми коштів він просить зняти арешт, та не додав документів, підтверджуючих ці обставини. У даному листі лише констатовано суму заборгованості по заробітній платі та податках.

4.19. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця.

4.20. Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від
19.05.2020 у справі №905/361/19 та у постановах Касаційного господарського суду від 09.07.2020 у справі №918/635/18, від 28.10.2020 у справі №916/2290/18.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржуване судове рішення, Верховний Суд не встановив порушення норм матеріального та процесуального права та вважає, що постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі №916/1704/15 слід залишити без змін.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі №916/1704/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй