Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №910/8268/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8268/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Державного підприємства "Міжнародний аеропорт

"Львів" імені Данила Галицького" - Сав'як І.Б.,

Приватного акціонерного товариства

"Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства"Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 (у складі колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 (суддя Отрош І.М.)

у справі № 910/8268/17

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"

про стягнення 4 183 134,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України") про стягнення 4 183 134,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов'язків з оплати вартості наданих позивачем послуг за стандартною угодою ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) Додаток В № ОД/2014/01/01/1 від 01.01.2014, відповідно до змінених в порядку пункту 8.6 договору тарифів, за період з 15.02.2016 по 30.05.2016, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 3 196 767,49 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем також заявлено до стягнення 522 042,86 грн пені, 91 293,81 грн - 3 % річних, 373 030,64 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" основний борг в розмірі 3 196 767,49 грн, пеню в розмірі 453 947,10 грн, 3 % річних в розмірі 88 235,56 грн, інфляційні втрати в розмірі 373 030,46 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 61 679,71 грн.

Судові рішення мотивовано тим, що оскільки зміна тарифів з надання послуг щодо наземного та пасажирського обслуговування відбулася з дотриманням процедури і порядку передбаченому умовами угоди, то у відповідача виник обов'язок з оплати таких послуг за встановленими цінами, який останнім виконано не було, внаслідок чого виникла заборгованість, яка правомірно заявлена до стягнення позивачем.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2018 року ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" обґрунтовує, зокрема, тим, що суди в порушення вимог статей 632, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) дійшли неправомірного висновку про наявність у позивача права в односторонньому порядку змінювати умови договору в частині розміру тарифів на послуги з наземного та пасажирського обслуговування, а також додаткові послуги; суди не застосували до спірних правовідносин положення статей 181, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК), якими урегульовано порядок внесення змін до договору та з огляду на ці норми між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотної умови договору - ціни; суди в порушення вимог статті 653 ЦК не врахували, що у позивача відсутнє право в односторонньому порядку визначати момент застосування нових тарифів.

У відзиві на подану касаційну скаргу ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, з наданням належної оцінки всім доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи, тому підстав для їх скасування немає.

06.06.2018 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому процесі.

Верховний Суд у складі колегії суддів, розглянувши доводи відповідача, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Верховного Суду від 06.04.2018 про призначення касаційної скарги до розгляду на 06.06.2018 ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" отримало 16.04.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто відповідача завчасно і належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

За змістом частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Наведені у клопотанні обставини стосуються причин щодо виконання адвокатом Поваром О.М. професійних обов'язків як представника ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України", однак учасником справи є не конкретний представник, а саме юридична особа - ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України", яке наділено правом представляти свої інтереси як у порядку самопредставництва відповідно до статті 56 ГПК, так і звернутися за наданням правової допомоги до іншого адвоката; при цьому відповідачем не наведено обставин неможливості заміни такого представника іншою особою або неможливості розгляду касаційної скарги у цьому судовому засіданні за відсутності зазначеного представника.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 01.01.2014 між ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (обслуговуюча компанія) і ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" (перевізник) укладено стандартну угоду ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) додаток "В" № ОД/2014/01/01/1 (далі - Договір) - місце розташування, узгоджені послуги та ціни до Стандартної Угоди про наземне обслуговування (СУНО) від січня 2008 року, за умовами якої сторони домовилися про те, що умови Основної Угоди та додатка "А" до СУНО, опублікованого Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА), будуть частиною даного додатка "В" так, якщо б вони були викладені у цьому документі повністю.

Згідно з пунктом 1.1 Договору для одного наземного обслуговування, що включає прибуття і подальший виліт в узгоджений час одного і того ж повітряного судна, обслуговуюча компанія надає послуги згідно з додатком "А" за наступними зборами і тарифами: аеропортові збори за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропорту "Львів" наведені в додатку В 1.0 до додатку "В"; тарифи та перелік послуг з наземного обслуговування пасажирських суден в залежності від максимальної злітної ваги наведені в додатку В 2.0 до додатку "В"; тарифи та комплекс послуг, що надаються при обслуговуванні пасажирів та їх багажу (пасажирське обслуговування) наведені в додатку В 2.0. до додатку "В"; тарифи та комплекс послуг з наземного обслуговування повітряного судна (далі - ПС) для перевізників, що здійснюють технічну або вимушену посадку ПС, наведені в Додатку В 2.0 до додатку "В"; тарифи та комплекс послуг на наземне обслуговування ПС для перевізників, що виконують некомерційні рейси, наведені в додатку В 2.0 до додатку "В"; тарифи та комплекс послуг для зустрічі та випуску ПС для перевізників, що виконують вантажні рейси, наведені в додатку В 2.0 до додатку "В".

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що усі послуги, які не включено в Параграф 1 цього Додатку В, надаються відповідно до тарифів на додаткові послуги під час наземного обслуговування ПС в міжнародному аеропорту м. Львів, які наведені в додатку В 3.0.

Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2 Договору, розрахунки за надані послуги перевізник проводить протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунків обслуговуючої компанії відповідно до п. 7.1.4 додатку "В". Рахунки обслуговуюча компанія виставляє щодекадно. Оплата за даним договором здійснюється перевізником в гривнях.

Рахунки направляються обслуговуючою компанією на електронну пошту перевізника або надсилаються факсом. Оригінали рахунків надсилаються перевізником рекомендованим листом на адресу, вказану в параграфі 9, або надаються уповноваженому представнику перевізника. Перевізник зобов'язаний письмово повідомити обслуговуючу компанію про своїх представників у Львові (7.1.3 Договору).

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що будь-яка сторона має право розірвати цей Додаток В або будь-яку зміну чи доповнення до нього, повідомивши іншу сторону не менше ніж за 30 днів до настання дати розірвання.

За змістом пункту 8.6. Договору тарифи та перелік послуг з наземного обслуговування пасажирських ПС, тарифи та комплекс послуг, що надаються при обслуговування пасажирів та їх багажу (пасажирське обслуговування), тарифи та перелік послуг з наземного обслуговування ПС для перевізників, що здійснюють технічну або вимушену посадку ПС, тарифи на додаткові послуги під час наземного обслуговування ПС, тарифи та перелік послуг на наземне обслуговування ПС для перевізників, що виконують некомерційні рейси, тарифи та перелік послуг для зустрічі та випуску ПС для перевізників, що виконують вантажні рейси, можуть змінюватися обслуговуючою компанією в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення перевізника про зміну тарифів не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати їх введення. Незгода перевізника зі зміною тарифів не зупиняє їх застосування за цим додатком "В", але надає перевізнику право розірвати цей додаток "В" у встановленому порядку.

За змістом статей 626-629 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, відповідач як перевізник, підписавши Договір, погодився з його умовами щодо можливості і права обслуговуючої компанії в одностороннньому порядку змінювати, зокрема, тарифи за послуги та додаткові послуги, що надаються позивачем за цим Договором. Разом із тим таке право позивача може бути реалізовано з дотриманням останнім обов'язку щодо письмового повідомлення перевізника про зміну тарифів не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати їх введення.

Посилання ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" у касаційній скарзі на те, що реалізація такого права позивача була б можлива за обставин визначення умовами Договору випадків, які б слугували підставою для зміни тарифів, судом відхиляються, оскільки відповідно до статей 6, 627 ЦК сторони були вільними в укладенні Договору на визначених ним умовах і погодили таке право обслуговуючої компанії без будь-яких застережень. До того ж у пункті 8.6 Договору визначено умову, за якою незгода перевізника зі зміною тарифів не зупиняє їх застосування за цим Договором, водночас надає право перевізнику розірвати Договір у встановленому порядку.

Оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, за якими б було спростовано презумпцію правомірності цього правочину (його частини) або обставин, за якими відповідач, не погоджуючись зі зміною тарифів позивачем, скористався наданим йому умовами Договору правом на його розірвання у встановленому порядку, то в силу положень статті 629 ЦК цей Договір є обов'язковим для сторін, а всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

За таких обставин посилання ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" на неврахування судами положень частини 2 статті 632 ЦК щодо можливості зміни ціни після укладення договору лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, спростовуються наведеним вище та не свідчить про порушення судами зазначеної норми.

Також судами установлено, що ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" надіслало ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" лист від 25.06.2015 № 1526, згідно з яким повідомило відповідача про те, що запровадило нові ціни на послуги з наземного пасажирського обслуговування в аеропорті м. Львова, які вступлять в силу з 01.08.2015, у зв'язку з чим позивач відповідно до п. 8.6 Договору надає на підпис відповідачу додаткові угоди та додатки.

У листі від 22.07.2015 № 04-07-128 відповідач запропонував позивачу відкликати його лист від 25.06.2015 № 1526 та зберегти ціни на наземне обслуговування, які діяли до 01.08.2015, на що позивачем у листі від 30.07.2015 № 1801 повідомлено, що ним було докладено усіх зусиль для досягнення компромісу, продовження співробітництва на засадах взаєморозуміння і допомоги та прийнято рішення відтермінувати запровадження нових цін до 01.09.2015.

ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" у листі від 31.07.2015 № 1815 повідомило відповідача про те, що нові тарифи на наземне обслуговування в Міжнародному аеропорту "Львів" вступлять в силу з 01.09.2015, у зв'язку з чим позивач відповідно до п. 8.6 Договору надає на підпис відповідачу додаткові угоди та додатки.

У листі від 31.07.2015 № 0504-98, адресованому позивачеві, відповідач зазначив, що не може погодитися на збільшення цін, у зв'язку з чим надсилає протоколи розбіжностей до додаткової угоди (додатки № 2 та № 3), а листом від 13.08.2015 № 04-07-136 відповідач надіслав підписану додаткову угоду № 3 від 31.07.2015 до Договору, протокол розбіжностей до додаткової угоди разом з новими редакціями додатків В.2.0 і В.3.0.

ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" листом від 22.09.2015 № 2100 направило відповідачу протокол узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей до додаткової угоди № 3 від 31.07.2015, а також додатки В.2.0 і В.3.0 з цінами, які діють з 01.09.2015. При цьому позивач вкотре наголосив на можливість і право обслуговуючої компанії в односторонньому порядку змінити тарифи та комплекс послуг і зауважив, що незгода перевізника зі змінами тарифів не зупиняє їх застосування відповідно до умов Договору.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачем, відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, у процесі реалізації права на зміну тарифів на послуги дотримано порядок повідомлення відповідача як перевізника не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати їх введення, а відтермінування початку строку нарахування вартості послуг за новими тарифами до 01.09.2015 є добровільним волевиявленням позивача. При цьому судами правомірно зазначено, що надіслання позивачем відповідачеві для підписання додаткових угод свідчить про врегулювання правовідносин сторін за договором стосовно певного питання з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері і не дає підстав для висновку про обрання сторонами такого способу зміни умов договору як за згодою сторін.

Зважаючи на презумпцію добросовісності та розумності здійснення особою свого цивільного права, а також не встановлення судом у діях позивача протилежного, доводи ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" щодо відсутності у позивача права в односторонньому порядку визначати момент застосування нових тарифів є помилковими.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Укладений між сторонами Договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, а отже в силу приписів статей 204, 629 ЦК породжує для його сторін відповідні права та обов'язки, зокрема право ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" як обслуговуючої компанії отримати плату за надані послуги, та обов'язок ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" як перевізника оплатити отримані послуги.

Судами встановлено, що протягом спірного періоду (з 15.02.2016 по 31.05.2016) позивач надав відповідачу послуги відповідно до Договору на загальну суму 19 168 694,42 грн, що підтверджується рахунками на оплату за вказаний період, а також актами форми С та актами про надання послуг, які підписано відповідачем з протоколом розбіжностей. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг не виконав та оплатив їх частково, а саме в розмірі 15 971 926,93 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Задовольняючи позовні вимог в частині стягнення суми основної заборгованості, суди попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин у справі дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно визначено вартість послуг, наданих протягом спірного періоду з урахуванням нових тарифів, встановлених відповідно до умов Договору, проте, відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за період з 15.02.2016 по 31.05.2016 внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3 196 767,49 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача відповідно до умов Договору та положень статті 193 ГК, статей 202, 530, 903 ЦК.

Відповідно до положень статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

За змістом статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом (статтею 625 ЦК) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суди першої та апеляційної інстанцій, у свою чергу, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства дійшли обґрунтованого висновку про те, що прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК, у зв'язку з чим, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум на підставі цієї норми, правомірно стягнули на користь позивача 88 235,56 грн - 3 % річних і 373 030,46 грн інфляційних втрат.

Разом із тим судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором за період з 10.03.2016 (перша дата виникнення прострочення строку оплати) по 19.05.2016 (по відношенню до всіх зобов'язань з оплати по кожному рахунку окремо) у розмірі 47 173,63 грн як таких, що пред'явлено поза межами строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, та відсутності поважних причин пропуску такого строку позивачем.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій у сукупності оцінивши надані сторонами докази, на підставі встановлених фактичних обставин у справі дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Посилання скаржника у касаційній скарзі щодо помилковості зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій спростовуються встановленими у справі обставинами та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 у справі № 910/8268/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 у справі № 910/8268/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий