Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.10.2025 року у справі №320/13466/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 320/13466/20

адміністративне провадження № К/990/21073/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Чиркіна С.М.,

суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 (суд у складі головуючого судді Басая О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.) у справі № 320/13466/20 за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Гребінківської селищної ради (далі - відповідач), третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, у якому просив скасувати рішення Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області № 675-ХХХХІ-VІІ від 04.08.2020 «Про затвердження документа державного планування «Генеральний план з планом зонування території смт. Гребінки Васильківського району Київської області».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.

12.06.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2023 позивачу поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував, що відповідач порушив процедуру прийняття оскаржуваного ним рішення, зокрема, не узгоджено в порядку, визначеному законодавством, містобудівну документацію, не забезпечено здійснення належного громадського обговорення відповідного проєкту, не оприлюднено рішення щодо розроблення генерального плану з планом зонування з прогнозованими правовими, екологічними, економічними наслідками, а також наслідками для здоров`я населення.

Позивач зазначав, що він фактично проживає та офіційно зареєстрований у смт Гребінки Васильківського району Київської області, а також є депутатом Васильківської районної ради.

Тому, на його переконання, оскаржуване ним рішення безпосередньо стосується його прав та охоронюваних законом інтересів як мешканця цього населеного пункту, а також як представника відповідної територіальної громади.

Також позивач звертав увагу, що відповідач при прийнятті спірного рішення не узгодив проєкт містобудівної документації з органами місцевого самоврядування суміжних територіальних громад, а саме: Ковалівської, Пинчуківської, Саливінківської сільської ради та Дослідницької селищної ради, чим порушив вимоги пункту 6 частини сьомої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимоги Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 (далі - Порядок № 290).

На переконання позивача, відповідач не забезпечив належного громадського обговорення проєкту генплану смт Гребінки, порушив строки їх проведення, не оприлюднив рішення щодо розроблення такого генплану з планом зонування з прогнозованими правовими, економічними, екологічними наслідками та наслідками для здоров`я населення, чим порушив пункт 1 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Стверджує, що відповідач не оприлюднив на місцевому рівні проєкт містобудівної документації, пояснювальну записку, розділ «Охорона навколишнього природного середовища» або звіт про стратегічну екологічну оцінку.

Відповідач стверджує, що вимоги пункту 6 частини сьомої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з приводу узгодження проєкту генплану з органами місцевого самоврядування суміжних територіальних громад до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки Гребінки є селищем міського типу, а такі вимоги стосуються лише міста. Зазначає, що повністю виконав вимоги законодавства щодо оприлюднення містобудівної документації та звіту про стратегічну екологічну оцінку та провів громадські обговорення в законодавчо визначеному порядку та строки.

Також відповідач зазначав, що відповідне рішення Гребінківської селищної ради про розроблення генплану оприлюднено 28.02.2017 на офіційному сайті та в газеті «Життя і слово» від 09.05.2018, а також що ним було оприлюднено повідомлення про оприлюднення звіту про стратегічну екологічну оцінку проєкту генерального плану з планом зонування території смт Гребінки та початок процедури розгляду і врахування зауважень, пропозицій громадськості на офіційному сайті ради 12.05.2020. Відповідач вказує, що відповідні оголошення також були розміщені у місцевій пресі (у газеті «Життя і слово») та у всеукраїнській газеті «Урядовий кур`єр».

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є мешканцем смт Гребінки та депутатом Васильківської районної ради. Тому на його переконання, оскаржуване ним рішення ради щодо затвердження генерального плану з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області безпосередньо стосується його прав та охоронюваних законом інтересів як мешканця цього населеного пункту, а також як представника відповідної територіальної громади.

Рішенням Гребінківської селищної ради від 22.02.2017 № 232-Х-VI «Про розроблення генерального плану смт Гребінки Васильківського району Київської області» вирішено розробити містобудівну документацію - генеральний план смт Гребінки Васильківського району Київської області в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Розробником Генплану вказано ТОВ «АЛЬФА ГАРАНТ ЛЛС», у складі якого є архітектор Маркітаненко С.Б., що має кваліфікаційний сертифікат серії АА № 003273 від 15.07.2016, про що оприлюднено інформацію на офіційному сайті відповідача 28.02.2017.

18.08.2018 оскаржуване рішення оприлюднено відповідачем у газеті «Життя і слово» № 64.

Листом від 11.10.2018 № 202 Саливонківська сільська рада Васильківського району Київської області повідомила відповідача, що розглянувши проєкт «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» рада не заперечує щодо розширення меж смт Гребінки та розроблення вищевказаного проєкту в проєктних межах.

26.11.2018 позивач подав відповідачу звернення, в якому просив оприлюднити остаточний проєкт генплану для можливості ознайомлення з ним.

Зауважив, що під час розгляду проєкту генерального плану розвитку смт Гребінки та надання зауважень і пропозицій до нього 09.10.2018, за участю селищного голови виявилося, що цей генплан принципово відрізняється від того, що розглядався на громадських слуханнях 12.09.2018 за участю замовника та розробника генплану.

Також виявлено суттєві розбіжності в топографо-геодезичній основі між обома генпланами.

09.12.2019, виступаючи як депутат Васильківської районної ради, позивач звертався до Департаменту та повідомив, що проєкт Генплану розвитку смт Гребінки розглядався з грубими порушеннями процедури розгляду та містить ряд принципових містобудівних помилок, у зв`язку з чим, просив Департамент: додатково проаналізувати Генплан розвитку смт Гребінки, з урахуванням зауважень та пропозицій громадських активістів, депутатів районної та обласної рад, незалежних експертів; не погоджувати та не підписувати проєкт Генплану розвитку смт Гребінки до виправлення містобудівних помилок в інтересах територіальної громади та національних інтересів України.

На вказане звернення позивача, Департамент надав відповідь від 25.12.2019 №Т.07.835.2, якою повідомив, що Генплан розвитку смт Гребінки, який розроблений ТОВ «АЛЬФА ГАРАНТ ЛЛС», розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті 05.12.2019, за результатами розгляду і обговорення проєкту, замовнику надано витяг з пропозиціями і рекомендаціями щодо доопрацювання матеріалів.

Листом від 11.12.2019 №02-12/3761 Департамент направив сільраді зауваження та пропозиції архітектурно-містобудівної ради при Департаменті (витяг з протоколу № 16/19 від 05.12.2019), які були розглянуті та враховані відповідачем, а проєкт документа державного планування «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» доопрацьовано, що підтверджується відповіддю головного архітектора проєкту.

09.03.2020 позивач, виступаючи як депутат Васильківської районної ради, подав до відповідача зауваження та пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки (СЕО) Генплану з планом зонування території смт Гребінки, в яких запропонував під час виконання звіту про СЕО застосувати: 1. топографічний метод; 2. польові візуальні дослідження за маршрутами по екосистемам та водоохоронних зонах з метою виявлення порушень природоохоронного законодавства.

Зокрема, просив оприлюднити інформацію про членів експертної комісії, яка будуть проводити аналіз та готувати звіт про СЕО, а також про уповноважені територіальний та державний органи, які будуть робити Висновок за результатами ОВД та СЕО.

Листом від 27.03.2020 № 218 відповідач повідомив позивача про те, що його зауваження та пропозиції направлено для розгляду і врахування розробнику генплану.

Відповідно до довідки відповідача від 17.04.2020 № 261 про врахування зауважень та пропозицій громадськості щодо визначення обсягу виконання стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» під час проведення громадського обговорення розглянуті надані зауваження та пропозиції, прийняті відповідні рішення про врахування.

Листом від 15.04.2020 № 06.2-02.2-09/1963/2892 Департамент направив сільраді зауваження та пропозиції до проєкту документу державного планування «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області».

Водночас, довідка про врахування зауважень та пропозицій оприлюднена відповідачем на сторінці сільради в мережі Інтернет 12.05.2020.

12.05.2020 відповідачем оформлено Повідомлення № 288 про оприлюднення звіту про стратегічну екологічну оцінку проекту документа державного планування «Генеральний план з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області» та початок процедури розгляду і врахування зауважень та пропозицій громадськості (далі - Повідомлення № 228).

Повідомлення № 228 було розміщене відповідачем в місцевій газеті «Життя і слово» від 13.05.2020 № 28 та в газеті «Урядовий кур`єр» від 13.05.2020 № 88.

Також, повідомлення № 228 та проєкт генплану оприлюднені відповідачем на сторінці сільради в мережі Інтернет 12.05.2020.

У повідомлені № 228 зокрема зазначено:

- замовником проєкту вказаного документу є сільрада, розробником генплану є ТОВ «Альфа Гарант ЛЛС»;

- рішення про затвердження документу прийматиме сільрада;

- ознайомитись з проектом генплану та звітом про СЕО можна у приміщенні сільради та на сторінці сільради в мережі Інтернет;

- зауваження та пропозиції до проекту документа надаються до сільради в письмовому вигляді поштою або особисто в робочий час та на електронну адресу сільради;

- зауваження та пропозиції громадськості до відповідного проекту генплану надаються в процесі громадського обговорення протягом 30 днів з дня оприлюднення зазначеного проекту та звіту про СЕО, а саме з 14.05.2020 по 12.06.2020 включно;

- громадські слухання відбудуться у приміщенні сільради 12.06.2020 о 10:00.

Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів у проєкті містобудівної документації «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» та звіті про стратегічну екологічну оцінку проекту документа державного планування смт Гребінки Васильківського району Київської області відбулися 12.06.2020.

Судами встановлено, що участь у громадських слуханнях зокрема взяв і позивач, якому були надані відповіді на усі поставлені ним питання щодо проєкту генплану.

За результатом громадських слухань вирішено взяти за основу, затвердити, схвалити та рекомендувати проєкт містобудівної документації «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» та звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту документа державного планування смт Гребінки для подальшого затвердження.

Листом від 26.06.2020 № 06.2-02.2-09/2580/4388 Департамент направив сільраді зауваження та пропозиції до проєкту документа державного планування «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області», які враховані відповідачем, що підтверджується протоколом розгляду і врахування зауважень та пропозицій наданих органами виконавчої влади щодо звіту про СЕО та проєкту документа державного планування «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» від 07.08.2020 № 498.

Згідно з інформацією, зазначеною у протоколі розгляду і врахування зауважень та пропозицій наданих органами виконавчої влади щодо звіту про СЕО та проєкту документа державного планування «Генеральний план з планом зонування смт Гребінки Васильківського району Київської області» від 07.08.2020 № 498 до довідки про розгляд і врахування зауважень і пропозицій, відповідачем враховано зауваження та пропозиції щодо:

забезпечення дотримання розмірів та обмежень, які стосуються водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об`єктів;

забезпечення дотримання вимог статті 80 Водного кодексу України щодо заборони надання земельних ділянок у заплавах річок під будь-яке будівництво; врахування при затвердженні документу державного планування розрахунку норми рівня озеленення різних структурних елементів смт Гребінки; забезпечення максимального збереження існуючих зелених насаджень та зон; забезпечення дотримання санітарно захисних зон від кладовищ, сміттєзвалищ, очисних споруд, каналізаційних стоків та водозаборів, свердловин госпитного водопроводу, газорегуляторного пункту тощо;

За висновками судів попередніх інстанцій відповідачем також прийнято до уваги вимоги статті 48 Закону України «Про охорону земель», статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», статті 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Так у протоколі від 07.08.2020 № 498 щодо зауважень про порушення замовником пункту 6 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у частині строків громадського обговорення відповідач вказав, що строк громадського обговорення звіту СЕО встановлено 30 календарних днів з дня найпізнішої публікації, а саме з 14.05.2020 по 12.06.2020.

Судами встановлено, що саме така інформація відображена у повідомленні про оприлюднення від 12.05.2020 на дошці оголошень сільради та 12.05.2020 на офіційній Інтернет-сторінці сільради).

Департамент охорони здоров`я КОДА листом від 01.06.2020 повідомив виконавчий комітет Гребінківської селищної ради про відсутність зауважень та пропозицій до звіту про СЕО.

24.07.2020 відповідач на сторінці сільради в мережі Інтернет оприлюднив розпорядження від 24.07.2020 №78 «Про скликання ХХХХІ чергової сесії Гребінківської селищної ради VII скликання».

На сторінці сільради в мережі Інтернет 07.08.2020 відповідач оприлюднив матеріали по розробці та затвердженню нового Генерального плану смт Гребінки Васильківського району Київської області.

Втім 04.08.2020 Гребінківською селищною радою Васильківського району Київської області прийнято рішення від №675-ХХХХІ-VІІ «Про затвердження документа державного планування «Генеральний план з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області» (рішення № 675).

Так, у рішенні № 675 зазначено, що таке рішення прийнято за результатами розгляду містобудівної документації «Генеральний план з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області», з у рахуванням інформації наявної у витягу № 16/19-02 з протоколу № 16/19 засідання архітектурно-містобудівної ради при Департаменті, висновку постійної комісії сільради та з метою забезпечення планомірного, соціально-економічного, обґрунтованого, комплексного та екологічного спрямованого розвитку селища Гребінки Васильківського району Київської області, підвищення рівня його благоустрою та створення умов життєдіяльності населення.

Вважаючи таке рішення ради № 675 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем дотримано процедуру розроблення містобудівної документації, яка визначена Законом №3038-VI та Порядком №290 відповідно оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема суди наголосили, що відповідач визначив розробника Генплану, оприлюднив розпорядження від 24.07.2020 №78 «Про скликання ХХХХІ чергової сесії Гребінківської селищної ради VII скликання» та провів сесію з дотриманням строків, передбачених частиною десятою статті 46 Закону №280/97-ВР.

На думку судів попередніх інстанцій, доказами наявними у справі підтверджується виконання відповідачем норм законодавства щодо складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, а також складання та оприлюднення довідки про врахування зауважень та пропозицій на сторінці сільради в мережі Інтернет та друкованих виданнях.

Суди наголосили, що громадські слухання відбулися з дотриманням строків, передбачених статтею 21 Закону №3038-VI та доказами наявними у справі підтверджуються обставини розгляду і часткового врахування зауважень та пропозицій громадськості, зокрема позивача, та надані належні обґрунтування по зауваженням та пропозиціям, які відхилені.

Суди дійшли висновку, що позивачем не надано та судами не встановлено доказів порушення прав позивача рішенням № 675 на момент його звернення до суду.

Так, на момент прийняття рішення у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що безпосередньо позивач зазнав втручання в свої права, внаслідок прийняття спірного рішення, або воно спричинило суттєвий негативний вплив саме на позивача чи він зазнав реальної шкоди.

Суди уважали, що позивач не навів доводів, які саме його права, свободи чи інтереси порушені спірним рішенням відповідача, а в процесі судового розгляду позивач наводив абстракті доводи про порушення його прав, свобод чи інтересів, без зазначення жодного обґрунтування негативного впливу спірного рішення на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.

Окремо суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника про порушення процедури громадських обговорень спірного проєкту генплану, зокрема 30-денний строк для подання пропозицій громадськості, про не забезпечення належного громадського обговорення проєкту генплану смт Гребінки та не оприлюднення рішення щодо розроблення такого генплану з планом зонування з прогнозованими правовими, економічними, екологічними наслідками та наслідками для здоров`я населення як такі, що спростовуються матеріалами справи.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі послугувало твердження скаржника, визначене частинною першою статті 328 КАС України, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 320/10895/21, щодо дотримання послідовності етапів під час процедури розроблення документа державного планування.

У касаційній скарзі зазначається про незаконність процедури розроблення та затвердження генплану (в т.ч. питання проведення громадських слухань, проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО), погодження з суміжними органами), а також доводиться порушення регламентованої послідовності процедур відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації (Порядок №290) та норм Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про стратегічну екологічну оцінку».

На думку скаржника, відповідач, провівши неналежним чином громадське обговорення проекту генплану смт Гребінки всупереч вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позбавив позивача права на участь у громадському обговоренні, унеможливив подачу позивачем зауважень та пропозицій в Протокол громадських слухань на розгляд архітектурно-містобудівної ради (далі - АМР) та унеможливив доопрацювання розробником проекту генплану за результатами розгляду на AMP та громадських слухань з урахуванням зауважень та пропозицій позивача.

Скаржник звертає увагу, що суди не застосували норми частини другої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині термінів для громадського обговорення.

Зазначає, що відповідач, порушивши вимоги пункту 6 частини сьомої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 1.4 Порядку №290 позбавив можливості позивача узгодити та забезпечити разом з органом місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, своє право та інтерес на безпечне життя та здоров`я довкілля, сталий розвиток, належний благоустрій, належні, безпечні i здорові умови проживання тощо на територіях спільних інтересів. Відповідач порушив інтерес та право позивача на безпечне для життя i здоров`я довкілля відповідно до статті 50 Конституції України, належні, безпечні i здорові умови проживання. Суди не застосували норми пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та норми пункту 6 частини сьомої статті 17 та частини четвертої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На думку скаржника суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, та проігнорували, що позивач за приналежністю до територіальної громади має право на безпечне для життя i здоров`я, довкілля i, як фізична особа, має право на належні, безпечні i здорові умови праці, проживання та сталий-економічний розвиток.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вказаним вимогам процесуального закону оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають, з огляду на таке.

Аналізуючи зміст спірних правовідносин та доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що першочерговим ключовим питанням є право ОСОБА_1 на звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області № 675 від 04.08.2020 «Про затвердження документа державного планування «Генеральний план з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області».

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; органи самоорганізації населення.

Стаття 25 Закону № 280/97-ВР передбачає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації (пункт 42 статті 26 Закону № 280/97-ВР).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації (підпункт 6 пункту а частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР).

Так, відповідно до частини першої статті 59 Закону № 280/97-ВР місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Своєю чергою Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так статтею 1 Закону України № 3038-VI (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено:

- генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Відповідно до частин першої та третьої статті 8 Закону України № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.

План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно із частиною першою статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

З наведених норм права вбачається, що затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо генерального плану населеного пункту, оновлення його положень або внесення до нього змін місцева рада формує обґрунтування щодо вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Отже, спірне рішення Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області № 675-ХХХХІ-VІІ від 04.08.2020 «Про затвердження документа державного планування «Генеральний план з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області» має ознаки нормативно-правового акта.

Правові висновки щодо того, що рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено містобудівну документацію на місцевому рівні, має ознаки нормативно-правового акта міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 363/3786/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-а, від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/9175/18, від 04 березня 2020 року у справі № 450/1236/17, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 14 липня 2021 року у справі № 260/20/19 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20.

Особливості розгляду справ про оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування визначені статтями 264 265 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Отже, однією із особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено, фактично, необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження в адміністративному суді.

Суд також враховує Рекомендацію № R(87)16 Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб (on administrative procedures affecting a large number of persons), що визначає такі принципи прийняття адміністративних актів, що мають вплив на велику кількість осіб, зокрема:

- пропозиція прийняття відповідного акта повинна бути донесена до зацікавлених осіб у доступній та відкритій формі і таким чином, щоб це забезпечувало поінформованість зацікавлених осіб про можливий вплив від прийняття акта на їх права, свободи та інтереси;

- беручи до уваги об`єкт та наслідки пропонованого адміністративного акта, статус або кількість зацікавлених осіб, компетентний орган може прийняти рішення про те, що процедура участі триватиме за однією або кількома з таких форм: a) письмові спостереження; b) приватні чи публічні слухання; c) представництво в дорадчому органі компетентного органу;

- адміністративний акт повинен бути доведений до відома громадськості та відповідне повідомлення повинно містити інформацію про основні висновки, що випливають із процедури прийняття акта; мотиви прийняття адміністративного акта; інформацію про способи заперечення проти прийняття адміністративного акта та строк, протягом якого вони повинні бути використаним.

Крім того, Рекомендація № R(87)16 визначає, що адміністративний акт, який має вплив на велику кількість осіб, повинен обов`язково підлягати судовому контролю, що здійснюється з належним урахуванням прав та інтересів зацікавлених осіб, зокрема, шляхом забезпечення участі представників таких осіб у судовому розгляді справи, її апеляційному перегляді, та повідомленням про розгляд справи шляхом публічного оголошення.

На підставі вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, що з позовом про оскарження рішення Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області № 675-ХХХХІ-VІІ від 04.08.2020 «Про затвердження документа державного планування «Генеральний план з планом зонування території смт Гребінки Васильківського району Київської області», яке має ознаки нормативно-правового акта, можуть звернутися як особи, щодо яких застосовано це рішення, так і особи, які є суб`єктами правовідносин, у яких воно буде застосовано. Своєю чергою, права такої особи щодо оскарження відповідного рішення мають бути оцінені судом.

Отже, положення частини другої статті 264 КАС України «право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт» слід розуміти як запровадження у процесуальному законодавстві України (з деякими особливостями, які зобов`язують особу довести у суді, що такий акт стосується її інтересів) доктрини actio popularis (з лат. - «суспільна дія»), згідно з якою позов може бути подано в інтересах «публічного порядку, законності» (без обов`язку позивача доводити при зверненні до суду, що відповідне рішення суб`єкта владних повноважень вже та безпосередньо зачіпає права та свободи такого позивача).

Право ініціювати у суді справу (locus standi) про визнання протиправним та нечинним рішення суб`єкта владних повноважень, яке володіє ознаками нормативно-правового акта ґрунтується, фактично, на зазначеному статусі оскаржуваного акта. Відмова у доступі до суду особи у такій категорії спорів може призвести до ситуації, за якої рішення суб`єктів владних повноважень, що володіє ознаками нормативно-правового акта, буде залишатися поза межами судового контролю.

Вищезазначений висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.09.2023 у справі № 320/258/19, від 26.09.2023 у справі № 320/2015/22.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є мешканцем смт Гребінки та депутатом Васильківської районної ради.

Стверджує, що відповідач порушив його інтерес та право на безпечне для життя i здоров`я довкілля відповідно до статті 50 Конституції України, належні, безпечні i здорові умови проживання.

Натомість, суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином та не встановили право позивача оскаржити нормативно-правовий акт, зокрема чи є він особою, щодо якої його застосовано, або ж особою, яка є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, та не надали оцінки доводам позивача про його інтерес та право на безпечне для життя i здоров`я довкілля, обмежившись висновком, що позивач не надав доказів порушення своїх прав.

З цього приводу Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22 про те, що під час розробки та прийняття органом місцевого самоврядування або іншим уповноваженим суб`єктом акта нормативно-правового, зокрема, регуляторного характеру, мають бути дотримані такі вимоги: враховані інтереси суб`єктів господарювання, суспільні інтереси (територіальної громади) та інтереси держави у такій мірі, щоб це забезпечувало їх збалансованість; обґрунтовано необхідність нормативного регулювання саме у запропонованому у відповідному регуляторному акті формі та порядку; відповідне нормативне регулювання має бути передбачуваним для суб`єктів господарювання у достатній мірі; якщо такі суб`єкти добросовісно та з дотримання усіх вимог законодавства здійснюють свою господарську діяльність, то нові регуляторні норми (правила, заходи) не повинні перешкоджати такій діяльності, крім випадків об`єктивної та мотивованої необхідності дотримання законодавства, захисту національної безпеки та суспільних інтересів тощо.

Як вбачається зі змісту спірних правовідносин, позивач звернувся до суду у зв`язку із порушенням відповідачем процедури розроблення та затвердження генплану (в т.ч. питання проведення громадських слухань, проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО), погодження з суміжними органами), а також регламентованої послідовності процедур відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації та норм Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про стратегічну екологічну оцінку».

Тому наступним питанням, яке належить з`ясувати при розгляді даної справи, є чи дотрималася Гребінківська селищна рада визначеного законодавством порядку розроблення, погодження, громадського обговорення та затвердження генерального плану населеного пункту, та чи належно були враховані громадські інтереси під час прийняття рішення № 675-ХХХХІ-VІІ від 04.08.2020.

Судам попередніх інстанцій належить перевірити не лише формальну наявність документів (оголошення, звіти, протоколи), але й додержання суттєвих вимог закону щодо реального врахування пропозицій громадськості та дотримання принципів відкритості і прозорості прийняття рішень, що є складовою публічного адміністрування.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги стосовно необхідності погодження проєкту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування суміжних територіальних громад поширюються виключно на приміські зони, якими відповідно до пункту 10 частини першої Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є території, що забезпечують просторовий та соціально-економічний розвиток міста.

Водночас Гребінки є селищем міського типу, а суміжними з ним зонами є території сіл та селищ, тому приписи пункту 7 частини шостої статі 17 Закону на спірні правовідносини не поширюються.

За правилами частини першої статті 17 Закону України № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Частина друга цієї статті встановлює, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частиною сьомою статті 17 Закону України № 3038 виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Частина перша та друга статті 21 Закону № 3038 встановлюють, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Як визначено у частині третій цієї статті, замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

За правилами частин четвертої-шостої статті 21 Закону України № 3088 оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні.

Частина восьма вказаної статті передбачає, що оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, розроблення та затвердження генерального плану населеного пункту є послідовною процедурою, визначеною статтями 17, 21 Закону України № 3038, а також Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555.

Так, ця процедура включає такі послідовні стадії: прийняття рішення органом місцевого самоврядування про розроблення генерального плану; підготовка завдання на розроблення документації та визначення розробника; проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО), у тому числі громадських консультацій щодо її обсягу; погодження проєкту з органами виконавчої влади та суміжними громадами; оприлюднення проєкту містобудівної документації та звіту про СЕО з наданням можливості громадськості подати зауваження та пропозиції протягом не менше ніж 30 днів; проведення громадських слухань; підготовка та оприлюднення довідки про врахування зауважень і пропозицій; прийняття рішення про затвердження генерального плану.

Верховний Суд зазначає, що дотримання зазначеної послідовності є імперативною умовою законності прийнятого рішення. Порушення будь-якого з етапів тягне істотне порушення процедури, що унеможливлює визнання такого рішення правомірним.

Зміст наявних у справі доказів, встановлених судами попередніх інстанцій дій та рішень свідчить, що у цьому випадку послідовність процедури була порушена, зокрема: відсутні належні докази погодження проєкту з усіма суміжними громадами.

Так, відповідно до пункту 6 частини сьомої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що норма пункту 6 частини сьомої статті 17 Закону не підлягає застосуванню через статус смт Гребінки як селища міського типу, фактично звузили сферу дії закону, що суперечить його змісту.

На переконання колегії суддів Верховного Суду, узгодження генерального плану із суміжними територіальними громадами є гарантією врахування балансу інтересів територіальних громад і належить до обов`язкових процедур незалежно від категорії населеного пункту.

Суди не дослідили питання узгодження генерального плану смт Гребінки із суміжними територіальними громадами, а саме Ковалівської, Пинчуківської, Саливінківської сільських рад та Дослідницької селищної ради.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів.

Суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про законність процедури розроблення та затвердження генерального плану смт Гребінки, оскільки не перевірили повноту та послідовність проходження усіх етапів, передбачених законом, не надали належної оцінки доводам позивача та фактичним обставинам, що свідчать про порушення процедурних гарантій громадської участі.

Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином питання, чи були письмові зауваження позивача від 09.03.2020 та зауваження і пропозиції, направлені Департаментом містобудування та архітектури КОДА сільраді листом від 26.06.2020 №06.2-02.2-09/2580/4388, розглянуті належним суб`єктом і чи надано їм вичерпну оцінку.

Верховний Суд наголошує, що формальне дотримання строків без забезпечення реальної можливості участі громадськості суперечить змісту права на участь у вирішенні питань місцевого значення.

Також судами не вирішувалось питання щодо наявності у позивача права на звернення за судовим захистом у статусі депутата в інтересах територіальної громади.

Стаття 3 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначає, що метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров`я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об`єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» етапами стратегічної екологічної оцінки є: 1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку.

Згідно з нормами статті 10 цього Закону стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник. Строк громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки встановлюється замовником і не може становити менш як 15 днів з дня її оприлюднення.

Як встановлено у статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Також, за приписами частин першої-третьої статті 12 цього Закону замовник забезпечує опублікування повідомлення про оприлюднення звіту про СЕО та проєкту документа державного планування у друкованих і електронних засобах масової інформації, а також проведення громадського обговорення тривалістю не менше 30 днів.

Всі отримані зауваження та пропозиції підлягають обов`язковому розгляду і врахуванню, а результати такого врахування - оприлюдненню у формі довідки (частина шоста статті 12 Закону).

Верховний Суд зазначає, що зазначені вимоги є імперативними та мають на меті забезпечення принципів відкритості, участі громадськості у процесі прийняття рішень, що випливає також із положень Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції), ратифікованої Законом України від 06.07.1999 № 832-XIV.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суди попередніх інстанцій, визнаючи дотриманою процедуру СЕО, обмежилися формальною перевіркою наявності звіту та повідомлення про його оприлюднення, не з`ясувавши: чи містить звіт про СЕО усі відомості, передбачені статтею 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», зокрема щодо оцінки впливу на здоров`я населення; чи проведено реальне громадське обговорення у спосіб, що забезпечує участь усіх зацікавлених осіб; чи були оприлюднені результати врахування зауважень громадськості та висновки уповноважених органів у сфері охорони довкілля.

Верховний Суд звертає увагу, що формальне опублікування звіту про СЕО або коротких повідомлень у друкованих виданнях не може вважатися достатнім виконанням обов`язку щодо забезпечення участі громадськості, оскільки метою цієї процедури є всебічне врахування екологічних, соціальних та економічних наслідків реалізації плану.

Отже, у силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення, а тому цю справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та, як наслідок, скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляд суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, ухвалити нове рішення, яке б відповідало вимогам законності, обґрунтованості й верховенства права, забезпечуючи ефективний захист прав і законних інтересів позивача та дотримання публічних інтересів територіальної громади.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №320/13466/20 скасувати.

Справу №320/13466/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа