Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/410/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Дерманської К.О. (адвокат, дов. від 02.04.2018),

третьої особи - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан-Агро"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.11.2017 (судді: Дроздова С.С., Смірнов О.Г., Боєва О.С.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2018 (судді: Сгара Е.В., Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.)

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська енергетична система"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан-Агро",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5,

про стягнення матеріальної шкоди в сумі 908 072 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2017 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська енергетична система" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан-Агро" (далі - ТОВ "Геолан-Агро") про стягнення матеріальної шкоди у сумі 908 072 грн, з яких: 906 372 грн - шкода, спричинена внаслідок пошкодження проміжної металевої опори № 336 типу ПП-750-5А; 1200 грн - витрати, пов'язані із проведенням оцінки пошкодженого майна; 500 грн - витрати, пов'язані із рецензуванням Звіту з незалежної оцінки майна, на підставі статей 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Позовну вимогу обґрунтовано тим, що 21.08.2016 у результаті наїзду джерелом підвищеної небезпеки, належним відповідачеві, під керуванням третьої особи, було механічно пошкоджено проміжну металеву опору, яка перебуває на балансі позивача, чим спричинено збитки, розмір яких визначено у звіті з незалежної оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності Української універсальної біржі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика), позивач також просив стягнути з відповідача витрати на цю оцінку в сумі 1200 грн із ПДВ, її рецензування - 500 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.11.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2018, позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення і постанову аргументовано тим, що відповідно до чинного законодавства визначення розміру збитків, завданих суб'єкту господарювання із державною часткою в статутному капіталі, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідним суб'єктом оціночної діяльності, визначеним на конкурсних засадах. Розмір шкоди, завданої майну державного підприємства, визначається шляхом проведення незалежної оцінки. При цьому оцінка з визначення вартості матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженого майна, проводиться, виходячи із цін, які діють на дату складання такої оцінки. Водночас, чинним законодавством не передбачено визначення розміру шкоди виключно на підставі первинних бухгалтерських документів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 22, 1192 ЦК, пунктів 106, 107, 108 Методики, наголошуючи на тому, що на час пред'явлення позову про стягнення матеріальної шкоди позивач вже зазнав реальних збитків, пов'язаних зі здійсненням аварійно-відновлювальних робіт, що підтверджується договором підряду від 19.10.2016 № 20-4/3956-16, сума яких становить 538 811,22 грн, у тому числі вартість аварійно-відновлювальних робіт - 326 431,16 грн і вартість матеріалів (у тому числі опори) - 212 380,06 грн. Також відповідач вважає, що оцінку пошкодженого майна було проведено суб'єктом оціночної діяльності з порушенням вимог Методики.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Третя особа - ОСОБА_5 у відзиві на касаційну скаргу наголосив, що не вважає себе винним у завданні матеріальної шкоди позивачеві.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.2016 о 03-05 годині на полі біля 5 км + 360 м а/д Токмак с. Веселе ОСОБА_5 керував трактором JOHNDEERE м/з НОМЕР_1, заснув за кермом, внаслідок чого здійснив наїзд на проміжну опору 750 КВ "Запорізька АЕС-Південно Донбаська", у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) трактор та опору механічно пошкоджено, що вбачається із довідки про ДТП № 3016234555997154, а також установлено Токмацьким районним судом Запорізької області у справі № 328/3147/16-п (постанова від 14.09.2016). Зазначеною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

За змістом довідки від 12.09.2016 № 06/1559 на балансі позивача обліковується ПЛ-750кВ "Запорізька АЕС-Південнодонбаська" (опора № 336) інв. № 31248. Дата вводу в експлуатацію - квітень 1990 року.

Відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 25.10.2016 № 25-10/02 джерело підвищеної небезпеки - трактор JOHNDEERE 8335R, 2012 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстровано за ТОВ "Геолан-Агро".

Згідно зі звітом з незалежної оцінки майна реальні збитки, завдані позивачеві внаслідок пошкодження об'єкта нерухомого майна інв. № 31248 "Проміжна металева опора № 336 типу ПП-750-5А", становлять 906 372 грн, у тому числі ПДВ.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1, 2 статті 1166 ЦК).

При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди (збитків) необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою (збитками), вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

За змістом статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (частина 1 статті 1172 ЦК).

На момент пошкодження проміжної металевої опори № 336 типу ПП750-5А повітряної лінії 750кВ "Запорізька АЕС-Південнодонбаська" в результаті наїзду джерелом підвищеної небезпеки - трактором JOHN DEERE, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах із ТОВ "Геолан-Агро" та виконував свої трудові обов'язки, що з огляду на положення статті 1172 ЦК зумовлює виникнення саме у відповідача обов'язку відшкодовувати шкоду, завдану його працівником.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є державним унітарним підприємством електроенергетичної галузі і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Аналогічні відомості також наведено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України (пункт 104 Методики).

Дата оцінки визначається з урахуванням положень частини 3 статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до якої під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (пункт 105 Методики).

Незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 ЦК. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків (пункт 107 Методики).

У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу, виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна особі, якій завдано збитків, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування (пункт 108 Методики).

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки майна від 16.11.2016 реальні збитки, завдані позивачеві в результаті пошкодження об'єкта нерухомого майна, становлять 906 372 грн з ПДВ, а саме:

- 555 758,57 грн - вартість заміщення складових, що підлягають заміні з врахуванням коефіцієнту накопиченого зносу в розмірі 0,536 % та ПДВ;

- 24 182,51 грн - витрати з демонтажу пошкодженої опори з ПДВ;

- 326 431,15 грн - вартість робіт, виконаних підрядними особами, з ПДВ.

Рецензією від 07.12.2016 на звіт про оцінку зазначено, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК).

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Факт понесення позивачем витрат на проведення оцінки майна та рецензування звіту, складеного за наслідками проведення такої оцінки, підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Зважаючи на те, що визначення розміру шкоди, завданої державному підприємству, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки, зважаючи на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 та Методики, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість вимог позивача з огляду на наявність всіх елементів складу правопорушення, із яким чинне законодавство пов'язує стягнення шкоди (збитків) і правомірність визначення розміру шкоди шляхом проведення незалежної оцінки пошкодженого майна з врахуванням витрат, пов'язаних із її проведенням і рецензуванням.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника про неправомірність визначення розміру шкоди шляхом проведення незалежної оцінки пошкодженого майна, оскільки на момент пред'явлення позову про стягнення матеріальної шкоди позивачем вже були понесені реальні збитки, пов'язані зі здійсненням аварійно-відновлювальних робіт, що підтверджується договором підряду від 19.10.2016 № 20-4/3956-16, колегія суддів вважає помилковими, оскільки чинним законодавством встановлено особливості визначення розміру збитків, завданих державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання із державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, а саме шляхом проведення незалежної оцінки відповідним суб'єктом оціночної діяльності, визначеним на конкурсних засадах.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника про проведення оцінки пошкодженого майна суб'єктом оціночної діяльності з порушенням вимог Методики, внаслідок чого розмір збитків значно завищено, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці аргументи спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

До того ж звіту про оцінку надано позитивну рецензію з урахуванням вимог пункту 67 Національного стандарту № 1, в якій зазначено, що зібрані вихідні дані, інша інформація, необхідна для оцінки, відповідають вимогам чинного законодавства, мають достатній обсяг для здійснення оціночних процедур; розрахунки, наведені у звіті, відповідають вимогам обраних методичних підходів, є обґрунтованими.

Відповідач, не погоджуючись з окремими розрахунками заявленої до стягнення суми матеріальної шкоди, не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду іншого звіту оцінки майна чи контррозрахунку позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє помилкові твердження відповідача про те, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність (у виді брухту чорного металу), суд одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за завдання шкоди.

З урахуванням принципу диспозитивності такі дії суд може здійснювати лише за заявою заподіювача шкоди.

Таким чином, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із самостійним позовом про витребування майна, що має для нього певну матеріальну цінність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені рішення та постанову судами попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолан-Агро" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 908/410/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков