Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 607/15012/21

адміністративне провадження № К/990/652/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)

у справі №607/15012/21

за позовом ОСОБА_1

до інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області капітан поліції Цісельського Ігора Федоровича

про скасування постанови.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області капітана поліції Цісельського І.Ф. про скасування постанови.

2. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021 року; відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу у цій справі повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків.

5. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

8. Повертаючи апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не усунув недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

10. Зазначає, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати. Однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови в задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції.

11. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

12. Направивши до суду відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач був вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає підстави не сплачувати судовий збір до розгляду відповідного клопотання судом.

13. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд.

14. Таким чином, повернувши апеляційну скаргу одночасно з відмовою у задоволенні клопотання, апеляційний суд позбавив позивача можливості усунути зазначені недоліки апеляційної скарги з урахуванням прийнятого в оскаржуваному рішенні відповідного процесуального рішення за клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

15. Уважає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права, що призвело до необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

19. Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

20. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право на оскарження прийнятих судом рішень.

21. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

22. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11 - рп/2012).

23. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007).

24. Як убачається з матеріалів справи, позивач не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

25. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху, з тих підстав, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та апеляційна скарга подана до суду з пропуском строку на апеляційне оскарження.

26. У зв`язку з чим, апеляційний суд встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2270 грн та заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

27. На усунення недоліків апеляційної скарги позивач подав до суду заяву, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Однак, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "судова повістка" з поважних причин рекомендований лист повертається за зворотною адресою не пізніше, ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку. Звернув увагу на те, що йому повинно було бути надіслано судове рішення, а не судова повістка, тому таке відправлення мало зберігатися протягом місяця, чого зроблено не було.

28. Також, позивач просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки сума судового збору перевищує 5 % розміру річного його доходу - фізичної особи за попередній календарний рік, на підтвердження чого долучив Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, де зазначено, що інформація про його доходи відсутня.

29. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Однак, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто особі, у зв`язку з неусуненням недоліків.

30. Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд виходив з того, що Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не є достатнім доказом неможливості сплати судового збору. Також зазначив, що як вбачається із матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за встановлення на проїзній частині пересувного торгівельного пункту без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, що свідчить про наявність в останнього певних доходів.

31. Однак, Верховний Суд не погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.

32. Положенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).

33. Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

34. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

35. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

36. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

37. Отже, за змістом наведених норм, судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату.

38. При цьому КАС України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

39. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

40. Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі просив звільнити його від сплати судового збору, вказуючи на те, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи та має пільги встановлені законодавством України, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , яке додав до апеляційної скарги.

41. Отже, таке клопотання підлягало розгляду судом апеляційної інстанції з ухваленням відповідного процесуального рішення. Проте апеляційний суд не розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору, і зробив передчасний висновок про залишення апеляційної скарги без руху, встановивши строк для усунення її недоліків, зокрема, шляхом надіслання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2270 грн, чим позбавив його права на апеляційний перегляд справи та безпідставно не врахував заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.

42. Таким чином, апеляційний суд помилково залишив апеляційну скаргу без руху з підстав ненадання суду документу про сплату судового збору та в подальшому повернув апеляційну скаргу позивачу, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про усунення недоліків.

43. Крім того, апеляційний суд в ухвалі про повернення апеляційної скарги зазначив, що як вбачається із матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за встановлення на проїзній частині пересувного торгівельного пункту без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, що свідчить про наявність в останнього певних доходів.

44. Однак, висновок апеляційного суду про наявність в позивача певних доходів є безпідставним та необґрунтованим, оскільки зроблений без підтвердження належними доказами.

45. Водночас, Верховний Суд, звертає увагу на те, що в обґрунтуванні позовної заяви та в апеляційній скарзі, однією з підстав незаконності постанови про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що підпис від його імені на постанові у справі про адміністративне правопорушення зроблено невідомою особою, що взагалі ставить під сумнів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

46. Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

47. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

48. Повернення апеляційної скарги в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

49. Таким чином, оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи, то вона підлягає скасуванню.

50. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

51. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

52. За таких обставин, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

53. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду до цього ж суду.

Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі №607/15012/21скасувати.

Справу №607/15012/21 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов