Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року

м. Київ

справа №820/1939/16

адміністративне провадження №К/9901/18675/18

Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Ханова Р.Ф., Шипуліної Т.М., розглянув заяву Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав до суду позов, в якому просить скасувати рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.12.2015 № 0000402100 та від 23.12.2015 № 0000412100 про застосування відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансових санкцій за порушення вимог частини 34 статті 15 цього Закону в сумах 28 135,00 грн та 29564,59 грн відповідно.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.06.2016 відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.09.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 скасував, прийняв нову постанову про задоволення позову та скасування зазначених рішень про застосування до позивача фінансових санкцій.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.07.2017 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 залишив без змін.

Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області подала до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що Вищий адміністративний суд України неоднаково застосував норми матеріального права: статті 1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подано заяву про перегляд, та ухвал цього суду від 27.05.2015 у справі № 2а-10688/10/2670 (К/9991/16469/12) та від 20.08.2015 у справі № 2-а/820/181/13-а .

Верховний Суд України ухвалою від 08.11.2017 відкрив провадження у справі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

У зв'язку з припиненням діяльності Верховного Суду України, справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд, з'ясовуючи питання наявності обставин для перегляду ухвали від 04.07.2017 з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, зважає на таке.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.07.2017, про перегляд якої подано заяву, залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову та скасування рішень контролюючого органу про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансових санкцій за порушення вимог статті 15 цього Закону, що полягало у зберіганні алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, а саме: на вітрині та за прилавком магазину.

У цій справі суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у суб'єкта господарювання обов'язку щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідні відомості за таких обставин як відсутність у нього ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та нездійснення ним торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (на час проведення перевірки строк дії зазначеної ліцензії закінчився і позивач її не продовжив, роздрібну торгівлю алкогольними і тютюновими напоями не здійснював).

Вищий адміністративний Суд України в ухвалі від 27.05.2015 у справі № 2а-10688/10/2670 (№К/9991/16469/12), на яку посилається заявник в обґрунтування наявності підстави для перегляду судового рішення, залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольних і тютюнових виробів в місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, зазначивши, що приміщення, де зберігаються такі вироби та здійснюється їх продаж, вважається місцем зберігання та повинно бути внесене до Єдиного реєстру місць зберігання. У цій справі мали місце такі обставини як здійснення суб'єктом господарювання торгівлі зазначеними виробами та наявність у нього відповідної ліцензії. Ці обставини є протилежними обставинам, щодо яких надавалася правова оцінка судом касаційної інстанції у справі, в якій подано заяву про перегляд судового рішення.

Вищий адміністративний Суд України в ухвалі від 20.08.2015 у справі № 2-а/820/181/13-а (№ К/800/716/14), на яку також посилається заявник в обґрунтування наявності підстави для перегляду судового рішення, залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про скасування, зокрема рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольних і тютюнових виробів в місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання. У цій справі також мають місце інші обставини, ніж у справі, в якій подано заяву про перегляд судового рішення, а саме: фактичне здійснення суб'єктом господарювання торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами за відсутності відповідної ліцензії; зберігання зазначених виробів в іншому місці ніж місце торгівлі.

Отже, в ухвалі суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, та в ухвалах цього суду, на які посилається заявник, мають місце різні правовідносини, до яких суд касаційної інстанції застосовував відповідні норми матеріального права.

Таким чином, обставини для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 04.07.2017, передбачені у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах), не підтвердилися.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції належить відмовити.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна