Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №810/3114/17

адміністративне провадження №К/9901/64212/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 (суддя - Виноградова О.І.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 (судді - Губська О.А., Парінов А.Б., Беспалова О.О.)

у справі №810/3114/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна"

до Офісу великих платників податків ДФС

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків ДФС (далі - ДФС) щодо підготовки та подання висновку про повернення позивачу надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, про зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у сумі 83 744 грн. та про повернення надміру сплачених сум податків з урахуванням матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів у сумі 37 514, 48 грн. та 3% річних у сумі 6 084, 63 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у Товариства виникла переплата зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за 2013-2015 роки, проте, не зважаючи на неодноразові звернення із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, контролюючим органом було повернуто лише частину таких платежів. Відтак, за користування його грошовими коштами позивач просив також матеріальні втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ДФС щодо підготовки та подання висновку про повернення Товариству надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток;

- зобов'язано ДФС підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у сумі 83 744 грн. та подати його до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

У своїх запереченнях Товариство вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Законність судових рішень в частині відмови в задоволенні вимог щодо матеріальних втрат позивача понесених від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів сторонами ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувалось, а тому не є предметом касаційного перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок сплати Товариством авансових внесків з податку на прибуток за 2013-2015 роки у позивача виникла переплата грошових зобов'язань по цьому податку.

Протягом 2014-2017 років Товариство неодноразово зверталось до відповідача та ДПІ у Києво-Святошинському районі, де до грудня 2016 року перебувало на податковому обліку, із заявами про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, проте надмірно сплачені суми було повернуто лише частково.

Внаслідок цього, станом на січень 2017 року у позивача існувала переплата по податку на прибуток у сумі в сумі 101 843, 78 грн. Водночас, станом на цей же час позивач мав недоїмку з ПДВ у сумі 1 080, 64 грн., яка була погашена у червні 2016 року шляхом взаємозаліку.

16 серпня 2017 року позивач звернувся до ДФС із заявою, в якій просив повернути переплату з податку на прибуток у сумі 83 744 грн. та додатково 37 514, 48 грн. як відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення. 28 серпня 2017 року відповідач проінформував позивача про те, що за результатами здійсненого аналізу переплати з податку на прибуток приватних підприємств в інтегрованій картці платника станом на 21.08.2017 обліковується переплата у сумі 101 843, 78 грн., з якої підприємство бажає повернути 83 744 грн. Проте контролюючий орган зазначив про відсутність підстав для повернення переплати у сумі 50 459, 78 грн., з огляду на те, що минув термін позовної давності (1095 днів). Відтак, контролюючий орган зазначив, що сума надміру сплаченого податку на прибуток, яка підлягає поверненню, становить 51 384 грн.

На час звернення позивача до суду з адміністративним позовом механізм повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначено положеннями статті 43 Податкового Кодексу України, згідно з якою такі суми підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

З огляду на те, що матеріалами справи встановлено як факт наявності надмірно сплачених Товариством авансових платежів, так і факт неодноразового звернення позивача із передбаченою статтею 43 Податкового Кодексу України заявою про повернення цієї суми, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову в цій частині.

Судами першої та апеляційної інстанції дано належну оцінку доводам ДФС щодо пропущення позивачем встановленого пунктом 43.3 статті 43 Податкового Кодексу України строку та враховано, що із заявами про таке повернення Товариство неодноразово зверталось як до ДПІ у Києво-Святошинському районі, так і до відповідача.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, на думку колегії суддів, судами обґрунтовано зроблено висновок про недотримання відповідачем передбаченого пунктом 43.5 статті 43 Податкового Кодексу України обов'язку з підготовки, у встановлений законом строк, висновку про повернення зазначених сум з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер