Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 460/961/19

провадження № К/9901/531/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року ( у складі: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1) 23.04.2019 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти в розмірі 211 243,70 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що у березні 2019 року відповідача відраховано з числа курсантів Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №460/961/19 в задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на час навчання та розірвання контракту відповідач вже мав статус учасника бойових дій та на нього поширювалися гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.

6. Суд апеляційної інстанції зазначав про помилкові висновки суду першої інстанції, що позивачем було залишено поза увагою той факт, що відповідач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, передбачені статтею 12 Закону №3551-XII, зокрема, в частині отримання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, оскільки надання такого статусу та гарантії держави щодо забезпечення йому державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах, не звільняє від обов`язку відшкодовувати витрати держави, пов`язані з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту.

7. Колегія суддів апеляційного суду також вказувала, що відповідно до контракту, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдатом ОСОБА_1 , останній був ознайомлений із Законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і добровільно взяв на себе відповідні зобов`язання, в тому числі, і щодо відшкодування Міністерству оборони України витрат, пов`язаних із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

8. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що у спірних правовідносинах відповідач помилково ототожнює поняття відшкодування витрат на утримання особи у вищому військовому навчальному закладі та оплати за навчання, оскільки кошти, які просить стягнути позивач, не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі, а відтак судом першої інстанції безпідставно ототожнені поняття «цільова підтримка у вигляді повної оплати за навчання» та «витрати, пов`язані з утриманням особи у вищому військовому навчальному закладі».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

9. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №460/961/19.

10. В обґрунтування поданої скарги відповідач зазначає, що на нього, як учасника бойових дій поширюються гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, судом апеляційної інстанції незаконно стягнуто витрати, пов`язані із утриманням у закладі вищої освіти, в розмірі 211 243, 70 грн. оскільки на час навчання та розірвання контракту ОСОБА_1 мав статус учасника бойових дій та на нього поширювались відповідні гарантії.

11. 24 січня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Національної академії на касаційну скаргу, в якій позивач просить останню залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 02.01.2020.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді: ОСОБА_2, Соколов В.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 460/961/19.

15. На підставі службової записки судді-доповідача Жука А.В. від 29.11.2023 № 52956/23 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_2 , яка входить до складу постійної колегії суддів, розпорядженням в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.11.2023 № 1969/0/78-23 зобов`язано здійснити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Калашнікової О.В. у справі.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді: Соколов В.М., Мельник-Томенко Ж.М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.01.2016.

19. Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.08.2017 №52-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Національної академії.

20. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.08.2017 №217 (по стройовій частині) відповідача зараховано до списків особового складу Національної академії та на усі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з обіду 28.08.2017.

21. 28 серпня 2019 року між Міністерством оборони України в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдатом ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

22. Відповідно до умов вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), зокрема, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

23. В подальшому, курсант ОСОБА_1 подав рапорт про його відрахування з числа курсантів ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з небажанням продовжувати навчання.

24. У вказаному рапорті відповідач зазначив про те, що він ознайомлений з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2006 №946 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» і зобов`язується їх відшкодувати.

25. Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2019 №10-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 , курсантом навчального курсу ІНФОРМАЦІЯ_2 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України через небажання продовжувати навчання та відраховано останнього з числа курсантів другого курсу у зв`язку з розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовця).

26. Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2019 №70 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення, а також зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 28.08.2017 по 19.03.2019 в сумі 215180,89 грн.

27. 19 березня 2019 року ОСОБА_1 під підпис ознайомлений із довідкою-розрахунком №24 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 215180,89 грн., які складаються з витрат на: - грошове забезпечення - 157005 грн., - продовольче забезпечення - 42063 грн.,- медичне забезпечення - 221 грн.; - спожиті комунальні послуги та енергоносії 15891,89 грн. Разом з тим, розписці до довідки-розрахунку відповідач вказав, що з розрахунком не згідний, оскільки має право на безкоштовне навчання.

28. 26 березня 2019 року відповідачем частково погашено вказану вище заборгованість на суму 3937,19 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості становить 211 243,70 грн, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.04.2019 № 296.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №4бО-ІХ, що набрав чинності 08.02.2020, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу III «Перегляд судових рішень».

30. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

31. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 08.02.2020.

32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

34. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

37. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

38. Відповідно до пункту 3 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з, зокрема, грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням.

39. У пункті 4 Порядку №964 встановлено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

40. Згідно з частиною 7 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

41. Відповідно до абзаців другого та третього частини 17 статті 44 Закону України «Про вищу освіту» державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.

42. Такий Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №975 (далі - Порядок та Умови № 975) з наступними змінами та доповненнями.

43. Предметом спору в справі, що розглядається, є правомірність стягнення витрат, пов`язаних з утриманням курсанта (відповідача), відрахованого з вищого навчального закладу (позивача).

44. Як видно із матеріалів справи та встановлено судами, наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2019 №10-КС (по особовому складу) із відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України через небажання продовжувати навчання та відраховано останнього з числа курсантів другого курсу у зв`язку з розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовця).

45. Іншим Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2019 №70 (по стройовій частині) відповідача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення, а також зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 28.08.2017 по 19.03.2019 в сумі 215 180,89 грн.

46. Також, як свідчать матеріали справи, 19 березня 2019 року відповідач ознайомився із довідкою-розрахунком №24 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 215 180,89 грн. Разом з тим, у розписці до довідки-розрахунку відповідач вказав, що з розрахунком не згідний, оскільки має право на безкоштовне навчання.

47. Тим не менш, 26 березня 2019 року відповідачем частково погашено вказану вище заборгованість на суму 3 937,19 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості становив 211 243,70 грн.

48. Як було з`ясовано під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, відповідач є учасником бойових дій та на момент зарахування відповідача до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 він вже мав статус учасника бойових дій, і на нього поширювались гарантії, передбачені частиною сьомою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частиною сімнадцятою статті 44 Закону України «Про вищу освіту».

49. Задовольняючи позовні вимоги та дійшовши висновків про помилкове ототожнення поняття - відшкодування витрат на утримання особи у вищому військовому навчальному закладі, з поняттям - оплата за навчання, та про те, що статус відповідача, як учасника бойових дій, не звільняє його від обов`язку по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням, як курсанта вищого навчального закладу, у випадку дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, суд апеляційної інстанції в повній мірі не дослідив, що саме конкретно входить у державну цільову підтримку для здобуття, зокрема, вищої освіти відповідно до Порядку та Умов № 975.

50. Попри відмову у задоволенні позовних вимог з підстав того, що відповідач, як учасник бойових дій, має право на безкоштовне навчання та не зобов`язаний відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції також в повній мірі не дослідив наведеного питання.

51. Без з`ясування складових державної цільової підтримки, порядку її надання та складових витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Національній академії, їх порівняння, передчасними є висновки судів попередніх інстанцій в цій справі, зокрема й висновки апеляційного суду про те, що статус учасника бойових дій та гарантії держави щодо забезпечення відповідачу державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах не надають йому права не відшкодовувати витрати держави, пов`язані з утриманням у навчальному закладі в разі дострокового розірвання контракту.

52. Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19.10.2023 у справі №400/929/22, від 25.05.2023 у справі №420/3813/19, від 29.09.2022 у справі № 1.380.2019.003864, які відповідають раніше висловленій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.04.2020 у справі №620/1708/19.

53. Таким чином, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

54. Встановлення вказаних обставин, має вирішальне значення для вирішення цього спору, оскільки це дасть змогу встановити чи підлягають стягненню з відповідача витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії.

55. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

56. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

57. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

58. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій в цій справі - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

59. Під час нового розгляду цієї справи суду необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

60. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі №460/961/19 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

В.М. Соколов

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду