Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.02.2020 року у справі №804/7761/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №804/7761/16

адміністративне провадження №К/9901/43022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 (суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (судді: Головко О.В. (головуючий), Суховарова А.В., Ясенко Т.І.) у справі № 804/7761/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (далі - позивач, ТОВ «АТБ-маркет» ) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110100001/2016/200041/1 від 03.06.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100001/2016/00088 від 03.06.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «АТБ-маркет» при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість контролюючий орган в порушення норм Митного кодексу України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №110100001/2016/200041/1 від 03.06.2016. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100001/2016/00088 від 03.06.2016 .

4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови. Суди дійшли висновку про недотримання контролюючим органом приписів частини третьої статті 57 Митного кодексу України, а саме при застосуванні резервного методу не надано митницею обґрунтування неможливості застосування інших попередніх другорядних методів визначення митної вартості товарів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Як встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ «АТБ-маркет» та CHINA-BASE NINGBO FOREIGN TRADE CO.,LTD., Нінгбо, Китай, було укладено контракт № 2918-CB/CN від 19.04. 2015.

За умовами контракту CHINA-BASE NINGBO FOREIGN TRADE CO.,LTD., зобов`язується поставити на умовах FOB-Нінгбо, Китай (ІНКОТЕРМС 2000), товар на умовах та за ціною, визначеною у Додатках та Специфікаціях до договору, а ТОВ «АТБ-маркет» прийняти та оплатити товар.

Згідно зі Специфікацією № 25 CB від 10.04. 2016 до контракту № 2918-CB/CN від 19.04. 2015, CHINA-BASE NINGBO FOREIGN TRADE CO.,LTD. здійснило постачання позивачеві товару: іграшка дитяча «Комбайн», іграшка дитяча «Змійка», мильні бульбашки «Гігантська бульбашка» у загальній кількості 86544 штук за ціною 27147,36 дол. США.

З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, уповноваженим декларантом було подано до відповідача вантажну митну декларацію № 11010001/2016/212688 від 01.06.2016, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту).

Проте Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення №110100001/2016/200041/1 від 03.06.2016, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 5,0100 дол. США за одиницю товару, загальна сума становить 54859,50 дол. США.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110100001/2016/00088 від 03.06.2016.

ТОВ «АТБ-маркет» було подано нову ВМД № 110100001/2016/207471 та здійснено митне оформлення та випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання на підставі рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до митного органу на підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення разом з ВМД № 11010001/2016/212688 від 01.06.2016 було надано: зовнішньоекономічний контракт №2918-CB/CN від 19.04.2015; специфікацію №25СВ від 10.04.2016 до контракту №2918-CB/CN від 19.04.2015; міжнародну автомобільну накладну № 5806 від 30.05.2015; коносамент 7421606 від 29.05.2016; коносамент SSZX2458145 від 19.04.2016; заявку на перевезення №10764/4 від 19.04.2016; рахунок-фактура (інвойс) СНВС20161009 від 10.04.2016; рахунок №СФ-564 від 01.06.2016; рахунок №СФ565 від 01.06.2016; договір страхування №01г6д від 01.02.2016; заявку на страхування №413 від 11.05.2016; договір про перевезення вантажу №2107/10 від 21.07.2015; сертифікат проходження товару G163800011360183 від 11.04.2016; лист №0106-1 від 01.06.2016; сертифікат якості від 10.04.2016; пакувальний лист.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно зі специфікацією №25СВ від 10.04.2016 до контракту №2918-CB/CN від 19.04.2015, CHINA-BASE NINGBO FOREIGN TRADE CO.,LTD. позивачу була здійснена поставка наступних товарів: іграшка дитяча «Комбайн», іграшка дитяча «Змійка», мильні бульбашки «Гігантська бульбашка», при цьому щодо кожного товару було визначено кількість та ціну.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпропетровська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки декларантом заявлено неповні відомості та не надано документи на підтвердження числових значень митної вартості товару саме щодо третього товару, зазначеного у Специфікації до зовнішньоекономічного договору: мильні бульбашки «Гігантські бульбашки». В оскаржуваному рішенні митниця зазначила щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару; не надано документального підтвердження включення витрат пов`язаних з перевантаженням оцінюваної партії товару до митної вартості, тоді як підтверджено наявність перевантаження контейнерів з транспортного засобу на три інших; рахунок про сплату № СФ-564 від 01.06.2016 не містить інформації про сплату перевантажувально-розвантажувальних послуг щодо оцінюваної; заявка про страхування вантажу від 11.05.2016 № 413 містить інший порт відправлення та маршрут перевезення; у специфікації вказано, що оплата товару здійснюється протягом 50 днів від дати завантаження на судно, тобто з 19.04.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду першої та апеляційної інстанції про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару. Також відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару. До того ж, позивач не виконав вимог митного органу щодо надання документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим унеможливив застосування митним органом основного методу визначення митної вартості товару, і тому митний орган застосував другорядний метод відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України.

9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

10.1 Стаття 49

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

10.2 Частина перша статті 51

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

10.3 Частина друга статті 52

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

10.4 Частина друга статті 53

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

10.5 Частина третя статті 53

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.6 Частина четверта статті 53

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

10.7 Частина перша - третя статті 54

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

10.8 Пункт 1 частини четвертої статті 54

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

10.9 Частина п`ята статті 54

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

10.10 Частина шоста статті 54

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

10.11 Частина п`ята статті 55

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

10.12 Частини друга - шоста статті 57

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

10.13 Частини четверта - п`ята статті 58

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

12. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

13. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

14. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

16. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

19. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

20. Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

21. Суди правильно вказали, що вартісні значення транспортування, перевантажувально-розвантажувальні послуги, страхування вантажу неможливо виділити відносно товару «Гігантські бульбашки» щодо якого у контролюючого органу виникли сумніви у достовірності складових митної вартості товарів, оскільки відповідно до інвойсу СНВС20161009 від 10.04.2016 вказаний товар було поставлено в одному контейнері № MRKU0205806/ML-CN3274751, а також всі документи щодо транспортування, навантаження/розвантаження для поставленого товару є спільними з двома іншими товарами які поставлялися одночасно, по яким надано тотожні документи та відносно яких у контролюючого органу сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей не виникло, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо доводів контролюючого органу про невідповідність умов оплати товару, зазначених у контракті та специфікації, то суд апеляційної інстанції правильно вказав, що п. 3.1 контракту № 2918-CB/CN від 19.04.2015 містить застереження, що оплата товару здійснюється в розмірі 100% від суми, вказаної у Специфікації, протягом 30 банківських днів з дати коносаменту, якщо інше не обумовлено в Специфікації. Таким чином, умовами договору передбачено можливість здійснювати зміну умов оплати товару із зазначенням у Специфікації.

Необґрунтованими також є і доводи митниці щодо не підтвердження транспортної складової митної вартості товару, адже як вбачається з матеріалів справи, позивачем з ТОВ «ТГЛ Україна» було укладено договір транспортного експедирування № 2107/10 від 21.07.2010, що не заперечується сторонами, при цьому згідно з п. 2.1.1. договору експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені договори на перевезення вантажів для виконання заявок клієнта, що спростовує доводи митниці про відсутність у позивача документального підтвердження договірних відносин з безпосередніми перевізниками.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

24. З урахуваннями викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

25. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 49, 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі № 804/7761/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду