ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/267/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Іщука К.В.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи 1 - Косянчука В.В.,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України»

та Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів»

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.19 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Фармінг»

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів»

про визнання укладеним додаткового договору від 15.01.2019 № 7/15-1,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санітарно-екологічний сервіс».

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Фармінг» (далі - ТОВ «Вест Фармінг») звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» (далі - ДП «Кременецький КХП») про визнання укладеним Додаткового договору від 15.01.2019 № 7/15-1 (далі - Додатковий договір № 7/15-1).

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що: позивач на підставі укладеного з відповідачем Договору оренди від 15.12.2015 № 7/15 (далі - Договір № 7/15), строк дії якого закінчився 14.12.2018, користувався відповідним приміщенням; відповідач у визначеному пунктом 7.4 Договору № 7/15 порядку не припинив цей правочин та не змінив його умови, тому Договір вважається продовженим на такий самий строк на таких самих умовах; згідно з умовами Договору в разі продовження строку його дії сторони укладають додатковий договір.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2019 (суддя Сидорчук А.М.) позов задоволено; визнано укладеним між ТОВ «Вест Фармінг» та ДП «Кременецький КХП» додатковий договір № 7/15-1 від 15.01.2019 до Договору оренди № 7/15 на зазначених у резолютивній частині цього рішення умовах;

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (колегія суддів: Зварич О.В. - головуючий, Дубник О.П., Хабіб М.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3. Стислий виклад вимог касаційних скарг

3.1. 06.02.2020 (згідно з відміткою на конверті) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Хліб України» (далі - ДАК «Хліб України») звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 зі справи скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

3.2. 20.02.2020 (згідно з відмітками на конверті) з касаційною скаргою звернулося ДП «Кременецький КХП». У касаційній скарзі відповідач просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга розглядається відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) зі змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги ДАК «Хліб України»

4.1.1. ДАК «Хліб України» вважає рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції необґрунтованими та ухваленими з порушенням норм матеріального права та положення статті 86 ГПК.

4.1.2. У касаційній скарзі зазначено, що: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 1000 «Про утворення Державної акціонерної компанії «Хліб України» акції цієї компанії, державну реєстрацію якої здійснено 14.11.1996, перебувають у державній власності до прийняття Кабінетом Міністрів України спеціального рішення щодо приватизації її майна. Відповідно до статуту ДАК «Хліб України» засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 № 1218 та згідно з додатком № 3 до неї майно державного підприємства «Кременецький комбінат хлібопродуктів» передано до статутного фонду ДАК «Хліб України», а зазначене державне підприємство перетворене у дочірнє підприємство ДАК «Хліб України».

Протокольним рішенням №4 спостережної ради ДАК «Хліб України» від 14.11.2003 затверджено статут ДП «Кременецький КХП», згідно з пунктом 4.3 якого ДП «Кременецький КХП» майно ДАК «Хліб України» передається в користування;

відповідно до положень частини першої статті 134 Господарського кодексу України (далі - ГК), частини першої статті 761, частини першої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) лише власник майна має право передати його у найм за встановлену в договорі плату;

ДАК «Хліб України» не надавало дозволу на укладення Договору № 7/15 або його пролонгацію, тому підписання будь-яких угод щодо його продовження неправомірне.

4.1.3. Скаржник стверджує, що з вересня 2017 року ТОВ «Вест Фармінг» не здійснює жодної діяльності в орендованому відповідно до Договору № 7/15 приміщенні з огляду на такі обставини:

30.08.2017 директор ДП «Кременецький КХП» Желтуцький М.В. надіслав ТОВ «Вест-Фармінг» листа від 30.08.2017 № 14 «Про розірвання договору оренди від 15.12.2015 № 7/15», а також надіслав ДАК «Хліб України» листа від 30.08.2017 № 16, у якому просив погодити припинення орендних відносин з ТОВ «Вест Фармінг» з 30.08.2017 у зв`язку з грубими та неодноразовими порушеннями з боку орендаря умов Договору № 7/15;

ДАК «Хліб України» у листі від 05.09.2017 № 1-2-630/2-1/414 зазначило, що не заперечує щодо розірвання Договору №7/15 від 15.12.2015 у разі зазначення підстав припинення договірних відносин.

4.1.4. ДАК «Хліб України» у касаційній скарзі посилається на статтю 215, частини першу та другу статті 203 ЦК щодо недійсності правочину та зазначає, що: правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та відсутності у особи, яка вчиняє правочин, необхідний обсяг цивільної дієздатності;

до відносин, що склалися між сторонами Договору № 7/15, застосовуються положення Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна»; статтею 11 цього Закону передбачено, що перед укладанням договору оренди проводиться оцінка об`єкта оренди; оцінка об`єкта оренди також проводиться, якщо на момент продовження дії договору остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому; аналогічні положення містить пункт 2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629;

отже, необхідною умовою для продовження строку дії Договору № 7/15 є проведення оцінки об`єкта оренди, але така оцінка не проводилася, тому цей правочин не може бути автоматично продовжений на новий термін;

відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єктами оренди не можуть бути об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також об`єкти, включені до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Згідно з аргументами ДАК «Хліб України», попередні судові інстанції залишили поза увагою, зокрема, зміст статутів ДАК «Хліб України» та ДП «Кременецький КХП», а також положення статті 11 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній, зокрема, на 15.01.2029 - зазначену позивачем дату укладання Додаткового договору №7/15-1) та частини першої статті 628 та статті 629 ЦК.

4.1.5. ДАК «Хліб України» стверджує, що:

суд апеляційної інстанції, спростовуючи його заперечення про те, що з огляду на зміст статутів ДАК «Хліб України» та ДП «Кременецький КХП», пункту 7.4 Договору № 7/15 необхідна згода ДАК «Хліб України» на укладення Договору №7/15 і Додаткового договору № 7/15-1, посилається на долучений до матеріалів справи лист ДАК «Хліб України» від 06.11.2015 № 1-2-682/2-9/581;

з тексту листа вбачається, що ДАК «Хліб України» погоджується розглянути пропозицію щодо модернізації, відновлення виробничих потужностей ТОВ «Кременецький КХП» за рахунок коштів, отриманих від передачі в оплатне користування частини майна підприємства;

проте в листі не зазначено, що ДАК «Хліб України» надає дозвіл на укладення Додаткового договору № 7/15-1 або іншого договору оренди;

апеляційний суд, посилаючись на цей лист, не обґрунтував, що він є належним доказом надання згоди ДАК «Хліб України» на продовження дії Договору № 7/15, а також не спростував доводи ДАК «Хліб України» щодо застосування до відносин, яких стосується спір зі справи, положень статті 11 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна». В оскаржуваній постанові зазначено, що орендодавець не позбавлений можливості самостійно провести оцінку об`єкта оренди та, в разі необхідності, запропонувати внести зміни до договору оренди в частині, що стосується розміру орендної плати. Однак відповідно до статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обов`язковою умовою продовження договору оренди (а не правом орендодавця) є проведення оцінки об`єкта оренди, остання його оцінка була зроблена більш як за три роки до моменту продовження дії договору.

4.1.6. ДАК «Хліб України» стверджує, що обґрунтованість доводів касаційної скарги підтверджується правовими позиціями, відображеними в таких судових рішеннях:

постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015, зі справи № 925/64/14 за позовом ДАК «Хліб України» до Тальнівської міської ради, виконавчого комітету Тальнівської міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів». Апеляційний суд, задовольняючи позов, зазначив, що рішення виконавчого комітету є незаконним, оскільки відповідне нерухоме майно є державною власністю та закріплене за ДАК «Хліб України» на праві повного господарського відання; це майно до статутного фонду ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» передавалось на праві користування, а не у власність, що було передбачено статтею 13 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент передачі майна); відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) та Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Тальнівський комбінат хлібопродуктів включений до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2013, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014, зі справи № 826/17372/13-а за позовом ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до Кабінету Міністрів України (треті особи - Державна акціонерна компанія «Хліб України», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») про визнання протиправним та скасування постанови від 11.08.2010 № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Судом першої інстанції встановлено, що ДАК «Хліб України» утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 1000, згідно з пунктом 29 статуту ДАК «Хліб України» засновником цієї компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, пунктом 4.3 статуту ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» передбачено, що майно компанії передається підприємству в користування, рішення відповідача стосується майна ДАК «Хліб України», яке передано позивачу лише в користування та прийнято відповідно до вимог Закону України «Про управління об`єктами державної власності».

4.1.7. З аргументів ДАК «Хліб України» вбачається, що попередні судові інстанції порушили вимоги статей 73, 74, 76, 77, 86, 236 ГПК.

4.2. Аргументи касаційної скарги ДП «Кременецький КХП»

4.2.1. Зі змісту касаційної скарги ДП «Кременецький КХП» (з огляду на заяву по усунення недоліків касаційної скарги) вбачається, що, на думку відповідача, наявні підстави для касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК.

4.2.2. У касаційній скарзі зазначено, що ДП «Кременецький КХП» під час розгляду справи наводило аргументи, що ДАК «Хліб України» погоджувало укладення Додаткового договору № 7/15-1, як того вимагають пункт 5.4 статуту ДП «Кременецький комбінат хлібопродуктів» та пункт 7.4. Договору, але суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, посилаючись на листа ДАК «Хліб України» від 06.11.2015 № 1-2-682/2-9/581, адресованого ДП «Кременецький КХП».

У цьому листі зазначено, що ДАК «Хліб України» згодне розглянути пропозицію щодо модернізації, відновлення виробничих потужностей підприємства за рахунок коштів, отриманих від передачі в оплатне користування частини майна ДП «Кременецький КХП». У тексті листа не йдеться про те, що ДАК «Хліб України» надає дозвіл на укладення Додаткового договору № 7/15-1 або іншого проєкту договору оренди.

В оскаржуваних рішеннях належним чином не обґрунтовано, яким чином лист, що не стосуються продовження дії спірного договору, може бути належним доказом, що доводить погодження ДАК «Хліб України» на продовження Договору.

4.2.3. Відповідач також зазначає, що попередні судові інстанції не застосували норму матеріального права, яка підлягає застосуванню у спорі зі справи, - статтю 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

4.3. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційні скарги

4.3.1. ТОВ «Вест Фармінг» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтованих доводів, які спростовують висновки попередніх судових інстанцій.

4.3.2. Так, позивач не погоджується з твердженнями ДП «Кременецький КХП» про те, що це підприємство не має права розпоряджатися предметом Договору № 7/15 та не має дозволу ДАК «Хліб України» на укладення договорів щодо відповідного майна чи їх пролонгацію. На думку позивача, це суперечить установленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам справи, згідно з якими Договір № 7/15 укладено на підставі листа ДАК «Хліб України» від 06.11.2015 № 1-2-682/2-9/581, надісланого у відповідь на лист ДП «Кременецький КХП» від 02.11.2015 № 62.

У касаційній скарзі зазначено, що:

з огляду на наявність листа ДАК «Хліб України» від 06.11.2015 року № 1-2-682/2-9/581 ДП «Кременецький КХП» було уповноважене на підписання також і Додаткового договору № 7/15-1, оскільки, як свідчить зміст листа, ДП «Кременецький КХП» наділене відповідними повноваженнями до моменту передачі цілісного майнового комплексу ДП «Кременецький КХП» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», тобто на момент необхідності укладання Додаткового договору № 7/15-1 відповідні повноваження ДП «Кременецький КХП» не закінчилися;

відповідач проігнорував процедуру припинення орендних відносин, що відображена в пункті 7.4 Договору № 7/15, не відреагував на надісланого йому листа ТОВ «Вест Фармінг» щодо продовження орендних відносин «в рахунок сум погашених боргів скаржника», тому його посилання на статут, а також на неотримання дозволу на укладення договорів неправильні;

суди попередніх інстанцій зробили правильні висновки, що ТОВ «Вест Фармінг» з огляду на те, що ДП «Кременецький КХП» протягом місяця після закінчення строку чинності Договору № 76/15 не зверталося із заявою про припинення цього правочину або зміну його умов, а ТОВ «Вест Фармінг» продовжило користуватись орендованим нерухомим майном, у позивача виникли правомірні очікування щодо продовження користування зазначеним майном на праві оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.3.3. Позивач заперечує доводи ДП «Кременецький КХП» про те, що ціна Договору на момент його укладення становила 1 044 000 грн, тому що ТОВ «Вест Фармінг» відповідно до договорів про переведення сум боргу, які містять посилання на Договір № 7/15, стороною яких є ДП «Кременецький комбінат хлібопродуктів» та частина яких погоджена ДАК «Хліб України», сплатило кредиторам ДП «Кременецький комбінат хлібопродуктів 2 255 747, 58 грн у рахунок внесення орендних платежів за зазначеним договором. Отже, відповідач безпідставно посилається на положення статуту ДП «Кременецький КХП», згідно з якими його директор має право укладати угоди на суму, що перевищує 30 000 грн за погодженням з ДАК «Хліб України».

Позивач також зауважує, що: з грудня 2015 року по лютий 2016 року на орендованому об`єкті проводилися ремонтні роботи на загальну суму 518000 грн. Доказом цього є акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт. Відповідно до пункту 3.2 Договору № 7/15 зазначені суми також зараховуються як орендна плата; Договір № 7/15 був чинним та не визнавався нечинним жодною зі сторін. Внаслідок того, що Договір № 7/15 не був розірваний з дотриманням установленої процедури, він автоматично пролонгується на тих же умовах та на той же строк, а тому нотаріального завірення не потребує.

4.3.4. Позивач вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо порушення судами положення статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та погоджується з відповідним висновком суду першої інстанції. У касаційній скарзі також зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини сторін у справі, оскільки майно ДАК «Хліб України» не підвідомче Фонду державного майна України. Про це неодноразово зазначалося в листах Фонду державного майна України, копії яких (листів) долучені до справи судом апеляційної інстанції.

4.3.5. ТОВ «Вест Фармінг» вважає, що суд має право посилатися на докази, що були виключені на підставі частини одинадцятої статті 80 ГПК, - Додаткову угоду від 11.01.2016 №2 року, якою внесені зміни до пункту 7.4. Договору оренди № 7/15 шляхом виключення слів: «... при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди». Причиною виключення від 11.01.2016 Додаткової угоди № 2 з числа доказів стало те, що відповідач ініціював проведення експертизи цього документа, а позивач не хотів затягувати розгляд справи.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. 15.12.2015 ДП «Кременецький КХП» (орендодавець) та ТОВ «Вест Фармінг» (орендар) уклали Договір № 7/15, згідно з якими орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: м .Кременець, вул. Симона Петлюри, 37 , власником якого є ДП «ДАК» «Хліб України» (далі - Майно).

Балансова вартість Майна, визначена відповідно до результатів проведеної інвентаризації на 30.09.2015, становить 1 843 447, 97 грн.

Найменування та кількість Майна зазначена в акті приймання-передачі, який є невід`ємною частиною та додатком до Договору № 7/15.

5.2. Відповідно до пункту 1.2 Договору № 7/15 Майно передається в оренду для використання в господарській діяльності орендаря з правом ведення ремонтних та будівельних робіт без зміни цільового призначення технологічного обладнання. Одночасно з отриманням Майна в оренду орендар набуває права користування земельною ділянкою, на якій розміщено Майно, інженерні мережі, об`єкти системи енергопостачання та інше обладнання, необхідне для підтримання функціонування Майна.

5.3. Зі змісту пункту 2.1 Договору № 7/15 вбачається, що орендар має право користуватися Майном у визначений в Договорі № 7/15 термін, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі Майна.

5.4. Пунктом 3.1 Договору № 7/15 визначено орендну плату в розмірі 29000грн за місяць, що сплачується за поточний місяць не пізніше 20-го числа поточного місяця, якщо інше не домовлено між сторонами.

5.5. Договором № 7/15 передбачено, що:

він діє з 15.12.2005 до 14.12.2018 включно (пункт7.1);

його умови зберігають силу протягом строку договору, зокрема, якщо після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря (пункт 7.2);

зміни до умов Договору № 7/15 здійснюються за взаємною згодою сторін. Запропоновані (однією зі сторін) зміни розглядаються (іншою стороною) протягом одного місяця з дати їх подання (пункт 7.3).

5.6. У пункті 7.4 Договору зазначено: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди».

5.7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суди не розглядали як доказ у справі долучену позивачем до матеріалів справи копію Додаткової угоди № 2 від 11.01.2016 до Договору № 7/15, якою передбачено виключення з другого речення пункту 7.4 Договору № 7/15 слів «при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди», оскільки суд першої інстанції у підготовчому засіданні задовольнив заяву позивача (вх. № 11144 від 25.06.2019) про виключення цього документа з доказів у справі.

5.8. ТОВ «Санітарно-екологічний сервіс» до заяви про залучення його як третьої особи до участі у справі (вх.№10414 від 13.06.2019) додало копію листа ДП «Кременецький КХП» від 14.11.2018 вих .№ 42, адресованого ТОВ «Вест Фармінг», щодо розірвання Договору № 7/15.

Суд апеляційної інстанції оцінив цей лист критично, оскільки до матеріалів справи не долучені належні та допустимі докази його надсилання адресатові.

5.9. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 зі справи № 921/32/18 (яке набрало законної сили) задоволено позов ТОВ «Вест Фармінг» до ДП «Кременецький КХП» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні орендованим майном. Справу розглянуто за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ПАТ «ДАК» «Хліб України».

Згідно з цим рішенням ДП «Кременецький КХП» зобов`язано усунути перешкоди у користуванні орендованим ТОВ «Вест Фармінг» на підставі Договору № 7/15 нерухомим майном та земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, шляхом відновлення доступу до орендованого майна.

5.10. 15.01.2019 ТОВ «Вест Фармінг» надіслало ДП «Кременецький КХП» листа-повідомлення № 281, у якому, зокрема, зазначено, що 14.12.2018 закінчився строк договору оренди № 7/15 від 15.12.2015, та зауважило, що ДП «Кременецький комбінат хлібопродуктів» не надсилало жодних заяв про припинення Договору № 7/15 або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності (тобто з 15.12.2018 по 15.01.2019), як це передбачено пунктом 7.4 Договору № 7/15, і ТОВ «Вест Фармінг» продовжує користуватись об`єктом оренди, тому Договір № 7/15 від 15.12.2015 вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

До листа були долучені два примірники підписаного ДП «Вест Фармінг» Додаткового договору № 7/15-1.

5.11. ДП «Кременецький КХП» надіслало відповідь - лист від 29.01.2019 № 2.

У листі зазначено, що 10.12.2018 на посаду директора ДП «Кременецький КХП» призначено ОСОБА_1 , який не має примірника Договору № 7/15, додаткових угод до нього, відомостей про розрахунки сторін за Договором № 7/15, тому просить надати документи, які свідчать про співпрацю між ТОВ «Вест Фармінг» та ДП «Кременецький КХП».

5.12. 12.02.2019 ТОВ «Вест Фармінг» надіслало на адресу ДП «Кременецький КХП» листа № 285, до якого долучило копію Договору № 7/15, рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 у справі №921/32/18.

5.13. У справі немає доказів звернення ДП «Кременецький КХП» (орендодавець) чи ДАК «Хліб України» до ТОВ «Вест Фармінг» (орендар) протягом одного місяця після закінчення строку чинності договору (з 15.12.2018 по 15.01.2019) із заявою про припинення договору оренди № 7/15 від 15.12.2015.

5.14. Відповідач не підписав надісланий йому листом ТОВ «Вест Фармінг» від 15.01.2019 № 281 Додатковий договір № 7/15-1, тому позивач звернувся до суду з позовом у справі.

5.15. Суд апеляційної інстанції дослідив листа ДАК «Хліб України» від 06.11.2015 № 1-2-682/2-9/581, адресованого ДП «Кременецький КХП», в якому, зокрема зазначено, що:

рішенням колегії Міністерства аграрної колегії та продовольства України від 19.10.2015 було схвалено першочергові заходи щодо стабілізації фінансово-господарського стану та розвитку ДАК «Хліб України»;

модернізація, відновлення виробничих потужностей підприємства шляхом співпраці з іншими суб`єктами аграрного ринку дозволить вирішити проблему виплати заробітної плати, заборгованості до бюджету та інших поточних грошових зобов`язань ДП «Кременецький КХП»;

«Таким чином, проведення вищевказаних заходів можливо здійснити за рахунок коштів, залучених від передачі в оплатне користування частини майна ДП ДАК «Хліб України» «Кременецький КХП» (у тому числі того, що потребує ремонту, а також незадіяного в господарській діяльності), зокрема і ТзОВ «Вест Фармінг», у встановленому законодавством порядку. Крім того зауважуємо, що вищевказані дії можливі як тимчасовий захід щодо стабілізації фінансового становища виключно до моменту передачі цілісного майнового комплексу ДП «ДАК» «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

5.16. Суд апеляційної інстанції надав оцінку аргументам апеляційної скарги щодо нікчемності додаткової угоди відповідно до частин першої, другої статті 793 ЦК, згідно з якими договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та зауважив, що відповідно до підпункту 7.1 Договору № 7/15 строк його чинності становить менше, ніж три роки, тому цей договір та додаткова угода про продовження дій договору на той самий строк не підлягають нотаріальному посвідченню.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

6. Цивільний кодекс України (ЦК)

6.1. Стаття 15

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

6.2. Стаття 628

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

6.3. Стаття 654

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

7. Господарський кодекс України (ГК)

7.1. Частина перша статті 283

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

7.2. Частина шоста статті 283

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.3. Частина четверта статті 284

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором

8. Господарський процесуальний кодекс України (ГПК)

8.1. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.3. Стаття 310 (у редакції, що застосовується до касаційної скарги ДАК «Хліб України»)

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.

8.4. Стаття 310 (у редакції, що застосовується до касаційної скарги ДП «Кременецький КХП)

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Відповідно до положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, яким внесені зміни до ГПК, касаційна скарга ДАК «Хліб України» розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08.02.2020).

Касаційна скарга ДП «Креманецький КХП» розглядається згідно з положеннями ГПК з урахуванням змін, внесених зазначеним Законом.

9.2. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК.

9.3. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що попередні судові інстанції, задовольняючи позов, виходили, зокрема, з того, що відповідно до умов Договору № 7/15 та положень законодавства дія зазначеного правочину продовжується на такий самий строк у зв`язку з наявністю згоди ДАК «Хліб України» на продовження дії цього правочину.

9.4. Касаційний господарський суд вважає, що попередні судові інстанції не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та внаслідок цього порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначене відповідно до ГПК є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 654 ЦК зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Попередні судові інстанції встановили, що згідно з пунктом 7.4 Договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Попередні судові інстанції не встановили фактичних обставин, які свідчать про наявність або відсутність дозволу ДАК «Хліб Україна» на продовження дії Договору № 7/15 відповідно до вимог закону та Договору № 7/15. Крім того, умовами договору передбачено окремий порядок його продовження - укладення додаткової угоди підписаної обома сторонами. Тобто, саме добровільне підписання такої угоди може свідчити про наявність двосторонньої згоди на продовження договору на тих самих умовах шляхом оформлення відповідного додаткового договору - підписання такого договору за наявної згоди ДАК «Хліб України».

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене касаційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У новому розгляді суду необхідно врахувати зазначене в цій постанові, належним чином з`ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та надати їм оцінку.

11. Судові витрати

Суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» та Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.19 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 зі справи № 921/267/19 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко