Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.07.2018 року у справі №826/25774/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №826/25774/15

адміністративне провадження №К/9901/15053/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року (суддя Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (судді: Мацедонська В.Е. (головуючий), Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Льо Маж» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство «Льо Маж» (далі - позивач, Підприємство) звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00123 та рішення про коригування митної вартості товарів від 18 серпня 2015 року № 100250001/2015/000047/2.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00123 та рішення про коригування митної вартості товарів від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржувані рішення та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів та наявність розбіжностей в документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією «HIGHTON CONSTRUCTION LIMITED» (продавець) 10 грудня 2014 року укладено контракт купівлі-продажу №НТ-12-10LM, за умовами якого продавець продає, а покупець придбаває різноманітний товар, узгоджений в специфікаціях сторонами. Ціни за одиницю товару встановлюються в специфікаціях до контракту, передбачених п.1.1, згідно умов поставки Інкотермс-2010. В ціну товару включено витрати, що несе продавець згідно базових умов поставки та всі інші обумовлені витрати, згідно розділу 3 контракту (п.2.4-2.5 контракту).

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Київської міської митниці ДФС для проведення розмитнення придбаного товару було подано митну декларацію від 07 серпня 2015 року №100250001/2015/009060, а також пакет товаросупровідних та комерційних документів: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0001725 від 12 травня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №380583-01 від 28 липня 2015 року; довідку щодо вартості перевезення товару №158 від 28 липня 2015 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 1 січня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) №191019 від 28 липня 2015 року; пакувальний лист №1233415 від 28 липня 2015 року; страховий поліс №024.994067199.0086 від 29 липня 2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) №НТ-12-10OLM від 10 грудня 2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №15122014-4 від 15 грудня 2014 року (договір транспортного експедирування); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №64 від 28 липня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера №0111-14/2 від 01 листопада 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіологічного контролю товару №2730 від 28 липня 2015 року; декларацію про походження товару №191019 від 28 липня 2015 року; бухгалтерські документи від 06 травня 2015 року; заявку від 24 липня 2015 року; фактуру виробника №7001250146 від 28 липня 2015 року; єдиний уніфікований документ про розміщення та тимчасове зберігання товарів №24/166/424 від 05 серпня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення №15FRD0063017695830 від 28 липня 2015 року.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору.

Проте відповідачем у процесі перевірки заявленої позивачем у МД митної вартості імпортованих товарів встановлено, що подані документи містять розбіжності, зокрема для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку про транспортні витрати від 28 липня 2015 року №159 - ТОВ «СКБ-1», проте згідно інформації, яка зазначена в CMR, перевізником товарів є власник товару, а саме «ARC INTERNATIONAL FRANCE», підприємство, яке надало документи на підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

У зв'язку з зазначеним позивачу запропоновано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші наявні документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням).

З посиланням на те, що декларантом не надано додаткових документів для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не усунуто підстав вважати подані документи недостовірними та необ'єктивними, відповідачем прийнято оскаржувані картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивачем здійснено випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Підприємство листом від 13 жовтня 2015 року №13-10-11 надіслало на адресу відповідача додаткові документи по оформленню митної декларації №100250001/2015/011081 від 11 вересня 2015 року з метою скасування рішення про коригування митної вартості від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2, проте листом Київської міської митниці ДФС від 21 жовтня 2015 року №6377/10/26-70-25-02-03 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявністю розбіжностей у поданих декларантом документах та відсутністю у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок. Також митний орган вказує на не надання Підприємством додаткових витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості та обґрунтовує правомірність застосування ним другорядного методу.

9. Підприємство надало заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, у зв'язку з тим, що для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку про транспортні витрати від 28 липня 2015 року №159 - ТОВ «СКБ-1», проте згідно інформації, яка зазначена в CMR, перевізником товарів є власник товару, а саме «ARC INTERNATIONAL FRANCE», а не ТОВ «СКБ-1», суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили з огляду на те, що надані позивачем документи (міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 380583-01 від 28 липня 2015 року договір транспортного експедирування № 15122014-4 від 15 грудня 2014 року, довідка про транспортні витрати від 28 липня 2015 року № 159, договору добровільного страхування вантажів на разове перевезення № 024.994067199.0086 від 29 липня 2015 року, довідка перевізника ПП «СБК-1» № 158 від 28 липня 2015 року, сертифікат страхування вантажів № 024.994067199.0806) по - перше, дають змогу однозначно ідентифікувати перевізника імпортованого товару за МД від 07 серпня 2015 року, яким виступає саме ПП «СБК-1», а по - друге, містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

19. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в міжнародній автомобільній накладній (CMR) №380583-01 від 28 липня 2015 року (копія якої наявна в матеріалах справи) «ARC INTERNATIONAL FRANCE» не зазначено перевізником товару. Найменування «ARC INTERNATIONAL FRANCE» відображено в графі «expediteur/seller», тобто «ARC INTERNATIONAL FRANCE» зазначено саме відправником товару, а не його перевізником.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

21. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

22. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 826/25774/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду