Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №809/551/17

адміністративне провадження №К/9901/22505/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/2461/16

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську до Міжнародного аеропорту Івано-Франківська Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, ухвалену у складі судді Біньковської Н.В., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Баргія В.М., суддів: Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось до суду з позовом до Міжнародного аеропорту Івано-Франківська відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2017 по 01.04.2017 в сумі 8148,06 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог касаційної скарги та стягнення з Міжнародного аеропорту Івано-Франківська ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську вказує ту обставину, що відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу. У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_2 з 17.12.2007 та ОСОБА_3 з 05.01.2009 призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", витрати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на виплату та доставку якої за період 01.01.2017 по 01.04.2017 складають 8148,06 грн.

Супровідним листом від 20.01.2017 № 471/04 Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську направило Міжнародному аеропорту Івано-Франківська розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Оскільки відповідач добровільно не сплатив понесені позивачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Управління звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди мотивували свої рішення тим, що судовими рішеннями у справі № 2а-2578/09/0970 встановлено відсутність відомостей про перехід прав та обов'язків (правонаступництво) до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» чи до Міжнародного аеропорту Івано-Франківська, як структурного підрозділу юридичної особи, на роботі в якій набули необхідного страхового стажу ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме Івано-Франківського об'єднаного авіазагону. Суди зазначили, що вказані обставини не потребують доказування у відповідності до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на нижченаведене.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні, оскільки суд не може сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Так, для спростування (підтвердження) преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку. При цьому суд також повинен враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Крім того, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Судами зазначено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 березня 2010 року у справі № 2а-2578/09/0970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 20213 року, встановлено, що відповідач - Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ, як структурний підрозділ ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» діє на підставі положення про Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу «Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» та угоди про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу «Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ».

Однак, як вказано судами, у справі № 2а-2578/09/0970 зазначені вище документи не містять відомостей про перехід прав та обов'язків (правонаступництво) до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» чи до Міжнародного аеропорту Івано-Франківська, як структурного підрозділу юридичної особи, на роботі в якій набули необхідного страхового стажу ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме Івано-Франківського об'єднаного авіазагону.

Отже, у даному випадку у справі № 2а-2578/09/0970 не встановлювався факт правонаступництва Івано-Франківського об'єднаного авіазагону.

За наведених обставин, передчасним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про що те, що відповідач не є правонаступником підприємства (Івано-Франківського об'єднаного авіазагону), на якому набули необхідного стажу пенсіонери ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та у зв'язку з цим, відсутність підстав для стягнення з Міжнародного аеропорту Івано-Франківська відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам.

Частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи, що судами залишились невстановленими обставини щодо правонаступництва Івано-Франківського об'єднаного авіазагону, суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року - скасувати, а справу №809/551/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду