Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року

Київ

справа №814/514/16

адміністративне провадження №К/9901/23975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року (суддя - Середа О.Ф.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (головуючий суддя - Бойко А.В., судді Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3, Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3, Національної поліції України, про визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 93 о/с від 25 квітня 2016 року щодо звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення позивача на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, постанову суду першої інстанції змінено, з викладенням її резолютивної частини в іншій редакції.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Національної поліції в Миколаївській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що звільнення позивача було проведено у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб, який передбачений нормативними актами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року) він визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема пункт 3 розділу І.

Зі змісту наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 суд апеляційної інстанції правильно встановив, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Суд наголошує, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 листопада 2015 року наказом ГУНП в Миколаївській області № 1 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання "старший капітан поліції" на посаду інспектора Ленінського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області.

Позивач призначений на посаду безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо було лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, але відповідач не зазначив, цих підстав.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, в незміненій апеляційним судом частині, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, в незміненій апеляційним судом частині, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді І.Л. Желтобрюх

Т.Г. Стрелець