Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2020 року

Київ

справа №640/4094/19

адміністративне провадження №К/9901/34218/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року, ухвалену у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року адміністративний позов задоволений частково.

2. Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу за підписом представника Гашицького Кирила Олександровича на підтвердження повноважень якого була додана копія довіреності.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 листопада 2019 року апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.

4. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Гашицького К.О. на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.

IІ. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін

5. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просить скасувати оскаржену ухвалу суду, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що повернення апеляційної скарги у зв`язку не наданням на підтвердження повноважень засвідчення копії довіреності посадової інструкції особи, якою засвідчено копію довіреності представника заявника апеляційної скарги є проявом зайвого формалізму.

ІІI. Джерела права і акти їхнього застосування

7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи і доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), Суд зазначає наступне.

8. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

9. Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

10. Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

11. Частина 3 статті 59 КАС України передбачає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

12. Частини 5 і 6 статті 59 КАС України встановлюють:

- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;

- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

13. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).

14. Статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).

15. Згідно з частиною 3 статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

16. Положення статті 238 ЦК України передбачають, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

IV. Позиція Верховного Суду

16. Питанням яке підлягає вирішенню є наявність повноважень представника сторони вчиняти юридично значимі дії, передбачені КАС України та притаманні стороні чи учаснику справи, за копією довіреності, яка засвідчена іншою особою за відсутності підтвердження повноважень такої відповідною інструкцією.

17 Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.

18. Відповідно до наведеної вище частини 5 статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, а наступна частина цієї ж статті передбачає також інший порядок засвідчення «визначений законом».

19. Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

20. У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

21. Така правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18, в якій також зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду є надмірним формалізмом.

22. Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.

23. Крім того, зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

24. Так, матеріали справи свідчать, що апеляційна скарга була подана за підписом Гашицього К.Р. на підтвердження повноважень якого була додана копія довіреності, яку засвідчив начальник управління Дейнека В.В.

25. Так, повертаючи апеляційну скаргу апеляційний суд зазначив, що до апеляційної скарги не додано посадову інструкцію начальника управління документального забезпечення та контролю виконання, в якій зазначено про наявність у вказаної особи повноважень щодо засвідчення документів (зокрема, довіреностей), підписаних Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Денісовою Л.Л .

26. Водночас, згідно з матеріалами справи, що розглядається встановлено, що додана до апеляційної скарги копія довіреності від 14 червня 2019 року, що була видана Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини в особі Денісової Людмили Леонтіївни за підписом Уповноваженого Денісової Л.Л., зокрема на представництво інтересів Уповноваженого в адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з наданням права оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках, подавати апеляційну чи касаційну скарги.

27. Вказана копія засвідчена належним чином та містить відбиток печатки управління документального забезпечення та контролю виконання.

28. Таким чином, з огляду на наведений зміст довіреності, наявна в матеріалах справи її копія підтверджувала повноваження останнього як представника заявника апеляційної скарги на подання апеляційної скарги, а не прийняття її судом апеляційної інстанції у зв`язку з ненаданням посадової інструкції особи, яка засвідчила копію довіреності є безпідставним.

29. Проте суд апеляційної інстанції не врахував вказані вище обставини і дійшов помилкового висновку про підписання апеляційної скарги особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення цієї скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі.

30. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

31. За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Оскільки судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

33. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

34. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

35. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року скасувати.

36. Справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська