Історія справи

Постанова КГС ВП від 28.06.2024 року у справі №910/1758/24
Постанова КГС ВП від 04.11.2025 року у справі №910/1758/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1758/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Міністерства юстиції України та Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC)

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта Корм»

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

- на стороні відповідача:

1) Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC),

- на стороні позивача:

2) Приватний нотаріус Дімітрова Тетяна Андріївна,

3) Приватний нотаріус Сімонова Ольга Юріївна,

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»,

5) Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний»,

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттолло Гранум»,

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Озірки»,

8) Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт»,

9) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферко»,

10) Товариство з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД»,

11) Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед»,

про визнання протиправним та скасування наказу,

(у судове засідання з`явилися представники: позивача - Дяченко В. С., відповідача Рєпкін Н. І., Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) - Єлисеєв Є. В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - Гавриленко Ю. Ю., Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт» - Мельниченко А. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Санолта Корм» (далі - позивач, ТОВ «Санолта Корм») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2024 №386/5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний наказ прийнято з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, а також порушують законне право позивача на оспорюване майно.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 12.02.2024 Міністерством юстиції України було прийнято наказ №386/5, яким: - Скаргу GNT TRADE DMCC від 19.12.2023 задоволено; визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 13.02.2023 № 66394273 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни. 3. Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 11.04.2023 № 67153029, від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни; - виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

На підставі скасованого спірним наказом рішення від 13.02.2023 № 66394273, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни було внесено запис до реєстру про право власності на зерновий термінал за ТОВ «Санолта Корм» за договором купівлі-продажу від 13.02.2023, укладеного у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» між ПАТ АБ «Південний» та ТОВ «Санолта Корм», зареєстрований в реєстрі за №406.

На підставі скасованого спірним наказом рішення від 11.04.2023 № 67153029, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни зареєстровано перехід права власності на зерновий термінал від ТОВ «Санолта Корм» до ТОВ «Атолло Гранум».

На підставі скасованих спірним наказом рішень від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни зареєстровано іпотеку та заборону на зерновий термінал.

Наказ був прийнятий на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 30.01.2024.

Висновок Центральної колегії від 30.01.2024 стисло мотивований наступним: Законодавством передбачено, що при посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна. Колегія встановила, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення та посвідчення договору купівлі-продажу ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 у справі № 757/321/23-к накладено арешт на нерухоме майно, що належать ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», в тому числі на зерновий термінал. Відповідно до ухвали заборонене відчуження нерухомого майна. Таким чином колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення № 66394273 від 13.02.2023 прийнято з порушенням загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, тому воно підлягає анулюванню, а скарга - задоволенню. Рішення від 11.04.2023 № 67153029, від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517 прийняті внаслідок незаконної державної реєстрації права власності на зерновий термінал за ТОВ «Санолта Корм», а тому підлягають анулюванню.

21.11.2018 між Акціонерним банком «Південний», та позичальниками - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД», укладено Генеральну угоду про кредитування № AGS2018-05276, відповідно до умов якої, з урахуванням всіх змін та доповнень Банк зобов`язався надавати позичальникам Банківські послуги, в тому числі кредит/кредитна лінія/овердрафт з максимальним лімітом 18500000,00 доларів США (Генеральна угода).

Як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідач, на умовах встановлених заявами про надання банківської послуги, в межах Генеральної угоди, з ТОВ «Ферко» укладено кредитні угоди: № AL2021-04097 від 30.07.2021; № AL2021-04089 від 30.07.2021; № AL2021-04095 від 30.07.2021. З ТОВ «Вторметекспорт» укладено кредитні угоди: № AL2021-04099 від 30.07.2021; № AL2021-04091 від 19.01.2022; AL2021-04100 від 30.07.2021, строк виконання зобов`язання, з урахуванням всіх змін та доповнень 31.12.2022. На підставі зазначених вище заяв про надання банківської послуги ТОВ «Ферко» та ТОВ « Вторметекспорт « отримали кредитні кошти.

Позичальники порушили умови Генеральної угоди, а саме в строк, встановлений Заявами про надання банківських послуг (31.12.2022) не повернули отриманий кредит.

В забезпечення виконання зобов`язань, між Банком та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» укладено Іпотечний договір, посвідчений 03.12.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., номер в реєстрі 1152, відповідно до умов якого, ТОВ « Олімпекс Купе Інтернейшнл « передало в іпотеку Банку нерухоме майно - зерновий термінал (ПЗТ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис. тон (ІV черга будівництва), загальною площею - 5 288,2 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1.

Предмет іпотеки, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер - 5110137500:07:002:0041 та кадастровий номер - 5110137500:07:002:0042 на правах оренди, на підставі договору оренди, посвідченого 11.12.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галієвським Д.О.

Відповідно до п. 5.2. Договору іпотеки, Іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення, зокрема у разі порушення Клієнтом зобов`язань за договором про надання банківської послуги.

Згідно п. 5.3. Договору іпотеки, підписанням цього договору Іпотекодавець надав право Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя, а саме, шляхом продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, на підставі договору купівлі-продажу або переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки.

Як зазначає позивач та третя особа (банк), і не заперечують учасники справи, боржниками було порушено умови Генеральної угоди про кредитування № AGS2018-05276.

В зв`язку з зазначеним, Банк, в порядку передбаченому статтею 35 Закону України «Про іпотеку» звернувся до позичальників та заставо/іпотекодавців з вимогою про усунення порушень основного зобов`язання №14/001/946/2023 від 09.01.2023, а саме, повернення у тридцятиденний термін кредитних коштів виданих, на підставі Заяв про надання банківських послуг. Крім того, вказаною вимогою Банк попередив, що у разі непогашення вказаної вище заборгованості у повному обсязі, Акціонерний банк «Південний» ініціюватиме звернення стягнення на предмет іпотеки, за вартістю, яка буде визначена відповідно до умов Договору іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» або переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Вимога була направлена 10.01.2023, докази чого долучені до матеріалів справи.

Крім того, Банк направив Вимогу №14/001/946/2023 шляхом банківської програми дистанційного обслуговування IFOBS. За допомогою вказаного програмного комплексу IFOBS, відповідно до п. 8.16 Генеральної угоди AGS2018-05276 та п. 6.9 Договору іпотеки № 1152 Позичальникам та Іпотекодавцям надіслано Вимогу №14/001/946/2023, яка ними отримана 09.01.2023 (копія звіту про доставлення додана до матеріалів справи). Отримання Позичальниками та Іпотекодавцем Вимоги №14/001/946/2023 також підтверджується повідомленнями, направленими ними, за допомогою програмного комплексу IFOBS на адресу Банка.

13.02.2023 Банк в порядку передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» звернув стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу Нерухомого майна на користь ТОВ «Санолта Корм», уклавши договір купівлі-продажу, переданого в іпотеку майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 406. В зв`язку з укладенням договору № 406 від 13.02.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Тетяною Андріївною прийнято рішення від 13.02.2023 року №66394273 про реєстрацію за ТОВ «Санолта Корм» права власності на нерухоме майно.

У подальшому, 10.04.2023 ТОВ «Санолта Корм» відчужило Нерухоме майно на користь ТОВ «Аттолло Гранум» за відплатним договором купівлі-продажу, який був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округа Сімоновою О.Ю. 10 квітня 2023 року та зареєстровано номером 939. Отже, до ТОВ «Аттолло Гранум» перейшло право оренди Земельних ділянок. Про що приватним нотаріусом Сімоновою О.Ю. було прийнято рішення від 11.04.2023 року № 67153029.

19.04.2023 ТОВ « Аттолло Гранум» передало в іпотеку ТОВ «Озірки» Нерухоме майно, про що приватним нотаріусом Сімоновою О.Ю. були прийнятті рішення від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517 на підставі яких зареєстровано іпотеку та заборону на Нерухоме майно.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 910/1758/24 позов задоволено.

Судові рішення аргументовані тим, що відповідач безпідставно прийняв рішення про задоволення скарги та скасування рішень нотаріусів, оскільки, з їх боку були відсутні порушення повноважень та законодавства, а їх рішення прийнято на законних підставах, і згідно приписів статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідач зобов`язаний був залишити скаргу без розгляду з огляду на сплив строку на її подання, або відмовити у її задоволенні, в зв`язку з дотриманням реєстратором законодавства.

Єдиною підставою для задоволення скарги та прийняття оскаржуваного наказу була наявність ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 року у справі №757/321/23-к, якою накладено арешт у кримінальному провадженні № 12022000000001431 від 22.12.2022 року на: 100% корпоративних прав у вигляді часток у статутному капіталі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» із встановленням обмежень щодо розпорядження корпоративними правами шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства та нерухоме майно (інші активи), належні ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», шляхом заборони відчуження вказаного майна, а саме: об`єкт нерухомого майна: зерновий термінал (ПЗТ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис.тон (ІV черга будівництва), загальна площа (кв.м): 5288.2, адреса: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1.

З інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 року у справі №757/321/23-к надіслано для оприлюднення: 06.01.2023. Зареєстровано: 09.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024. Тобто станом на дату укладення договору 13.02.2023 ухвала про арешт була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень але без загального доступу.

З поданих до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: зерновий термінал (ПЗТ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис.тон (ІV черга будівництва), загальна площа (кв.м): 5288.2, адреса: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1 вбачається, що станом на 13.02.2023 (дату посвідчення договору купівлі-продажу означеного майна між банком та позивачем) запис про накладення арешту на нерухоме майно підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 у справі №757/321/23-к, до реєстру внесений не був.

Станом на 13.02.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевірку інформації в якому мав здійснити нотаріус перед посвідченням договору купівлі-продажу, був відсутній запис про накладення арешту на об`єкт відчуження.

Отже, нотаріусу були подані всі документи, передбачені законодавством, необхідні для посвідчення укладеного між банком та позивачем договору купівлі-продажу від 13.02.2023 № 406. Як і не було в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 року у справі №757/321/23-к арешт на зерновий термінал (ПЗТ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис.тон (ІV черга будівництва), загальна площа (кв.м): 5288.2, адреса: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1. Також зазначена ухвала містилася в реєстру судових рішень, але без загального доступу.

Вказані обставини в сукупності свідчать про відсутність порушень з боку нотаріуса своїх повноважень та чинного законодавства при посвідченні договору від 13.02.2023 № 406 та прийнятті рішення від 13.02.2023 № 66394273, в зв`язку з укладеним зазначеним правочином.

Колегією при розгляді скарги не було досліджено обставини щодо можливості поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації. Суд відзначає, що скасування рішення реєстратора, яким формально було дотримано приписів законодавства, не поновить право скаржника. Оскільки, фактично оспореним є право на нерухоме майно, яке може бути захищено виключно витребуванням майна чи визнанням недійсним правочинів, на підставі яких воно було набуте неналежним власником. Натомість, за наявності чинного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, скасування самого рішення про реєстрацію права власності в реєстрі, не спричиняє наслідки у вигляді поновлення права ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та не припиняє право ТОВ «Санолта Корм» та наступних набувачів на вказане майно.

Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі», від імені та в інтересах якого діє Дудяк Р.А. було відомо або могло бути відомо, як власнику у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ « Олімпекс Купе Інтернейшнл» про прийняті рішення приватним нотаріусом державним реєстратором Дімітровою Т.А., що підтверджується позовом з вимогами зокрема про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.02.2023 реєстраційний №406 та витребування у ТОВ «Атолло Гранум» на користь ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» нерухомого майна.

Отже, станом на 02.10.2023 Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» було відомо або за сукупності встановлених обставин могло бути відомо про оскаржувані рішення, що прийняті приватним нотаріусом державним реєстратором Дімітровою Т.А., тому двомісячний строк на звернення із скаргою до Міністерства юстиції України закінчився 03.12.2023. Про зазначені обставини було вказано у запереченнях, поданих при розгляді скарги, проте колегією вони безпідставно не було враховані, досліджені чи оцінені, оскільки, про це не застережено у її висновку.

4. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Міністерство юстиції України та Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій і відмовити у позові.

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2. ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» стверджує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц, від 02.02.2021 у справі №925/642/19 , від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 щодо того, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Оскільки позивач обрав неефективний спосіб, в такому випадку не підлягають оцінці інші аргументи позову, така оцінка може призвести до встановлення преюдиціального рішення або юридичного факту.

Позивач станом на теперішній час не є власником Об`єктів нерухомого майна, а тому у нього відсутнє право, та відповідно його порушення, а задоволення позивних вимог не відновить порушених прав Позивача.

Суди порушили принцип диспозитивності, оскільки встановили обставини щодо дотримання Банком порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачений Законом України «Про іпотеку», а також надання Нотаріусу всіх необхідних документів та відсутності з боку Нотаріуса порушень законодавства, та встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, без урахування висновків, які викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 15.11.2023 у справі №916/3205/22 щодо неможливості суду вийти за межі позовних вимог.

Суди не врахували висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 17.02.2021 у справі №821/669/17, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 04.07.2023 у справі №686/20282/21, від 17.04.2024 у справі №910/15770/21, від 09.02.2022 у справі №757/34482/19-ц, від 03.03.2021 у справі №707/477/20, від 19.10.2022 у справі №369/757/20 про те, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.

Цей спір виник між особами, речові права на майно яких оспорюється, та пов`язаний з необхідністю захисту права на Об`єкти нерухомого майна, які належали ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», зокрема оскільки директор Боржника вчиняв дії щодо виведення майна з власності Боржника.

Стосовно підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок щодо застосування пункт 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при вирішенні судового спору щодо правомірності реєстраційної дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за відсутності: в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень інформації щодо ухвали про накладення арешту на момент вчинення реєстраційної дії; ухвали про накладення арешту на момент вчинення реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі судових рішень у публічному доступі та за наявності ухвали про накладення арешту, що прийнята судом в рамках кримінального провадження.

Посилаючись на постанови Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №908/802/20(908/2766/22), від 26.01.2023 по справі №910/21981/16, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 27.06.2023 у справі №911/4706/15(911/1626/21) та ухвалу Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №916/510/24, скаржник зазначає, що розпорядником майна ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» під час розгляду справи суду першої інстанції подавалась обґрунтоване клопотання про передачу справи №910/1766/24 для подальшого розгляду у справу №914/466/23 про банкрутство ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», яке залишено без задоволення, що прямо вказує на порушення норм процесуального права. Цей спір мав розглядатись виключно в рамках справи про банкрутство з огляду на норми статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

4.3. Міністерство юстиції стверджує, що судами не враховані висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19 щодо встановлення дати обізнаності особи, яка подала скаргу у сфері державної реєстрації, про порушення своїх прав внаслідок проведення спірних реєстраційних дій.

Верховний Суд у постановах від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20 та від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, вказав, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права. У постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №802/1153/17-а вказано на обов`язок державного реєстратора перевіряти рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень під час вчинення реєстраційних дій, які викладені зокрема у

У постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №910/10417/зазначено, що наявність ухвали про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам будь-яких органів, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій держаних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вносити відомості та/або зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, є безумовною підставою для скасування запису незалежно від того чи була в Єдиному державному реєстрі заборона на момент вчинення дії. Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 10.03.2011 у справі № 6-2773св08 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/ 14-ц.

Крім того, не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.02.2022 по справі №560/7790/20 щодо належного відображення рішень в ЄДР, для забезпечення належного обліку та доступності інформації про обтяження майна для зацікавлених осіб.

4.4. Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) у касаційній скарзі посилається на те, що судами не враховано висновки:

- щодо можливості застосування виключно ефективних способів захисту (і висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц (пункт 69), від 02.02.2021 у справі №925/642/19);

- щодо недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» в частині належного надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, що унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя (висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 29.09.2020 у справі №757/13243/17);

- щодо наявності підстав для відмови у державній реєстрації з підстав наявності судового рішення про заборону відчуження нерухомого майна (висновки, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №910/10417/22);

- щодо дотримання строків звернення зі скаргою до відповідача (висновки, які викладені в постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №910/2438/23);

- щодо виходу суду за межі предмету та підстав позову, встановлення та надання ним оцінки обставинам, на які позивач не посилався у справі та які не впливають на вирішення спору по суті (висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 15.11.2023 у справі №916/3205/22);

- щодо неналежного відповідача у даній категорії справ (висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 17.02.2021 у справі №821/669/17, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 04.07.2023 у справі №686/20282/21, від 17.04.2024 у справі №910/15770/21, від 09.02.2022 у справі №757/34482/19-ц, від 03 березня 2021 року у справі №707/477/20, від 19 жовтня 2022 року у справі №369/757/20.

Суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки обставини щодо подання всіх необхідних документів мали бути підтверджені певними доказами, зокрема матеріалами витребуваної реєстраційної справи, тощо, які не надані позивачем та іншими учасниками.

4.5. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

03.11.2025 надійшли додаткові пояснення Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» у яких зазначено, що Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем у цій справі і вказане узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду, до якої зупинявся розгляд справи.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2024 було зупинено касаційне провадження у справі № 910/1758/22, зокрема до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22 і висновки, викладені у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 колегія суддів враховує на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду розглядаючи касаційну скаргу у справі № 910/2546/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорич Андрій Миколайович, державний реєстратор Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, державний реєстратор Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаний Володимир Дмитрович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» про визнання протиправним і скасування наказу від 15.10.2021 № 3707/5 «Про задоволення скарги» та зобов`язання вчинити дії, до закінчення розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, у постанові від 03.09.2025 вказала, що: «… вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, суд насамперед повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов (див. пункт 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19). Вирішення цього питання передує з`ясуванню, чи мало місце порушення, невизнання або оспорювання такого права чи інтересу, зокрема, внаслідок стверджуваних у позові порушень, допущених під час розгляду відповідної скарги та/або ухвалення наказу».

Водночас щодо суб`єктного складу сторін у наведеній категорії справ, то Велика Палата у вказаній постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 виклала такий правовий висновок: «… у вказаному вище спорі вирішуватиметься юридична доля майнових прав та інтересів ТОВ «Агро-Лан», а також виходячи з правової природи спірних відносин, саме до цієї особи мають бути звернуті матеріально-правові вимоги позивачів, які здатні ефективно захистити порушені, на їх думку, права оренди та суборенди земельних ділянок, про що йтиметься в наступному розділі цієї постанови.

Натомість Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на земельні ділянки».

У пунктах 9.52 - 9.55 вказаної постанова Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що: «9.52. Натомість для забезпечення ефективного функціонування відносин у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також єдності та передбачуваності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 18.06.2024 у справі № 910/6143/23, від 25.06.2024 у справі № 910/3017/23, від 04.06.2024 у справі № 910/12439/22, від 16.04.2024 у справі № 910/20417/21, від 10.04.2024 у справі № 910/8568/23, від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20, оскільки сформульований у них підхід, за якого в подібних спорах єдиним відповідачем може бути Мін`юст, суперечить викладеним у цій постанові висновкам з посиланням на інші висновки Великої Палати Верховного Суду, від яких вона не відступала, зокрема про склад сторін такого спору.

9.53. Також Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі № 910/18929/21 та від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19, про те, що позовна вимога про оскарження наказу Мін`юсту в разі її задоволення не приводить до повного захисту прав позивача, а судове рішення про визнання незаконним чи про скасування такого наказу само собою не може бути підставою для державної реєстрації речових прав, оскільки з урахуванням конкретних обставин справи таку вимогу можна інтерпретувати як спрямовану на введення позивача у володіння шляхом державної реєстрації відповідного речового права на підставі судового рішення згідно з положеннями частини третьої статті 26 Закону. Відтак зазначена вимога не має щоразу розцінюватись судами як неналежний спосіб захисту з відмовою в її задоволенні виключно з формальних міркувань.

9.54. Велика Палата Верховного Суду вчергове звертає увагу на те, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 42), від 26.10.2022 у справі № 201/13239/15-ц (пункт 43) та від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 (пункт 66)].

9.55. У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 36), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 67), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 43) та від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 (пункт 67)]».

Отже, у вказаній постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 Великою Палатою Верховного Суду викладено висновки про те, що суб`єктний склад сторін у спорах про скасування наказів Міністерства юстиції України залежить від правової природи правовідносин.

5.4. Спір у цій справі виник щодо речових прав на зерновий термінал, а сторонами цього спору, серед інших, є позивач, який посилається на безпідставне скасування наказом переходу права власності на зерновий термінал від ТОВ «Санолта Корм» до ТОВ «Атолло Гранум», і ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», якому належало спірне нерухоме майно і на яке було накладено арешт.

Отже, відповідачем у цій справі за вимогами ТОВ «Санолта Корм», є ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», яке заперечує право на набуття позивачем у власність спірного зернового терміналу та можливість подальшого його відчуження, , а не саме лише Міністерство юстиції України, з яким у позивача немає спору про речові права.

Наведеного суди попередніх інстанцій помилково не врахували і зосередились у своїх рішення на оцінці аргументів позивача щодо стверджуваних порушень, які допустило Міністерство юстиції України під час розгляду скарги та ухвалення наказу Міністерства юстиції України від 12.02.2024 №386/5.

Дійсно, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи [див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41) та від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.9)].

Позивач правом залучити ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» співвідповідачем відповідно до статті 48 ГПК України не скористався та послідовно наполягав на необхідності задоволення його вимог самим лише Міністерством юстиції України, з яким у нього немає спору про речові права на спірне майно.

За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18) та від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)]. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача [постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)].

Оскільки Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а також немає визначених процесуальним законом підстав для залучення ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» співвідповідачем, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у позові слід відмовити з цих підстав.

З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову колегія суддів не надає оцінки іншим доводам касаційних скарг.

У свою чергу, доводи відзиву на касаційні скарги не спростовують зазначеного і не можуть бути підставою для залишення без змін оскаржених судових рішень.

6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг та норми права, якими керувався суд

6.1. За частиною першою статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 цього ж Кодексу якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Оскільки у цій справі суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення про відмову у позові, то витрати скаржників зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги кожним зі скаржників (4 542 грн + 6056 грн) слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129 300 301 308 311 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Міністерства юстиції України та Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 910/1758/24 скасувати і ухвалити нове рішення.

3. Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта Корм» до Міністерства юстиції України про скасування наказу від 12.02.2024 №386/5.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта Корм» (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Матросова, будинок 40 В, ідентифікаційний код 43687819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 67/69, код 20005502) 10 598 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта Корм» (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Матросова, будинок 40 В, ідентифікаційний код 43687819) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код 00015622) 10 598 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта Корм» (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Матросова, будинок 40 В, ідентифікаційний код 43687819) на користь Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) (Об`єднані Арабські Емірати, м. Дубай, Джумейра Лейкс Тауерс, №JLT-PH1-13A, Голд Тауер, AU-32-A, код ЄДРПОУ 1545300000) 10 598 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

О. В. Случ