Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №822/2513/16

адміністративне провадження №К/9901/32285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. (суддя - Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017р. (судді - Курко О.П., Білоус О.В., Соврига Д.І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2016р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, за яким вона має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №006-22500-170414 від 17.04.2014 року;

- зобов'язати відповідача внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог, включити до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» вимоги ОСОБА_2, згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №006-22500-170414 від 17.04.2014 року, в сумі, яка перевищує встановлений законом граничний розмір відшкодування коштів за вкладами, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банком з ринку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2017р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017р., позов задоволено.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, за яким вона має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №006-22500-170414 від 17.04.2014 року.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру в порядку п. 4 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» включити вимоги ОСОБА_2 до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в сумі, яка перевищує встановлений законом граничний розмір відшкодування коштів за вкладами, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банком з ринку, тобто з дати запровадження у ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації - 02 березня 2015 pоку, за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №006-22500-170414 від 17.04.2014 року.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що17.04.2014р. між ПАТ «Дельта Банк» (далі - банк) та ОСОБА_2 (далі - вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) Найкращий у доларах США №006-22500-170414 (далі - Договір).

Згідно пп. 1.2 - 1.4 п.1 Договору, сума вкладу складає 100000,00 доларів США. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по 22.04.2015р. включно. Процентна ставка на суму вкладу становить 8,5% річних.

Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 (пп. 1.6 Договору).

Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору (пп. 1.8 Договору).

17.04.2014р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу (депозиту) Найкращий у доларах США №006-22500-170414 від 17.04.2014р.

Згідно пунктів 1, 2 вказаної угоди сторони домовились викласти пункт 1.4 ст.1 Договору в наступній редакції: « 1.4 процентна ставка на суму вкладу становить 12.25% річних», та ст. 2 Договору - доповнити п. 2.10, та викласти його в наступній редакції: «Підписанням цього Договору вкладник підтверджує своє розуміння та ознайомлення з тим, що у випадку встановлення розміру процентної ставки за Вкладом на індивідуальних умовах або отримання інших фінансових привілеїв від Банку за цим Договором, передання Банку в заставу майнових прав вимоги Вкладу для забезпечення зобовязань перед Банком як Вкладника, так і будь-яких інших третіх осіб, що виникають на підставі інших правочинів, укладених між Банком та Вкладником, будь-якими іншими третіми особами, а також у випадку настання інших законодавчо передбачених обставин, за наявності яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється відшкодування коштів за вкладом, гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не поширюватимуться на відшкодування коштів за Вкладом відповідно до цього Договору».

На підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

08.04.2015р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015р. по 02.09.2015р. включно.

03.08.2015р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р. включно.

Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015р. №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

09.07.2016р. позивач звернулась до ПАТ «Дельта Банк» щодо виплати гарантованої суми за вкладом.

Листом начальника відділу забезпечення клієнтської підтримки Управління з розвитку комунікацій та післяпродажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_3 від 14.07.2016р. вих. №05-3307877 позивачу відмовлено у внесенні інформації щодо договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США №006-22500-170414 від 17.04.2014р. до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки договір № 006-22500-170414 банківського вкладу (депозиту) Найкращий від 17.04.2014р. укладений на індивідуальній основі. Крім того зазначено, що відповідно до пункту 7 частини 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк» від 11.02.2016 року вих. №05-3237691, дані щодо позивача було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПAT «Дельта Банк», а саме до сьомої черги на загальну суму - 2 160 364,19 грн.

Позивач, посилаючись на протиправні дії відповідача щодо віднесення грошових вимог до 7 черги задоволення акцептованих вимог кредиторів, звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови. Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі, або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, може вважатися тільки той вклад, який запропонований особі на підставі, зокрема, окремих документальних рішень уповноважених осіб банку, що, як правило, відображається в тексті договору.

Суди дійшли висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження укладення позивачем додаткової угоди №1 від 17.04.2014 року саме на індивідуальних умовах, з огляду на що позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв'язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №826/7532/16 з аналогічними правовідносинами, а саме: позивач - фізична особа вкладник банку; відповідачі - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії; предмет позову - зобов'язання Уповноважену особу Фонду внести зміни та включити кредиторські вимоги ОСОБА_5 у розмірі 4562668,22 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», зобов'язання Фонд затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо внесення кредиторських вимог ОСОБА_5 у розмірі 4562668,22 грн.

Вирішуючи зазначений спір Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2018р. дійшла наступного правового висновку.

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI.

Повноваження Фонду як ліквідатора, що закріплені у ч. 1 ст. 48 Закону № 4452-VI, збігаються за змістом із повноваженнями розпорядника майна у справі про банкрутство, які закріплені у ч. 3, 5 ст. 22 Закону України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів. У четвертій черзі задовольняються грошові вимоги щодо вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

На підставі викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.

Зазначене дає підстави стверджувати, що спір в цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до цивільної юрисдикції.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За правилами частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини 6 зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі, що розглядається, предметом позову є спір про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включення позивача до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ, колегія суддів дійшла висновку, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції цивільних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 340, 354 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017р. - скасувати.

Провадження у справі №822/2513/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії, - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук