Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.08.2020 року у справі №914/1531/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1531/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю. Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Арена Львів"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року (головуючий - Скрипчук О. С., судді: Кордюк Г. Т., Мирутенко О. Л. ) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 04 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду (суддя Манюк Т. П. ) у справі

за позовом Державного підприємства "Арена Львів"

до:
1. Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові", 2. Підприємства з іноземними інвестиціями "Білфінгер Тебодін Україна",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства молоді та спорту України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
2. Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, 3. Державного агентства інфраструктурних проектів України,

про зняття арешту з майна

(у судовому засіданні взяли участь представники: Відповідача 2 - Бродська К. О.; Третьої особи 3 на стороні відповідачів - Андрійчук І. В. )

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2019 року Державне підприємство "Арена Львів" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до (1) Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові", (2) Підприємства з іноземними інвестиціями "Білфінгер Тебодін Україна" про зняття арешту з належного позивачу майна.

2. Позивач стверджує про помилкове накладення державним виконавцем арешту на рухоме майно, яке належить не боржнику за виконавчим провадженням - Державному підприємству "Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові", а було набуто на законних підставах та належить на праві повного господарського відання позивачу.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Судові рішення мотивовані наступним: (1) позивач не з'явився в підготовче судове засідання 20.01.2020, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи; (2) у наступне судове засідання 04.02.2020 позивач повторно не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, справу направили для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

6. Залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Проте судами жодним чином не мотивовано, як саме неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду судом справи по суті за наявними матеріалами справи. При цьому суд першої інстанції не визнавав явку позивача обов'язковою, а ухвали місцевого суду не містили вимог про витребування у позивача додаткових доказів, необхідних для вирішення спору.

7. Приписи частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України застосовуються лише у випадку розгляду справи по суті, а не у підготовчому засіданні.

Позиція інших учасників справи

8. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу проти її доводів заперечує, зазначає, що неявка позивача в судове засідання за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності є самостійною підставою для залишення позову без розгляду, а висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України узгоджуються з усталеними висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах.

9. Верховний Суд не розглядає пояснення на касаційну скаргу, що надійшли
08.09.2020 від Міністерства молоді та спорту України з наступних підстав.

9.1. За вимогами пункту 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

9.2. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

9.3. Згідно з частиною 4 статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

9.4. У порядку самопредставництва орган державної влади відповідно до його компетенції може представляти за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частиною 4 статті 56 ГПК України.

9.5. Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

9.10. Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і адвокатами.

9.11. Поряд із цим письмові пояснення Міністерства молоді та спорту України підписані Мних Нелею, головним спеціалістом сектору претензійно-позовної роботи юридичного управління на підставі довіреності від 01.07.2020 №1660/8.3, яка не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката. Водночас до пояснень не долучено і документів, які б підтверджували повноваження Мних Нелі представляти Міністерство молоді та спорту України відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади).

9.12. За таких обставин подані пояснення підлягають залишенню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 ГПК України як такі, що підписані неуповноваженою особою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

10. За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

10.1. Згідно з частиною 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

10.2. Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

10.3. Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

11. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

12. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

13. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.

14. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

14.1. Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

15. Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.

15.1. Вказані процесуальні норми також не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

16. У даній справі суди встановили, що представник позивача не з'явився в судове засідання 20.01.2020, подав клопотання про відкладення розгляду справи і ухвалою від 20.01.2020 суд першої інстанції відклав підготовче засідання на 04.02.2020.

Проте позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання
04.02.2020, про причини неявки суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. У зв'язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

17. Колегія суддів також враховує аналогічну правову позицію щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, викладену у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

18. За таких обставин Верховний Суд відхиляє доводи позивача в пункті 6 Постанови, який помилково пов'язує таку самостійну підставу для залишення позову без розгляду, як неявка представника позивача у судове засідання, з необхідністю з'ясування того, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

19. Крім того, норми статті 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пунктом 1 частини 2 статті 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання. У зв'язку з чим відхиляються помилкові твердження скаржника в пункті 7 Постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийняті за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

Судові витрати

21. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Арена Львів" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року і ухвалу Господарського суду Львівської області від 04 лютого 2020 року у справі № 914/1531/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.