Історія справи

Постанова КГС ВП від 06.10.2025 року у справі №916/4915/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4915/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 (головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді: Принцевська Н.М., Філінюк І.Г.)

у справі №916/4915/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРС"

до Приватного підприємства "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА"

про стягнення 359 716,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРС" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" (далі також - ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА") про стягнення 359 716,26 грн.

2. Господарський суд Одеської області рішенням від 26.05.2025 у справі №916/4915/24 позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 101 280 грн заборгованості з орендної плати, 4 694, 58 грн пені, 541, 68 грн 3% річних, 253 200 грн неустойки за порушення строку повернення приміщення, 4 316,59 грн судового збору.

3. ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення.

4. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилався на те, що усі документи по вказаній справі направлялись судом першої інстанції відповідачу через систему Електронний суд. На поштову адресу за місцезнаходженням відповідача суд першої інстанції процесуальні документи по справі не направляв. Посадові особи відповідача не входили в період з 05.11.2024 по 03.07.2025 до системи Електронний суд, оскільки до електронної пошти відповідача, що була закріплена у системі Електронний суд не надходили повідомлення про те, що до системи Електронний суд у вказаний період надходили процесуальні документи по цій справі. Враховуючи, що у вказаний період інших судових справ у відповідача не було, то у посадових осіб відповідача не було приводів здійснювати вхід до системи Електронний суд.

5. За твердженням відповідача, тільки 03.07.2025 Приватне підприємство "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" від співробітника AT КБ "ПРИВАТБАНК" дізналось, що на підставі постанови Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), було арештовано розрахункові рахунки підприємства.

6. Надалі, як зазначав відповідач, у телефонному режимі від Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) стало відомо, що предметом примусового виконання є наказ Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/4915/24.

7. Тобто, як зазначав відповідач, про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо лише 03.07.2025, після арешту рахунків підприємства, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

8. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.07.2025 апеляційну скаргу ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/4915/24 залишив без руху, визначив ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/4915/24, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

9. На виконання зазначеної ухвали до суду апеляційної інстанції надійшла заява ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА". в якій відповідач просив визнати поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/4915/24 та поновити строк на апеляційне оскарження.

10. В обґрунтування інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначив таке:

- єдиною особою, що може представляти інтереси відповідача в суді окрім адвоката. є виключно директор ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" Олійник Олена Ювеналіївна. Однак, директор підприємства в період з 26.05.2025 по 18.06.2025 перебувала в щорічній основній відпустці тривалістю 24 календарні дні. Також директор ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" у період з 23.06.2025 по 02.07.2025 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку із сімейними обставинами тривалістю 8 календарних днів. Зазначені обставини підтверджуються належним чином засвідченими копіями наказу ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" №5/1 від 22.05.2025, наказу ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" №7/1 від 23.06.2025;

- тільки в директора підприємства наявні електронні ключі з ЄЦП, що дають змогу здійснити вхід до зареєстрованого Електронного кабінету ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому тільки директор підприємства з урахуванням процесуальних презумпцій, передбачених процесуальним законом, що стосується факту вручення оскаржуваного судового рішення, що направлялось до електронного кабінету, є єдиною уповноваженою особою, що могла володіти інформацією по справі;

- оскільки директор відповідача перебував у відпустці як до надходження оскаржуваного судового рішення до електронного кабінету, так і весь період строку на апеляційне оскарження, то в ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" в цей час фактично були відсутні уповноважені особи, що володіли інформацією по справі та могли здійснити подання апеляційної скарги чи вчинити дії з організації в поданні апеляційної скарги. Зазначені обставин, як вважає скаржник, унеможливлювали навіть можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваного судового рішення в період строку на апеляційне оскарження, оскільки в цей період не було жодної особи на підприємстві, яка могла здійснити вхід до зареєстрованого Електронного кабінету ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" у підсистемі Електронний суд ЄСITC.

11. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.08.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 по справі №916/4915/24 на підставі частини четвертої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

12. Ухвала апеляційного суд мотивована таким:

- скаржником був пропущений строк звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у цій справі;

- з огляду на дату отримання скаржником оскаржуваного рішення (27.05.2025), останній мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання такої скарги до 16.06.2025. Однак апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції лише 14.07.2025;

- скаржник зареєстрував електронний кабінет 18.03.2024, до якого в електронному вигляді направлялися процесуальні рішення суду першої інстанції, зокрема ухвала про відкриття провадження по справі від 18.11.2024 (т.1, а.с. 52). Тож скаржник мав бути обізнаний про розгляд цієї справи та проявити розумну обачність з метою вчасного ознайомлення та апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції;

- колегія суддів вважає, що причина пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження є суб`єктивною, тобто такою, що залежала виключно від поведінки скаржника, а не об`єктивною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження судового рішення.

13. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

14. ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 скатувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/4915/24.

15. Скаржник підставою касаційного оскарження зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права.

16. У касаційній скарзі ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" зазначає таке:

- посадові особи відповідача не входили в період з 05.11.2024 по 03.07.2025 до системи Електронний суд, оскільки до електронної пошти відповідача, що була закріплена у системі Електронний суд не надходили повідомлення про те, що до системи Електронний суд у вказаний період надходили процесуальні документи по справі №916/4915/24. Оскільки у вказаний період інших судових справ у відповідача не було, то у посадових осіб відповідача не було приводів здійснювати вхід до системи Електронний суд;

- тільки 03.07.2025 ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" від співробітника AT КБ "ПРИВАТБАНК" дізналось, що на підставі постанови Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) від 03.07.2025 ВП №78512858 було арештовано розрахункові рахунки ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА", після чого посадові особи підприємства з АСВП дізнались, що 03.07.2025 Приморським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) відкрито ВП №78512858 де ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" є боржником;

- тільки в директора підприємства наявні електронні ключі з ЄЦП, що дають змогу здійснити вхід до зареєстрованого Електронного кабінету ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, однак директор апелянта перебував у відпустці як до надходження оскаржуваного судового рішення до електронного кабінету, так і весь період строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відповідно у ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" в цей час фактично були відсутні уповноважені особи, що володіли інформацією по справі та могли здійснити подання апеляційної скарги чи вчинити дії з організації в поданні апеляційної скарги;

- фактична відсутність на підприємстві єдиної уповноваженої особи, що володіла інформацією по справі, та яка може здійснити подання апеляційної скарги чи вчинити дії з організації в поданні апеляційної скарги на підприємстві, не є обставиною, що стосується організації роботи підприємства, яка є суто суб`єктивною причиною. Зазначений висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, що висловлена у постанові від 21.08.2020 у справі №804/4573/17;

- відсутність на підприємстві єдиної уповноваженої особи, що володіла інформацією по справі, та яка мала змогу самостійно подати апеляційну скаргу або вчинити дії з організації юридичного супроводу справи та підготовки апеляційної скарги через адвоката, є обставиною, що фактично унеможливлює реалізацію підприємством своїх процесуальних прав та виконання обов`язків;

- апеляційний господарський суд необґрунтовано, без врахування правової позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові від 21.08.2020 у справі №804/4573/17, відхилив клопотання ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/4915/24, чим фактично відмовив у доступі до правосуддя.

17. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

18. Позиція Верховного Суду

19. Щодо доводів про необізнаність відповідача з фактом існування судового провадження у справі №916/4915/24

20. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

21. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

22. Статтею 6 ГПК визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

23. За приписами статті 242 ГПК днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

24. Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації - 18.03.2024.

25. У наявних матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документа, а саме оскаржуваного рішення, до електронного кабінету ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА", у відповідності до якої оскаржуване рішення вручено апелянту 26.05.2025 о 22:24.

26. Частиною шостою статті 242 ГПК визначено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

27. Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту - 27.05.2025 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.

28. Отже відповідач мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання такої скарги до 16.06.2025.

29. Однак апеляційна скарга була подана підприємством до суду апеляційної інстанції лише 14.07.2025.

30. Верховний Суд у своїй постанові від 28.06.2023 у справі №757/48467/21, зокрема, зазначив:

"Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Разом з тим, Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.".

31. Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 зробив такі висновки: "37. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

38. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.".

32. Відтак, зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідач мав усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких підприємство бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету. Відповідно, колегія суддів вважає, що відповідач повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до його Електронного кабінету.

33. Крім того, відповідно до матеріалів справи №916/4915/24 провадження за позовом ТОВ "Мірс" до ПП "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" було відкрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2024, а рішення суду у цій справі ухвалено 26.05.2025, тобто справа розглядалася судом понад шість місяців.

34. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про те, що у відповідача була об`єктивна можливість дізнатись про існування судової справи щодо стягнення з нього грошових коштів, розгляд якої тривав досить тривалий час (перше повідомлення про відкриття провадження у справі було доставлено до Електронного кабінету відповідача ще 18.11.2024 (з урахуванням частини шостої статті 242 ГПК вважається врученим 19.11.2024) та реалізувати свої процесуальні права сторони в такому провадженні з дотриманням визначених ГПК строків.

35. Також колегія суддів зазначає, що пунктом 38 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Вищою радою правосуддя рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21, передбачено, що інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету.

36. Тобто відповідач мав можливість скористатися додатковим функціоналом в системі Електронний суд, налаштувавши отримання інформації про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ також на електронну пошту, доступ до якої не залежить від використання електронного цифрового підпису.

37. Крім того, колегія суддів враховує, що ухвали та рішення у справі №916/4915/24 оприлюднювалися в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто такі судові рішення є загальнодоступними, що спростовує доводи скаржника про те, що виключно директор підприємства міг з`ясувати обставини щодо існування спору в указаній справі.

38. Відповідно, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведене відповідачем обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження не може вважатися поважною причиною пропуску такого строку, оскільки вказані обставини зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо нездійснення нею перевірки повідомлень, які надходили на її адресу.

39. Щодо доводів про відсутність уповноваженої особи, яка могла своєчасно оскаржити судове рішення у справі

40. Частина третя статті 65 Господарського кодексу України, який діяв на час спірних відносин, встановлювала, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення). Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов`язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов`язки).

41. Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

42. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що нездійснення директором підприємства заходів які б забезпечили безперервність процесу управління юридичною особою, зокрема, шляхом призначення особи, яка б виконувала обов`язки директора на період його відсутності та/або особи яка б могла представляти інтереси товариства, зокрема, у спорах з третіми особами у період перебування директора у відпустці, не може вважатися поважними причинами пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такі обставини знаходяться у площині суб`єктивної поведінки директора підприємства щодо організації процесу оскарження судового рішення.

43. Посилання скаржника на неврахування правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 21.08.2020 у справі №804/4573/17, щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів відхиляє, позаяк у вказаній справі протилежні висновки Верховного Суду щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження обумовлені іншими фактичними обставинами справи.

44. Так, у вказаній справі було встановлено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було отримано скаржником 09.03.2018, а директор підприємства в цей час, з 07.03.2018 по 20.03.2018 перебував у щорічній відпустці. Представник підприємства з 05.03.2018 по 22.03.2018 знаходився у відрядженні. Головний бухгалтер, який в повній мірі володів питаннями, що були предметом спору, в період з 30.12.2017 по 25.04.2018 знаходився на лікарняному. Також, зазначено, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено невідкладно 20.03.2018, а час з дати отримання представником копії оскаржуваного рішення по дату направлення апеляційної скарги до суду (з 22.03.2018 по 30.03.2018) був витрачений на підготовку апеляційної скарги.

45. Тобто, підставою пропуску строку на подання апеляційної скарги у вказаній справі було встановлення одночасної сукупності обставин щодо неможливості її подання не тільки директором товариства, а й іншими особами, які могли б звернутися до суду з апеляційною скаргою.

46. Крім того, як було встановлено у справі №804/4573/17, останнім днем строку на апеляційне оскарження, з урахуванням статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, було 26.03.2018, тоді як апеляційна скарга була подана 30.03.2018. Тобто, скаржник пропустив встановлений процесуальною нормою строк усього на 3 дні.

47. Водночас у справі №916/4915/24 відповідач мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання такої скарги до 16.06.2025. Однак апеляційна скарга була подана підприємством до суду апеляційної інстанції лише 14.07.2025. Тобто період пропущеного строку на апеляційне оскарження є істотно більшим ніж у справі №804/4573/17.

48. Щодо доводів про обмеження доступу відповідачу до суду

49. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020).

50. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

51. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

52. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

53. За приписами частини першої статті 256 ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

54. Відповідно до частини другої статті 256 ГПК учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 256 ГПК).

55. Як встановив апеляційний суд, рішення місцевого господарського суду було вручено апелянту - 27.05.2025 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення. Отже відповідач мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання такої скарги до 16.06.2025. Однак апеляційна скарга була подана підприємством до суду апеляційної інстанції лише 14.07.2025, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

56. Питання поновлення процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

57. З правового аналізу цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

58. При цьому Суд зважає, що норми ГПК не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

59. У своїй практиці Європейський суд з прав людини сформулював правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Bellet v. France", "Ilhan v. Turkey", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).

60. Доступність права на оскарження у зв`язку з пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Zubac v. Croatia" ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

61. Отже, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

62. З аналізу практики ЄСПЛ убачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: (1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); (2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа "Устименко проти України"); (3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Brumarescu v. Romania").

63. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.".

64. Звідси, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами.

65. Водночас, як було встановлено апеляційним судом, пропуск відповідачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою не пов`язаний з існуванням непереборних та об`єктивних перешкод для звернення до суду, натомість невчасне подання апеляційної скарги було зумовлено недбалістю заявника, який протягом більше ніж пів року не цікавився питанням надходження до його Електронного кабінету повідомлень щодо існування судових проваджень за його участі і внаслідок цього не вчинив вчасних дій з оскарження ухвалених/постановлених у таких справах судових рішень.

66. З огляду на викладене зазначені скаржником доводи не можуть бути підставою для зміни або скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

67. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

68. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

69. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

70. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

71. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства "АПТЕКА СОЦІАЛЬНА" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 у справі №916/4915/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець