Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.07.2018 року у справі №813/4461/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 813/4461/17

адміністративне провадження № К/9901/56537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Смоковича М. І., Уханенка С. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 813/4461/17

за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконною бездіяльність,

за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Карп'як О. О.,

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Шавеля Р. М., суддів Бруновської Н. В., Костіва М. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1.04 грудня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 03 листопада 2017 року № 800-о в частині його переведення на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС;

1.2 визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці ДФС щодо непропонування йому всіх рівнозначних вакантних посад з 31 серпня 2017 року по 03 листопада 2017 року;

1.3 визнати незаконним вручене позивачу Львівською митницею ДФС повідомлення від 31 серпня 2017 року, яким його було повідомлено про виведення займаної ним посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС, а йому запропоновано посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

1.4 зобов'язати відповідача перевести його на рівнозначну посаду посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС.

2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем здійснено переведення позивача на іншу посаду без його згоди, не запропоновано всіх вакантних на той час посад. Більше того, з 31 серпня 2017 року по 03 листопада 2017 року у Львівській митниці проведено кілька змін у штатному розписі, унаслідок чого взагалі відновлено посаду, з якої позивача було звільнено в порядку переведення. У зв'язку з такими обставинами позивач розцінює таке переведення виключно як приховане покарання.

3. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що

в даному випадку переведення зумовлене скороченням штату працівників у зв'язку з оптимізацією структури окремого державного органу, як зазначено у пункту 3 частини 1 статті 43 Закону України "Про державну службу".

3.1. Відповідно до переліку змін №3 штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік, із штатного розпису виведено 16 посад у відділі кінологічного забезпечення, натомість введено 12 посад в секторі кінологічного забезпечення.

Також змінено істотні умови праці, оскільки посадовий оклад начальника відділу становить 4500 гривень, а завідувача сектору - 4100 гривень.

3.2. Тому ОСОБА_1 запропоновано іншу рівнозначну посаду у цьому державному органі. Вручення позивачу повідомлення про виведення його посади та пропозицію посади начальника відділу складського обліку відповідач вважає законними діями керівництва. Твердження позивача про необхідність пропонування йому всіх рівнозначних вакантних посад відповідач вважає необґрунтованим та незаконним.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Наказом в. о. начальника Львівської митниці ДФС від 03 серпня 2017 року, у зв'язку із затвердженням в. о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М. В. 02 серпня 2017 року переліку змін № 3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС, введено в дію перелік змін № 3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС.

5. Відповідно до переліку змін №3 із штатного розпису виведено 16 посад у відділі кінологічного забезпечення, а натомість введено 12 посад у сектор кінологічного забезпечення.

6. На підставі затвердженого переліку змін №3 до організаційної структури Львівської митниці ДФС на 2017 рік та переліку змін № 3 до штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік ОСОБА_1 31 серпня 2017 року керуючись пунктом 3 частини 1 та частини 4 статті 43 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII повідомлено про виведення його посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та запропоновано посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, що тягне за собою зміну істотних умов державної служби.

7. Повідомлення погоджено головою первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці.

8. У цьому повідомленні ОСОБА_1 зазначив, що від запропонованої посади відмовляється.

9.31 серпня 2017 року на посаду начальника сектору кінологічного забезпечення призначено ОСОБА_2, який до цього у кінологічній службі не працював.

10. Наказом Львівської митниці ДФС від 05 жовтня 2017 введено в дію перелік змін № 4 до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення.

11. Наказом Львівської митниці ДФС від 03 листопада 2017 року №800-0 ОСОБА_1 з 03 листопада 2017 року переведено на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, звільнивши із займаної посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС. Підстава: штатний розпис Львівської митниці ДФС, повідомлення про виведення посад від 31 серпня 2017 року.

12. Вважаючи дії та рішення відповідача необгрунтованими і такими, що порушують його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

13. Також із наданих відповідачем до суду першої інстанції пояснень, судом зауважено, що відповідач не пояснив суду, чому позивачу не запропонували посаду начальника сектору кінологічного забезпечення (тобто роботу, яку виконував позивач, з врахуванням його кваліфікації, та не пропонували інших посад категорії "Б " та "В" у Львівській митниці ДФС, вакантних станом на 31 серпня 2017 року.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

14. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року частково задоволено позов:

14.1 визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 03 листопада 2017 року № 800-о в частині переведення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС;

14.2 визнано незаконною бездіяльність Львівської митниці ДФС щодо непропонування позивачу всіх рівнозначних вакантних посад з 31 серпня 2017 року по 03 листопада 2017 року;

14.3 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС з 03 листопада 2017 року;

14.4 у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

14.5 допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС з 03 листопада 2017 року;

14.6 стягнуто з відповідача Львівської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1280 грн.

15. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наказ Львівської митниці ДФС від 03 листопада 2017 року №800-0 в частині переведення ОСОБА_1 підлягає скасуванню а бездіяльність щодо не пропонування позивачу всіх рівнозначних вакантних посад з 31 серпня 2017 року по 03 листопада 2017 року є протиправною, оскільки позивач повідомлявся про переведення у зв'язку з виведенням його посади зі штатного розпису, а 05 жовтня 2017 року посаду начальника кінологічного відділу повернуто до штатного розпису, та з врахуванням відмови позивача від переведення на запропоновану посаду, підстав для прийняття рішення станом на 03 листопада 2017 року про переведення позивача на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним не було.

ІV Касаційне оскарження

16. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 17 липня 2018 року.

17. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так, представник відповідача зазначає, що судами попередніх інстанцій при постановленні рішень не було враховано того факту, що відповідачем дотримано вимоги статті 43 Закону України "Про державну службу" оскільки:

1) позивача було повідомлено про виведення його зі штату та запропоновано йому іншу рівнозначну посаду.

2) протягом 60 днів з дня ознайомлення позивача з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшло заяви, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України "Про державну службу", тому позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. І лише після спливу зазначених вище 60 днів оскаржуваним наказом позивач був переведений на рівнозначну посаду.

17.1. Додатково представник відповідача звертає увагу, що рівнозначність посади начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, на яку був переведений позивач, підтверджується аналогічними вимогами до посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС.

18. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Бевзенка В. М., суддів Данилевич Н. А., Шарапу В. М.

20.12 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Бевзенка В. М., суддів Данилевич Н. А., Стрелець Т. Г. відкрито касаційне провадження та витребувано із Львівського окружного адміністративного суду справу № 813/4461/17.

21.19 вересня 2018 року справа № 813/4461/17 надійшла до Верховного Суду.

22.28 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якій позивач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

23.06 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року № 746/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів -Смоковича М. І., Уханенка С. А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

25. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26.08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

27. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

28. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

29. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Стаття 1 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції чинної на момент виникнення правовідносин, далі - ~law30~): державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави;

31.1 державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

32. ~law31~ (у редакції на момент виникнення правовідносин): у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

33. ~law32~ (у редакції на момент виникнення правовідносин): державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби.

33.1. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

33.2. У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено; .

34. ~law33~ (у редакції на момент виникнення правовідносин): Підставами для зміни істотних умов державної служби є скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

35. ~law34~ (у редакції на момент виникнення правовідносин): про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі ~law35~ або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

36. ~law36~ (у редакції на момент виникнення правовідносин): Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

37. ~law37~ (у редакції на момент виникнення правовідносин): процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

38. Стаття 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України): Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

39. Стаття 32 КЗпП України: переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у Стаття 32 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

40. Стаття 49-2 КЗпП України: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці; . Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

41. Частина 1 статті 235 КЗпП України: у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

VІ Позиція Верховного Суду

42. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

43. Системний аналіз Закону України "Про запобігання корупції"одавчих положень дає підстави для висновку, що законодавцем встановлено чіткий алгоритм дій, яких повинен дотримуватись керівник державної служби у випадку скорочення чисельності або штату державних службовців у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу для забезпечення дотримання та реалізації державним службовцем гарантованого Конституцією України права на працю, а саме: попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці - 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби; пропозиція працівникові іншої рівноцінної посади державної служби, а за відсутності такої - нижчої вакантної посади; переведення за згодою державного службовця на вакантну посаду; звільнення державного службовця у випадку, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

44. При цьому, законодавцем разом з одночасним попередженням працівника про наступне вивільнення передбачено обов'язок надання пропозиції всіх наявних вакантних посад, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, тобто вжиття заходів до переведення працівника за його згодою на іншу запропоновану йому роботу.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 809/1145/17 і Верховний Суд в цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

46. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом в. о. начальника Львівської митниці ДФС від 03 серпня 2017 року, у зв'язку з затвердженням в. о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М. В. 02 серпня 2017 року переліку змін № 3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС, введено в дію перелік змін № 3 до штатного розпису на 2017 рік Львівської митниці ДФС.

47. На підставі затвердженого переліку змін №3 до організаційної структури Львівської митниці ДФС на 2017 рік та переліку змін № 3 до штатного розпису Львівської митниці ДФС на 2017 рік ОСОБА_1 31 серпня 2017 року, керуючись ~law40~, повідомлено про виведення його посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС та запропоновано посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, що тягне за собою зміну істотних умов державної служби.

47.1. У цьому повідомленні ОСОБА_1 зазначив, що від запропонованої посади відмовляється.

48.31 серпня 2017 року на посаду начальника сектору кінологічного забезпечення призначено ОСОБА_2, який до цього у кінологічній службі не працював.

49. Наказом Львівської митниці ДФС від 05 жовтня 2017 введено в дію перелік змін № 4 до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення.

50. Судами попередніх інстанцій також правильно встановлено, що повторні зміни до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС, згідно з яким сектор кінологічного забезпечення знову реформовано у відділ кінологічного забезпечення (із одночасним перейменуванням управління), мали місце за 28 днів до прийняття оскаржуваного наказу. Разом з тим, під час винесення спірного наказу стосовно позивача не були враховані такі зміни до організаційної структури та штатного розпису Львівської митниці ДФС.

51. Крім того, із наданих відповідачем до суду першої інстанції пояснень, судом зауважено, що відповідач не пояснив суду, чому позивачу не запропонували посаду начальника сектору кінологічного забезпечення (тобто роботу, яку виконував позивач, з врахуванням його кваліфікації, та не пропонували інших посад категорії "Б " та "В" у Львівській митниці ДФС, вакантних станом на 31 серпня 2017 року.

52. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачем при переведенні позивача на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС не дотримано законодавчо встановлених вимог щодо одночасного з попередження працівника про наступне вивільнення та пропозиції всіх наявних вакантних посад, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, а також щодо отримання згоди державного службовця на переведення на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду.

53. Доводи касаційної скарги стосовно того, що оскільки позивач протягом 60 днів з дня його ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшло заяви, тому позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач у повідомленні про виведення його посади та запропонування іншої посади зазначив, що від запропонованої посади відмовляється.

54. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що переведення ОСОБА_1 з посади начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС на посаду начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС здійснено без дотриманням встановленої законодавством процедури, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ Львівської митниці ДФС від 03 листопада 2017 року №800-0 в частині переведення ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на попередній посаді.

55. Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

56. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи відповідача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

57. Частиною 1 статті 350 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

58. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанови судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року в справі № 813/4461/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: М. І. Смокович

С. А. Уханенко