Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №819/911/16

адміністративне провадження №К/9901/12349/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, ухвалену у складі судді Подлісної І.М., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: Улицького В. З. (головуючий), Гулида Р. М., Кузьмича С. М.

І. Суть спору:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" (надалі також ТОВ "Серет-Інвест", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ваги, на яких здіснювалося зважування транспортного засобу позивача були несправними, мали дефекти їх експлуатації та припинили функціонування в процесі проведення контрольного зважування автомобіля, а тому не могли забезпечити точного результату проведення габаритно-вагового контролю, в зв`язку з чим позивач ставить під сумнів результати зважування, викладені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.04.2016.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 06.04.2016 державними інспекторами територіального управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області була проведена перевірка вагових параметрів автомобіля МАЗ НОМЕР_1, в ході якої виявлено перевищення нормативних вагових параметрів на здвоєну вісь (23.4 тони при допустимій 16 тон).

4. Зважування вищевказаного транспортного засобу на ППГВК здійснювалося за допомогою ваги пересувної автомобільної типу "CHEKLODE FREEWEIGH №008232" у напівавтоматичному режимі (оператор ППГВК вводить до модуля ваги інформацію про кількість осей транспортного засобу, марку транспортного засобу, державний номерний знак транспортного засобу) після чого через платформи вагового комплексу проїжджає транспортний засіб. Вага в автоматичному режимі визначає навантаження на осі транспортного засобу та його повну масу і друкує чек зважування.

5. Під час зважування було встановлено перевищення транспортним засобом марки МАЗ 6501А8 д.н.з. НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів, про що складено довідку від 06.04.2016 про результати здійснення габаритно - вагового контролю та акт №16/361/0001 від 06.04.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів і видано чек №12331 від 06.04.2016.

6. Не погоджуючись із зазначеним зважуванням через 30 хвилин на місце зважування прибув директор TOB «Серет-Інвест» ОСОБА_1 , який вимагав здійснити повторне контрольне зважування, так як маса ТЗ в 30.05 тон не відповідала дійсності. Тому, що за власним зважуванням така маса ТЗ складала 26,30 тон. Так як автомобілем МАЗ НОМЕР_1, що належить ТзОВ "Серет-Інвест", згідно накладної №1 від 06.04.2016 надавались послуги з перевезення вантажу (ячменю- 16,1 тон. від TOB "Серет-Інвест" до ПАТ "Птахофабрика Тернопіль"), то при навантаженні та відправленні вантажу TOB "Серет-Інвест" була виписана видаткова накладна саме на 16,1 тон ячменю.

7. У процесі контрольного зважування ваги перестали функціонувати, що, на думку позивача, свідчило про дефекти в їх експлуатації, тому не могли забезпечити точного результату проведення габаритно-вагового контролю, що ставлять під сумнів результати останнього, які викладені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.04.2016.

8. У зв`язку із цим директором TOB "Серет-Інвест" було повідомлено правоохоронні органи з метою припинення таких протиправних дій, які вчинялися представниками відповідача.

9. Вважаючи, вищеозначений розрахунок протиправним та таким, що порушує норми чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 30 серпня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позов задовольнив частково.

10.1. Визнав протиправним та скасував розрахунок №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування , що був складений у відповідності до акту № 16/361/0001 від 06.04.2016.

10.2. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що посадовими особами відповідача при фіксуванні факту перевищення вагового нормативного параметру ТЗ TOB «СЕРЕТ-ІНВЕСТ» свідомо приховано факт поломки зважувального обладнання. При цьому відповідачем було допущено подальший рух ТЗ, що є заборонено.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

13. Касаційну скаргу мотивує тим, що акт, яким зафіксовані порушення нормативно-вагових параметрів, судом не визнаний протиправним і не скасований, а отже і розрахунок плати за проїзд, що складений на підставі вказаного акту не може бути скасований. Також зазначає, що ваги перебували у справному стані, на підтвердження чого до суду були надані відповідні докази, яким судами не було надано оцінки.

14. У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує на правомірність прийняття рішень судів попередніх інстанцій та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

15. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (тут і надалі наводиться у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом та вирішення справи судами попередніх інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

17. Частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

18. Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

19. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

21. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинної редакції КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

VI. Висновок Верховного Суду

22. Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

23. В свою чергу, за своєю правовою природою оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

24. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 30 січня 2019 року судове рішення у справі № 803/3/18.

25. При цьому, Велика Палата Верховного Суду, постановляючи вищеозначене рішення у справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають судовому розгляду, в тому числі у порядку адміністративного судочинства.

26. При цьому, колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги про визнання дій відповідача щодо складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №16/361/0001 від 06.04.2016 так само, як і вимоги про скасування розрахунку, по своїй суті ніяким чином не впливають на права та обов`язки сторін у справі, а тому такі вимог також не підлягають розгляду судами в порядку адміністративного судочинства.

27. За правилом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

28. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених, відповідно, статтями 238, 240 цього Кодексу.

29. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

30. З огляду на наведене, Верховий Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 344, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі № 819/911/16 скасувати.

3. Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова