Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2018 року

м. Київ

справа №815/4044/15

адміністративне провадження №К/9901/15035/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

Приватного підприємства "Гарант - Ескалайн" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 (судді - Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі за позовом Приватного підприємства "Гарант - Ескалайн" (далі - ПП "Гарант - Ескалайн") до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

У С Т А Н О В И В:

ПП "Гарант - Ескалайн" звернулося до суду з позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2015 № 500060001/2015/610054/2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство зазначило, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України. Також зазначило, що Митниця шостий (резервний) метод визначення митної вартості застосувала безпідставно у зв'язку з тим, що товариство надало всі документи, які підтверджують правомірність застосування першого методу.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 10.11.2015 адміністративний позов ПП "Гарант - Ескалайн" задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2015 № 500060001/2015/610054/2.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у справі № 21-91а12, виходив з того, що позивач надав достатню кількість документації, дані якої підтверджують ціну товару, а посилання на обґрунтованість сумнівів у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості є безпідставним, оскільки невірне зазначення дати зовнішньоекономічного контракту у висновку про вартісні характеристики товару та довідці банку є друкарською помилкою, що підтверджено у ході розгляду справи, а тому висновок Митниці щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості товару є необґрунтованим.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.03.2016 постанову суду першої інстанції скасував, в позові відмовив повністю з тих підстав, що висновки суду щодо друкарської помилки у висновку про вартісні характеристики товару та довідці банку є припущенням, тоді як позивач не надав інших документів на підтвердження оплати імпортованого товару.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ПП "Гарант - Ескалайн" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги підприємство зазначає, що оцінка судом апеляційної інстанції доказів у справі, наданих підприємством на підтвердження обставин щодо правомірності заявленої митної вартості товару за ціною договору, здійснена судом свавільно, що є порушенням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи). Також скаржник зазначає, що під час митного оформлення товару підприємство надало Митниці всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України необхідні та достатні документи і у Митниці не було підстав для сумніву щодо правильності заявленої митної вартості товару.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанції встановили, що між позивачем (Покупець) та "HUADA TOYS & EXP. TRAIDING CO., LIMITED, CHENGHA AREA, SHANTOU CITY, GUANDONG, CHINA" (продавць) був укладений контракт від 01.07.2014 № ND10012802 на постачання товару. Умовами договору передбачено, що: у відповідності до цього контракту продавець продає, а покупець купує на умовах України товар (пункт 1.1); контрактна ціна за одиницю товару в залежності від комерційних характеристик наводиться в інвойсах (пункт 2.3); оплата товару повинна бути здійснена покупцем на користь продавця шляхом банківського переводу грошових коштів в доларах США по реквізитам, вказаним в пункті 13 контракту (пункт 3.1); поставка товару здійснюється на умовах CIF Іллічівськ або CIF Одеса відповідно до умов ІНКОТЕРМС-2000 (пункт 4.2).

15.01.2015 між вказаними сторонами була укладена додаткова угода до контракту від 01.07.2014 № ND10012802, згідно з якою поставка товару здійснюється на умовах FOB/SHANGHAI,CHINA відповідно до ІНКОТЕРМС-2000. Сторони також погодили, що оплата за поставлений товар буде здійснюватись на користь FUZHOU TERA FUND PLASTIC PRODUCTS CO LTD. CHINA.

З метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на митну територію України за умовами зовнішньоекономічного контракту 01.07.2014 № ND10012802, 14.05.2015 позивач надав до митного органу декларацію № 500060001/2015/009723 для здійснення митного оформлення товарів "дитячі електромобілі (у комплекті із запчастинами) на радіо керуванні", відправник/експортер "HUADA TOYS & EXP. TRAIDING CO., LIMITED, CHENGHA AREA, SHANTOU CITY, GUANDONG, CHINA". Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу було також подано такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 01.07.2014 № ND10012802, специфікацію до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.01.2015 №2; рахунок-фактуру (інвойс) від 05.04.2015 №10; копію митної декларації країни відправлення від 05.04.2015 №048627983; довідки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 07.05.2015 № 447846, № 447851; висновок про вартісні характеристики товару від 05.05.2015 №05/05-с; прайс-лист продавця товару та інші документи (а.с.35-37, 39-41,72, 75-76). Митну вартість товару декларант визначив за першим методом визначення митної вартості.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Митниця встановила, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності: у висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією від 05.05.2015 № 05/05-с та довідці уповноваженого банку від 07.05.2015 № 447851 відомості щодо дати зовнішньоекономічного контракту (01.07.2015) відрізняється від дати зовнішньоекономічного контракту, поданого до митного оформлення (01.07.2014); прайс-лист від 01.05.2015 не містить інформації щодо ціни одиниці товару за артикулом "АС-3 TRECYCLE", який поставляється, та періоду, впродовж якого діє цінова пропозиція; дата прайс-листа (01.05.2015) значно пізніша, ніж дата комерційного інвойсу, що унеможливлює ідентифікувати цей прайс-лист як цінову пропозицію; відповідно до підпункту 3.1 розділу 3 "Порядок оплати" зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2014 N D10012802 покупець має сплатити вартість поставленого товару на користь продавця HUADA TOYS IMP & EXP. TRAIDING CO., LIMITED на рахунок, зазначений у пункту 13 контракту, тоді як надана підприємстовм додаткова угода від 15.01.2015 № 2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2014 N D10012802 не передбачає зміни вищевказаних пунктів, натомість фігурує інша іноземна особа у якості отримувача, а саме Fuzhou Tera Fund Plastic Products Co Ltd. CHINA, що суперечить вимозі здійснювати оплату на користь продавця.

У зв'язку з цим Митниця повідомила декларанта про необхідність надання додаткових документів для уточнення вартості задекларованого підприємством товару, а саме: каталоги; специфікації виробника товару; виписку з бухгалтерської документації.

У відповідь на вимогу митниці про надання переліку додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару 14.05.2015 підприємство відмовило з посиланням на неможливість надання витребуваних документів.

15.05.2016 Митниця прийняла рішення, з приводу правомірності якого виник спір, та картку відмову, та того ж дня товар був випущений у вільний обіг за МД № 500060001/2015/009890 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом ДФС, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Підприємство звернулося до Митниці із заявою про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2015 № 500060001/2015/610054/2, проте у відповіді на вказану заяву Митниця відмовила (лист від 25.06.2015 № 1883/10/15-70-25-02).

Суд першої інстанції також встановив, що під час видачі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" довідки від 07.05.2015 № 447851 була допущена помилка у даті зовнішньоекономічного контракту, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 10.06.2015 № 475261. Зазначена довідка від 10.06.2015 № 475261 надавалась ПП "Гарант-Ескалайн" до Митниці, як додаток до заяви про підтвердження заявленої митної вартості товару та скасування рішення про коригування митної вартості товару, проте не була взята відповідачем до уваги. Також під час митного оформлення позивачем надавалася довідка ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 07.05.2015 № 447846 по купівлю ПП "Гарант- Ескалайн" на валютній біржі валюти в розмірі 18`140,00 USD, що відповідає сумі, що була сплачена ПП "Гарант-Ескалайн" за умовами зовнішньоекономічного контракту.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у наданому до митного оформлення прайс-листі інформації щодо ціни одиниці товару за артикулом "АС-3 TRECYCLE" суд встановив, що вказані відомості містяться на другому аркуші прайс-листа HUADA TOYS & EXP. TRAIDING CO., LIMITED, PRICE.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;м б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи) належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Зробивши з дотриманням норм статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи) оцінку доказів, наданих позивачем на спростування доводів органу доходів і зборів щодо неправильності визначення підприємством митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 01.07.2014 № ND10012802, специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.01.2015 №2; рахунок-фактура (інвойс) від 05.04.2015 №10; митна декларації країни відправлення від 05.04.2015 №048627983; довідка ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 07.05.2015 № 447846, № 447851; висновок про вартісні характеристики товару від 05.05.2015 № 05/05-с; прайс-лист продавця товару та інші документи, та встановленим обставинам, які у сукупності спростовують правомірність сумнівів органу доходів і зборів у достовірності наданої підприємством інформації та відповідно правомірність витребування додаткових документів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2015 № 500060001/2015/610054/2.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 349, статтею 352, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гарант - Ескалайн" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду