Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.11.2020 року у справі №922/2239/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2239/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І. В. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020

(головуючий суддя Склярук О. І., судді Гетьман Р. А., Ільїн О. В. )

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.07.2020

(суддя Прохоров С. А.)

про забезпечення позову

у справі № 922/2239/20

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут") про визнання протиправною бездіяльності ПрАТ "Харківенергозбут", що виражається у нездійсненні приведення складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у відповідність зі статутом ПрАТ "Харківенергозбут" та статтею 53 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині включення до складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" належної кількості незалежних директорів.

1.2.22 липня 2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив суд:

1.2.1. заборонити ПрАТ "Харківенергозбут" в особі будь-яких його органів управління та/або посадових осіб, службових осіб чи представників (у тому числі, але не виключно, виконуючим обов'язки органів управління та/або посадових осіб, службових осіб чи ПрАТ "Харківенергозбут", а також будь-яким іншим особам (у тому числі, але не виключно, особам, які з будь-яких підстав мають право діяти від імені ПрАТ "Харківенергозбут" без довіреності, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам та/або представникам):

- вчиняти будь-які дії, спрямовані на прийняття або виконання вже прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень Генерального директора та/або членів дирекції ПрАТ "Харківенергозбут";

- вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень внутрішнього аудитора Товариства та осіб з посад Служби внутрішнього аудиту Товариства;

- вчиняти будь-які дії, спрямовані на прийняття або виконання вже прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень голови та членів інших органів ПрАТ "Харківенергозбут";

- вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення, реорганізацію та/або ліквідацію структурних та/або відокремлених підрозділів ПрАТ "Харківенергозбут".

1.2.2. Заборонити будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про ПрАТ "Харківенергозбут", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

- реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь - яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь - яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному держаному реєстрі, зокрема про зміну керівника або осіб, що мають право діяти без довіреності, та заборонити реєстрацію будь-яких змін інших відомостей, зазначених у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

1.2.3. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що наразі вчиняються дії щодо порушення права позивача на участь в управлінні ПрАТ "Харківенергозбут", спричинені бездіяльністю відповідача, а саме невчиненням дій щодо приведення складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у відповідність зі статутом ПрАТ "Харківенергозбут" та ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2020 заяву позивача про забезпечення позову задоволено у повному обсязі та вжито заходи забезпечення, які просив позивач, перелік яких наведено вище у п.1.2 цієї постанови.

2.1.1. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вжиті ним заходи забезпечення відповідають вимогам розумності та адекватності, а також спрямовані на захист інтересів позивача.

2.1.2. Суд зазначив, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде неможливо або значно ускладнено можливість приведення складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у відповідність із Статутом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" у випадку задоволення позову позивача.

Таких висновків суд дійшов зважаючи на те, що під час роботи наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" можливі зловживання з боку акціонерів, які володіють більше ніж 50% на прийняття рішень цим органом. Оскільки відповідно до статуту ПрАТ "Харківенергозбут" до виключної компетенції наглядової ради належать: затвердження внутрішніх положень (локальних нормативних актів), якими регулюється діяльність Товариства; обрання та припинення повноважень Генерального директора, обрання членів Дирекції (директорів) за поданням Генерального директора та припинення їх повноважень; прийняття рішення про відсторонення Генерального директора та/або члена Дирекції (директора) від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Генерального директора та/або директора; обрання та припинення повноважень голови та членів інших органів Товариства (у разі їх створення); призначення на посаду та звільнення з посади внутрішнього аудитора Товариства, призначення на посади та звільнення осіб з посад Служби внутрішнього аудиту Товариства; вирішення питань про створення та/або участь в будь-яких юридичних особах (у тому числі дочірніх підприємств)/їх об'єднань, їх реорганізацію та ліквідацію; вирішення питань про створення, реорганізацію та/або ліквідацію структурних та/або відокремлених підрозділів.

Тобто в разі невжиття заходів забезпечення позову відбудеться легалізація повноважень наглядової ради яка, як вважає позивач, не відповідає статуту та Закону України "Про акціонерні товариства", у зв'язку з чим буде порушено корпоративні права позивача на участь в управлінні ПрАТ "Харківенергозбут".

Це з високим ступенем імовірності свідчить про те, що у разі задоволення позову у цій справі виконання рішення суду буде неможливим, оскільки наглядова рада буде приймати рішення на користь акціонера, який володіє більше ніж 50%. Такі заходи є невідворотними і навіть їх подальше скасування в судовому порядку неспроможне у повній мірі відновити попередній стан. Це значно погіршить господарську діяльність ПрАТ "Харківенергозбут" та зашкодить правам та в кінцевому підсумку охоронюваним законом інтересам інших акціонерів, в тому числі позивача.

2.1.3. Також суд першої інстанції взяв до уваги аргументацію позивача про те, що Фонд Державного майна України, якому належать 65% від загальної кількості акцій ПрАТ "Харківенергозбут ", є також і акціонером АТ "Харківобленерго", зазначивши, що рішенням наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 15.05.2020 (протокол засідання від 15.05.2020 № 9/2020) була затверджена нова організаційна структура Акціонерного товариства "Харківобленерго". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 липня 2020 року у справі №922/2027/20 було відкрито провадження, а також задоволено заяву про забезпечення позову.

2.1.4. Про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, на думку суду першої інстанції, свідчить також і те, що на дату постановлення судом ухвали до складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" входять три члена, два з яких представники Фонду державного майна України. Проте згідно з п. 17.5.1 статуту ПрАТ "Харківенергозбут" наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст.53-1 Закону України "Про акціонерні товариства" не може вважатися незалежним директором особа, якщо вона є акціонером - власником контрольного пакета акцій та/або є представником акціонера - власника контрольного пакета акцій цього товариства в будь-яких цивільних відносинах. За висновком суду, це твердження лише свідчить про наявність певного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Остаточна оцінка правомірності дій ПрАТ "Харківенергозбут" буде надана судом лише за результатами вирішення відповідного спору.

Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, вжиття заходів забезпечення позову, заявлених позивачем, є таким, що відповідає вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши водночас таке.

Автенюк Віктор Андрійович є акціонером ПрАТ "Харківенергозбут" та має право відповідно до приписів ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону.

Право на участь в управлінні акціонерним товариством реалізується акціонером у тому числі через формування та діяльність органів управління товариством.

Згідно з вимогами статуту ПрАТ "Харківенергозбут" та Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада має складатися не менше ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

ПрАТ "Харківенергозбіт" є акціонерним товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належить державі, а саме 65 відсотків від загальної кількості акцій належить Фонду державного майна України.

На цей час до складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" входить три члена: два представника Фонду державного майна України та представник Інтер Гроус Інвесментс Лімітед.

За твердженням позивача, такий склад наглядової ради не відповідає вимогам Статуту ПрАТ "Харківенергозбут" та нормам чинного законодавства, а також порушує права позивача, оскільки обрання до наглядової ради двох незалежних директорів забезпечило б захист прав акціонерів від прийняття акціонером, який володіє більше ніж 50 % голосів, рішень з управління зазначеним товариством на свою користь.

Незаконним складом наглядової Ради вживаються заходи шляхом прийняття відповідних рішень щодо нової організаційної структури управління Акціонерним товариством "Харківобленерго". Зазначені заходи, за твердженням позивача, порушують права та законні інтереси інших акціонерів, яких фактично усунули від управлінням товариством. В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" не здійснює приведення складу наглядової Ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбіт" у відповідність як до положень Статуту, так і до положень ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства", у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом та з заявою про його забезпечення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з тексту позовної заяви та клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що на цей час позивач у судовому порядку вже оскаржує рішення наглядової Ради АТ "Харківобленерго" від 15.05.2020 (протокол засідання від 15.05.2020 за № 9/2020) щодо затвердження нової організаційної структури Акціонерного товариства "Харківобленерго" з підстав незаконності прийнятого рішення, оскільки, на його думку, зазначене рішення прийнято наглядовою Радою у складі, що не відповідає вимогам діючого законодавства, та порушує права акціонерів, які не володіють контрольним пакетом акцій. За таких обставин, невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, які він просить застосувати, дійсно призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського сулу від 25.08.2020 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначених вимог скаржник покликається на таке.

3.1.1. Судами попередніх інстанцій не застосовано та не досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

3.1.2. Суди не обґрунтували яким чином оскарження рішення наглядової ради іншого акціонерного товариства (АТ "Харківобленерго") та повноваження наглядової ради ПрАТ "Харківобленерго" свідчить про те, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у цій справі, дійсно призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту його нібито порушених прав.

Посилання позивача на обставини, які стосуються іншої особи (АТ "Харківобленерго"), яка не бере участь у справі, є неналежними, а тому не можуть бути використані для обґрунтування рішення суду в цій справі.

3.1.3. Твердження позивача, що два члени наглядової ради товариства не відповідають критеріям незалежних директорів, які встановлені Законом України "Про акціонерні товариства", є безпідставним та недоведеним.

Позивачем не доведено, що будь-хто з обраних представників Фонду державного майна України є не тільки його представником в наглядовій раді товариства, а й його представником в інших цивільних відносинах. Таким чином, за твердженням скаржника, відсутній обов'язковий елемент, передбачений п. 7 ч. 1 ст. 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства" - наявність відносин представництва між акціонером та членом наглядової ради в інших цивільних відносинах.

Відсутність цього елемента виключає віднесення такого члена наглядової ради до такого, який не може бути незалежним директором. Якщо прийняти логіку позивача, то будь-який член наглядової ради, за якого голосував лише акціонер - власник 60% акцій, буде автоматично визнаний таким, що не є незалежним. Отже, ні Фондом державного майна України, ні наглядовою радою ПрАТ "Харківенергозбут", ні іншими особами (за бездіяльності відповідача) не вчиняються дії щодо порушення прав позивача на участь в управління ПрАТ "Харківенергозбут".

Підстави позову, зазначені позивачем, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норми матеріального права, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

3.1.4. Відповідно до ч. 2 ст. 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі якщо акціонер вважає, що незалежний директор не відповідає вимогам цієї статті, такий акціонер може звернутися до суду з позовом щодо визнання особи такою, що не може вважатися незалежним директором. У такому разі особа, щодо якої подано позов, продовжує виконувати функції незалежного директора до набрання законної сили рішенням суду.

Однак позивач, не дивлячись на чіткий механізм захисту порушених прав, який встановлений Законом України "Про акціонерні товариства", звертається до суду із зовсім іншим предметом позовних вимог. Заявлені позивачем вимоги не відповідають передбаченим законом способам захисту порушеного права, оскільки обрання незалежних директорів є прерогативою виключно загальних зборів товариства.

Невжиття заходів забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки самим позивачем вибрано неефективний спосіб захисту своїх прав.

У зазначеному аспекті скаржник стверджує про явне зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Застосовані судами заходи забезпечення позову є втручанням у дискреційні повноваження органів управління товариства. Заборона приймати товариству будь-які рішення є прямим втручанням в його внутрішню та господарську діяльність, з огляду на це забезпечення позову в обраний позивачем спосіб є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам процесуального закону. Вжиття такого заходу забезпечення позову саме як заборона органам товариства заздалегідь приймати будь-які рішення, ненормативні акти індивідуальної дії невизначеного кола суперечить положенням процесуального законодавства.

Можливість прийняття таких рішень не стосуються прав позивача, а тому можливість істотного ускладнення виконання рішення суду виключена. Застосовані способи забезпечення позову фактично є втручанням у дискреційні повноваження органів управління товариства.

Отже, постановлені судами рішення суперечать приписам ст.ст. 136, 137 ГПК України.

3.2. Відзиви на касаційну скаргу до Суду не подані.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

Тобто питання, яке розглядає Суд, стосується наявності підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 у цій справі.

Як зазначено вище у п. 1.1 цієї постанови, предметом спору у справі є вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "Харківенергозбут" про визнання протиправною бездіяльності ПрАТ "Харківенергозбут", що виражається у нездійсненні приведення складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у відповідність зі статутом ПрАТ "Харківенергозбут" та статтею 53 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині включення до складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" належної кількості незалежних директорів.

4.2. Згідно з статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача.

4.3. Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, суди обох інстанцій правильно покликалися на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від
16.08.2018 у справі №910/1040/18. Йдеться про те, що оскільки у цьому випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то дослідженню підлягає така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у випадку не вжиття заявлених ним заходів забезпечення;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), та відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином.

4.4. Задовольняючи заяву позивача, суди дійшли висновку, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову буде неможливо або значно ускладнено можливість приведення складу наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у відповідність із статутом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства". Крім того, суд апеляційної інстанції також врахував, що незаконним складом наглядової ради вживаються заходи шляхом прийняття відповідних рішень щодо нової організаційної структури управління Акціонерним товариством "Харківобленерго", а тому є підстави для заборони будь-яким органам управління чи посадовим особам ПрАТ "Харківенергозбут" вчиняти певні дії, визначені позивачем у заяві.

Належних висновків щодо оцінки обставин, про які йшлося вище у п.4.3 цієї постанови, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не містять.

Натомість, зазначені вище висновки судів є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на таке.

4.5. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від
12.02.2020 у справі №381/4019/18.

4.6. Як зазначено вище у п.1.2.3 цієї постанови, звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказав, що відповідачем вчиняються дії, які порушують права позивача на участь в управлінні ПрАТ "Харківенергозбут", спричинені бездіяльністю ПрАТ "Харківенергозбут".

Бездіяльність не може породжувати жодних дій, тому таке твердження позивача є безпідставним.

Як правильно зазначає скаржник, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Судові рішення, що переглядаються, не містять висновків з цього приводу.

Суд критично сприймає висновок апеляційного суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на рішення наглядової ради ПрАТ "Харківобленерго", тобто іншої юридичної особи, яка не є відповідачем у цій справі та взагалі не бере у ній участь. Суд не обґрунтував яким чином оскарження позивачем рішення наглядової ради ПрАТ "Харківобленерго" в іншій судовій справі може свідчити про те, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у цій справі, дійсно призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту його порушених прав. У зазначеному аспекті правильним є твердження скаржника, що покликання позивача на обставини, які стосуються іншої юридичної особи є неналежними та не може бути використане для обґрунтування судового рішення про забезпечення позову у цій справі.

Задовольняючи заяву позивача, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися принципу збалансованості інтересів учасників справи, не надали оцінку співмірності наслідків, які можуть настати через вжиття заходів забезпечення позову, із наслідками невжиття таких заходів. Судові рішення не містять належних висновків щодо наявності зв'язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову та предметом спору. Суди не досліджували обставин співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Суд касаційної інстанції вважає, що заява про забезпечення позову не містить в собі підстав, необхідних для її задоволення, оскільки позивачем не аргументувано та не надано доказів необхідності вжиття забезпечувальних заходів у цій справі.

Тоді як вжиті судами заходи забезпечення позову не відповідають вимогам щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів учасників, доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів.

Крім того Суд вважає, що наслідком задоволення заяви позивача є порушення співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для відповідача та осіб, які не є учасниками судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами. Адже як правильно зазначає скаржник, вжиті заходи забезпечення позову фактично блокують його нормальну діяльність. Заборона приймати товариству будь-які рішення є прямим втручанням в його внутрішню та господарську діяльність, з огляду на це забезпечення позову в обраний позивачем спосіб є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судами ст.ст. 136, 137 ГПК України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 311 ГПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали і постанови, що оскаржуються.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.07.2020 у справі №922/2239/20 скасувати.

3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №922/2239/20 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко