Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 Київ К/9901/3906/18 825/64/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуБахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській областіна постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 (суддя Смірнова О.Є.)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 (колегія у складі суддів: Шелест С.Б., Пилипенко О.Є., Романчук О.М.)у справі № 825/64/14 за позовомДочірнього підприємства «Красносільське-молоко»доБахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Красносільське-молоко» звернулося до суду з позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 0000052200.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що ДП «Красносільське-молоко» до податкового кредиту з ПДВ за період червень 2012 року - серпень 2013 року правомірно віднесло суми ПДВ, пов'язані із спорудженням молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом. Всі господарські операції з приводу будівництва молочнотоварної ферми належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Будівництво молочнотоварної ферми проведено на земельних ділянках, орендованих у фізичних осіб відповідно до договорів, укладених у серпні-вересні 2009 року. Об'єктом оренди зазначених договорів є земельні ділянки в тому числі: рілля; призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто, виробництва продукції, продуктів сільського господарства. Сільськогосподарські землі (рілля) при будівництві молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом використані позивачем за цільовим призначенням для виробництва молока, яке є продуктом сільськогосподарської діяльності ДП «Красносільське-молоко». Таким чином, ДП «Красносільське-молоко» правомірно та на підставі належним чином оформлених первинних документів віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, пов'язані зі спорудженням молочнотоварної ферми з багатофункціональним призначенням. Крім того, між ДП «Красносільське-молоко» та Красносільською філією ТОВ «Акко Груп» укладено договір оренди від 23.07.2013 № 44/1 комплексу тимчасового проживання, який входить у склад молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом тимчасового проживання, який входить до складу приміщень молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом, зокрема, щодо надання послуг з проживання робітників (працівників) зазначеної ферми, які обслуговують її діяльність. Отже, податковим органом безпідставно зроблено висновок про те, що ДП «Красносільське-молоко» не мало право відносити суми з послуг оренди комплексу тимчасового проживання до податкового кредиту, оскільки такі послуги не мають жодного відношення до сільськогосподарської діяльності товариства.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 0000052200.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився апеляційний суд, що позивач використовує землі сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва, а будівництво молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом на цих земельних ділянках здійснено в цілях та межах господарської діяльності позивача, за наявності усіх необхідних дозволів, підтверджено документами податкового та бухгалтерського обліку, які розкривають зміст та обсяг таких операцій та відповідають вимогам Закону.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки податковий орган діяв виключно в межах і на підставі Конституції і законів України.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

06.08.2014 Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження по справі.

12.01.2018 дана справа передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку частини першої пункту четвертого розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2012 по 31.08.2013, за результатами якої складено акт від 10.10.2013 № 3/22/36375427.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 5275538,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення на загальну суму 3360391,00 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ДП «Красносільське-молоко» порушені вимоги Земельного кодексу України щодо використання за нецільовим призначенням сільськогосподарських земель (рілля) при будівництві молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом; господарська операція з надання частини комплексу в оренду не має відношення до основних видів діяльності позивача, зокрема, до сільськогосподарської діяльності; первинні документи на підтвердження будівництва молочнотоварної ферми не несуть доказовості щодо змісту господарської операції.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7913307,00 грн., в т.ч. основний платіж - 5275538,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2637769,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між позивачем та фізичними особами були укладені договори оренди земельних ділянок для ведення господарського виробництва та будівництва з правом викупу. Об'єктом оренди зазначених договорів є земельні ділянки в тому числі: рілля; призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто, виробництво продукції, продуктів сільського господарства.

До вказаних договорів додано акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), державні акти на право власності на земельну ділянку, плани земельних ділянок, кадастрові плани; згода власників земельних ділянок на забудову відображена в додаткових угодах до договорів оренди.

За використання земельних ділянок відповідно до укладених договорів позивачем сплачувалась орендна плата за землю, що підтверджується наказами ДП «Красносільське-молоко» про виплату орендної плати за землю за 2012 рік та за 2013 рік, видатковими касовими ордерами, відомостями на видачу зерна кукурудзи в рахунок розрахунків за орендну плату за землю.

Зведення комплексу будівель і споруд молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом ДП «Красносільське-молоко» здійснювало з метою створення виробничої інфраструктури для отримання такого продукту сільського господарства як молоко, яке відноситься до переліку УКТ ЗЕД п. 4.

Встановлено, що ДП «Красносільське-молоко» отримано всі необхідні дозвільні документи на будівництво молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом.

Крім того, позивачем отримано відповідні містобудівні умови і обмеження від 08.09.2011 за № 7, погоджений проект містобудівної документації відділом Держкомзему у Борзнянському районі, Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Чернігівській області, відділом культури і туризму Борзнянської райдержадміністрації, головним санітарним лікарем у Борзнянському районі і затверджений розпорядженням Борзнянської адміністрації від 28.09.2011 на вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно декларації, затвердженої 17.06.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у Чернігівській області про готовність об'єкта до експлуатації, другий пусковий комплекс молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом ДП «Красносільське-молоко» є готовим до експлуатації. У вказаній декларації також вказано, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією і державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

Декларацією від 07.08.2012, затвердженою інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, підтверджено початок виконання будівельних робіт.

Договірні відносини на будівництво молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом підтверджені належним чином оформленими документами у відповідності до норм діючого законодавства, а цільове призначення орендованих земель не змінено.

За наведених обставин, відсутні підстави для висновку щодо неправомірності використання позивачем орендованих земельних ділянок для будівництва молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом на цих земельних ділянках в цілях господарської діяльності позивача.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в господарській діяльності. При цьому, операція з придбання повинна бути реальною, тобто, повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основу будь-якої реальної господарської операції має бути покладена економічна мета, тобто, бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

В даному випадку, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: розведення великої рогатої худоби молочних порід, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.01.2014.

Основною метою діяльності ДП «Красносільське-молоко» (згідно Статуту) є організація виробничо-господарської, наукової, комерційно-торгівельної та іншої діяльності, спрямованих на впровадження у виробництво промислової та продовольчої продукції і товарів народного споживання, їх реалізації, надання послуг, одержання прибутку і задоволення соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу.

Як було встановлено судами, 10.04.2012 між позивачем та ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс» укладено договір генерального підряду в капітальному будівництві № 1-КМ та додаткові угоди до нього, згідно умов яких генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з будівництва молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом, що знаходиться за межами населеного пункту Красносільське Борзнянського району Чернігівської області та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи у порядку і на умовах договору.

Реальність здійснення цих господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах актами здачі-прийняття виконаних робіт, додатками щодо договірних цін, локальними кошторисами, довідками про вартість виконаних робіт, доказами оплати їх вартості. Вказані документи відповідають вимогам ст. 9 Закону № 996-XIV та розкривають зміст і обсяг господарських операцій з придбання робіт, товарів, що не спростовано податковим органом.

Позивачем в перевіряємому періоді були також укладені договори з ПП «Енергострім» щодо виконання робіт, пов'язаних з електропостачанням молочнотоварної ферми, ТОВ «Сіті-Стейт» щодо надання послуг з організації, управління та забезпечення виконання всіх дій, необхідних для реалізації проекту будівництва молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом, ТОВ «Продіз», ДП «Промжитлобуд», ТОВ «Укрєвробуд плюс», ДП «Водземпроект» ПАТ «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект», ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» та іншими підприємствами, які прямо чи опосередковано здійснювали будівництво молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття виконаних робіт, перелік послуг, календарний графік надання послуг, кошторис винагороди та порядок розрахунків, які відповідають вимогам ст. 9 Закону № 996-XIV.

Слід зазначити, що господарські операції між позивачем та ТОВ «КБК «Альянс», ПП «Енергострім», ТОВ «Сіті-Стейт», ТОВ «Продіз» були предметом розгляду у справах № 825/2901/13-а та № 825/484/13-а.

Так, постановами Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 по справі № 825/2901/13-а (залишено в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 та Вищого адміністративного суду України від 16.12.2013) та від 27.02.2013 по справі № 825/484/13-а (залишено в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 та Вищого адміністративного суду України від 19.06.2013), які набрали законної сили, підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, із врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Крім того, відповідачем не заперечується те, що господарські операції мали реальний характер, оскільки наявні всі первинні документи, які їх підтверджують, операції спричинили зміни майнового стану платника податків і відбулись з метою подальшого використання в його господарській діяльності.

Також встановлено, що між позивачем та Красносільською філією ТОВ «Акко Груп» укладено договір оренди від 23.07.2013 № 44/1 комплексу тимчасового проживання, який входить у склад молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом.

На виконання договору між позивачем та його контрагентом складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2013 № 184 на суму 37561,29 грн. за оренду майна за липень та серпень 2013 року.

Відповідно до п. 4.1 Статуту ДП «Красносільське-молоко» одним із предметів діяльності підприємства є купівля-продаж, найм (оренда), придбання (відчуження) іншим чином майна, набуття прав на будь-яке майно, надання в оренду (заставу, іпотеку) належного товариству майна, надання поруки (поручительства).

Зазначений комплекс тимчасового проживання входить до складу приміщень молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом, зокрема, щодо надання послуг з проживання робітників (працівників) зазначеної ферми, які обслуговують її діяльність.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник