Ухвала

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 214/5505/16

провадження № 61-17665св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року у складі судді Хомініч С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Зубакової В.

П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, оплати боргів з комунальних послуг.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди: по пункту 3.1 - 100,00 грн; по пункту 3.2 (орендна плата з квітня до грудня 2016 року) - 14 400,00 грн; по пункту 4.3 (штрафні санкції з 25 березня 2016 року до 31 січня 2017 року) - 15 072,00 грн, по пункту 3.4 (комунальні послуги з 05 березня 2016 року до 01 березня 2017 року) 8 842,00
грн; судовий збір - 551,20 грн, витрати за складання позовної заяви та послуги адвоката - 5 000,00 грн.

У червні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року відмовлено.

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2020 року залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 пропустила строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення встановлений статтею 284 ЦПК України, з огляду на матеріали справи підстави для поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення відсутні. Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2020 року залишено без розгляду.

На ухвалу місцевого суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, наведені у апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для її скасування відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення, задовольнивши її вимоги повністю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів щодо отримання нею заочного рішення місцевого суду, повідомлення про вручення поштового відправлення "ОСОБА_4" (а. с. 86а) не свідчить про те, що вона була належним чином повідомлена про розгляд справи; судами під час розгляду справи помилково застосовано норми процесуального права, а саме статті 74, 75, 76, 128, 129, 130, 224, 284, 372 ЦПК України; не враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 289/2207/17 та від 01 липня 2020 року у справі № 9901/79/19.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України від 30 березня 2017 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 72).

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, оплати боргів з комунальних послуг задоволено частково.

Копія заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року направлена ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 86).

Згідно з даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме копії заочного рішення місцевого суду, адресованого ОСОБА_3, за місцем її реєстрації, поштове відправлення отримано 01 липня 2017 року "ОСОБА_4" (а. с. 86а).

Позиція колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Відповідно до частини 4 статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З огляду на статтю 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, зокрема, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов'язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов'язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає "алгоритм" поведінки кожного суб'єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Статтею 126 ЦПК України передбачені наслідки пропущення процесуальних строків, а саме право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Статтею 126 ЦПК України.

Стаття 287 ЦПК України встановлює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Частинами третьою і четвертою вказаної статті передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Стаття 287 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов'язковим.

Тобто, для відповідача норми ЦПК України встановлюють особливий порядок оскарження заочного рішення, а саме шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення, до суду, що його ухвалив.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеному у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2478цс15.

І лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а не без розгляду, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем, на відміну від позивача, у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Це пов'язано з наступним.

Можливість ухвалення заочного рішення слугує попередженням відповідачу, який без будь-якої відповідальності ухиляється від явки до суду і розгляду справи. Тому, не з'явившись в судове засідання, відповідач добровільно обмежує себе в використанні передбаченими процесуальними правами на надання суду доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, добровільно виключає свою особисту участь в дослідженні доказів у судовому засіданні.

Таким чином, без скасування ухвали суду про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без розгляду, у силу імперативних норм ЦПК України відповідач позбавлений можливості оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Законодавець у такому разі, по суті, попереджає відповідача про негативні наслідки для нього у разі безпідставної неявки до суду. Саме у цьому суть інституту заочного рішення, інакше втрачається потреба в цьому інституті цивільного процесуального права.

Оскаржити вказану ухвалу суду, як вказує Велика Палата Верховного Суду, одночасно з оскарженням у загальному порядку рішення суду, є неможливим у силі імперативних норм цивільного процесу.

Крім того, пунктом 16 частини 1 статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Виходячи із системного аналізу правил пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, ухвали про залишення заяви без розгляду підлягають касаційному оскарженню.

Зокрема, такого висновку щодо застосування норм права дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 07 травня 2018 року у справі № 1905/927/2012 (провадження № 61-4844св18), від 01 листопада 2018 року у справі № 761/41616/16-ц (провадження № 61-1019св18), від 18 березня 2019 року у справі № 523/16743/15-ц (провадження № 61-22005св18).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19) викладено логічно суперечливий висновок про те, що ухвала суду про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення по суті, тому така ухвала суду першої інстанції відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України не могла бути оскаржена і у касаційному порядку. А тому касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача належить закрити (пункт 21).

Наведене не узгоджується з правилами пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України.

Отже, висловлений Великою Палатою Верховного Суду висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19) про те, що ухвала про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення по суті, унеможливлює гарантоване статтею 129 Конституції України право на апеляційне оскарження судового рішення для особи, заява про перегляд заочного рішення якої залишена без розгляду на підставі статті 284 ЦПК України.

У пункті 49 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень вказано, що судді повинні послідовно застосовувати закон.

Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави, а також з метою забезпечення єдності та сталості судової практики.

Таких же висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45), від 05 грудня 2018 року у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43-44) і № 818/1688/16 (пункти 44-45), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18, від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44-45), від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 24).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність відступлення від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше постановленій ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19).

За таких обставин справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 4 статті 403 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 214/5505/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, оплати боргів з комунальних послуг передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В.

А. Стрільчук