Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа №420/9196/20

адміністративне провадження № К/9901/42344/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/9196/20

за позовом Інституту Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі

за касаційною скаргою Інституту Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Джабурія О.В., суддів: Вербицької Н.В., Кравченка К.В.

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. Інститут Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (далі позивач, Інститут) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), де просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 346 630,86 грн та витрати на судовий збір.

Установлені судами фактичні обставини справи

2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .

2.1. 28 липня 2017 року між Міністерством оборони України (далі Міноборони) в особі Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, який набрав чинності з 28 липня 2017 року.

2.2. Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов`язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу.

2.3. Відповідно до наказу начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (по стройовій частині) №181 від 28 серпня 2017 року, старшого матроса військової служби ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія».

2.4. Відповідно до наказу начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (по стройовій частині) №21 від 31 січня 2020 року, матроса військової служби ОСОБА_1 , якого було відраховано з навчання наказом ректора Національного університету «Одеська морська академія» від 29 січня 2020 року № 171 через недисциплінованість та звільненого наказом начальника інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (по особовому складу) від 30 січня 2020 року № 4-РС з військової служби у запас за підпунктом «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовій обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), з 31 січня 2020 року виключено із списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення (а з продовольчого забезпечення за Каталогом продуктів харчування з 01 лютого 2020 року) і направлено для зарахування на військовий облік до Роздільнянського РТЦК та СП Одеської області.

2.5. Календарна вислуга років у Збройних Силах України на 31 січня 2020 року складає загальна 04 роки 10 місяців 25 діб. Строкову службу вислужив.

2.6. Також, у наказі указано виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 0 % посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 31 січня 2020 року.

2.7. У цьому ж наказі оголошено суму до відшкодування за час навчання в Інституті Військово - Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» у розмірі 346 630 гривень 86 копійок (грошове забезпечення 274 755 гривень 27 копійок, продовольче забезпечення 58636 гривень 14 копійок, речове забезпечення 12650 гривень 26 копійок, квартирно-експлуатаційне забезпечення 00 гривень 00 копійок, медичне забезпечення (санаторно - курортним лікуванням не забезпечувався) 569 гривень 19 копійок. Внести суму до книги обліку нестач Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», та віднести на матроса ОСОБА_1 і надати термін для добровільного відшкодування витрат, які пов`язані з навчанням.

2.8. У зв`язку з несплатою зазначеного відшкодування, позивач 02 квітня 2020 року звернувся з цим позовом до Роздільнянського районного суду Одеської області.

2.9. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 серпня 2020 року закрито провадження у справі № 511/575/20 у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

2.10. 16 вересня 2020 року позивач звернувся із цим позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою від 22 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду відмовлено.

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

4.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Інститут є неналежним позивачем та не має права вимоги щодо відшкодування наведених витрат, позовні вимоги є безпідставними.

4.2. Судом зазначено, що контракт укладений між Міноборони в особі Інституту та позивачем. Оскільки стороною контракту є Міноборони, то суд першої інстанції дійшов висновку, що право на звернення з вимогами про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі належить саме Міноборони.

4.3. Ураховуючи, що суду не надано доказів уповноваження Міноборони на представлення своїх інтересів та подачі позову від його імені. Отже, в розумінні положень частини четвертої статті 5 КАС України та пункту 2 Порядку № 964, Інститут не є належним позивачем у цій справі. При цьому, Одеським окружним адміністративним судом 13 листопада 2020 року надсилався лист до Міністерства оборони України, де повідомлялося про можливість подання відповідної заяви про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, однак будь-яких заяв від Міністерства оборони України до суду не надходило.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року скасовано, прийнято у справі № 420/9196/20 нову постанову, якою адміністративний позов Інституту до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 346 630, 86 грн залишено без розгляду.

5.1. Залишаючи позов без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України без поважних причин, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

6. 22 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Інституту Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №420/9196/20 за позовом Інституту Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, де позивач просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6.1. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без урахування судом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 205/8482/15-ц щодо підстав поновлення строків для звернення до суду у зв`язку зі зміною підсудності справ.

6.2. Касатор зазначає, що строк пропущено ним з поважних причин, адже Роздільнянським районним судом Одеської області, до якого позивач вперше звернувся із цим позовом, 03 серпня 2020 року виніс ухвалу, якою закрив провадження у зв`язку із тим, що правовідносини, які виникли між сторонами, є адміністративно-правовими, а справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Копія зазначеної ухвали надійшла до Інституту 17 серпня 2020 року, у зв`язку з чим Інститут 16 вересня 2020 року звернувся із цим позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

6.3. Скаржник уважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду із позовом у цій справі, оскільки таке звернення відбулося у місячний строк з дня, коли Інститут дізнався про зазначені обставини та обраний неправильний спосіб захисту своїх прав, що відповідає вимогам частини 2 статті 122 КАС України.

7. 22 листопада 2021 року протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 квітня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

10. Надіслане Верховним Судом на указану відповідачем у відзиві на позовну заяву поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) поштове відправлення (0102935463570) з ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 420/9196/20 та копією касаційної скарги Інституту 6 січня 2022 року повернулося до Верховного Суду з відміткою ПАТ Укрпошта про не вручення з причини "адресат відсутній".

10.1. 10 січня 2022 року з метою уточнення поштової адреси для відправки кореспонденції суду, секретарем судового засідання ОСОБА_2 з номеру телефону НОМЕР_2 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 , однак абонент не відповів.

10.2. Надіслане повторно 10 січня 2022 року відповідачу за вищевказаною поштовою адресою поштове відправлення (0102935580711) з ухвалою Верховного Суду від 6 січня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 420/9196/20 та копією касаційної скарги Інституту 28 січня 2022 року повернулося до Верховного Суду з відміткою ПАТ Укрпошта про не вручення з причини "адресат відсутній".

10.3. 03 лютого 2022 року з метою уточнення поштової адреси для відправки кореспонденції суду, секретарем судового засідання ОСОБА_2 з номеру телефону НОМЕР_2 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 , однак абонент не відповів.

10.4. 03 лютого 2022 року на електронну адресу зазначену відповідачем у відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено ухвалу Верховного Суду від 6 січня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 420/9196/20 та копію касаційної скарги Інституту.

10.5. Надіслане повторно 03 лютого 2022 року відповідачу за вищевказаною поштовою адресою поштове відправлення (0102935623399) з ухвалою Верховного Суду від 6 січня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 420/9196/20 та копією касаційної скарги Інституту 28 січня 2022 року повернулося до Верховного Суду з відміткою ПАТ Укрпошта про не вручення з причини "адресат відсутній".

10.6. Від відповідача повідомлення про зміну поштової адреси не надходило.

10.7. У свою чергу ухвалу Верховного Суду від 13 грудня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 420/9196/20 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 грудня 2021 року (http://reуestr.court.gov.ua/Review/101896944).

10.8. Таким чином, Верховним Судом вжито усіх можливих заходів з метою повідомлення ОСОБА_3 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Інституту Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №420/9196/20. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

12. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 13 грудня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

13. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

14. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

15. За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

17. У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

19. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

20. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього, на підставі укладеного контракту, зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням в Інституті Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія».

21. Верховним Судом сформовано правову позицію відповідно до якої спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, про що дійшов обґрунтованого висновку суд першої інстанції.

22. Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 і неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 24 грудня 2019 року у справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року у справі №400/1758/19, від 13 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року у справі №400/2654/19, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року у справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року у справі №520/6265/2020.

23. У цій справі матеріалами справи підтверджується, що 02 квітня 2020 року позивач звернувся із цим позовом в порядку Цивільного процесуального кодексу України до Роздільнянського районного суду Одеської області.

24. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 серпня 2020 року закрито провадження у справі № 511/575/20 у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

25. Позовна заява подана до Одеського окружного адміністративного суду 16 вересня 2020 року.

26. Позивач у доданій до позову заяві про поновлення строку звернення до суду, з посиланням на частину другу статті 122 КАС України, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити йому цей строк.

27. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.

28. Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що твердження позивача про виникнення підстав для звернення до адміністративного суду із цим позовом після постановлення ухвали Роздільнянським районним судом Одеської області від 03 серпня 2020 року про закриття провадження є обґрунтованим.

29. У свою чергу, відповідачем 29 вересня 2020 року та 29 жовтня 2020 року було подано заяву про залишення позову у цій справі без розгляду.

30. Ухвалою від 22 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду відмовлено.

31. Мотиви з яких судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви відповідача аналогічні мотивам, викладеним судом в ухвалі від 24 вересня 2020 року.

32. Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду дійшов висновку, що звернення до іншого суду з порушенням процесуальних правил не є поважною причиною для поновлення строку. Окрім того, апелянт звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області лише 02 квітня 2020 року, тобто більше, ніж через місяць після того, як дізнався про його порушене право.

33. На думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції не надано належної оцінки причинам пропуску строку на звернення позивачем до суду з цим позовом та не вмотивовано висновку про наявність підстав для поновлення цього строку.

34. У аспекті спірних правовідносин необхідно звернути увагу, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.

35. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

36. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, Інститут посилався на зміну Великою Палатою Верховного Суду судової практики щодо юрисдикції розгляду такої категорії справ, що було відображено у постанові від 12 грудня 2018 року в справі № 804/285/16.

37. Проте Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

38. При цьому, суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду, вірно констатував, що відлік місячного строку для звернення з цим позовом до суду потрібно починати з 31 січня 2020 року (дата відрахування позивача з навчання через недисциплінованість та виключення зі списків особового складу).

39. Відтак строк звернення до суду із цим позовом сплив 02 березня 2020 року, натомість апелянт звернувся 02 квітня 2020 року з цивільним позовом до Роздільнянського районного суду Одеської області.

40. А після отримання 17 серпня 2020 року ухвали від 03 серпня 2020 року про закриття провадження у справі до адміністративного суду позивач звернувся 16 вересня 2020 року, тобто ще із місячним зволіканням.

41. Отже, оскільки Інститутом пропущений місячний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, жодних причин і обставин, які об`єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію позивачем прав у встановлений строк, останнім не наведено і таких судом апеляційної інстанції не встановлено, то Верховний Суд погоджується із його висновком про наявність підстав для залишення цього позову без розгляду.

42. Щодо посилання скаржника на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 205/8482/15-ц згідно яких визначення Великою Палатою Верховного Суду юрисдикційності даної категорії спорів може бути підставою для поновлення строку на апеляційне чи касаційне оскарження ухвали Господарським судом Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року. Також така постанова вищої судової інстанції може бути іншою процесуальною підставою для звернення з позовом до належного суду, яким, у даному випадку, є господарський суд.

43. Так, питання визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень було вирішено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16.

44. В подальшому таку правову позицію було також підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001198.

45. При цьому, у цій справі позивачем не оскаржується процесуальне рішення суду першої інстанції щодо визначення підсудності цієї справи.

46. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

47. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

48. Непереборних або поважних обставин, які перешкоджали звернутися позивачу до належного суду із цим позовом та не залежали від його волевиявлення останнім не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

49. Ураховуючи наведене, посидання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 205/8482/15-ц є необґрунтованими.

50. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

51. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

53. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Інституту Військово-морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» залишити без задоволення.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 420/9196/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов